Ухвала

від 23.12.2022 по справі 910/7802/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про визнання заяви про відвід судді необгрунтованою

м. Київ

23.12.2022Справа № 910/7802/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бонметон

до Акціонерного товариства Українська залізниця

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне територіально-галузеве об`єднання Південно-західна залізниця

про стягнення 35 131 977,02 грн.

Щодо розгляду заяви від 22.12.2022 року «Про відвід судді» Акціонерного товариства Українська залізниця

Суддя Котков О.В.

Без виклику представники учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бонметон (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Українська залізниця (відповідач) про стягнення: 26 958 924,18 грн. вартості безпідставно набутого майна; 5 889 505,43 грн. інфляційних втрат; 2 283 547,41 грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що на виконання усної домовленості сторін позивач передав у користування відокремленому підрозділу відповідача Інформаційно-обчислювальному центру Державного територіально-галузевого об`єднання Південно-західна залізниця турнікетні системи із відповідним обладнанням, які були встановлені та введені в експлуатацію, а Інформаційно-обчислювальний центр прийняв введене в експлуатацію обладнання і матеріали для станцій Святошино та Біличі (берегові платформи). У подальшому термін використання зазначеного обладнання закінчився, проте відповідач, який є правонаступником Державного територіально-галузевого об`єднання Південно-західна залізниця, означене майно позивачу не повернув, його вартість позивачу не сплатив, а продовжує утримувати поставлене обладнання без належних на те правових підстав, а тому, зважаючи на приписи статей 1212-1213 Цивільного кодексу України, повинен відшкодувати позивачу вартість такого обладнання та сплатити суму штрафних санкцій та компенсаційних виплат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7802/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державне територіально-галузеве об`єднання Південно-західна залізниця, підготовче засідання призначено на 22.07.2020 року.

В підготовчому засіданні 22.07.2020 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача про огляд матеріалів справи № 910/16249/17, задоволення клопотань відповідача від 17.07.2020 року та 20.07.2020 року та продовження відповідачу та третій особі строку на подання доказів до 04.09.2020 року, продовження строку проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів, а також про відкладення підготовчого засідання на 16.09.2020 року.

В підготовчому засіданні 16.09.2020 року судом без виходу до нарадчої кімнати на підставі клопотань представників сторін постановлено протокольну ухвалу про розгляд справи впродовж розумного строку згідно з положеннями статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, а також про відкладення підготовчого засідання на 07.10.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 910/7802/20, призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2020 року.

В судовому засіданні 04.11.2020 року оголошувалася перерва до 25.11.2020 року.

Судове засідання призначене на 25.11.2020 року не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2020 року розгляд справи призначено на 09.12.2020 року.

В судовому засіданні 09.12.2020 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про поновлення відповідачу строку на подання акту службової перевірки. Крім того, відповідачу також поновлено строк на подання заяви про закриття провадження у даній справі, проте у задоволенні такої заяви відмовлено; у судовому засіданні оголошено перерву до 18.12.2020 року.

В судовому засіданні 18.12.2020 року оголошувалася перерва до 20.01.2021 року.

В судовому засіданні 20.01.2021 року оголошувалася перерва до 10.02.2021 року.

В судовому засіданні 10.02.2021 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про поновлення відповідачу строку на подання доказів, долучених до клопотання від 04.02.2021 року; у судовому засіданні 10.02.2021 року оголошувалася перерва до 24.02.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 року задоволено самовідвід судді Ломаки В.С. від розгляду справи № 910/7802/20, матеріали справи передано уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2021 року матеріали справи № 910/7802/20 передано розгляд судді Коткова О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 року прийнято справу № 910/7802/20 до провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.03.2021 року.

В підготовчих засіданнях 23.03.2021 року та 13.04.2021 року судом оголошувалася перерва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 року у справі № 910/7802/20 призначено судову технічну експертизу, проведення якої доручено Державному науково - дослідному експертно - криміналістичному центру МВС України.

27.05.2021 року матеріали справи було скеровано до експертної установи.

28.05.2021 року на адресу Господарського суду міста Києва супровідним листом № 19/17/3-14697 від 24.05.2021 року надійшло клопотання № СЕ-19-21/15306-ДД від 17.05.2021 року Про надання об`єктів дослідження судового експерта Невмержицької І.М. Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 року у справі № 910/7802/20 поновлено провадження у справі № 910/7802/20; задоволено клопотання № СЕ-19-21/15306-ДД від 17.05.2021 року Про надання об`єктів дослідження судового експерта Невмержицької І.М. Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Бонметон та Акціонерне товариство Українська залізниця для проведення судової технічної експертизи надати документи.

