Рішення

від 22.12.2022 по справі 600/1590/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/1590/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Експорт-імпорт транс Фелічіта" до Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправними і скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Експорт-імпорт транс Фелічіта" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати постанови начальника відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті В.В.Делійського: №307902 від 19.01.2022 року про застосування до приватного підприємства "Експорт-імпорт транс "Фелічіта" передбаченого абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у сумі 34000,00 грн. за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", та № 338111 від 16.02.2022 року про застосування до приватного підприємства "Експорт-імпорт транс "Фелічіта" передбаченого абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у сумі 8500,00 грн. за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт";

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані із розглядом даної справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що отримав від відповідача оскаржувані постанови, складені за порушення водієм вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", які вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині протиправності спірної постанови № 307902 від 19.01.2022 року зазначив, що в ній не зазначено місце вчинення правопорушення та прізвище, ініціали водія транспортного засобу, який належить позивачеві і внаслідок експлуатації якого вчинено правопорушення, що на думку останнього суперечить вимогам Закону.

Зверталась увагу суду на те, що транспортні засоби, які належні позивачеві 25.11.2021 року не здійснювали перевезення вантажів чи пасажирів та взагалі не здійснювали руху по дорогах загального користування України. Відтак, 25.11.2022 року позивач не являвся суб`єктом відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Наголошував на тому, що посадовими особами відповідача 25.11.2021 року не складалося жодних актів чи інших матеріалів в присутності чи з відома водія або іншої службової особи позивача, з такими актами позивач не ознайомлювався, вони не направлялися позивачу. А тому, вважає, що зазначені вище обставини виключають існування правових підстав для застосування до позивача за спірною постановою відповідача адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині протиправності спірної постанови № 338111 від 16.02.2022 року зазначив, що в зазначеній постанові не зазначено місце вчинення правопорушення, а також не вказано, яку саме норму Закону України "Про автомобільний транспорт" порушив позивач.

Крім того, звертав увагу суду на те, що транспортні засоби позивача, зокрема ті, що зазначені у постанові, 23.12.2021 року не здійснювали перевезення вантажів чи пасажирів та взагалі не здійснювали руху по дорогах загального користування України. Відтак, вважає, що 23.12.2022 року позивач не являвся суб`єктом відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Окрім іншого, позивач зазначив, що спірні постанови винесені з порушенням вимог пункту 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті в редакції, яка діяла станом на 19.01.2022 року, так і в редакції постанови КМУ від 02.02.2022 року № 79, яка діяла станом на 16.02.2022 року, який гарантує право уповноваженої особи суб`єкта господарювання бути присутньою під час розгляду справи про порушення та зобов`язує відповідача письмово повідомляти уповноважену особу суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. Проте, позивач та його службові особи не були жодним чином повідомлені про розгляд відповідачем 19.01.2022 року та 16.02.2022 року справ про порушення, за наслідком яких відповідач протиправно виніс спірні постанови №307902 від 19.01.2022 року та № 338111 від 16.02.2022 року.

2. Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого останній заперечив щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову зазначив, що в ході проведеної перевірки на підставі листа Чернівецької митниці, посадовими особами відповідача виявлено здійснення міжнародного перевезення вантажу транспортними засобами, які належать позивачеві з перевантаженням на строєну вісь, зокрема - 22,58 т, що на 2,63 % перевищує нормативно допустимі -22,00 т, а також перевезення вантажу з перевищенням нормативно - вагових параметрів на 8,59%.

Такі перевезення здійснювались без дозволу щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень, або внесення плати за проїзд великогабаритних транспортних засобів, встановлених законодавцем, відповідальність за що передбачена ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відтак, з огляду на те, що перевіркою зафіксовано перевищення вагових обмежень транспортного засобу позивача, посадовими особами відповідача правомірно винесено оскаржувані постанови.

3. Позивачем до суду подано відповідь на відзив на адміністративний позов, в обґрунтуваннях якої наводились переважно подібні аргументи, які наведені в позовній заяві.

