Рішення

від 22.12.2022 по справі 380/12624/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/12624/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2022 року м Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Сколівської міської ради Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії -

УСТАНОВИВ:

У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа № 380/12624/22 за позовом ОСОБА_1 до Сколівської міської ради Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 адміністративний позов Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Сколівської міської ради Львівської області (82600 Львівська область Стрийський район м. Сколе Майдан Незалежності 1; код ЄДРПОУ 04056262) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Сколівської міської ради Львівської області, яке оформлене протоколом № 15 пленарного засідання XV сесії VIII скликання Сколівської міської ради Львівської області від 11 листопада 2021 року, про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (адреса: ур. Каменисте, с. Підгородці, Стрийський район, Львівська обл.), з метою передачі у власність (цільове призначення для ведення особистого селянського господарства) ОСОБА_1 ; зобов`язано Сколівську міську раду Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.06.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 1,9543 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території ур. Камениста с. Підгородці Львівська область у місячний термін після того, як скасується заборона на надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, яка визначена Законом України № 2145-ІХ від 24.03.2022.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Також стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Сколівської міської ради Львівської області 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп. сплаченого судового збору.

На адресу суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу (вх. № 78697 від 16.12.2022), у якій просить ухвалити додаткове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу у справі № 380/12624/22, стягнувши їх з відповідача на користь позивача у сумі 16000 грн.

Вказану заяву надіслано представником позивача на адресу відповідача 12.12.2022, підтвердження чого надані представником позивача. Станом на день розгляду заяви відповідач заперечень щодо поданої заяви не надав.

Оскільки розгляд справи № 380/12624/22 здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними матеріалами (у письмовому провадженні), суд вважає за доцільне розгляд цієї заяви здійснити у порядку письмового провадження.

При вирішенні поданої заяви суд керується таким.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. ч. 5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.12.2012 (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч.1 ст. 1 Закону України № 5076-VI).

Відповідно до ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Судом встановлено, що професійна правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Буженком Юрієм Сергійовичем на підставі договору про надання правничої допомоги від 07.08.2022 № 07/08/22 (далі - договір) та ордеру серії ВС № 1068300 від 09.09.2022.

Відповідно до пп. 1.1 п. 1 договору від 09.09.2022, укладеного між позивачем (клієнт) та адвокатом Буженком Ю. С., предметом договору є забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у Львівському окружному адміністративному суді, Восьмому апеляційному адміністративному суді, Верховному суді, Сколівській міській раді.

Згідно з п. 1 розділу договору «Гонорар», гонорар винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правничої допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором.

Якщо інше не встановлено додатковою угодою до договору, гонорар адвоката встановлюється у розмірі 16000 грн (п. 2 розділу договору «Гонорар»).

Відповідно до п. 5 розділу договору «Гонорар» у разі проведення розрахунку готівкою, адвокат видає касовий ордер.

Додатковою угодою від 15.09.2022 до договору про надання правничої допомоги № 07/08/22 від 07.08.2022 внесено зміни до п. 2 розділу «Гонорар» договору про надання правничої допомоги № 07/08/22 від 07.08.2022 та викладено його у наступній редакції: «За надання правничої допомоги у справі № 380/12264/22 клієнт сплачує винагороду у фіксованому розмірі 16000,00 грн. Сторони погодили, що розмір винагороди (16000 грн) за надання правової допомоги у справі № 380/12264/22 не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу за ведення справи у Львівському окружному адміністративному суді».

Відповідно до квитанції прибуткового касового ордера № 22-10 від 11.12.2022 адвокатом Буженком Ю. С. прийнято від ОСОБА_1 на підставі договору правничої допомоги № 07/08/2022 від 07.08.2022 16000,00 грн у справі № 380/12624/22.

При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2019 у справі № 826/8890/18.

Ураховуючи, що вказану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання як справу незначної складності, з огляду на наявність усталеної судової практики у цій категорії спорів, суд дійшов висновку, що зазначений гонорар не є співмірним з обсягом проведеної роботи і вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 2000,00 грн.

Таким чином, виходячи з конкретних обставин справи та змісту наданих послуг, суд вважає, що заява представника позивача підлягає частковому задоволенню, а стягненню з відповідача підлягають судові витрати на надання правничої допомоги в розмірі 2000,00 грн, які є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, та їх обсягом.

Керуючись ст.ст. 134, 139, 241-246, 250, 252, 255, 293 суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Сколівської міської ради Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сколівської міської ради Львівської області (82600 Львівська область Стрийський район м. Сколе Майдан Незалежності 1; код ЄДРПОУ 04056262) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.

3. У задоволенні інших вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяР.П. Качур