Постанова

від 21.12.2022 по справі 120/3636/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3636/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова Інна Анатоліївна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

21 грудня 2022 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення №610 від 19.11.2021 18 чергової сесії 8 скликання «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачі у власність земельної ділянки; зобов`язати не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили повторно розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із кадастровим номером 0524982700:01:001:0040, площа 0,7845 га, місце розташування АДРЕСА_1 цільове призначення -01.03 для ведення особистого селянського господарства , категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, експлікація земельних угідь - рілля та надання земельної ділянки у власність в порядку та у спосіб передбачений частино дев`ятою статті 118 ЗК України.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.07.2022 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи,07.10.2021 ОСОБА_1 звернулась до Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області із клопотанням про затвердження проекту землеустрою про відведення та передачу у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки із кадастровим номером 0524982700:01:001:0040.

19.11.2021 прийнято рішення, яким відмовлено у зв`язку із невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, а саме, згідно технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населених пунктів на території колишньої Гонтівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області дана земельна ділянка не відноситься до земель сільськогосподарського призначення, знаходиться на землях громадської забудови, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти (код цільового призначення -03.02), відповідно до ч.4 ст.83 не може бути передана у приватну власність.

Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Мотивувальна частина.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 118 Земельного кодексу України, яка визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з частиною сьомою статті 186 ЗК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Відповідно до частини восьмої статті 186 ЗК України, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

З наведеного видно, відповідно до статті 186 ЗК України органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки у власність, надано повноваження на погодження та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. При цьому, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до статті 1 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV «Про землеустрій» проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Відповідно до статті 50 вказаного Закону проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено балом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Отже, особи, які мають намір отримати на безоплатній основі у власність земельну ділянку із земель державної чи комунальної власності, здійснюють розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Розроблення такого проекту здійснюється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законодавством.

Такий проект має бути в обов`язковому порядку погоджений з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, а також структурними підрозділами районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, або виконавчим органом міської ради у сфері містобудування та архітектури (у разі якщо місто не входить до території певного району) або органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури, або структурним підрозділом обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури (у випадку, якщо такий орган не утворений).

Стаття 45-1 ЗУ "Про землеустрій" визначає, що комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території.

Комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території є одночасно документацією із землеустрою та містобудівною документацією на місцевому рівні.

Комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, крім відомостей, передбачених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", включає: а) матеріали топографо-геодезичних вишукувань; б) матеріали погодження відповідно до Земельного кодексу України; в) експлікацію земельних угідь за власниками та користувачами земельних ділянок; г) переліки обмежень у використанні земель та переліки земельних ділянок, щодо яких встановлено обмеження у використанні земель; ґ) збірний план земельних ділянок, наданих у власність чи користування, та земельних ділянок, не наданих у власність чи користування; д) план розподілу земель за категоріями, власниками і користувачами (форма власності, вид речового права), угіддями з відображенням наявних обмежень (обтяжень).

Детальний план території, крім відомостей, передбачених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", також повинен містити переліки обмежень у використанні земель та переліки земельних ділянок, щодо яких встановлено обмеження у використанні земель.

Комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території може також передбачати: а) формування земельних ділянок комунальної власності територіальної громади, щодо території якої розроблена відповідна документація; б) внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки всіх форм власності, сформованих до 2004 року, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі.

Згідно чч. 3, 4 ст. 83 ЗК України земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об`єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об`єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо); б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об`єктами повітряного і трубопровідного транспорту; в) землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом; г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом; ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом; д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування; е) земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об`єктів, або на земельних ділянках дна водних об`єктів; є) землі під об`єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.

Таким чином вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту. В свою чергу, комплексний план включає експлікацію земельних угідь за власниками та користувачами земельних ділянок. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Гонтівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області від 23.12.2011 затверджено технічну документацію по нормативній грошовій оцінці земель населених пунктів на території Гонтівської сільської ради.

Крім того, згідно з експлікації земель в межах с.Гонтівка під Гонтівську СШ надано 6 га земельної ділянки з яких 2 га рілля, 0,200 насадження та 3,800 землі громадського призначення.

Також в підтвердження правомірності відмови в затвердженні проекту відповідачем надано викопіювання із технічної документації по нормативній грошовій оцінці с.Гонтівка , згідно якого земельна ділянка із кадастровим номером №0524982700:01:001:0040, площею 0,7845 відноситься до комунальної власності земель громадської забудови для будівництва та обслуговування закладів освіти, що не спростовано в ході розгляду справи.

11.08.2021 на адресу селищного голови надійшло клопотання старости с.Гонтівка, в якому просив звернути увагу при затвердженні проектів на те, що земельна ділянка із кадастровим номером №0524982700:01:001:0040 це територія Гонтівського закладу загальної середньої освіти 1-3 ступенів.

Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено та підтверджується проектом землеустрою поданим на затвердження встановлено, що земельна ділянка розміщена поряд із будівлею закладу освіти, яка розміщена на площі 5 га.

З наведеного видно, що спірна земельна ділянка відноситься до земель загального користування, а тому не може бути передана у приватну власність

Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність відмови позивачу у погодженні та затвердженні проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність позивача.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.