Окремо, зверталась увага суду на те, що як вбачається зі змісту постанови № 307902 від 19.01.2022 року відповідачем застосовано до позивача передбачену абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" адміністративно-господарський штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн. за порушення водієм позивача вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Натомість абзац 6 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" не передбачає жодної відповідальності за порушення вимог, які передбачені статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Відтак, на думку позивача постанова відповідача про застосування до позивача передбаченого абз.6 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення вимог ст. 48 цього ж закону є протиправною і дана обставина є достатньою самостійною підставою для скасування постанови відповідача №307902 від 19.01.2022 року.

Також зазначалось про те, що пунктом 22.5. Правил дорожнього руху встановлено пряму заборону на рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами б та в цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів.

Таким чином позивач вважає, що видача дозволу на рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами б та в цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів законодавством заборонена, тому отримання дозволу на перевезення подільного вантажу з перевищенням передбачених Правилами дорожнього руху параметрів маси транспортного засобу і навантаження на вісь законодавством не передбачено, як і не може бути передбачена відповідальність за відсутність неіснуючого в законодавстві України дозволу, що не усуває можливість отримання дозволу на перевезення подільного вантажу з перевищенням зазначених параметрів.

При цьому зазначив, що як вбачається з вантажних митних декларацій, позивач 16.11.2021 року перевозив пиломатеріали обрізні, які є подільним вантажем.

У зв`язку із цим, за законодавством України, видача дозволу на перевезення позивачем даного вантажу з перевищення габаритних або вагових параметрів непередбачена, як і, відповідно, не передбачена відповідальність за відсутність такого дозволу.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

2. Ухвалою суду за заявою представника позивача зупинено стягнення на підставі постанов відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті № 307902 від 19.01.2022 року та № 338111 від 16.02.2022 року, про застосування до Приватного підприємства "Експорт-імпорт транс "Фелічіта" адміністративно-господарських штрафів у розмірі 34000,00 грн та 8500,00 грн.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач зареєстрований як юридична особа (код ЄДРПОУ: 33394976).

2. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , власником автомобіля марки Renault, державний знак НОМЕР_2 є позивач.

3. Згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником напівпричепа марки SCHMITZ, державний знак НОМЕР_4 є позивач.

4. Відповідно до листа Чернівецької митниці Державної митної служби України від 19.11.2021 №7.2-08/1/7.2-28.3/6/3266, 18.11.2021 у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення "Мамалига - Крива" митного поста "Мамалига", під час здійснення вагового контролю транспортного засобу комерційного призначення марки Renault реєстраційний номер знак НОМЕР_2 , причепом марки SCHMITZ, реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 перевізник - ПП "Фелічіта", під керуванням водія ОСОБА_1 , який переміщує вантаж "Пиломатеріали хвойні" з України в Республіку Молдова посадовими особами Чернівецької митниці Державної митної служби України встановлено перевищення навантаження на строєні осі.

5. На підставі листа Чернівецької митниці Державної митної служби України від 19.11.2021 №7.2-08/1/7.2-28.3/6/3266 та направлення на рейдову перевірку № 015205 від 22.11.2021 року, посадовими особами відповідача складено акт від 25.11.2021 № 315638 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень, пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Встановлено перевезення вантажу з перевантаженням на строєну вісь-22,58 т, що на 2,64% перевищує нормативно допустимі -22,00 т, що здійснювалось без дозволу щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень.

6. 25.11.2021 складено Акт № СЕ 0061368, про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 25.11.2021 року № 0064956.

Судом також встановлено, що в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 25.11.2021 року - відсутня інформація про відстані між осями. Крім того, в довідці про результати здійснення габаритно - вагового контролю від 25.11.2021 року відсутні результати габаритного контролю транспортного засобу, а також відсутні підпис оператора вагового комплексу.

