Ухвала

від 23.12.2022 по справі 420/20522/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/20522/21

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року по справі за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування припису №ОД/522/349/АВ/П від 19.08.2021 року, постанови №ОД/522/349/АВ/П/ТД-ФС від 22.09.2021 року, -

В С Т А Н О В И В :

ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області (далі відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ОД/522/349/АВ/П від 19.08.2021 року, постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 22.09.2021 року на суму 120000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка вважає безпідставними висновки відповідача щодо фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору, оскільки зазначені особи не є працівниками ФОП ОСОБА_1 та знаходились поза межами місця здійснення господарської діяльності. Щодо працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , позивачка зазначила, що після укладення з ними трудових договорів 05.08.2021 року вже о 09 год. 00 хв. подано повідомлення про прийняття на роботу, тому вимоги абз. 1 постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України №413 від 17.06.2015 року не порушено, оскільки працівники були допущені до роботи у другій половині дня.

Відповідач надав відзив на позовну заяву. У судовому засіданні представниця відповідача підтримала викладені у ньому обставини і зазначила, що з 05 по 18 серпня 2021 року здійснено позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , в ході якого зафіксовано особи, що виконували обов`язки без оформлення трудових договорів. Працівники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 були прийняті на роботу в день інспекційного відвідування і в цей день роботодавець направив повідомлення про прийняття на роботу, що є порушенням. Особи, які були виявлені, та обставини, встановлені під час інспекційного відвідування, зафіксовані на відео. Відповідач вважає, що ним дотримано чинного законодавства щодо порядку призначення та проведення інспекційного відвідування, за результатами якого на позивача правомірно накладено штраф в сумі 120000 гр. за неоформлення трудового договору з двома особами.

Справу розглянуто в судовому засіданні за участю відповідача в порядку загального провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, проспект Шевченка, будинок 2; код ЄДРПОУ 39781624) про визнання протиправними та скасування припису №ОД/522/349/АВ/П від 19.08.2021р., постанови №ОД/522/349/АВ/ГІ/ТД-ФС від 22.09.2021р. - задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД/522/349/АВ/П від 19.08.2021 р. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД/522/349/АВ/П/ТД-ФС від 22.09.2021р.Стягнуто з Головного управління Держпраці в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, проспект Шевченка, будинок 2; код ЄДРПОУ 39781624) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 4540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 коп.).

13 квітня 2022 року Одеським окружним адміністративним судом за заявою представника позивачки винесене додаткове рішення, яким відмовлено в ухваленні додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу.

Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року, Головне управління Держпраці в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ФОП ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, оскільки суд не повній мірі дослідив надані докази щодо виявлених порушень, тобто не в повній мірі з`ясував обставини справи, а з`ясованим дав невірну оцінку. В апеляційній скарзі відповідач посилається на обставини, наведені у відзиві та надані письмові докази.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року скасовано. Прийнято по справі №420/20522/21 нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування припису №ОД/522/349/АВ/П від 19.08.2021 року, постанови №ОД/522/349/АВ/П/ТД-ФС від 22.09.2021 року відмовлено повністю.

15 серпня 2022 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування припису №ОД/522/349/АВ/П від 19.08.2021 року, постанови №ОД/522/349/АВ/П/ТД-ФС від 22.09.2021 року. Заявник просить скасувати вищезазначену постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року, посилаючись на те, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є зокрема: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Так, як зазначає заявник, під час встановлення обставин справи суд апеляційної інстанції не погодився з позицією суду першої інстанції, що відповідачем під час судового розгляду не надано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 та Едуард дійсно виконували трудові обов`язки в інтересах позивача.

На момент проведення перевірки та розгляду справи ОСОБА_1 були не відомі вищезазначені особи.

Проте після прийняття постанови від 30.05.2022 року та відмови у перегляді рішення судом касаційної інстанції позивачем прийнято рішення про припинення господарської діяльності у зв`язку із чим звернулась до орендодавця ТОВ «СК Хаджибей» щодо дострокового припинення договору оренди.

З метою узгодження умов припинення договору представник TOB «СК Хаджибей» запропонував позивачу особисто зустрітись із директором - ОСОБА_5 .

