Ухвала

від 26.12.2022 по справі 490/5940/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Центральний районний суд м. Миколаєва

54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua

490/5940/22

н\п 1-кс/490/3439/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2022 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Херсонській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Херсонській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022230000000592 від 16.12.2022 року за підозрою громадянки України ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України.

На обґрунтування клопотання вказано, що слідчим відділом УСБУ в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022230000000592 від 16.12.2022.

05.11.2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 і ч. 5 ст. 111-1 КК України, про що 17.12.2022 року у загальнодержавному засобі масової інформації газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора розміщено відповідне повідомлення.

Також у загальнодержавному засобі масової інформації газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора здійснено повідомлення ОСОБА_6 про необхідність його прибуття 09.11.2022, 10.11.2022, 11.11.2022 до найближчого територіально розташованого підрозділу Служби безпеки України. Будучи викликаним для допиту в якості підозрюваної, ОСОБА_6 у призначений час та місце без поважних причин не з`явилася і про причини своєї неявки не повідомила.

У повідомленні про підозру зазначено, що громадянка України ОСОБА_6 , діючи у попередній змові групою осіб, добровільно взяла участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, тим самим вчинила дії, які підпадають під ч. 2 ст. 28 і ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто колабораційна діяльність.

Так, згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (далі РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

У порушення вимог п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ) президент, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил РФ (далі ЗС РФ) на територію України.

24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі ООН).

До складу ООН входять Україна, РФ та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН усі члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX), серед іншого визначено, що ознаками агресії є:

- застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;

- застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.

Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:

- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;

- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави:

- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;

- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;

- дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;

- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.

Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.

Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав закріплені у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року, який визнається РФ та Україною.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і РФ.

Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.

Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.

22 лютого 2022 року президент РФ направив до Ради Федерації звернення про використання збройних сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.

24 лютого 2022 року президент РФ публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.

24.02.2022 військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, Донецькій та Луганській областях та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення для держави і у такий спосіб здійснили тимчасову окупацію частини території України.

З метою протидії збройній агресії 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію РФ проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджений прийнятим Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому 15.03.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

21.04.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено його з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

22.05.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

15.08.2022 Законом України затверджено Указ Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено його з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Таким чином, у період з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 по теперішній час на всій території України введено та діє правовий режим воєнного стану, що пов`язано із розв`язанням РФ військової агресії проти України та веденням повномасштабних бойових дій на території України.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована РФ територія України (тимчасово окупована територія) це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.

Окупаційна адміністрація РФ сукупність державних органів і структур РФ, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних РФ самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

Відповідно до ст. 42 Положення про закони і звичаї війни на суходолі IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, ратифікованої Україною 24.08.1991, територія визнається окупованою якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.

У період з 24.02.2022 по цей час більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями ЗС РФ і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75.

Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, місцева мешканка ОСОБА_6 в селі Новоолександрівка Бериславського району Херсонської області (до 03.10.2022 знаходилась під окупацією збройних сил російської федерації), з метою підтримання тимчасової окупації Херсонської області військовими РФ та незаконної діяльності створених ними незаконних органів влади, надала добровільну згоду щодо її участі в організації і проведенні незаконного референдуму на території АДРЕСА_1 .

Так, на виконання вказівок ОСОБА_7 , як голови ТВК № 8, із якою за попередньою змовою ОСОБА_6 добровільно погодилась очолити незаконну дільничну виборчу комісію на території АДРЕСА_1 , вчинила умисні дії щодо організації проведення на тимчасово окупованій території Херсонської області незаконного референдуму з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а саме:

- взяла участь у формуванні реєстру виборців на території закріпленої за нею дільничної виборчої комісії, з числа місцевих мешканців, які залишились на тимчасово окупованій території, з урахуванням тих, які виїхали з місць постійного проживання через військове вторгнення РФ в Україну;

- організовувала спільно з ОСОБА_7 підготовку приміщення для роботи незаконної дільничної виборчої комісії, що розташувалась у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 ;

- вжила заходів до пошуку та залучення транспортних засобів та водіїв для забезпечення діяльності дільничної виборчої комісії;

- організовувала на тимчасово окупованій території АДРЕСА_1 проведення агітації у порядку і спосіб, що порушує норми, встановлені Виборчим кодексом України до здійснення такої діяльності;

- визначила порядок дій членів дільничної виборчої комісії у дати проведення незаконного референдуму з 23 по 27 вересня 2022 року.

