Постанова

від 14.12.2022 по справі 904/1703/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2022 року м.Дніпро Справа № 904/1703/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Антоніка С.Г.(доповідач),

суддів Іванова О.Г.,Дарміна М.О.,

секретар судового засідання: Грачов А.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Елко-Буд" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2022 (суддя Ю.В. Фещенко, повний текст якої підписаний 02.09.2022) у справі №904/1703/22

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елко-Буд" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості за договором на надання послуг № 255/19 від 26.06.2019 у загальному розмірі 439 854 грн. 82 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області звернулося Приватне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Надра України" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елко-Буд" про стягнення заборгованості за договором на надання послуг № 255/19 від 26.06.2019 у загальному розмірі 439 854 грн. 82 коп., яка складається з: 316 320 грн. 00 коп. - основний борг; 159 грн.05 коп. - пеня; 99 768 грн. 77 коп. - інфляційні втрати; 23 607 грн. 00 коп. - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2022 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Елко-Буд" на користь ПрАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" 316 320 грн. 00 коп. - основного боргу, 46 067 грн. 48 коп. - інфляційних втрат, 4 965 грн. 79 коп. - 3% річних та 5 510 грн. 30 коп. - частину витрат по сплаті судового збору, в решті позову відмовлено

Задовольняючи позов частково, господарський суд виходив з того, що у зв`язку з відмовою позивача від укладеного між ним та відповідачем договору на надання послуг № 255/19 від 26.06.2019 з обставин невиконання відповідачем передбачених за договором підряду робіт, у зв`язку з чим позивач має право на відшкодування власних збитків за цим договором, якими, зокрема, є грошові кошти в сумі 316 320 грн. 00 коп., які позивач сплатив відповідачеві в якості авансу за цим договором.

Відмовляючи в стягненні пені суд виходив з того, що положень щодо розміру та порядку застосування штрафних санкцій, зокрема пені, у випадку несвоєчасного повернення суми здійсненої замовником попередньої оплати, умови договору не містять.

Зменшуючи розмір 3% річних та інфляційних втрат, суд керувався помилкою в розрахунках.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Елко-Буд".

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

-відповідач по справі надав заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження, обґрунтовуючи свої заперечення саме, складністю справи, наявністю іншого судового провадження по якому вже було винесено рішення між тими ж учасниками, яка розглядалася в порядку загального провадження, відсутності в нього позовної заяви, додатків до неї, шо на думку, відповідача належним чином обгрунтовує складність справи, про що відповідач вказав в запереченнях, сподіваючись на те, що справа буде розглядатися в порядку загального провадження, що надасть можливість відповідачу належним чином ознайомитися з матеріалами справи в приміщенні суду, звернутися до адвоката за наданням правової допомоги, надати відзив, викликати свідків, між тим, судом ухвала за результатами розгляду заперечень відповідача не була постановлена.

- протягом 2020 року необхідні вихідні дані не були надані з боку позивача по справі, листом № 451 від 30.12.2020 року, відповідач повідомляє позивачу, що зі свого боку, відповідач прикладає всіх зусиль для виконання умов договору, але під час робіт постійно вносяться зміни до ТЗ, які змушують, переробляти креслення готових вузлів системи циркуляційної.

- відповідач звертався до позивача з листами, в яких просить призначити час та дату, відповідальну особу для прийняття креслень та підписання акту приймання робіт ( які виготовлені, мають значний обсяг та мають бути прийняті комісійно), але позивач листи відповідача проігнорував, дана обставина, підтверджує виконання відповідачем кресленням;

- відповідач не отримував лист позивача від 22 листопада 2021 року за номером № 855\2\01\09 та про відмову позивача від договору, за текстом рішенні відсутня інформація про те, чи досліджувався судом опис - вкладення у лист як доказ направлення саме цього листа, відсутня інформація про наявний в матеріалах справи фіскальний чек - як доказ належного відправлення.

Просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2022 без змін, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елко-Буд" залишити без задоволення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2022 для розгляду справи №904/1703/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Антонік С.Г., (доповідач), судді - Березкіна О.В., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Елко-Буд" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2022 у справі №904/1703/22, розгляд справи призначено у судовому засіданні.