10.08.2022 року позивачем особисто під розписку був переданий лист про дострокове припинення договору оренди директору TOB «СК Хаджибей» - ОСОБА_5 . При цьому позивач раптово впізнала «Едуарда» з відеозапису перевірки, та який нібито є її співробітником.

ОСОБА_5 підтвердив, що дійсно в день перевірки був на об`єкті « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та бачив інспекторів, проте був дуже здивований встановленими судом обставинами щодо наявності трудових відносин між ними, особливо тим, що він, нібито, є працівником позивача.

Отже, як вказує заявник, ОСОБА_5 на момент проведення перевірки та винесення постанови був директором ТОВ «СК Хаджибей». Зазначені обставини з`ясувалися вже після розгляду справи і повідомлення директора про дострокове розірвання договору оренди листом №01/08 від 10.08.2022 року. Викладене підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «СК Хаджибей», Рішенням №1 Учасника ТОВ «СК Хаджибей» від 26 вересня 2019 року, Наказом №2 ТОВ «СК Хаджибей» про призначення на посаду ОСОБА_5 від 01.10.2019 року та листом ФОП ОСОБА_1 до ТОВ «СК Хаджибей» №01/08 від 10.08.2022 року.

Більш того, у зв`язку із зазначеним ОСОБА_5 готовий під попередження про кримінальну відповідальність, в якості свідка, засвідчити в суді, що ніколи не був працівником позивачки.

Заявник вважає, що невстановлення судом особи «ЕДУАРДА» та встановлення судом обставин щодо виникнення трудових правовідносин між позивачкою та «невстановленої особи на ім`я ОСОБА_6 » під час перебування на об`єкті « ІНФОРМАЦІЯ_1 », є істотними обставинами для правильного вирішення справи, а їх не встановлення/невірне встановлення призвело до ухвалення протиправного рішення.

Відтак, вищевикладене, на думку заявника, свідчить, що зазначені обставини є істотними для справи, не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що заява про перегляд за нововиявленими обставинамипостанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року підлягає задоволенню.

Вимогами ст.2, ч.4 ст.242 КАС України встановлено, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами п.1 ч.1, ч.2 ст.361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п.1 ч.2ст.361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.

Згідно з вимогами ч.4ст.361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Тобто, не вважаються нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Обставини, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, зокрема обставини, на які посилається заявник в своїй заяві, не можуть визнаватися нововиявленими.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Згідно з вимогами ч.6 ст.361 КАС України, при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

За приписами ст.362 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

Статтею 364 КАС України передбачено вимоги до форми та змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За визначенням п.5 ч.2ст.364 КАС України, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення.

Аналізом зазначених норм чинного законодавства вбачається, що під обставинами, які зазначаються у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, слід розуміти конкретні юридичні факти, які могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.

Колегія суддів зазначає, що не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після встановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.

Крім того, не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 0205.2018 року у справі №2а-7523/10/1270, від 02.05.2018 року у справі №303/3535/16-а, від 04.09.2018 року у справі №809/824/17, від 22.11.2018 року у справі №826/14224/15.

Колегія суддів зазначає, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, нововиявлені обставини, це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Аналогічний підхід до визначення підстав перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами викладений в Узагальненні судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами (постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22.05.2015 року №7).

Тобто, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі, наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов`язковою.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі та які мають бути належним чином засвідчені.

При застосуванні наведених положень важливо не порушувати балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права.

Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне ставитися під сумнів.

Юридична визначеність передбачає повагу до принципу остаточності судових рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру. Європейський суд з прав людини допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише у межах, що не порушують принципу юридичної визначеності.

У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява №28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу resjudicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).

Підставами для перегляду судового рішення, у відповідності до вимог п.1 ч.2 ст.361 КАС України, можуть бути лише ті фактичні обставини, які мали істотне значення і які об`єктивно існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі усім особам, які брали участь у справі та суду. Ініціювання перегляду судового рішення лише з метою нового слухання і вирішення справи суперечить принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права.