02.08.2021 року через відділ діловодства суду Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України супровідним листом № 19/17/3-21152 від 26.07.2021 року були повернуті матеріали справи № 910/7802/20 разом з повідомленням № СЕ-19-21/15306-ДД від 21.07.2021 року про неможливість проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 року поновлено провадження у справі № 910/7802/20, підготовче засідання призначено на 31.08.2021 року.

В підготовчих засіданнях 31.08.2021 року, 14.09.2021 року та 21.09.2021 року судом оголошувалася перерва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 року призначено у справі № 910/7802/20 судову технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі на час проведення судової технічної експертизи.

18.10.2021 року через відділ діловодства суду супровідним листом № 910/7802/20/09.1-14/1967/21 від 12.10.2021 року надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 року про витребування матеріалів справи у зв`язку з надходженням апеляційної скарги від Публічного акціонерного товариства Українська залізниця на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 року у справі № 910/7802/20.

25.10.2021 року матеріали справи № 910/7802/20 було направлено до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 року у справі №910/7802/20 - без змін.

30.11.2021 року на адресу Господарського суду міста Києва надійшов лист № 1789/34/10-12-21 від 24.11.2021 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання необхідних матеріалів та погодження строків проведення експертизи понад 90 календарних днів.

18.01.2022 року матеріали справи № 910/7802/20 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 року поновлено провадження у справі № 910/7802/20; погоджено проведення судової технічної експертизи у справі № 910/7802/20 у термін понад 90 календарних днів; задоволено лист № 1789/34/10-12-21 від 24.11.2021 року Про надання необхідних матеріалів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Бонметон та Акціонерне товариство Українська залізниця надати для проведення судової технічної експертизи документи; зупинено провадження у справі.

09.06.2022 року супровідним листом № 2986/34/10-12-22 від 02.06.2022 року надійшло клопотання б/н від 31.05.2022 року Про надання додаткових матеріалів експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олени Малєй.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 року поновлено провадження у справі № 910/7802/20; задоволено клопотання б/н від 31.05.2022 року Про надання додаткових матеріалів експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олени Малєй; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Бонметон та Акціонерне товариство Українська залізниця надати для проведення судової технічної експертизи документи; надано експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олені Малєй дозвіл на вирізання штрихів реквізитів документів та фрагментів паперу у всіх наданих (досліджуваних та порівняльних) документах, відповідно до п. 4.11. Інструкції, які будуть необоротно втрачені під час проведення досліджень, що не дозволить проводити їх додаткові та повторні дослідження. Вирізання фрагментів проводити після попереднього збереження зовнішнього виду документів на електрофотографічних копіях; зобов`язано Акціонерне товариство Українська залізниця здійснити оплату проведення судової технічної експертизи відповідно до рахунку № 1010 від 31.05.2022 року, який виставлений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз; зупинено провадження у справі.

31.10.2022 року через відділ діловодства суду Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз супровідним листом № 31279/21-34 від 06.10.2022 року були повернуті матеріали справи № 910/7802/20 без висновку експерта у зв`язку із не проведенням оплати за проведення експертизи № 31279/21-34, тому ухвала Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 року залишена без виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 року поновлено провадження у справі № 910/7802/20, підготовче засідання призначено на 22.11.2022 року.

В підготовчих засіданнях 22.11.2022 року, 13.12.2022 року та 20.12.2022 року судом оголошувалася перерва.

23.12.2022 року через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства Українська залізниця надійшла заява від 22.12.2022 року «Про відвід судді».

Розглянувши заяву від 22.12.2022 року Акціонерного товариства Українська залізниця про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/7802/20, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступного.

