Ухвала

від 23.12.2022 по справі 490/5940/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Центральний районний суд м. Миколаєва

54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua

490/5940/22

н\п 1-кс/490/3440/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2022 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Херсонській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором - начальником відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с.Нововоронцовка Херсонської області, зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою: : АДРЕСА_1 ,,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.5 ст.111-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.5 ст.111-1 КК України, за наступних обставин.

Так, згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 р., IV Женевською конвенцією 1949 р., а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 р., Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 р. та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

У порушення вимог п.п.1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 р., принципів Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 р. та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 р. № 36/103, від 16.12.1970 р. № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 р. № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 р. № 3314 (ХХІХ) президент, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил РФ на територію України.

24.10.1945 р. набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26.06.1945 р., яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй.

До складу ООН входять Україна, РФ та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН усі члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09.12.1981 р. про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21.12.1965 р., що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24.10.1970 р., що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16.12.1970 р. року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; № 3314 (XXIX) від 14.12.1974 р., що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.1974 р. №3314 (XXIX), серед іншого визначено, що ознаками агресії є:

застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;

застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.

Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:

вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;

бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави:

напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;

застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;

дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;

засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.

Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.

Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав закріплені у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 р., який визнається РФ та Україною.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 р. вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

24.08.1991 р. Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і РФ.

Ст.ст.1,2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Згідно зі ст.5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Ст.73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.

Відповідно до ст.ст. 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.

22.02.2022 р. президент РФ направив до Ради Федерації звернення про використання збройних сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.

24.02.2022 р. президент РФ публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.

24.02.2022 військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, Донецькій та Луганській областях та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення для держави і у такий спосіб здійснили тимчасову окупацію частини території України.

З метою протидії збройній агресії 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію РФ проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджений прийнятим Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ.

У подальшому 15.03.2022 р. Законом України затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 р. № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 р. строком на 30 діб.

21.04.2022 р. Законом України затверджено Указ Президента України від 18.04.2022 р. №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено його з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 р. строком на 30 діб.

22.05.2022 р. Законом України затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 р. №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 р. строком на 90 діб.

15.08.2022 р. Законом України затверджено Указ Президента України від 12.08.2022 р. №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено його з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 р. строком на 90 діб.

Таким чином, у період з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. по теперішній час на всій території України введено та діє правовий режим воєнного стану, що пов`язано із розв`язанням РФ військової агресії проти України та веденням повномасштабних бойових дій на території України.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована РФ територія України (тимчасово окупована територія) це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.

Окупаційна адміністрація РФ сукупність державних органів і структур РФ, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних РФ самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

Відповідно дост.42Положення прозакони ізвичаї війнина суходоліIVКонвенції прозакони ізвичаї війнина суходолівід 18.10.1907р.,ратифікованої Україною24.08.1991р.,територія визнаєтьсяокупованою якщовона фактичноперебуває підвладою арміїсупротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.

У період з 24.02.2022 р. по цей час більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями ЗС РФ і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022 р., затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 р. № 75.

Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, громадянин України ОСОБА_7 , будучи радикально налаштованим до діючої легітимної влади в Україні, у березні 2022 р. (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у м. Херсоні, достовірно знаючи, що військовослужбовці РФ окупували м. Херсон та частину Херсонської області та продовжують окупаційну діяльність на території України, маючи досвід роботи в органах влади та місцевого самоврядування, добровільно погодився виконувати рішення окупаційного військового керівництва РФ, розташованого на окупованих територіях, та обійняв посаду так званого керівника окупаційного органу влади військово-цивільної адміністрації Херсонської області (далі окупаційна ВЦА Херсонської області).