Процедура скасування остаточного судового рішення, у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також, те, що цей доказ є вирішальним.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу №1084 від 05.08.2021 року, направлення №15/01-29-1741 від 05.08.2021 року у період з 05.08.2021 року по 18.08.2021 року здійснено позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Представники позивача здійснювали контрольний захід шляхом інспекційного відвідування позивачки 05.08.2021 року та 16.08.2021 року.

Підставою для призначення позапланового заходу контролю став лист ГУ ДПС в Одеській області від 20.07.2021 року, яким позивача повідомлено про виявленні під час перевірки факти порушення трудового законодавства ФОП ОСОБА_1 у вигляді неоформлення трудових відносин з працівниками та надано акт фактичної перевірки.

За результатами інспекційного відвідування складено акт №ОД522/349/АВ від 18.08.2021 року, в якому зафіксовано порушення позивачкою вимог ч.1 ст.21 КЗпП України (трудовий договір не укладено з двома працівниками);ч.3 ст.24 КЗпП України (два працівники були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної податкової служби про прийняття на роботу); абз. 1 постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України №413 від 17.06.2015 року (повідомлення про прийом на роботу були надіслані із порушенням порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №413 від 17.06.2015 року) (т.1 а.с. 8-13).

19.08.2021 року ГУ Держпраці в Одеській області складено припис №ОД/522/349/АВ/П, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 усунути порушення ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України, абз. 1 постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України №413 від 17.06.2015 року у строк до 10.09.2021 року.

Постановою ГУ Держпраці в Одеській області №ОД/522/349/АВ/П/ТД-ФС від 22.09.2021 року на підставі абз.2 ч.2ст.265 Кодексу законів про працю України накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 120000 грн.(т.1 а.с. 36-41).

Відповідно до цієї постанови штраф накладено за неоформлення трудових договорів з громадянами по імені ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . Щодо інших виявлених порушень винесено припис про їх усунення.

Отже, предметом розгляду даної справи було визнання правомірності прийняття відповідачем припису №ОД/522/349/АВ/П від 19.08.2021 року та постанови №ОД/522/349/АВ/П/ТД-ФС від 22.09.2021 року.

Вимогами ст.265 КЗпП України передбачено відповідальність за порушення законодавства про працю. Так, зокрема, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в тому числі, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз.2 ч.2ст.265 КЗпП України).

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013р. (далі - Порядок №509) визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України та ч.ч.2-7 ст.53 Закону України «Про зайнятість населення» регулюється.

Аналіз абз. 2 п. 2 Порядку №509 свідчить про те, що штрафи накладаються, серед іншого, на підставі актів перевірки контролюючого органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акту приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (п.3 Порядку №509).

Абз.2 п.8 Порядку №509 передбачено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акту, зазначеного в п.3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Проаналізувавши законодавчі норми, що регулюють трудові правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що такими є правовідносини, що виникають між роботодавцем та працівником в процесі реалізації гарантованого права останнього на працю.

Отже, суб`єктами трудових відносин є, з одного боку, працівник, а з другого - роботодавець. Працівником є фізична особа, що перебуває в трудових відносинах з роботодавцем на підставі укладеного трудового договору і завдяки своїй праці виконує певну трудову функцію, підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку за що отримує заробітну плату. В свою чергу, роботодавцем є власник підприємства, установи, організації чи фізична особа-підприємець, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Таким чином, для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, передбаченої ст.265 КЗпП України, посадові особи уповноваженого органу повинні довести належними та допустимими доказами факт допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.

У свою чергу, враховуючи вищенаведений суб`єктивний склад трудових правовідносин, для встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, посадові особи відповідача повинні довести наявність трудових відносин між працівником та роботодавцем, яким, в даному випадку вважається ФОП ОСОБА_1 .

В матеріалах справи наявні копії трудових договорів позивача, укладених з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т.1 а.с.23-26) та повідомлення про прийняття працівника на роботу, подане до Київської ГУ ДПС в Одеській області 05.08.2021р. за формою, визначеною у додатку до постанови Кабінету Міністрів України №413 від 17.06.2015р. (т.1 а.с.27).

Позивачем акцентовано увагу на тому, що після укладення договорів №№05/08-01, 05-08-02 від 05.08.2021р. з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позивач о 09 год. 00 хв. подав повідомлення про прийняття працівників на роботу, тому вимоги абз. 1 постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України №413 від 17.06.2015р. виконав, оскільки вказані працівники були допущені до роботи у другій половині дня.