Крім того, з метою проведення незаконного референдуму ОСОБА_6 залучила у роботі виборчої комісії місцевих мешканок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та інших не встановлених на даний час осіб, на яких покладались функції із здійснення у визначені дні з 23 по 27 вересня 2022 року, подворового обходу жителів АДРЕСА_1 , та надання їм бюлетенів для голосування у зазначеному незаконному референдумі.

Після виконання вищевказаних дій, спрямованих на організацію підготовки до участі в проведенні незаконного референдуму, у період з 23 по 27 вересня 2022 року на тимчасово окупованій частині території Херсонської області пройшла незаконна, тобто з порушенням всіх положень Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26 січня 2021 року № 1135-IX процедура проведення голосування серед жителів Херсонської області, у якому за участі озброєних військових та правоохоронців РФ, незаконно сформованої поліції сумісно з членами незаконної ДВК, які проводили процедуру незаконного голосування в с. Новолександрівка, с. Гаврилівка, с. Михайлівка, с. Золота Балка Бериславського району Херсонської області, ОСОБА_6 як голова незаконного органу народного волевиявлення, взяла активну участь у референдумі шляхом здійснення збору бюлетенів, форму яких затвердила незаконна ЦВК, та без дотримання основних принципів вільної участі та добровільного таємного голосування, публічності та відкритості референдуму, вживала заходи до їх перерахунку, оформлення відповідних протоколів для здійснення уяви у невизначеного кола осіб про легітимність проведення процедури плебісциту, підвела з іншими членами незаконної ДВК результати голосування і передала відповідні бюлетені до ТВК № 8, з урахуванням яких формувались результати голосування по всій тимчасово окупованій території Херсонської області.

27 вересня 2022 року так звана ЦВК Херсонської області за результатами підрахунку ста процентів бюлетенів визнала незаконний референдум таким, що відбувся. Відповідно до його результатів 87.05 відсотків виборців виявили бажання за входження Херсонської області у склад РФ.

Вказані дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто добровільна участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчинена за попередньою змовою групою осіб..

13.12.2022 р. ОСОБА_6 оголошено у розшук, проведення якого доручено працівникам оперативних підрозділів Служби безпеки України.

23.12.2022 року слідчим суддею Центрального районного суду м. Миколаєва відносно підозрюваної ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

В ході досудового розслідування встановлене, що ОСОБА_6 , переховуючись від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області.

Посилаючись на те, що ОСОБА_6 , яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, на виклики слідчого до органу досудового розслідування не з`являється, про причини своєї неявки не повідомляє, слідчий просить про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, пославшись на обставини, у ньому викладені.

Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив, пославшись на його безпідставність.

Вислухавши доводи прокурора, захисника підозрюваної, дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення.

Так, ч.1 ст. 297-1 КПК України встановлено, що спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

Згідно із ч. 2 ст. 297-1 КПК України передбачено, зокрема, що спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених ст. 111-1 КК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Відповідно до ст. 297-5 КПК України повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов`язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.

Згідно до ч. 5 ст. 139 КПК України встановлено, що ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Пунктом 20-1 Розділу XІ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ КПК України визначено, що тимчасово, але не пізніше дня початку діяльності Державного бюро розслідувань (опублікування у газеті «Урядовий кур`єр» відповідного повідомлення його керівником): спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 115, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 365, 368, 368-2, 379, 400, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції. Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи які понад шість місяців переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно яких наявні фактичні дані, що вони перебувають за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, та вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цьому абзаці, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Положення частини п`ятої статті 139 цього Кодексу у разі вчинення злочинів, визначених в абзаці другому цього пункту, поширюються також на осіб, які понад шість місяців переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно яких наявні фактичні дані, що вони перебувають за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

У клопотанні слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування мають також зазначатися фактичні дані про перебування особи за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій ст. 297-1 цього Кодексу, а також у цьому пункті, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (inabsentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