7. 20.12.2021 року листом № 7.2-08/1/7.2-28.2/6/3924 Чернівецької митниці Державної митної служби повідомлено Придністровське міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області про те, що посадовими особами в пункті пропуску "Мамалига - Крива" митного поста "Мамалига" Чернівецької митниці під час здійснення митного контролю транспортних засобів (виїзд з України) встановлено перевищення вагових параметрів, порівняно з визначеними законодавством, більш як 2 відсотка.

8. На підставі направлення на рейдову перевірку від 20.12.2021 року № 015213 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 20.12.2021 року № 61316/24.3/18-14 проводились рейдові перевірки транспортних засобів в період з 20.12.2021року по 26.12.2021 року.

9. Відповідно до акту № 315795 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, під час здійснення перевірки перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням нормативно - вагових параметрів від 5% до 10% включно, а саме 8,59% за відсутності дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України виданий відповідним органом або документа про внесення сплати за проїзд великовагових ТЗ.

10. Зі змісту акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 23.12.2021 року № 0061381 встановлено, про відсутність інформації щодо відстані між осями. Крім того, в довідці про результати здійснення габаритно контролю від 23.12.2021 року № 0064974 відсутні результати габаритного контролю транспортного засобу, а також відсутні підпис оператора вагового комплексу.

11. Згідно повідомлення про розгляд справи вбачається, що 16 лютого 2022 року «відбудеться» розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

12. Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 19.01.2022 №307902 за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за яке передбачена абз.6 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 34000,00 грн.

13. Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 16.02.2022 №338111 за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за яке передбачена абз.14 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 8500,00 грн.

13. Судом також досліджене свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 429, чинне до 27.05.2022 року.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України "Про дорожній рух", відповідно до частини 2 статті 29 якого, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

2. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), згідно з пунктом 3, якого органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

3. Закон України "Про автомобільний транспорт" (далі Закон №2344-ІІІ) визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

4. Пунктами 3, 4, 12 та 13 Порядку № 1567 встановлено, що органами державного контролю на транспорті є Укртрансбезпека і її територіальні органи, посадові особи яких здійснюють державний контролю на автомобільному транспорт шляхом проведення рейдових перевірок за направленнями на перевірку та на підставі щотижневого графіку рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу. Абзац другий пункту 4 Порядку № 1567 передбачає, що рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації , підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно- вагового контролю.

Згідно з пунктами 14 та 16 Порядку № 1567 визначено перелік місць проведення рейдових перевірок транспортних засобів (на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) та встановлено, що така перевірки проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки, а у випадку проведення габаритно-вагового контролю - двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувачів) пункту габаритно- вагового контролю. При цьому регламентований Порядком № 1567 порядок проведення габаритно-вагового контролю в рамках рейдових перевірок більш деталізований в Порядку № 879, який не суперечить Порядку № 1567, а тільки доповнює і деталізує його в частині здійснення габаритно-вагового контрою.

5. Так, пунктом 3 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Пункт 6 Порядку № 879 встановлює, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

При цьому, підпунктом 51 пункту 2 Порядку № 879 встановлено, що документальним габаритно-ваговим контролем вважається визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Підпункти 7, 8 та 9 пункту 2 даного Порядку № 879 передбачає, що місцем здійснення габаритно-вагового контролю може бути спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю, при цьому стаціонарним пунктом вважається позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, загальна маса та/або габарити якого перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів (п.п. 8 п.2 Порядку № 879), а пересувним пунктом габаритно-вагового контролю вважається спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю, при цьому ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту і 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами, а місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими знаками.

Згідно з підпунктом 11 пункту 2 Порядку № 879 точним габаритно-ваговим контролем вважається визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу виключно на стаціонарному або пересувному пунктів, а підпункт 12 пункту 2 даного Порядку передбачає можливість здійснення повторного вимірювання і зважування, яким вважатиметься будь-яке наступне вимірювання транспортного засобу, що перебуває в межах одного стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю з часу в`їзду такого транспортного засобу та територію пункту до виїзду з неї, за виключенням вимірювання, яке проводиться через технічні перебої в роботі вимірювального і зважувального обладнання.