Також, з матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведення інспекційного відвідування інспекторами праці також зафіксовано дві особи, які виконували обов`язки в інтересах адміністрації ФОП ОСОБА_1 без належного оформлення трудових договорів ( ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ). Зокрема, ОСОБА_4 у формі кухаря зазначив, шо прийшов допомагати готувати, а Едуард у фірмовій футболці зазначив, що раз на тиждень приводить до належного стану басейн.

Під час перегляду за нововиявленими обставинами постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції був допитаний в якості свідка ОСОБА_5 (« ОСОБА_6 ») пояснив, що він не виконував трудових обов`язків в інтересах позивача та ніколи не був її працівником.

Свідок ОСОБА_5 підтвердив, що дійсно в день перевірки був на об`єкті « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та бачив інспекторів, які перевіряли діяльність ФОП ОСОБА_8 , проте був дуже здивований встановленими судом обставинами щодо наявності трудових відносин між ними, особливо тим, що він, нібито, є працівником позивача. Він, на момент проведення перевірки та винесення постанови був директором ТОВ «СК Хаджибей».

Зазначені обставини з`ясувалися вже після розгляду справи та повідомлення директора ОСОБА_5 про дострокове розірвання договору оренди листом №01/08 від 10.08.2022 року. Викладене підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «СК Хаджибей», Рішенням №1 Учасника ТОВ «СК Хаджибей» від 26 вересня 2019 року, Наказом №2 ТОВ «СК Хаджибей» про призначення на посаду ОСОБА_5 від 01.10.2019 року та листом ФОП ОСОБА_1 до ТОВ «СК Хаджибей» №01/08 від 10.08.2022 року.

Колегія суддів вважає, що невстановлення судом апеляційної інстанції під час розгляду справи особи «Едуарда» та встановлення судом обставин щодо виникнення трудових правовідносин між позивачем та «невстановленою особою на ім`я « ОСОБА_6 » під час перебування на об`єкті « ІНФОРМАЦІЯ_1 », є істотними обставинами для правильного вирішення справи, а їх не встановлення/невірне встановлення призвело до ухвалення протиправного рішення.

Крім того, позивачем ФОП ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надано «Довідку за місцем вимоги» від 15.11.2022 року вих.01/11, видану ФОП ОСОБА_9 на підставі письмового звернення ФОП ОСОБА_1 , як суборендаря ТОВ «СК Хаджибей». Зі змісту зазначеної довідки углядається, що окрім ФОП ОСОБА_1 на об`єкті, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та який належить їй на праві приватної власності, здійснюють підприємницьку діяльність 5 (п`ять) юридичних осіб та більше 4 (чотирьох) фізичних осіб-підприємців, на підставі укладених договорів оренди та/або суборенди. Отримавши згоду на обробку та розповсюдження персональних даних, від вказаних нижче суб`єктів господарювання, ФОП ОСОБА_9 повідомляє, що одними з суборендарів за адресою: АДРЕСА_2 є: Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Хаджибей», код ЄДРПОУ: 39268646;Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний центр «УКРМАРКЕТРЕКЛАМСЕРВІС», код ЄДРПОУ: 31545700.Додатково зазначено, що розмір суборендованої частини ФОП ОСОБА_1 складає 20,0 кв.м., що в свою чергу складає 2,35% від загальної площі будівлі (852 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_2 .

ФОП ОСОБА_8 згідно договору суборенди №б/н від 01 серпня 2020 року є суборендарем нежитлового приміщення загальною площею 20 кв.м (кафе-бар), що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , орендарем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Хаджибей», в особі директора Гнатюка Едуарда Євгеновича. Зазначене кафе-бар розташоване на об`єкті « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Отже, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_5 та невстановлений переверяючим органом громадянин по імені Едуард є однією і теж самою особою, яка, на думку колегії суддів, не знаходиться у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 .

