Постанова

від 19.06.2024 по справі 320/9933/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/9933/22 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Оксененка О. М., Мельничука В. П., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, у якому просила суд:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, що полягають у відмові виплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду ІІ групи, захворювання якого пов`язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ст. 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, виходячи із розрахунку розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області виплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду ІІ групи, захворювання якого пов`язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ст. 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, виходячи із розрахунку розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції проігнорував той факт, що позивач перебуває на обліку як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії з 2001 року, а відтак, має право на отримання одноразової компенсації у розмірі встановленому Законом, у редакції чинній станом на 2001 рік.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Відповідачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Славутицької міської ради з березня 2001 року, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії.

Довідкою МСЕК №1073454 від 2021 позивачу встановлено інвалідність ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи.

ОСОБА_1 18.07.2022 звернулась до Управлінні соціального захисту населення Славутицької міської ради із заявою про призначення та виплату одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС передбаченої ст. 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, виходячи з розрахунку розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Листом Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області від 03.08.20.21 №01-16/31 позивачу повідомлено про відсутність підстав для визначення розміру одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС передбаченої ст. 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 45 мінімальних заробітних плат. Крім того, повідомлено, що одноразову допомогу виплачено у січні 2022 року у розмірі встановленому постановою КМУ від 14.05.2015 № 285.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Стаття 48 Закону №796-ХІІ в редакції чинній на 2001 рік мала наступний зміст:

"Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім`ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: інвалідам I групи - 60 мінімальних заробітних плат; інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат."

Як вірно зазначено судом першої інстанції, вказана норма передбачала виплату одноразової компенсації лише за умовою наявності у особи встановленої групи інвалідності, яка отримана внаслідок Чорнобильської катастрофи.

При цьому, взяття на облік відповідною установою, як учасника ліквідації, не є передумовою для отримання одноразової компенсації.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу встановлено інвалідність ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, однак, дана обставина відбулось лише у 2021 році, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки МСЕК №1073454 від 12.10.2021.

При цьому, доказів, що станом на 2001 рік позивачу було встановлено групу інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи позивачем ні до суду першої інстанції ні до апеляційної скарги не надано.

Відтак, право на отримання одноразово компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, передбаченої ст. 48 Закону №796-ХІІ позивач набула у 2021 році, з моменту встановлення їй ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Законом №76-VІІІ від 28.12.2014 року "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" статтю 48 Закону №796-ХІІ змінено та виставлено у такій редакції:

"Стаття 48. Компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім`ям за втрату годувальника.

Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім`ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України."

Отже, з моменту набрання чинності Законом №76-VІІІ 1 січня 2015 року компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 760, одноразова компенсація та щорічна допомога виплачуються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік для соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи) за місцем фактичного проживання (перебування) громадян.

Пунктом 4 зазначеної Постанови визначено, що одноразова компенсація виплачується в розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. № 285 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 40, ст. 1204).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. № 285 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" установлено такі розміри виплат, передбачених статтями 36 і 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи":

1) одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів і виконанні на них регламентних робіт, які стали особами з інвалідністю внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів і виконанні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів і виконанні на них регламентних робіт, сім`ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, пов`язаною з наслідками Чорнобильської катастрофи: особам з інвалідністю I групи - 379,3 гривні; особам з інвалідністю II групи - 284,4 гривні; особам з інвалідністю III групи - 189,6 гривні.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області про зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов

Суддя В. П. Мельничук

Суддя О. М. Оксененко

(Повний текст постанови складено 19.06.2024)