З метою реалізації злочинного плану вищого військово-політичного керівництва РФ щодо плану окупації Херсонської області ОСОБА_7 вжив заходів щодо функціонування незаконного органу влади окупаційної ВЦА Херсонської області, який під його керівництвом з березня 2022 р. і по цей час як представник органу окупаційної влади впроваджує на території Херсонської області встановлення влади окупаційних військ РФ на території населених пунктів області; керує процесами створення та діяльності місцевих окупаційних органів влади; утворює умови неможливості дії українських органів влади та законів на вказаній території; впроваджує податкову, банківсько-фінансову систему РФ, реєстрацію та організацію діяльності суб`єктів господарювання, органів влади та місцевого самоврядування, надання освітніх та медичних послуг, роботу правоохоронної та судової систем та інших сфер суспільного життя за законами РФ; організацією та проведенням незаконного референдуму з питання приєднання частини тимчасово окупованої території Херсонської області до РФ та інші.

Переслідуючи кінцеву мету окупації Херсонської області приєднанням частини території України до РФ, ОСОБА_7 умисно на виконання вимог військово-політичного керівництва РФ у порушення порядку, встановленогоКонституцією України, у липні 2022 р. (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) як посадова особа окупаційного органу влади держави-агресора публічно проголосив про початок підготовки до проведення незаконного референдуму з питань входження до складу РФ тимчасово окупованої території Херсонської області. І з цією метою в умовах ведення бойових дій та окупації частини території України ОСОБА_7 , діючи добровільно як представник РФ в Херсонській області та так званий «керівник окупаційної ВЦА Херсонської області»,залучив для проведення підготовки до незаконного референдуму інших осіб, які добровільно погодилися співпрацювати із окупаційною адміністрацією держави-агресора, між якими розподілив повноваження, та за узгодженням з військовими РФ здійснював загальне керівництво їх спільними діями, спрямованими на проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій частині Херсонської області з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленогоКонституцією України.

Так, ОСОБА_7 взяв на себе загальну організацію дій інших співучасників, спрямованих на підготовку та проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Херсонської області, визначав функції і персональний склад інших учасників у незаконних виборчих органах, узгоджує порядок проведення незаконного референдуму з військово-політичним керівництвом держави-агресора, вирішував питання фінансового та матеріально-технічного забезпечення його проведення із представниками РФ і узгодив відомий всім учасникам групи осіб спільний план злочинних дій, розподілив завдання і повноваження між ними, а саме:

ОСОБА_8 заступнику керівника окупаційної ВЦА Херсонської області здійснювати висвітлення процесу підготовки до проведення та безпосереднього проведення незаконного референдуму в засобах масової інформації, поширювати публічні заклики до проведення такого незаконного референдуму на тимчасово окупованій території;

ОСОБА_9 начальнику департаменту внутрішньої і зовнішньої політики окупаційної ВЦА Херсонської області очолити так звану центральну виборчу комісію Херсонської області (далі-незаконна ЦВК), здійснювати керівництво створенням та роботою територіальних виборчих комісій (далі ТВК), формуванням та узагальненням списків виборців, пошуком та облаштуванням приміщень територіальних і дільничних виборчих комісій (далі ДВК); загальне планування та проведення незаконного референдуму, забезпечувати фінансове та матеріально-технічне проведення референдуму;

Мірошниченко Тамарі Пантеліївні - голова ТВК Бериславського району у складі Бериславської ВЦА - здійснювати керівництво створенням та роботою ДВК на території Бериславського району Херсонської області, формуванням та узагальненням списків виборців району, пошуком та облаштування приміщень ДВК, формування складу ДВК та інших осіб, які беруть участь у їх діяльності, поширення агітаційних матеріалів тощо, проведення незаконного референдуму на території Бериславського району.

Також до участі у процесі підготовки та проведення незаконного референдуму з питань приєднання частини території України до РФ на порушення порядку, передбаченого Конституцією України, цією групою осіб залучені й інші особи з числа військових і спеціальних служб РФ, правоохоронних та інших служб і відомств РФ, а також цивільних громадян РФ і України (анкетні дані та їх роль у вчиненні цього кримінального правопорушення встановлюються досудовим розслідуванням).

У липні-вересні 2022 р. ОСОБА_7 , будучи обізнаний з тим, що відповідно до ст. 73 Конституції України виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України, умисно, тобто усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи на виконання узгодженого заздалегідь злочинного плану, за попередньою змовою із зазначеними вище та іншими, не встановленими на цей час досудовим розслідуванням особами, вчинив дії щодо проведення на тимчасово окупованій території Херсонської області незаконного референдуму з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленогоКонституцією України.

