Постанова

від 21.12.2022 по справі 240/39390/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/39390/21 Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк Микола Миколайович

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

21 грудня 2022 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Коростенської міської ради Житомирської області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коростенської міської ради Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Коростенської міської ради Житомирської області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №488 від 19.082021 про відмову позивачу у продажі земельної ділянки; зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача щодо викупу земельної ділянки.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує її доводи та просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у громадянина України ОСОБА_1 , згідно акту на право постійного користування землею, виданого 14.03.2002 року серії ЖТ-15-000006, перебуває в постійному користуванні земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 18223838000:01:000:007, площею 30,7199 га, яка розташована за межами Коростенської міської територіальної громади, урочище "Плотина" (далі - Земельна Ділянка).

Відповідно до акту Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 16.11.2021 № 899 ДК/800/АП/09/01/-21, перевіркою встановлено використання вказаної Земельної Ділянки для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 (під водою 26,7826 га, інших земель 4.9818 га).

З метою викупу Земельної Ділянки, позивач звернувся з заявою до Коростенської міської ради, за результатами розгляду якої відповідач прийняв рішення від 19.08.2021 № 488, яким відмовив ОСОБА_1 у продажі Земельної Ділянки, у зв`язку із наявністю на земельній ділянці водного об`єкту площею 25,7826 га.

Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Мотивувальна частина.

Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства (п. а) ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України).

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України, зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).

Згідно з ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В п. 6-1 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України зазначено: "Громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2010 року, мають право на викуп таких земельних ділянок у власність з розстрочкою платежу до десяти років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу. Вимоги частини сьомої статті 130 цього Кодексу не поширюються на земельні ділянки, які придбаваються відповідно до цього пункту.

Право викупу також належить громадянам України - спадкоємцям громадян, яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, коли такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними.

Права постійного користування та довічного успадковуваного володіння земельними ділянками державної та комунальної власності зберігаються за суб`єктами відповідного права, які не здійснили викуп таких ділянок відповідно до абзацу першого цього пункту."

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки (ч. 2 ст. 128 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 128 Земельного кодексу України, підставою для відмови в продажу земельної ділянки є: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Відповідно до матеріалів справи позивач звернувся до Коростенської міської ради із заявою про продаж земельної ділянки, сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 1822383800:01:000:0007, площею 30,7199 га, яка розташована за межами Коросгенської міської територіальної громади, урочище «Плотина» та перебуває у постійному користуванні згідно з Державним актом про право постійного користування землею виданий 14.03.2002 серія ЖТ-15- 000006.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (документ надано позивачем та знаходиться у справі) цільове призначення земельної ділянки 01.02 для ведення фермерського господарства, на земельній ділянці знаходиться Чагарникова рослинність природного походження.

За наведених обставин колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що позивач звернувся із заявою про викуп земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, на якій знаходиться чагарникова рослинність природного походження.

При вирішенні питання про продаж спірної земельної ділянки встановлено, що на ній знаходиться 4,9818 га угідь та ставок - 25,7826 га (водний об`єкт).

Вказані обставини підтверджуються Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 16.11.2021 Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та листом від 23.07.2021 №8-6-0.17-292/113-21 від 23.07.2021.

Відповідно до статті 59 Земельного кодексу України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Землі водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування: а) державним водогосподарським організаціям для догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури тощо; державним підприємствам для розміщення та догляду за державними об`єктами портової інфраструктури; державним рибогосподарським підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури; військовим частинам Державної прикордонної служби України у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і внутрішнього водного транспорту в порядку, встановленому законом.

Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

З огляду на вищевказані правові норми колегія суддів зазначає, що позивач звернувся до суб`єкта владних повноважень із клопотанням про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення, однак при його розгляді було обґрунтовано встановлено, що на ній знаходиться водний об`єкт площею понад 3 га.

Таким чином суд апеляційної інстанції вважає, що подані позивачем документи не відповідають вимогам чинного законодавства щодо продажу водного об`єкта, а тому, виходячи зі змісту ст.128 Земельного кодексу України суб`єктом владних повноважень прийнято рішення у межах наданих йому повноважень та у спосіб, який визначено законом.

Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи принципи верховенства права, належного врядування колегія суддів , погоджується із доводами апелянта та доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а протилежний висновок суду першої інстанції вважає помилковим.

Не врахування судом першої інстанції зазначених обставин, призвело до неправильного вирішення справи, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до положень ст. 317 КАС України з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Коростенської міської ради Житомирської області задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року скасувати.

Прийняти постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.