Рішення

від 22.12.2022 по справі 320/9933/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2022 року № 320/9933/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області ,про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області.

Предметом даної справи є вимога позивача виплатити 45 мінімальних заробітних плат як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Славутицької міської ради з березня 2001 року, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії та при вирішенні питання щодо призначення та виплати одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідач мав керуватися, діючим на той час законодавством та, відповідно до ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплатити одноразову компенсацію в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, виходячи з розрахунку розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.

На адресу суду 28.11.2022 року від відповідача надійшов відзив, у якому він заперечував щодо задоволення позовних вимог, оскільки з набуттям чинності Закону №79-ХІІІ Кабінету міністрів України було надано повноваження щодо визначення розміру одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановленої статтею 48 Закону №796.

Від позивача 08.12.2022 року надійшла відповідь на відзив в якій обґрутування своїх не змінилось.

Дослідивши матеріали справи та доводи сторін суд встановив наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Стаття 48 Закону №796-ХІІ в редакції чинній на 2001 рік мала настпний зміст:

"Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім`ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: інвалідам I групи - 60 мінімальних заробітних плат; інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат."

Проаналізувавши дану норму, суд висновує, що ключовою умою для виплати одноразової компенсації є наявність у особи інвалідності ІІ групи, яка отримана внаслідок Чорнобильської катастрофи. Взяття на облік відповідною установою, як учасника ліквідації, не є передумовою для отримання одноразової компенсації.

Довідкою МСЕК №1073454 від 2021 (доданої до матеріалів позовної заяви) позивачу втсановлено інвалідність ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, з моменту отримання довідки МСЕК позивач має право користуватись пільгами встановленими ст. 48 Закону №796-ХІІ.

Законом №76-VІІІ від 28.12.2014 року "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" статтю 48 Закону №796-ХІІ змінено та було виставлено у такій редакції:

"Стаття 48. Компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім`ям за втрату годувальника.

Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім`ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України."

Отже, з моменту набрання чинності Законом №76-VІІІ 1 січня 2015 року компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 760, одноразова компенсація та щорічна допомога виплачуються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік для соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи) за місцем фактичного проживання (перебування) громадян.

Пунктом 4 зазначеної Постанови визначено, що одноразова компенсація виплачується в розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. № 285 Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України (Офіційний вісник України, 2015 р., № 40, ст. 1204).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. № 285 Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України установлено такі розміри виплат, передбачених статтями 36 і 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:

1) одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів і виконанні на них регламентних робіт, які стали особами з інвалідністю внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів і виконанні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів і виконанні на них регламентних робіт, сім`ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, пов`язаною з наслідками Чорнобильської катастрофи: особам з інвалідністю I групи - 379,3 гривні; особам з інвалідністю II групи - 284,4 гривні; особам з інвалідністю III групи - 189,6 гривні.

Виходячи з вищевикладеного, суд відмовляє задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Рішення видати (надіслати) учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.