Крім того, ФОП ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надані письмові докази, які, на думку колегії суддів, є істотними для справи обставинами, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а саме:

- договір№00017 від 02.08.2021 р. «Про виконання робіт (надання послуг)»,де ОСОБА_5 є підрядником, а фізична особа-підприємець ОСОБА_10 замовником(т.3 а.с.9-10);

- додаткова угода №1 від 02.08.2021 р. до Договору №00017 від 02.08.2021 р. «Про виконання робіт (надання послуг)», де згідно п.1 пп.1.1.- «Найменування, вартість (ціна), робіт (послуг)» - «Прибирання басейну за адресою: АДРЕСА_3 за ціною за одиницю виміру робіт (послуг) - 400,00 грн.(т.3 а.с.11);

- акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) від 05 серпня 2021 р. (т.3 а.с.12).

З огляду на зазначені письмові докази, колегія суддів вважає, що особа, яка обслуговує басейн - ОСОБА_5 , не є працівником позивача.

Стосовно доводів сторони відповідача щодо неоформлення трудового договору з громадянином по імені Станіслав та накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу згідно постанови ГУ Держпраці в Одеській області №ОД/522/349/АВ/П/ТД-ФС від 22.09.2021 року на підставі абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з відеофайлів проведеної перевірки, які були переглянуті колегією суддів, невстановлений переверяючим органом громадянин по імені ОСОБА_4 , який знаходився на об`єкті « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у формі кухаря, поясним представнику контролюючого органу, що він прийшов допомагати своєму другу готувати на кухні закладу.

Також, на підтвердження того факту, що ОСОБА_11 не перебуває у трудових відносинах з позивачем, ФОП ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надані письмові докази, які також, на думку колегії суддів, є істотними для справи обставинами, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а саме:

- договір №00015 від 01.08.2021 р. «Про виконання робіт (надання послуг)»,де ОСОБА_12 є підрядником, а фізична особа-підприємець ОСОБА_10 замовником (т.3 а.с.5-6);

- додаткова угода №1 від 02.08.2021 р. до Договору №00015 від 01.08.2021 р. «Про виконання робіт (надання послуг)», де згідно п.1 пп.1.1.- «Найменування, вартість (ціна), робіт (послуг)» - «Миття посуду за адресою: АДРЕСА_3 ціною за одиницю виміру робіт (послуг) за одну годину роботи - 68,00 грн. (т.3 а.с.7);

- акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) від 05 серпня 2021 р. (т.3 а.с.8).

Отже, колегія суддів вважає, що зазначені обставини є істотними для справи, не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що вказані особи ОСОБА_6 ( ОСОБА_5 ) та ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ) не виконували трудові обов`язки в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Також, під час перегляду за нововиявленими обставинами постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року, колегія суддів дійшла висновку про те, що висновки посадових осіб відповідача щодо використання ФОП ОСОБА_1 найманої праці без оформлення трудових договорів відповідно до чинного законодавства з двома найманими працівниками, на підставі яких прийнято оскаржувані припис та постанову, є безпідставними, недоведеними та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що останні не доводять наявності саме трудових відносин між вказаними особами та позивачем, що є ключовою вимогою для притягнення особи до відповідальності, передбаченої ст.265 КЗпП України.

Колегія суддів зазначає, що для застосування фінансових санкцій, передбачених ст.265 КЗпП України, необхідним є наявність в діях (бездіяльності) суб`єкта господарювання складу правопорушення, передбаченого абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України.

Отже, враховуючи недоведеність належними та допустимими доказами факту скоєння позивачем порушень ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України, абз.1 постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України №413 від 17.06.2015р., колегія суддів доходить висновку про те, що оскаржувані припис та постанова є такими, що прийняті всупереч норм чинного законодавства, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що наведені приписи чинного законодавства та встановлені вищезазначені обставини - є істотними обставинами, тобто такими, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснених судом у судовому рішенні, що переглядається.

Як визначено п.2 ч.4 ст.368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року, скасування цієї постанови, та відповідно, прийняття постанови про залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 241-243, 308, 311, 321, 322, 325, 328, 361-364, 368, 369 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року по справі №420/20522/21 задовольнити.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року по справі №420/20522/21 скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою у задоволенні апеляційної скарги Головного управління Держпраці в Одеській області - відмовити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року по справі №420/20522/21 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Головуючий суддя Джабурія О.В.Судді Кравченко К.В. Вербицька Н. В.