Пункт 18 Порядку № 879 передбачає під час здійснення габаритно-вагового контролю видачу водієві транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті довідки про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Пункт 21 Порядку № 1567 передбачає, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком № 3 Порядку № 1567.

Пунктом 20 Порядку № 1567 передбачено також зазначення в акті виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом з посиланням на порушену норму.

Згідно з пунктом 22 Порядку № 1567 у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

У розумінні Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (підпункт 3 пункту 2 Порядку №879).

Відповідно до п. 20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Згідно з п.21 Порядку №879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Пунктом 26 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м., за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

6. Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваних постанов слугував факт виявлення перевищення фактичного навантаження на строєну вісь.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку №879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (звужувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від №255 від 28.07.2016, вагове обладнання повинно забезпечувати по осьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

7. Дослідивши зміст довідок № 9064956 від 25.11.2021 року і № 0064974 від 23.12.2021 року, які наявні в матеріалах справи судом встановлено, що в них зазначено найменування, місце розташування пунктів габаритно-вагового контролю, на яких здійснювалась перевірка належного позивачеві автомобіля RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_5 , з напівпричіпом державний номерний знак НОМЕР_6 , та відсутні результати габаритного контролю транспортного засобу (пункт 7).

Крім того, довідки № 9064956 від 25.11.2021 року і № 0064974 від 23.12.2021 року не засвідчені підписом оператора вагового комплексу, а також не містять відповідної печатки, що є обов`язковими реквізитами.

Суд також звертає увагу на те, що наявні в матеріалах справи талони (чеки) про результати зважування не засвідчені підписом - зазначеними в них особами та не скріплені печаткою, що, як вбачається з форми даних талонів, є їх обов`язковими реквізитами. Зазначені талони (чеки) датовані 16.11.2021 року та 16.12.2021 року, при тому, що довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, як і акти про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів датовані 25.11.2021 року та 23.12.2021 року.

Також слід зазначити й те, що в актах проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №315638 від 23.11.2021 року та №315795 від 23.12.2021 року зазначені інші ніж у талонах (чеках) від 16.11.2021 року та 16.12.2021 року дата і час проведення перевірки, а саме: 12 год. 40 хв. 25.11.2021 року та 9 год. 00 хв. 23.12.2021 року відповідно.

Відповідно до п.18 Порядку №879, за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу місця його здійснення.

Також, за змістом п.п.4,5 п.4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207 (далі - Порядок №1007/1207), посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Тобто, з приписів Порядку №879 та Порядку №1007/1207 вбачається, що саме довідка про здійснення габаритно-вагового контролю є підтверджуючим документом щодо результатів здійснення габаритно-вагового контролю.

Форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю визначена вищевказаним Порядком №1007/1207 повинна містити: дату вагового контролю, найменування місце розташування пункту габаритно-вагового контролю, дані водія транспортного засобу, марку, модель реєстраційні номера автомобіля, причепу, тип транспортного засобу, результати вагового контролю, в тому числі навантаження на осі. Вказана довідка підписується посадової особою Укртрансінспекції, що проводила габаритно-ваговий контроль, оператором вагового комплексу, а також скріплюється печаткою.

Суд зазначає, що оператор вагового комплексу, маючи відповідну кваліфікацію, є тією особою, яка безпосередньо здійснює зважування транспортного засобу і засвідчує результати зважування власним підписом та печаткою, що в даному випадку не відбулось, що власне і підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, зазначені вище довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю оформлені з порушенням вимог, передбачених Порядком №1007/1207, що в свою чергу свідчить про протиправність оскаржуваних постанов.

8. Суд оцінюючи спірні правовідносини звертає також увагу на те, що в Актах про перевищення транспортним засобом вагових параметрів СЕ №6061368 від 25.11.2021 року і СЕ №0061381 від 23.12.2021 року, відсутні відомості про місце проведення габаритно-вагового контролю, про габаритні параметри транспортного засобу позивача та відстані між осями (у графах акту про місце проведення габаритно-вагового контролю, про відстані між осями (пункти 2 та 9) відсутні будь-які літерні та/або числові позначення). До того ж, вказаний акт не підписаний водієм транспортного засобу, відсутня й відмітка про його відмову від підпису.