За розпорядженням керівника апарату суду від 22.11.2022, у зв"язку з перебуванням у відпустці судді Березкіної О.В., відповідно до пункту 2.4.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи №904/1703/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Антонік С.Г., (доповідач), судді - Дармін М.О., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2022 зазначеною колегією суддів справу № 904/1703/22 прийнято до свого провадження.

Згідно зі ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 26.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елко-Буд" (далі - виконавець, відповідач) та Приватним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Надра України" (далі - замовник, позивач) укладено договір на надання послуг №255/19 (далі - договір, а.с.19-21), відповідно до умов пункту 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених договором замовник доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати за заявкою замовника наступні послуги згідно з ДК 021:2015 за кодом CPV - 71320000 - 7 "Послуги з інженерного проектування" (далі - послуги), а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх відповідно до умов договору.

У пункті 1.2. договору визначено, що послуги, наведені в пункті 1.1. договору, включають в себе надання послуг з виготовлення наступної проектно-конструкторської документації:

- ємності блоку приготування бурового розчину об`ємом 20м3 (БПР-20);

- ємності блоку очищення та приготування бурового розчину об`ємом 20м3 (БОПР-20);

- ємності приймальної об`ємом 60м3 (ЄП-60);

- системи жолобної (СЖ);

- системи циркуляційної (СЦ).

У пункті 8.1. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2019.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що замовник надає затверджене технічне завдання (ТЗ) (Додатки №№ 1, 2, 3, 4, 5 до договору), а виконавець приступає до надання послуг за договором з моменту отримання від замовника затвердженого завдання (ТЗ), вихідних даних, технічних характеристик на обладнання, яке потребує послуг, та надходження на розрахунковий рахунок виконавця грошових коштів у розмірі 100% передплати.

У розділі 3 договору сторони погодили ціну та порядок оплати, зокрема:

- вартість надання послуг за договором є договірною. За надання передбачених договором послуг замовник сплачує виконавцю суму відповідно до протоколу погодження договірної ціни надання послуг (додатки №№ 11, 12, 13, 14, 15 до договору), та кошторису на надання послуг (додатки №№ 16, 17, 18, 19, 20 до договору), що є невід`ємною частиною договору (пункт 3.1. договору);

- оплата за послуги виконується шляхом перерахування 100% передплати на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3-х банківських днів після підписання договору та надання виконавцем рахунку (пункт 3.2. договору).

Згідно з пунктом 10.1. договору невід`ємною частиною договору є:

- технічне завдання (ТЗ) - додатки №№ 1, 2, 3, 4, 5;

- календарний план надання послуг - додатки №№ 6, 7, 8, 9, 10;

- протокол погодження договірної ціни - додатки №№ 11, 12, 13, 14, 15;

- кошторис на надання послуг - додатки №№ 16, 17, 18, 19, 20.

Як вбачається з матеріалів справи, до договору сторонами були підписані такі додатки:

- технічне завдання (ТЗ) - додатки №№ 1, 2, 3, 4, 5 (а.с. 22-35);

- календарний план надання послуг - додатки №№ 6, 7, 8, 9, 10 (а.с. 36-40);

- протокол погодження договірної ціни - додатки №№ 11, 12, 13, 14, 15 (а.с. 41-45);

- кошторис на надання послуг - додатки №№ 16, 17, 18, 19, 20 (а.с. 46-50).

У пункті 2.3. договору сторони погодили, що термін надання послуг за договором: протягом 60-ти робочих днів з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Послуги надаються згідно з календарним планом надання послуг (додатки №№ 6, 7, 8, 9, 10 до договору).

Відповідно до пункту 2.4. договору виконавець зобов`язується не пізніше 3-х календарних днів після настання кінцевого терміну, визначеного у пункті 2.3. договору, надати замовнику послуги та скласти зі свого боку і підписати акт прийому-передачі.

За змістом пункту 9.2 договору усі зміни та доповнення до цього договору складаються у письмовій формі і вважаються дійсними після їх підписання уповноваженими представниками обох сторін. Усі доповнення до цього договору вважаються його невід`ємною частиною.

В подальшому, між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 від 24.12.2019 до договору, в якій сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 2.3. договору та викласти його у наступній редакції:

"2.3. Термін надання послуг за договором - протягом 110-ти робочих днів з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Послуги надаються згідно з календарним планом надання послуг (додатки №№ 6, 7, 8, 9, 10 до договору)".