При цьому, у період липня-вересня 2022 р. ОСОБА_10 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи на виконання узгодженого заздалегідь злочинного плану, діючи за попередньою змовою із керівниками окупаційної ВЦА Херсонської області ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . ОСОБА_9 , а також іншими невстановленими на цей час представниками цього незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території Херсонської області, вчинила дії, спрямовані на проведення незаконного референдуму з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленогоКонституцією України, зокрема сформувала склад та організувала роботу територіальної виборчої комісії № 8, а також сформувала 32 (тридцять дві) дільничних виборчих комісій у ТВК № 8 та визначила їх місце розміщення.

Також, у селі Новоолександрівка Бериславського району Херсонської області, яке до 03.10.2022 р. знаходилась під окупацією збройних сил російської федерації місцевою мешканкою ОСОБА_6 , з метою підтримання тимчасової окупації Херсонської області військовими РФ та незаконної діяльності створених ними незаконних органів влади, надано добровільну згоду щодо її участі в організації і проведенні незаконного референдуму на території АДРЕСА_2 .

Так, на виконання вказівок ОСОБА_10 , як голови ТВК № 8, із якою за попередньою змовою ОСОБА_6 добровільно погодилась очолити незаконну дільничну виборчу комісію на території АДРЕСА_2 , вчинила умисні дії щодо організації проведення на тимчасово окупованій території Херсонської області незаконного референдуму з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленогоКонституцією України, а саме:

взяла участь у формуванні реєстру виборців на території закріпленої за нею дільничної виборчої комісії, з числа місцевих мешканців, які залишились на тимчасово окупованій території, з урахуванням тих, які виїхали з місць постійного проживання через військове вторгнення РФ в Україну;

організовувала спільно з ОСОБА_10 підготовку приміщення для роботи незаконної дільничної виборчої комісії, що розташувалась у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 ;

вжила заходів до пошуку та залучення транспортних засобів та водіїв для забезпечення діяльності дільничної виборчої комісії;

організовувала на тимчасово окупованій території с.Новолександрівка, с.Гаврилівка, с. Михайлівка, с. Золота Балка Бериславського району Херсонської області проведення агітації у порядку і спосіб, що порушує норми, встановлені Виборчим кодексом України до здійснення такої діяльності;

визначила порядок дій членів дільничної виборчої комісії у дати проведення незаконного референдуму з 23 по 27 вересня 2022 р.

Крім того, з метою проведення незаконного референдуму ОСОБА_6 залучила у роботі виборчої комісії місцевих мешканок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та інших не встановлених на даний час осіб, на яких покладались функції із здійснення у визначені дні з 23 по 27 вересня 2022 р., подворового обходу жителів АДРЕСА_2 , та надання їм бюлетенів для голосування у зазначеному незаконному референдумі.

Після виконання вищевказаних дій, спрямованих на організацію підготовки до участі в проведенні незаконного референдуму, у період з 23 по 27 вересня 2022 р. на тимчасово окупованій частині території Херсонської області пройшла незаконна, тобто з порушенням всіх положень Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021 р. №1135-IX процедура проведення голосування серед жителів Херсонської області, у якому за участі озброєних військових та правоохоронців РФ, незаконно сформованої поліції сумісно з членами незаконної ДВК, які проводили процедуру незаконного голосування в АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 як голова незаконного органу народного волевиявлення, взяла активну участь у референдумі шляхом здійснення збору бюлетенів, форму яких затвердила незаконна ЦВК, та без дотримання основних принципів вільної участі та добровільного таємного голосування, публічності та відкритості референдуму, вживала заходи до їх перерахунку, оформлення відповідних протоколів для здійснення уяви у невизначеного кола осіб про легітимність проведення процедури плебісциту, підвела з іншими членами незаконної ДВК результати голосування і передала відповідні бюлетені до ТВК № 8, з урахуванням яких формувались результати голосування по всій тимчасово окупованій території Херсонської області.