Водночас, в Актах проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №315638 від 23.11.2021 року та №315795 від 23.12.2021 року вбачається відсутність відомостей про місце перевірки, пояснень водія про причини порушень, відсутність підпису водія транспортного засобу та відмітки про його відмову від підпису.

Зазначене в сукупності свідчить, про порушення наведених вище вимог Порядку № 1567 та Порядку №879, якими зокрема, передбачено здійснення габаритно-вагового контролю посадовою особою (особами) Укртрансбезпеки, видачу водієві транспортного засобу за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті довідки про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

9. Окрім іншого суд зазначає, що в матеріалах справи також відсутні докази, які б підтверджували дотримання при прийнятті оскаржуваних постанов вимог, що передбачені пунктом 26 Порядку № 1567, яким гарантоване право уповноваженої особи суб`єкта господарювання бути присутньою під час розгляду справи про порушення та визначений обов`язок відповідача письмово повідомляти уповноважену особу суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

10. Надаючи оцінку спірним правовідносинам слід зазначити також і те, що як вбачається зі змісту постанови № 307902 від 19.01.2022 року відповідачем застосовано до позивача передбачений абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт адміністративно-господарський штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн. за порушення водієм позивача вимог статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що абзац 6 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт не передбачає жодної відповідальності за порушення вимог, які передбачені статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт, що на думку суду також свідчить про помилковість дій відповідача під час винесення оскаржуваної постанови, що є окремою підставою для її скасування.

11. Слід також зазначити і те, що у акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №315638 від 23.11.2021 року, на який міститься посилання в постанові № 307902 від 19.01.2022 року, йдеться про перевищення навантаження на три осі напівпричепу на 2,64% (з яких 2% це допустима похибка за Законом) від дозволених вагових параметрів, хоча, як зазначено вище, жодних належних і допустимих доказів цього не надано.

В призмі вимог частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт слід зазначити, що відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм передбачена абзацами 14- 17 частини першої статті 60 цього Закону і розмір застосовуваних адміністративно - господарських санкцій за це порушення залежить від величини перевищення вагових параметрів при перевезення неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу. При цьому, при перевезенні подільного вантажу, на відміну від перевезення неподільного вантажу, чинним законодавством не передбачено обов`язку перевізника на отримання дозволу на таке перевезення з перевищенням вагових параметрів, як і не передбачено порядку видачі такого дозволу. Порушенням вагових параметрів при перевезенні подільного вантажу, за яке частиною першою статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу, є перевищення вагових параметрів на 5% і більше, у тому числі: - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 14 ч.1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт); - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 15 ч.1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт); - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 16 ч.1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт); - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 17 ч.1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт).

Відповідно до ст.ст. 4, 14 Закону України Про дорожній рух учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Правил дорожнього руху, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Підпунктами б і в пункту 22.5 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 встановлені нормативні параметри зовнішніх габаритів та фактичної маси транспортних засобів і граничні навантаження на вісь.

Пунктом 22.5. Правил дорожнього руху також встановлено, що рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30.

В свою чергу пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Водночас, пунктом 22.5. Правил дорожнього руху встановлено пряму заборону на рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами б та в цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів.

Таким чином видача дозволу на рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами б та в цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів законодавством заборонена, тому перевезення отримання дозволу на перевезення подільного вантажу з перевищенням передбачених Правилами дорожнього руху параметрів маси транспортного засобу і навантаження на вісь законодавством не передбачено, як і не може бути передбачена відповідальність за відсутність не передбаченого законодавством дозволу, що не усуває можливість отримання дозволу на перевезення подільного вантажу з перевищенням зазначених параметрів.

Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права наведені у пункті 63 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.01.2020 року у справі № 814/1460/16, що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України суд застосовує до спірних правовідносин.