Згідно з пунктом 5 додаткової угоди сторони домовились внести зміни до додатків № 6, № 7, № 8, № 9, № 10 до договору, та викласти їх у новій редакції (додаються до даної додаткової угоди) (а.с.53-67).

Згідно із пунктом 6 вказаної вище Додаткової угоди сторони домовились, що відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, умови додаткової угоди застосовуються до відносин, які виникли між ними, починаючи з 10.10.2019.

Також сторонами укладені додатки № 1-20 до договору надання послуг № 255/19 від 26.06.2019.

Відповідно до змісту додатку № 11 до договору надання послуг № 255/19 від 26.06.2019 (Протокол погодження договірної ціни вартості послуги), вартість послуг з виготовлення проектно конструкторської документації ємності блоку приготування бурового розчину об`ємом 20м3 БПР-20 становить 57 600грн. 00 коп. з ПДВ.

Також сторонами підписаний додаток № 16 до договору надання послуг № 255/19 від 26.06.2019 (Кошторис на надання послуг "Ємність блоку приготування бурового розчину об`ємом 20м3 (БПР-20)), яким сторони визначили, що вартість послуг складає 57 600 грн. 00 коп. з ПДВ.

Відповідно до змісту додатку № 12 до договору надання послуг № 255/19 від 26.06.2019 (Протокол погодження договірної ціни вартості послуги), вартість послуг з виготовлення проектно конструкторської документації ємності блоку очищення та приготування бурового розчину об`ємом 20м3 (БОПР-20) становить 70 320 грн. 00 коп. з ПДВ.

Також сторонами підписаний додаток № 17 до договору надання послуг № 255/19 від 26.06.2019 (Кошторис на надання послуг "Ємність блоку очищення та приготування бурового розчину об`ємом 20м3 (БОПР-20)), яким сторони визначили, що вартість послуг складає 70 320 грн. 00 коп. з ПДВ.

Відповідно до змісту додатку № 13 до договору надання послуг № 255/19 від 26.06.2019 (Протокол погодження договірної ціни вартості послуги), вартість послуг з виготовлення проектно конструкторської документації ємності приймальної об`ємом 60м3 (ЄП-60) становить 55 920 грн. 00 коп. з ПДВ.

Також сторонами підписаний додаток № 18 до договору надання послуг № 255/19 від 26.06.2019 (Кошторис на надання послуг "Ємність приймальна об`ємом 60м3 (ЄП-60)), яким сторони визначили, що вартість послуг складає 55 920 грн. 00 коп. з ПДВ.

Відповідно до змісту додатку № 14 до договору надання послуг № 255/19 від 26.06.2019 (Протокол погодження договірної ціни вартості послуги), вартість послуг з виготовлення проектно конструкторської документації системи жолобної (СЖ) становить 57 600 грн. 00 коп. з ПДВ.

Також сторонами підписаний додаток № 19 до договору надання послуг № 255/19 від 26.06.2019 (Кошторис на надання послуг "Система жолобна (СЖ)), яким сторони визначили, що вартість послуг складає 57 600 грн. 00 коп. з ПДВ.

Відповідно до змісту додатку № 15 до договору надання послуг № 255/19 від 26.06.2019 (Протокол погодження договірної ціни вартості послуги), вартість послуг з виготовлення проектно конструкторської документації системи циркуляційної (СЦ) становить 74 880 грн. 00 коп. з ПДВ.

Також сторонами підписаний додаток № 20 до договору надання послуг № 255/19 від 26.06.2019 (Кошторис на надання послуг "Система циркуляційна (СЦ)), яким сторони визначили, що вартість послуг складає 74 880 грн. 00 коп. з ПДВ.

Перелічені додатки підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

Таким чином, враховуючи зміст додатків № 11-20 до договору надання послуг № 255/19 від 26.06.2019 загальна вартість послуг за договором складає 316 320 грн. 00 коп.

Приватним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Надра України" 18.07.2019 була перерахована попередня оплата в сумі 316 320 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою від 18.07.2019 (а.с.73).

Позивач стверджував, що роботи відповідачем за договором виконані не були.

