Постанова

від 21.12.2022 по справі 600/1841/22-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/1841/22-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк Олександр Петрович

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

21 грудня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фрукти Буковини до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

В травні 2022 року ТОВ Фрукти Буковини звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило: визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно господарського штрафу №307795 від 10 грудня 2021 року.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.08.2022 позовні вимоги задоволено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує її доводи та просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2022 відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у власності ТОВ Фрукти Буковини перебуває транспортний засіб MАN TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

13 жовтня 2021 року проведена рейдова перевірка указаного транспортного засобу на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, в ході якої працівниками Укртрансбезпеки встановлено, що на момент проведення перевірки у водія транспортного засобу MАN TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 відсутні документи, передбачені статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт: картка водія та роздруківка режиму роботи водія.

13 жовтня 2021 року працівниками Укртрансбезпеки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №305379, у якому вказано про вказане виявлене порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутні картка водія та роздруківка режиму роботи водія, за що передбачена відповідальність абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

10 грудня 2021 року Придністровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, прийнято Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №307795, відповідно до якої за порушення вимог статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 вказаного закону, постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фрукти Буковини адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.

Позивач, вважаючи постанову №307795 від 10 грудня 2021 року відповідача протиправною, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Мотивувальна частина.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. №3353-XII (далі Закон №3353-ХІІ), відповідно частини першої статті 29 якого до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Порядок №1567 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Приписами пункту 4 Порядку № 1567 визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка (п. 12 Порядку №1567).

За правилами п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Відповідно до ст. 48 Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник; автомобільний перевізник, прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач; транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

Пунктом 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385, передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом має при собі, зокрема, протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Згідно ст. 60 зазначеного Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 3 п. 1).

Відтак чинним законодавством передбачено обов`язок водія транспортного засобу, обладнаного тахографом, мати при собі, зокрема, протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. І за недотримання такого обов`язку до автомобільного перевізника застосовуються штрафні санкції, передбачені абз. 3 п. 1 ст. 60 Закону.

Судова колегія звертає увагу, що у межах цього спору учасниками справи не оспорюється правильність висновків контролюючого органу про відсутність у водія під час рейдової перевірки передбаченого п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385, документу у вигляді протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. Спірним у цій справі Позивачем визначено те, що останній з огляду на зміст товарно-транспортних накладних від 11.11.2021 №№107, 108, 109 не вважає себе автомобільним перевізником.

У свою чергу, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про те, що передача ТОВ "ФРУКТИ БУКОВИНИ" на законних підставах транспортного засобу ТОВ «Буковинський сад», яке здійснювало вантажні перевезення, свідчить, що Позивач не є автомобільним перевізником, а відтак не може відповідати за виявлене порушення, наявність чи відсутність у водія діючого протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 1 Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до пункту 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 № 379 (далі - Інструкція), якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою, поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Верховний Суд у постанові від 20.12.2018 у справі № 804/8740/16, яке всупереч твердження суду першої інстанції, є релевантною до спірних правовідносин, вирішуючи питання про застосування згаданого вище пункту Інструкції, сформулював наступний висновок: «Попри те, що наведені положення пункту 6.3 Інструкції № 379 та пункту 16 Порядку № 1388 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, тобто як вважає позивач не містять імперативної вказівки на отримання такого документа, все ж його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом № 2344-ІІІ. Тому, з огляду на наведене, правове регулювання та в аспекті спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів про правомірність спірних постанов в цій частині.».

Таким чином, власник транспортного засобу в разі тимчасової передачі права користування ним іншій особі зобов`язаний здійснити перереєстрацію такого транспортного засобу, а водій, здійснюючи перевезення пасажирів, зобов`язаний надавати для перевірки не лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але й документи, на підставі яких на законних підставах ним використовується такий транспортний засіб (договір оренди та/або тимчасовий реєстраційний талон).

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, однак було залишено поза увагою судом першої інстанції, будь-яких документів на підтвердження того, що транспортний засіб MАN TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , дійсно був переданий позивачем у встановленому порядку в користування ТОВ «Буковинський сад» , на час проведення рейдової перевірки водієм посадовій особі Укртрансбезпеки не надано.

Крім того, колегія суддів зауважує, що товарна-транспортна накладна, з посиланням на яку Позивач обґрунтовує свою позицію, не є документом, що підтверджує право користування транспортним засобом на момент проведення рейдової перевірки з огляду на таке.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (надалі - Правила).

Відповідно до п. 11.1 цих Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

У свою чергу, розділом І вказаних Правил визначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Згідно абзацу 2 пункту 11.1 Правил товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Судова колегія зауважує, що ця норма є альтернативною, в якій зазначається, що обов`язковою інформацією в товарно-транспортній накладній має бути інформація про перевізника та/або експедитора.Матеріали справи свідчать, що при проведенні перевірки посадовим особам Відповідача не надавався відповідний договір оренди транспортного засобу, акт передачі транспортних засобів в оренду та/або тимчасовий реєстраційний талон.

Крім того, колегія суддів наголошує, що товарно-транспортною накладною суб`єктами господарювання підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів для введення бухгалтерського та податкового обліку. При цьому, вимога щодо наявності товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документу на вантаж ст.48 Закону скерована не до автомобільного перевізника (у розумінні положень цього Закону), а до водія, оскільки товарно-транспортна накладна є документом на вантаж, а не документом, який визначає автомобільного перевізника.

У свою чергу, як було підкреслено вище, приписами ст.48 Закону №2344-ІІІ унормовано, що автомобільний перевізник повинен мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.

За таких обставин колегія суддів вважає, що під час розгляду матеріалів про порушення законодавства про автомобільний транспорт і вирішенні питання стосовно того, хто ж має нести відповідальність, відповідач обґрунтовано виходив з того, що автомобільним перевізником у межах спірних правовідносин є саме позивач.

Відтак висновок суду першої інстанції про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог є помилковим.

Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, зважаючи на встановлену вище наявність правових підстав для застосування до підприємства санкцій за перевезення автомобільним транспортом вантажу без наявності у водія всіх необхідних документів, судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження Чернівецького окружного адміністративного суду про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при постановленні рішення порушено норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити повністю.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Фрукти Буковини відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Ватаманюк Р.В.