Зважаючи на викладене, законодавець у змісті частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт передбачив різні передумови виникнення відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових параметрів, окремо обумовивши диспозицію даної частини норми при її застосуванні до перевезення неподільного вантажу гіпотезою щодо відсутності дозволу на такі дії та окремо встановивши диспозицію для застосування санкції даної норми за перевезення подільного вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм на 5% і більше відсотків без включення у неї гіпотези, тобто не окресливши застосування даної частини норми наявністю чи відсутністю дозволу при перевезенні подільного вантажу (абз. 14-17 ч.1 ст. 60 даного Закону).

При цьому, відповідальність за перевезення неподільного вантажу з перевищенням габаритно-вагових параметрів при відсутності дозволу на таке перевищення не обмежується положеннями абз. 14- 17 ч.1 ст. 60 даного Закону, а передбачена також абз. 3, 6 ч.1 ст. 60 даного Закону, які передбачають відповідальність за відсутність дозволу на перевезення неподільного вантажу з перевищенням габаритно-вагових параметрів на менше ніж 5%, оскільки таке перевезення може бути легалізованим за допомогою отримання передбаченого законодавством дозволу на це з визначенням маршруту перевезення і оплатою плати за таке перевезення. При цьому санкції, що передбачені абз. 3 та 6 ч.1 ст. 60 даного Закону України Про автомобільний транспорт в частині відсутності дозволу на перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових параметрів не можуть бути застосовані до перевезення подільного вантажу, оскільки нормативно-правові акти не передбачають видачу такого дозволу в цьому випадку, тому його відсутність не може бути поставлена в провину перевізнику.

12. Як вбачається з вантажних митних декларацій, які наявні в матеріалах справи, позивачем 16.11.2021 року здійснювалось перевезення пиломатеріалів обрізних, які є подільним вантажем.

У зв`язку із цим, за законодавством України, видача дозволу на перевезення позивачем даного вантажу з перевищення габаритних або вагових параметрів не передбачена, як і, відповідно, не передбачена відповідальність за відсутність такого дозволу.

При цьому, до позивача при перевезенні подільного вантажу з перевищенням габаритних або вагових параметрів Законом України "Про автомобільний транспорт" передбачено тільки застосування адміністративно-господарського штрафу, встановленого абзацами 14-17 частини першої статті 60 цього Закону в залежності від величини порушення габаритно-вагових параметрів, починаючи з 5% перевищення.

З огляду на наведене, застосування до позивача постановою № 307902 від 19.01.2022 року передбаченого абз.6 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" адміністративно-господарського штрафу за перевищення навантаження на вісь на 2,64% при перевезенні ним подільного вантажу є безпідставним і протиправним.

13. Підсумовуючи наведене вище в контексті встановлених обставин в справі, враховуючи те, що акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складені з порушенням вимог законодавства, а відтак спірні постанови не відповідають критеріям, що встановлені частиною другою статті 2 КАС України.

Таким чином, при прийнятті оскаржуваних постанов посадові особи відповідача діяли не у відповідності до вимог чинного законодавства, що є достатньою підставою для скасування постанов.

14. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів в повній мірі правомірність прийнятих рішень, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частити 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 4962,00 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов приватного підприємства "Експорт-імпорт транс Фелічіта" до Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову №307902 від 19.01.2022 року, про застосування до приватного підприємства "Експорт-імпорт транс "Фелічіта" штрафу в сумі 34000,00 грн.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову № 338111 від 16.02.2022 року, про застосування до приватного підприємства "Експорт-імпорт транс "Фелічіта" штрафу в сумі 8500,00 грн.

4. Стягнути на користь приватного підприємства "Експорт-імпорт транс Фелічіта" за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судовий збір в сумі 4962,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Приватне підприємство "Експорт-імпорт транс Фелічіта" (вул. Хотинська, 11, м. Сторожинець, Чернівецький район, Чернівецька область, 59000, код ЄДРПОУ: 33394976).

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ: 39816845).

Суддя О.В. Боднарюк