За даними позивача, листом № 855/2/01/09 від 22.11.2021 позивач - Приватне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Надра України" звернулось до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елко-Буд" та повідомив про відмову від договору про надання послуг № 255/19 від 26.06.2019, а також вимагав повернути на користь Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" суму коштів у розмірі 316 320 грн. 00 коп. протягом 7-ми днів з дня отримання цього листа у відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України за вказаними у листі банківськими реквізитами ПрАТ "НАК "Надра України" (а.с.70-72).

Як вказує позивач, попередня оплата повернута не була, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення з відповідача збитків в сумі 316 320 грн. 00 коп.

Крім основного боргу позивачнем нараховані та заявлені до стягнення 159,05грн пені, 99 768,77грн. інфляційних втрат та 23 607,00 грн. 3% річних.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За приписами статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до статті 570 Цивільного кодексу України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Положеннями ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, та при цьому, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язань виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються серед іншого: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, що визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам господарювання, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання іншою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на якій сторона, яка зазнала збитків мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

У пункті 5.16. постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2019 у справі № 920/85/18 Суд надав правовий висновок стосовно застосування вказаних правових норм та вказав, що:

- для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини,

- відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань,

- для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача,

- вимога про відшкодування збитків може пред`являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

Щодо досліджуваної справи, на виконання умов договору позивач сплатив авансовий платіж, який передбачений умовами договору, в сумі 316 320,00грн.

Між тим, відповідач доказів виконання обумовлених договором робіт у визначені строки в матеріали справи не представив.

Таким чином, у позивача в силу приписів частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України виникло право на відмову від договору та відшкодування збитків.

У зв`язку з цим, позивач звертався до відповідача листом № 855/2/01/09 від 22.11.2021, в якому повідомив про відмову від договору та просив повернути кошти в сумі 316 320,00грн. протягом 7-ми днів з дня отримання цього листа.

Як правильно встановлено господарським судом, в даному випадку мають місце (є доведеними) усі чотири елементи складу господарського правопорушення, які необхідні для притягнення відповідача до такої відповідальності як відшкодування збитків.

Збитками є втрачене позивачем при виконанні своїх зобов`язань за договором на надання послуг № 255/19 від 26.06.2019 майно, а саме грошові кошти в розмірі вчиненого позивачем авансового платежу за вказаним договором, а саме: 316 320 грн. 00 коп.

Протиправна поведінка відповідача полягає в односторонній відмові від виконання власних договірних зобов`язань за договором на надання послуг № 255/19 від 26.06.2019, яка суперечить положенням вказаного договору та приписам частин 1, 2 та 7 статті 193 та статті 318 Господарського кодексу України).

Причинний зв`язок між вказаною протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача полягає у тому, що у випадку належного виконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем за укладеним між ними договором на надання послуг № 255/19 від 26.06.2019, позивач замість сплачених в якості авансового платежу грошових коштів отримав би від відповідача виконані за договором роботи відповідної (аналогічної) вартості. Фактично ж, внаслідок добросовісного виконання позивачем своїх зобов`язань за вказаним договором втрачено право власності на грошові кошти в розмірі вчиненого позивачем авансового платежу за договором, але, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором, позивач не отримав від відповідача виконані за договором роботи відповідної (аналогічної) вартості.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, колегія суддів доходить висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 316320,00 грн збитків підлягає задоволенню.

Крім основного боргу позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 159,05грн. на підставі пункту 5.3. за період прострочення з 21.12.2019 по 21.06.2020.

Згідно з умовами пункту 5.3 договору виконавець несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов`язань за договором і у таких розмірах:

- у разі порушення встановленого умовами договору строку надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі передбаченому частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України, а саме: 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) вартості простроченого зобов`язання, за кожний день прострочення;

- за порушення умов зобов`язання щодо якості послуг виконавець сплачує замовнику штраф в розмірі передбаченому частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України, двадцять відсотків вартості неякісних послуг, та зобов`язується безоплатно усунути такі недоліки протягом 21 робочого дня з моменту їх виявлення замовником.

Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У випадку, коли правочин не містить у собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18.

В даному випадку, господарським судом правильно встановлено, що положення пункту 5.3. договору, на який посилається позивач, передбачають умови щодо пені за порушення строку надання послуг, а не порушення строку повернення суми здійсненої замовником попередньої оплати.

Положень щодо розміру та порядку застосування штрафних санкцій у випадку несвоєчасного повернення суми здійсненої замовником попередньої оплати, умови договору не містять.