Згідно із положеннями ч. 2, 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

При цьому, в ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Заявник в обґрунтування підстав для відводу судді Коткова О.В. посилається на пункт 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

За твердженнями заявника, обставинами, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді є те, що в підготовчому судовому засіданні 20.12.2022 року представник Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулась до суду з усним клопотанням про обмеження доступу у судове засідання особи, яка, на думку представника відповідача, не є уповноваженим представником ТОВ «Бонметон» (позивача у даній справі), а саме адвоката Яценка Євгена Олександровича, який здійснював представництво інтересів позивача згідно ордеру серії СВ № 1040733, виданого на підставі договору про надання правової допомоги № 24/2020 від 01.06.2020 року, строк дія якого закінчився 31 грудня 2021 року, а докази про продовження дії цього договору у матеріалах справи відсутні. На думку заявника, ордер серії СВ № 1040733 від 28.11.2022 року є недійсним і не надає адвокату Яценку Є.О. повноваження представляти ТОВ «Бонметон» в Господарському суді міста Києва у справі № 910/7802/20. Як вказує заявник, за відсутності повноважень представляти ТОВ «Бонметон» в Господарському суді міста Києва, суддя Котков О.В. дозволив адвокату Яценко Є.О. надавати свої заперечення проти заяв та клопотань представника АТ «Укрзалізниця». Крім того, у підготовчому засіданні 20.12.2022 року суддя Котков О.В. висловив підтримку позиції адвоката Яценка Є.О. та зауважив, що судові експертизи у справі не проведені з вини АТ «Укрзалізниця», а саме через не оплату експертизи відповідачем.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Підстави для відводу судді визначені процесуальним законодавством України.

Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Щодо допуску адвоката Яценка Євгена Олександровича у підготовчі засідання у якості представника ТОВ «Бонметон» суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ГПК України).

Відповідно до частин першої четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України визначено принцип диспозитивності господарського судочинства, відповідно до якого: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до положень частин першої і третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторони, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та/або через свого представника; юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Згідно з частиною першою статті 58 цього Кодексу представником може бути адвокат або законний представник.

Частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини четвертої статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Частиною другою статті 26 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовано, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Отже, надане процесуальним законом право особі брати участь у справі через представника, передбачає вчинення представником від імені та в інтересах особи певних юридичних дій, що позбавляє сторону або третю особу необхідності їх вчиняти самостійно.

Як вбачається із матеріалів справи, представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Бонметон» здійснює Адвокатське об`єднання "Остін" на підставі договору про надання правової допомоги № 24/2020 від 01.06.2020 року, а в судовому засіданні 20.12.2022 року представництво інтересів позивача безпосередньо здійснював адвокат Яценко Євген Олександрович на підставі ордеру серії СВ № 1040733 від 28.11.2022 року, виданого на підставі вищенаведеного договору від 01.06.2020 року.

Положеннями частин другої та четвертої статті 61 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю або ордером має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви, оформленої належним чином.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Бонметон» чи його представником до суду заяв щодо припинення представництва або обмеження повноважень представника Яценка Євгена Олександровича.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що представник позивача - адвокат Яценко Євген Олександрович є уповноваженим представником ТОВ «Бонметон» та мав достатній обсяг повноважень на представництво інтересів товариства у даній справі.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Незважаючи на те, що безсторонність, зазвичай, означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. В цьому контексті можна провести розмежування між суб`єктним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.

Таким чином, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться, тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має отримати відвід. Йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві судді мають викликати в громадськості.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03.05.2007, суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).

В рішенні у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Фактично у поданій заяві заявник надає суб`єктивну оцінку процесуальним діям судді, у тому числі висловлює незгоду із процесуальними рішеннями та процесуальними діями судді у межах даної справи.

У даному випадку суд зазначає, що заперечення заявника з процесуальних питань можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, однак не можуть бути підставою для відводу.

Згідно з ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Дослідивши зміст поданої заяви про відвід судді, судом встановлено, що заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували упередженість та необ`єктивність судді Коткова О.В., безпосередньо та однозначно вказували на його упереджене ставлення до Акціонерного товариства «Бонметон» або особисту прихильність до інших учасників справи.

Суд звертає особливу увагу відповідача на те, що мотиви, викладені у заяві про відвід, є власними судженнями та суб`єктивними припущеннями заявника.

За таких обставин, з огляду на те, що заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження неупередженості судді в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необґрунтованість відводу, заявленого відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись ст. 35, 36, 38, 39, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву від 22.12.2022 року Акціонерного товариства Українська залізниця про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/7802/20 визнати необґрунтованою.

2. Заяву від 22.12.2022 року Акціонерного товариства Українська залізниця про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/7802/20 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 23 грудня 2022 року.

Суддя О.В. Котков