Ухвала

від 23.12.2022 по справі 640/3382/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/3382/21

УХВАЛА

23 грудня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Бужак Н.П., Файдюка В.В., розглянувши клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - Італкераміка» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2022 позов задоволено повністю:

- визнано протиправними та скасовані рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: від 16.11.2020 №2140995/30305113 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Торговий дім Італкераміка» №1 від 11.11.2019; від 16.11.2020 №2140993/30305113 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Торговий дім Італкераміка» №2 від 14.11.2019; від 16.11.2020 №2140992/30305113 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Торговий дім Італкераміка» №4 від 29.11.2019; від 16.11.2020 №2140991/30305113 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Торговий дім Італкераміка» №5 від 29.11.2019; від 16.11.2020 №2140994/30305113 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Торговий дім Італкераміка» №3 від 14.11.2019; від 16.11.2020 №2140989/30305113 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Торговий дім Італкераміка» №2 від 10.11.2019; від 16.11.2020 №2140990/30305113 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Торговий дім Італкераміка» №1 від 06.12.2019; від 13.11.2020 №2136983/30305113 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Торговий дім Італкераміка» №1 від 14.07.2020;

- зобов`язано ДПС України зареєструвати податкові накладні ТОВ «Торговий дім Італкераміка» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання: №1 від 11.11.2019 - 28.11.2019; №2 від 14.11.2019 - 28.11.2019; №4 від 29.11.2019 - 12.12.2019; №5 від 29.11.2019 - 12.12.2019; №3 від 14.11.2019 - 28.11.2019; №2 від 10.12.2019 - 26.12.2019; №1 від 06.12.2019 - 26.12.2019; №1 від 14.07.2020 - 31.07.2020.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві (далі Відповідач-1, ГУ ДПС у м. Києві) 25.11.2022 подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки Апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження судового рішення, а клопотання про його поновлення визнано необґрунтованим, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про відстрочення його сплати визнано необґрунтованим. Судом надано строк для усунення недоліків десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано Відповідачем-1 13.12.2022.

На виконання вимог цієї ухвали Апелянтом 14.12.2022 до суду подано, зокрема, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке обґрунтоване тим, що копію рішення суду від 28.09.2022 отримано ГУ ДПС у м. Києві 04.11.2022, що підтверджується відомостями АІС «Податковий блок».

Розглянувши заявлене клопотання, суд, з урахуванням приписів п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення, оскільки доданими до клопотання документами підтверджується факт отримання Відповідачем-1 копії оскаржуваного судового рішення 04.11.2022.

Крім того, на виконання вимог ухвали від 01.12.2022 Відповідачем-1 до суду 14.12.2022 подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване дефіцитом Державного бюджету України, переорієнтуванням економіки України на воєнні цілі, неможливістю обмеження доступу до правосуддя необхідністю сплати судового збору, нездійсненням платежів із сплати судового збору органами ДКС України, а також посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.

Надаючи оцінку заявленому клопотанню, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України не внесено.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що п. 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590, встановлено черговість здійснення Казначейством та органами Казначейства платежів за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка, однак не передбачено заборону або обмеження щодо проведення платежів зі сплати судового збору. Норми Закону України «Про судовий збір» мають вищу юридичну силу, ніж норми вказаного підзаконного нормативно-правового акту.

Посилання Апелянта на скрутне матеріальне становище в якості підстави для відстрочення сплати судового збору є безпідставним з огляду на таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зазначено, що у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема, до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що у межах справи №0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам. Натомість, положення Закону України «Про судовий збір», як і приписи КАС України оперують поняттями юридична особа і суб`єкт владних повноважень, які не є тотожними.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, у розумінні процесуального закону статус суб`єкта владних повноважень не можна ототожнювати із статусом юридичної особи, позаяк обов`язкової вимоги щодо наявності у суб`єкта владних повноважень статусу юридичної особи законодавцем не вимагається.

Крім іншого, колегія суддів звертає увагу, що, на відміну від юридичної особи, яка у разі вирішення справи на її користь має право на присудження на її користь усіх судових витрат, у тому числі пов`язаних із сплатою судового збору (ч. 1 ст. 139 КАС України), суб`єкт владних повноважень у випадку задоволення його позовних вимог має право лише на стягнення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАС України).

Таким чином, відмінність правового статусу юридичної особи і суб`єкта владних повноважень в адміністративному процесі свідчить, що висловлена Великою Палатою Верховного Суду позиція щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам не може за аналогією поширюватися на суб`єктів владних повноважень безвідносно до наявності у них статусу юридичної особи. Відтак суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.

До того ж, Апелянтом не надано доказів того, що станом на дату закінчення (скасування) воєнного стану в Україні його майновий/фінансовий стан зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

З урахуванням наведеного клопотання ГУ ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Поряд з викладеним, судовою колегією враховується, що до Шостого апеляційного адміністративного суду 19.12.2022 Апелянтом на виконання вимог ухвали подано платіжне доручення від 07.12.2022 №4222 про сплату судового збору на суму 13 620,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Суд звертає увагу, що визначеним в ухвалі від 01.12.2022 про залишення апеляційної скарги без руху способом усунення недоліків апеляційної скарги було визначено надання документу про сплату судового збору на суму 27 240,00 грн. Тобто, належним виконанням вимог цієї ухвали є надання документу про сплату судового збору саме у розмірі 27 240,00 грн. Водночас, до клопотання про усунення недоліків Відповідачем-1 було надано документ, який підтверджує сплату судового збору у розмірі 13 620,00 грн, що не відповідає визначеному в ухвалі від 01.12.2022 розміру.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вже було зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Таким чином, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, а також виходячи з принципу обов`язковості судових рішень, суд, з урахуванням поданого ГУ ДПС у м. Києві клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги і надання останнім доказів вчинення дій, спрямованих на сплату судового збору, вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали, вказавши, що у межах встановленого строку Відповідачу-1 необхідно забезпечити надання документу про доплату судового збору на суму 13 620,00 грн (27 240 - 13 620).

Керуючись ст. ст. 121, 133, 169, 248, 295, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити Головному управлінню ДПС у м. Києві строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задовольнити.

Продовжити Апелянту строк для усунення визначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року недоліків на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачА.Г. Степанюк

Судді Н.П. Бужак

В.В. Файдюк