27.09.2022 р. так звана ЦВК Херсонської області за результатами підрахунку ста процентів бюлетенів визнала незаконний референдум таким, що відбувся. Відповідно до його результатів 87.05 відсотків виборців виявили бажання за входження Херсонської області у склад РФ.

Вказані дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст.28, ч.5 ст. 111-1 ККУкраїни, як колабораційна діяльність, а саме - участь громадянина України в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Посилаючись на те, що ОСОБА_6 , яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст.28, ч.5 ст. 111-1 ККУкраїни, умисно переховується від органів досудового розслідування, добровільно брала участь в організації незаконного т.зв. «референдуму», у неї можуть зберігатися об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, перебуваючи на волі має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перед звільненням силами оборони України с. Новоолександрівка Бериславського району Херсонської області виїхала на тимчасово окуповану територію, де не маючи постійного місця проживання та роботи на пропозицію російської окупаційної влади може вчинити новий злочин проти основ національної безпеки, з метою отримання матеріальної вигоди, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, слідчий просить про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав у ньому викладених, просив про його задоволення.

Захисник підозрюваної проти задоволення вказаного клопотання заперечив, пославшись на його необґрунтованість.

Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

05.11.2022р. ОСОБА_6 повідомлено пропідозру увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.28,ч.5ст.111-1КК України,про що05.11.2022року узагальнодержавному засобімасової інформації газеті«Урядовий кур`єр»розміщено відповіднеповідомленняв порядку ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України.

Вказаний факт підтверджений прокурором у судовому засіданні.

Підозрювана ОСОБА_6 , будучи викликаною до органу досудового розслідування шляхом публікацій в засобах масової інформації - газеті «Урядовий кур`єр» та на веб-сайті Офісу Генерального прокурора повісток про виклик на 9,10,11 листопада 2022 р. до слідчого найближчого територіально розташованого підрозділу СБУ не з`явилася, не повідомивши про причини неявки, що в тому числі свідчить про переховування від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

У зв`язку з неприбуттям підозрюваної ОСОБА_6 на неодноразові виклики до органу досудового розслідування, переховуванням з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також у зв`язку з не встановленням її точного місця перебування постановою слідчого від 13.12.2022 р. ОСОБА_6 оголошено у розшук, проведення якого доручено працівникам оперативних підрозділів Служби безпеки України.

В ході проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що підозрювана ОСОБА_6 виїхала на тимчасово окуповану територію перед звільненням силами оборони України с. Новоолександрівка Бериславського району Херсонської області.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 16.12.2022 р. за №22022230000000592 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, та ч. 5 ст. 111-1 КК України, триває.

Згідно до ч. 7ст. 42 КПК України, підозрюваний зобов`язаний в тому числі прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

За правилами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 183 КПК України, визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього кодексу, крім випадків, передбачених п.п.6,7ст. 176 КПК України.

Ст. 193 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченомуст.ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень.

Згідно із ч.ч. 1, 2ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

В ч. 1ст. 135 КПК Українипередбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Відповідно до ч. 2ст. 135 КПК Україниу разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

У судовому засіданні встановлено, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 особисто вручено не було, оскільки остання перебуває на даний час на непідконтрольній території України.

На виклики слідчого підозрювана не з`явилася, не повідомляючи про причини неявки, що свідчить про її ухилення від кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні прокурором доведено, що ОСОБА_6 набула статусу підозрюваної у даному кримінальному провадженні, оскільки органом досудового розслідування вжито всіх можливих заходів для вручення їй повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, підтверджується:

даними протоколів допиту підозрюваних ОСОБА_14 від 25.10.2022 р., ОСОБА_12 від 25.10.2022 р., 11.11.2022 р., ОСОБА_13 від 25.10.2022 р., ОСОБА_11 від 25.10.2022 р., 11.11.2022 р., які підтвердили факт як особистої участі в проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Херсонської області, а саме в с. Новоолександрівка Бериславського району шляхом здійснення подворового обходу з бюлетенями та скриньками для голосування, так і ОСОБА_6 , яка організовувала та керувала їх діями, тобто фактично виконувала функції голови дільничної виборчої комісії;