Відтак, в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 159,05грн. слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просив стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з січня 2020 року по травень 2022 року у сумі 99 768,77грн.

Як обгрунтовано вказав суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, граничним строком виконання зобов`язання відповідача з повернення грошових коштів в сумі 316 320 грн. 00 коп. є 07.12.2021, отже прострочення його виконання виникло лише з 08.12.2021, таким чином інфляційні втрати слід нараховувати в період з грудня 2021 року по травень 2022 року.

Господарським судом здійснено перерахунок інфляційниїх втрат відповідно до дійсного періоду прострочення виконання зобов`язання відповідачем, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині обгрунтовано задоволено частково, в сумі 46 067,48 грн.

Теж саме стосється і нарахованих позивачем трьох процентів річних, тому господарським судом здійснений правильний перерахунок означеної суми, внаслідок чого розмір трьох процентів річних становить 4965,79грн. за період з 08.12.2021 по 16.06.2022, який правомірно задоволено господарським судом.

Підстави для скасування рішення господарського суду відсутні.

Доводи скаржника стосовно того, що відповідач не отримував лист позивача від 22.11.2021 за номером № 855\2\01\09 та про відмову позивача від договору, за текстом у рішенні відсутня інформація про те, чи досліджувався судом опис - вкладення у лист як доказ направлення саме цього листа, відсутня інформація про наявний в матеріалах справи фіскальний чек - як доказ належного відправлення до уваги колегією суддів не приймаються.

Так, господарським судом у рішенні встановлено, що на підтвердження направлення вказаного листа позивач долучив до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0305612832183 (№5005702665698), в якому наявні відомості про направлення за ним саме листа №855/2/01/09.

При цьому, зі змісту вказаного повідомлення неможливо встановити дату отримання відправлення відповідачем, між тим саме представник відповідача не вніс відповідні відомості щодо дати отримання поштового відправлення з листом №855/2/01/09 від 22.11.2021 у відповідній графі поштового повідомлення.

На час розгляду справи судом першої інстанції відстеження означеного відправлення на сайті АТ "Укрпошта" є неможливим, оскільки з моменту відправлення минуло більше 6 місяців.

Відповідно до строків, встановлених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Відтак, поштове відправлення здійснювалось з м. Києва до м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, нормативним строком отримання листа № 0305612832183 (№5005702665698) є 30.11.2021.

Вказана обставина була досліджена господарським судом та про це вказано в оскаржуваному рішенні.

Крім того, колегія суддів ззауважує, що діюче законодавство не встановлює обов`язку покупця направляти таку вимогу листом з описом вкладення.

Що стосується посилань скаржника на той факт, що ним були подані заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження, які обґрунтовані, зокрема, складністю даної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Як передбачено ч.ч.3, 4 ст.12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною першою ст.247 ГПК України визначено, що у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно ч.5 ст. 12 ГПК України для цілей цього кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. (ч.3 ст.247 ГПК України).

Відповідно до ч.4 ст.250 ГПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Отже, процесуальний закон ставить в залежність можливість задоволення заяви від обгрунтованості заперечень відповідача.

На думку відповідача дана справа є складною, між тим, колегія суддів відзначає, що справа не належить до зазначеного в ч.4 ст.247 ГПК України вичерпного переліку справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, тобто справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження (не є справою про банкрутство, справою у спорі, який виник з корпоративних відносин, справою у спорі щодо захисту прав інтелектуальної власності, справою у спорі щодо приватизації державного чи комунального майна тощо).

У своїй заяві із запереченнями відповідач не навів жодних аргументів про те, що за своєю ціною позову, значенням для сторін, категорією, складністю, обсягом та характером доказів чи будь-якими іншими критеріями справа належить до тих, які повинні розглядатись в порядку загального позовного провадження, обмежившись посиланнями на те, що він не матиме можливості реалізувати свої права належним чином.

Вказані відповідачем обставини не можуть слугувати підставою для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, відтак господарський суд обгрунтовано розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому відповідач був не обмежений у праві надати до суду відзив на позовну заяву, в якому навів би свої заперечення проти позову, водночас, відповідач таким правом не скористався.

Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити в силі.

Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елко-Буд" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2022 у справі №904/1703/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23.12.2022

Головуючий суддя С.Г. Антонік

СуддяО.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін