Постанова

від 20.03.2023 по справі 600/1590/22-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/1590/22-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк Олег Васильович

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

20 березня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Експорт-імпорт транс Фелічіта" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними і скасування постанов,

В С Т А Н О В И В :

у квітні 2022 року приватне підприємство "Експорт-імпорт транс Фелічіта" (ПП «Експорт-імпорт транс Фелічіта») звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в якому просило:

-визнати протиправними та скасувати постанови начальника відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті В.В. Делійського: №307902 від 19.01.2022 року про застосування до позивача передбаченого абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у сумі 34000,00 грн. за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", та № 338111 від 16.02.2022 року про застосування до позивача передбаченого абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у сумі 8500,00 грн. за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт".

22 грудня 2022 року Чернівецький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 308 КАС Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , власником автомобіля марки Renault, державний знак НОМЕР_2 є позивач.

Згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником напівпричепа марки SCHMITZ, державний знак НОМЕР_4 є позивач.

Із листа Чернівецької митниці Державної митної служби України від 19.11.2021 №7.2-08/1/7.2-28.3/6/3266 встановлено, що 18.11.2021 у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення "Мамалига - Крива" митного поста "Мамалига", під час здійснення вагового контролю транспортного засобу комерційного призначення марки Renault реєстраційний номер знак НОМЕР_2 , причепом марки SCHMITZ, реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 перевізник - ПП "Фелічіта", під керуванням водія ОСОБА_1 , який переміщує вантаж "Пиломатеріали хвойні" з України в Республіку Молдова посадовими особами Чернівецької митниці Державної митної служби України встановлено перевищення навантаження на строєні осі.

На підставі листа Чернівецької митниці Державної митної служби України від 19.11.2021 №7.2-08/1/7.2-28.3/6/3266 та направлення на рейдову перевірку № 015205 від 22.11.2021 року, посадовими особами відповідача складено акт від 25.11.2021 № 315638 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень, пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Встановлено перевезення вантажу з перевантаженням на строєну вісь-22,58 т, що на 2,64% перевищує нормативно допустимі -22,00 т, що здійснювалось без дозволу щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень.

Також, 25.11.2021 складено акт №СЕ 0061368, про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 25.11.2021 року № 0064956.

В акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 25.11.2021 року - відсутня інформація про відстані між осями.

Крім того, в довідці про результати здійснення габаритно - вагового контролю від 25.11.2021 року відсутні результати габаритного контролю транспортного засобу, а також відсутні підпис оператора вагового комплексу.

20.12.2021 року листом № 7.2-08/1/7.2-28.2/6/3924 Чернівецької митниці Державної митної служби повідомлено Придністровське міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області про те, що посадовими особами в пункті пропуску "Мамалига - Крива" митного поста "Мамалига" Чернівецької митниці під час здійснення митного контролю транспортних засобів (виїзд з України) встановлено перевищення вагових параметрів, порівняно з визначеними законодавством, більш як 2 відсотка.

Згідно акту №315795 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, під час здійснення перевірки перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням нормативно - вагових параметрів від 5% до 10% включно, а саме 8,59% за відсутності дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України виданий відповідним органом або документа про внесення сплати за проїзд великовагових ТЗ.

Із змісту акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 23.12.2021 року №0061381 встановлено про відсутність інформації щодо відстані між осями.

Крім того, у довідці про результати здійснення габаритно контролю від 23.12.2021 року №0064974 відсутні результати габаритного контролю транспортного засобу, а також відсутні підпис оператора вагового комплексу.

Згідно повідомлення про розгляд справи вбачається, що 16 лютого 2022 року «відбудеться» розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 19.01.2022 №307902 за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за яке передбачена абз.6 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 34000,00 грн.

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 16.02.2022 №338111 за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за яке передбачена абз.14 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 8500,00 грн.

Непогоджуючись із вказаними постановами позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв не в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Так, засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України«Про автомобільний транспорт»від 05 квітня 2001 року №2344-III (Закон №2344-III), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно ст. 48 Закону №2344-IIIавтомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є, зокрема, для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Так, питання щодо організації міжнародних перевезень пасажирів і вантажів врегульованіст. 53 Закону №2344-III.

Організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

До міжнародних перевезень пасажирів та небезпечних вантажів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки.

При виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати: дозвіл України; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

Так, статтею 60 Закону №2344-IIIпередбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно абзаців 6 та 14 частини 1статті 60 Закону №2344-III(який було застосовано відповідачем при прийнятті оскаржуваних постанови) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначенихстаттею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частин 5 та 6статті 60 Закону №2344-IIIрозглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до загального фонду Державного бюджету України, крім 50 відсотків адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - сімнадцятим частини першоїстатті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, що зараховуються до державного дорожнього фонду, створеного у складі спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно частини 2 статті 29 Закону України«Про дорожній рух»від 30.06.1993 року №3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Також, ст. 33 Закону України«Про автомобільні дороги»від 08.09.2005 року №2862-IV передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 27.06.2007 року №879«Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», якою затвердив Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (Порядок №879).

Відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені упункті 22.5 Правил дорожнього руху, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306.

При цьому, транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Аналогічні положення щодо великовагових та великогабаритних транспортних засобів наведені у Правилах проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30«Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами»(Правила №30).

Згідно пунктів 2, 3 Правил №30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених упункті 22.5 Правил дорожнього руху, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених упункті 22.5 Правил дорожнього руху.

При цьому, згідно пункту 4 Правил №30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними упункті 22.5 Правил дорожнього руху(ПДР) на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 22.5. ПДРвизначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Проте, у довідках № 9064956 від 25.11.2021 року та № 0064974 від 23.12.2021 року не зазначенонайменування, місце розташування пунктів габаритно-вагового контролю, на яких здійснювалась перевірка належного позивачеві автомобіля RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричіпом державний номерний знак НОМЕР_4 , та відсутнірезультати габаритного контролю транспортного засобу (пункт 7).

Також, довідки № 9064956 від 25.11.2021 року та № 0064974 від 23.12.2021 року не засвідчені підписом оператора вагового комплексу, а також не містять відповідної печатки, що є обов`язковими реквізитами.

Крім того, наявні в матеріалах справиталони (чеки) про результати зважування не засвідчені підписом - зазначеними в них особами та не скріплені печаткою, що, як вбачається з форми даних талонів, є їх обов`язковими реквізитами. Зазначені талони (чеки) датовані 16.11.2021 року та 16.12.2021 року, при тому, що довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, як і акти про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів датовані 25.11.2021 року та 23.12.2021 року.

Також, в актах проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №315638 від 23.11.2021 року та №315795 від 23.12.2021 рокузазначені інші ніж у талонах (чеках) від 16.11.2021 року та 16.12.2021 року дата і час проведення перевірки, а саме: 12 год. 40 хв. 25.11.2021 року та 9 год. 00 хв. 23.12.2021 року відповідно.

В актах про перевищення транспортним засобом вагових параметрів СЕ №6061368 від 25.11.2021 року і СЕ №0061381 від 23.12.2021 року відсутні відомості про місце проведення габаритно-вагового контролю, про габаритні параметри транспортного засобу позивача та відстані між осями (у графах акту про місце проведення габаритно-вагового контролю, про відстані між осями (пункти 2 та 9) відсутні будь-які літерні та/або числові позначення). До того ж, вказаний акт не підписаний водієм транспортного засобу, відсутня й відмітка про його відмову від підпису.

Так, постановою №307902 від 19.01.2022 відповідачем застосовано до позивача адміністративно-господарського штрафу за порушення вимог статті 48 Закону України«Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини 1статті 60 вказаного закону, у розмірі 34000,00 грн.

Однак, згідно абзацу 6 частини 1статті 60 Закону №2344-III(який було застосовано відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначенихстаттею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також, відповідно до абзацу 3 частини 1статті 60 Закону №2344-IIIза порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями39і48цьогоЗакону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи положення абзацу 6 частини 1статті 60 Закону №2344-III, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуваною постановою №307902 від 19.01.2022 року безпідставно застосовано до позивача штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян згідно абзацу 6 частини 1статті 60 Закону №2344-III, оскільки у даній постанові констатовано порушення позивачем вимогстатті 48 Закону №2344-III, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Крім того, при перевезенні подільного вантажу, на відміну від перевезення неподільного вантажу, чинним законодавством не передбачено обов`язкуперевізника на отримання дозволу на таке перевезення з перевищенням вагових параметрів, як і не передбачено порядку видачі такого дозволу.

Порушенням вагових параметрів при перевезенні подільного вантажу, за яке частиною першою статті 60 Закону УкраїниПро автомобільний транспортпередбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу, зокрема, перевищення вагових параметрів на 5% і більше, у тому числі: - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 14 ч.1 ст. 60 Закону України«Про автомобільний транспорт»).

При цьому, пунктом 22.5. Правил дорожнього рухувстановлено пряму заборону на рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами«б»та«в»цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів.

Таким чином, видача дозволу на рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктамибтавцього пункту, у разі перевезення подільних вантажів законодавством заборонена, тому перевезення отримання дозволу на перевезення подільного вантажу з перевищенням передбаченихПравилами дорожнього рухупараметрів маси транспортного засобу і навантаження на вісь законодавством не передбачено, як і не може бути передбачена відповідальність за відсутність не передбаченого законодавством дозволу, що не усуває можливість отримання дозволу на перевезення подільного вантажу з перевищенням зазначених параметрів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 року у справі № 814/1460/16.

Із вантажних митних декларацій, які наявні в матеріалах справи, встановлено, що позивачем 16.11.2021 року здійснювалось перевезення пиломатеріалів обрізних, які є подільним вантажем.

У зв`язку із цим, за законодавством України, видача дозволу на перевезення позивачем даного вантажу з перевищення габаритних або вагових параметрів не передбачена, як і, відповідно, не передбачена відповідальність за відсутність такого дозволу.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що застосування до позивача постановою № 307902 від 19.01.2022 року передбаченого абз.6 ч.1ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт"адміністративно-господарського штрафу за перевищення навантаження на вісь на 2,64% при перевезенні ним подільного вантажу є безпідставним і протиправним.

При цьому, згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд вважає, що фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а в даному випадку відповідачем, в порушення вимог 72 КАС України не виконано обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надано належних і допустимих доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що в свою чергу не дає можливості встановити винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.

За результатами апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про необґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваних постанов.

Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.