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_15 від 08.10.2022 р., яка також вказала, що саме ОСОБА_6 здійснювала організацію та керування діями ОСОБА_14 ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_11 під час проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Херсонської області, у с. Новоолександрівка Бериславського району;

- даними протоколу огляду приміщення Новоолександрівської сільської ради від , у якому здійснювала свою незаконну діяльність ОСОБА_6 , в ході якого виявлено та вилучено речі та документи, що пов`язанні з організацією та проведенням незаконного референдуму, зокрема скриньки для голосування, бланки документів, набори для збору кабінок для голосування;

- протоколами допиту свідків ОСОБА_16 від 04.11.2022 р., ОСОБА_17 від 04.11.2022 р., ОСОБА_18 від 04.11.2022 р., ОСОБА_19 від 04.11.2022 р., ОСОБА_20 від 04.11.2022 р., та протоколами впізнання особи за фотознімком за участі свідків ОСОБА_16 від 04.11.2022 р., ОСОБА_17 від 04.11.2022 р., ОСОБА_18 від 04.11.2022 р., ОСОБА_19 від 04.11.2022 р., ОСОБА_20 від 04.11.2022 р., які підтвердили факти організації та проведення ОСОБА_6 незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Херсонської області, упізнання за фотознімками саме ОСОБА_6 , як особи, що займалася такою діялністю.

Досліджені у судовому засіданні дані є достатньо вагомими у своїй сукупності для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.111-1 КК України.

Матеріали кримінального провадження також містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.

Так,підозрювана ОСОБА_6 ,яка докримінальної відповідальностіраніше непритягувалася, обґрунтованопідозрюється увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.28,ч.5ст.111-1КК України, щозгідно ст.12КК Українивідноситься докатегорії тяжкихзлочинів,санкцією заякий передбаченопокарання увиді позбавленняволі настрок відп`яти додесяти роківз позбавленнямправа обійматипевні посадиабо займатисяпевною діяльністюна строквід десятидо п`ятнадцятироків таз конфіскацієюмайна абобез такої,за зареєстрованиммісце проживанняне мешкає,виїхавши натимчасово окупованутериторію,оголошена урозшук,що даєобґрунтовані підставивважати,що існуєризик переховуванняпідозрюваної відорганів досудового розслідування та суду, продовження вчинення злочинів, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, які на даний час судом не допитані, враховуючи обставини, добровільно брала участь в організації незаконного т.зв. «референдуму», у неї можуть зберігатися об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у звязку із чим перебуваючи на волі буде мати можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, характер та спосіб ймовірно вчиненого нею суспільно небезпечного злочину проти основ національної безпеки України, з приводу якого їй оголошено про підозру.

З урахуванням наведеного, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про ймовірність вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.111-1 КК України, тяжкість покарання, що може бути призначене підозрюваній в разі притягнення до кримінальної відповідальності, особу підозрюваної, який хоча і є не судимою, проте обґрунтовано підозрюється у вчиненні найбільш суспільно небезпечного, тяжкого злочину, характеру та способу ймовірно вчиненого кримінального правопорушення проти держави Україна, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, є обґрунтованою.

Застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження не забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Також, відповідно до положень ст.ст. 183,193,194 КПК України, згідно з якими при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається та у разі наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу вирішуватиметься остаточно вже після його затримання та доставки до суду, тому строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, якийвиїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком, встановленим ч.1 ст. 197 КПК України, підозрюваній ОСОБА_6 , відносно якої необхідно обрати запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою без визначення строку дії такого запобіжного заходу, розмір застави слідчим суддею не визначається.

Обставини, визначені ч. 2ст. 183 КПК України, які б унеможливлювали застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 , відсутні.

З урахуванням наведеного, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.176,177,178,183,186,193,196,197,376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.111-1 КК України ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення строку дії такого запобіжного заходу та розміру застави.

Після затримання підозрюваної ОСОБА_6 і не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_21 ОСОБА_22