Вимоги щодо особливостей застосування глави 24-1 цього Кодексу, передбачені цим пунктом, поширюються на кримінальні провадження, у яких підозрюваний, крім неповнолітнього, на момент звернення до суду з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування або обвинувальним актом оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні відомості, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

Згідно ч. 5 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28,та ч. 5 ст. 111-1 КК України, підтверджується:

даними протоколів допиту підозрюваних ОСОБА_11 від 25.10.2022 р., ОСОБА_9 від 25.10.2022 р., 11.11.2022 р., ОСОБА_10 від 25.10.2022 р., ОСОБА_8 від 25.10.2022 р., 11.11.2022 р., які дали показання що особисто приймали участь в проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Херсонської області, а саме в с. Новоолександрівка Бериславського району шляхом здійснення подворового обходу з бюлетенями та скриньками для голосування. Організацією та керівництвом дій підозрюваних займалась ОСОБА_6 , тобто фактично виконувала функції голови дільничної виборчої комісії;

даними протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 08.10.2022, яка дала показання, аналогічні до показань вищевказаних підозрюваних;

даними протоколу огляду від 10.10.2022 р. приміщення Новоолександрівської сільської ради, у якому здійснювала свою незаконну діяльність ОСОБА_6 . У ході огляду виявлено та вилучено речі та документи, що пов`язанні з організацією та проведенням незаконного референдуму, зокрема скриньки для голосування, бланки документів, набори для збору кабінок для голосування;

даними протоколу допиту свідків ОСОБА_13 04.11.2022 р., ОСОБА_14 від 14.11.2022 р., ОСОБА_15 від 04.11.202 р., ОСОБА_16 від 04.11.2022 р., ОСОБА_17 від 15.10.2022 р. та протоколами від 04.11.2022 р., 15.10.2022 р. впізнання особи за фотознімком з вказаними свідками, у яких містяться відомості, що підтверджують факти організації та проведення ОСОБА_6 незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Херсонської області.

Досліджені у судовому засіданні дані є достатньо вагомими у своїй сукупності для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України.

05.11.2022р. ОСОБА_6 повідомлено пропідозру увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.28,ч.5ст.111-1КК України,про що05.11.2022року узагальнодержавному засобімасової інформації газеті«Урядовий кур`єр»розміщено відповіднеповідомленняв порядку ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України.

Вказаний факт підтверджений прокурором у судовому засіданні.

Підозрювана ОСОБА_6 , будучи викликаною до органу досудового розслідування шляхом публікацій в засобах масової інформації - газеті «Урядовий кур`єр» та на веб-сайті Офісу Генерального прокурора повісток про виклик на 9,10,11 листопада 2022 р. до слідчого найближчого територіально розташованого підрозділу СБУ не з`явилася, не повідомивши про причини неявки, що в тому числі свідчить про переховування від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

У зв`язку з неприбуттям підозрюваної ОСОБА_6 на неодноразові виклики до органу досудового розслідування, переховуванням з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також у зв`язку з не встановленням її точного місця перебування постановою слідчого від 13.12.2022 р. ОСОБА_6 оголошено у розшук, проведення якого доручено працівникам оперативних підрозділів Служби безпеки України.

В ході проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що підозрювана ОСОБА_6 виїхала на тимчасово окуповану територію перед звільненням силами оборони України с. Новоолександрівка Бериславського району Херсонської області.

З урахуванням наведеного, а також того, що ОСОБА_6 , яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкцією за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, будучи призначеною головою т.зв. ТВК № 8 задля очолення незаконної дільничої виборчої комісії, переховується від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності за ймовірно вчинений нею тяжкий злочини, виїхавши на тимчасово окуповану рф територію України, за викликом слідчого у загальнодержавному засобі масової інформації газеті «Урядовий кур`єр» та офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора про необхідність його прибуття до найближчого територіально розташованого підрозділу Служби безпеки України, неодноразово не з`явилася, у зв`язку із чим була оголошена у розшук, наявні підстави для здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного, а відтак, і задоволення клопотання.

Керуючись ст. ст. 135, 139, 297-1, 297-5, п. 20-1 Розділу XІ Перехідних положень КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022230000000592 від 16.12.2022 року стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Нововоронцовка Херсонської області, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1