Постанова

від 13.06.2023 по справі 910/7802/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2023 р. Справа№ 910/7802/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 13.06.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонметон"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 12.01.2023 (повний текст складено 19.01.2023)

у справі № 910/7802/20 (суддя Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонметон"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне територіально-галузеве об`єднання "Південно-західна залізниця"

про стягнення 35 131 977, 02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бонметон" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 26 958 924,18 грн вартості безпідставно набутого майна, 5 889 505,43 грн інфляційних втрат, 2 283 547,41 грн 3% річних.

Позов обґрунтовано тим, що на виконання усної домовленості сторін позивач передав у користування відокремленому підрозділу відповідача - Інформаційно-обчислювальному центру Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-західна залізниця" турнікетні системи із відповідним обладнанням, які були встановлені та введені в експлуатацію, а Інформаційно-обчислювальний центр прийняв введене в експлуатацію обладнання і матеріали для станцій Святошино та Біличі (берегові платформи). У подальшому термін використання зазначеного обладнання закінчився, проте відповідач, який є правонаступником Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-західна залізниця", означене майно позивачу не повернув, його вартість позивачу не сплатив, а продовжує утримувати поставлене обладнання без належних на те правових підстав, а тому, зважаючи на приписи статей 1212-1213 Цивільного кодексу України, повинен відшкодувати позивачу вартість такого обладнання та сплатити суму штрафних санкцій та компенсаційних виплат.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 у справі №910/7802/20, зокрема, призначено у справі № 910/7802/20 судову технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Провадження у справі № 910/7802/20 зупинено на час проведення судової технічної експертизи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить оскаржувану ухвалу скасувати.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що: 1) суд першої інстанції вийшов за межі заявлених вимог відповідача при розгляді 12.01.2023 клопотання відповідача від 21.11.2022; 2) позивач не був позбавлений можливості самостійно провести експертизу.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

У поданому відзиві, Акціонерне товариство "Українська залізниця" не погодилось з доводами, викладеними Товариством з обмеженою відповідальністю "Бонметон" у апеляційній скарзі та, серед іншого, зазначило, що у випадку, якщо експертизою будуть встановлені ознаки підробки переданих на дослідження експертизи документів, докази, якими позивач підтверджує факт передачі позивачем турнікетних систем третій особі, втратять доказову силу, іншого підтвердження передачі майна позивачем не надано. За вказаних обставин відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної карги, оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, ДТГО "Південно-західна залізниця" подано пояснення, у яких третя особа посилається на те, що висновки судової експертизи можуть спростувати твердження позивача про нібито передачу у користування Залізниці в 2014 році турнікетних систем з відповідним супутнім обладнанням. Отже, у випадку, якщо експертизою будуть встановлені ознаки підробки документів, невідповідності дати виготовлення документів із датою, яка в них вказана, втратять доказову силу докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, підтверджує факт передані в 2014 році ТОВ «Бонметон» турнікетних систем ДТГО «Південно-західна залізниця». Іншого підтвердження передачі майна позивачем не надано.

Явка представників у судове засідання

Представник позивача в судове засідання 13.06.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, що підтверджується таким.

Колегія суддів зазначає, що в судовому засіданні 09.05.2023 був присутній уповноважений представник позивача, який був повідомлений про оголошення перерви в судовому засіданні до 23.05.2023, що підтверджується протоколом судового засідання.

Водночас, 22.05.2023 за підписом директора АО «Остін», адвоката Яценко Євгена через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду було подано повідомлення про припинення здійснення представництва, у якому вказано, що з 23.05.2023 АО «Остін» не здійснює представництво прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Бонметон» у даній справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, розгляд справи було відкладено на 13.06.2023.

Ухвалу суду від 13.06.2023 направлено позивачу на електронну адресу: 39272846@ukr.net, яка зазначена в усіх процесуальних документах, поданих позивачем.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(«Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на викладене, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вказувалось вище, на розгляді у Господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонметон" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 26 958 924,18 грн вартості безпідставно набутого майна, 5 889 505,43 грн інфляційних втрат; 2 283 547,41 грн 3% річних.

З матеріалів справи вбачається, що 21.11.2022 Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з клопотанням про призначення у справі №910/7802/20 судової техніко-криміналістичної експертизи документів, на вирішення експерта просить поставити питання, згідно переліку, викладеному у прохальній частині клопотання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 у справі №910/7802/20 призначено у справі № 910/7802/20 судову технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої поставлено наступні запитання:

- Чи співпадає дата виготовлення рахунку № 4 від 18.09.2014 року ПП фірма «Енком» з датою, яка вказана в ньому? Якщо ні, то якою датою або в який проміжок часу (число, місяць, рік) було виготовлено рахунок № 4 від 18.09.2014 року ПП фірма «Енком»?

- Чи співпадає дата виготовлення накладної № 4 від 18.09.2014 року ПП фірма «Енком» з датою, яка вказана в ній? Якщо ні, то якою датою або в який проміжок часу (число, місяць, рік) було виготовлено накладну № 4 від 18.09.2014 року ПП фірма «Енком»?

- Чи співпадає дата виготовлення рахунку № 11 від 18.09.2014 року ФОП Давиденко Д.А. з датою, яка вказана в ньому? Якщо ні, то якою датою або в який проміжок часу (число, місяць, рік) було виготовлено рахунок № 11 від 18.09.2014 року ФОП Давиденко Д.А.

- Чи співпадає дата виготовлення накладної № РН-000000026 від 18.09.2014 року ФОП Давиденко Д.А. з датою, яка вказана в ній? Якщо ні, то якою датою або в який проміжок часу (число, місяць, рік) було виготовлено накладну № РН-000000026 від 18.09.2014 року ФОП Давиденко Д.А.?

- Чи співпадає дата виготовлення рахунку № 17 від 22.12.2014 року ПП фірма «Енком» з датою, яка вказана в ньому? Якщо ні, то якою датою або в який проміжок часу (число, місяць, рік) було виготовлено рахунок № 17 від 22.12.2014 року ПП фірма «Енком»?

- Чи співпадає дата виготовлення накладної № 17 від 22.12.2014 року ПП фірма «Енком» з датою, яка вказана в ній? Якщо ні, то якою датою або в який проміжок часу (число, місяць, рік) було виготовлено накладну № 17 від 22.12.2014 року ПП фірма «Енком»?

- Чи співпадає дата виготовлення рахунку № 35 від 25.12.2014 року ФОП Давиденко Д.А. з датою, яка вказана в ньому? Якщо ні, то якою датою або в який проміжок часу (число, місяць, рік) було виготовлено рахунок № 35 від 25.12.2014 року ФОП Давиденко Д.А.

- Чи співпадає дата виготовлення накладної № РН-000000035 від 25.12.2014 року ФОП Давиденко Д.А. з датою, яка вказана в ній? Якщо ні, то якою датою або в який проміжок часу (число, місяць, рік) було виготовлено накладну № РН-000000035 від 25.12.2014 року ФОП Давиденко Д.А.?

- Чи співпадає дата виготовлення договору поставки № 1809/4 від 18.09.2014 року між ПП фірма «Енком» та ТОВ «Бонметон» з датою, яка вказана в ньому? Якщо ні, то якою датою або в який проміжок часу (число, місяць, рік) було виготовлено договір поставки № 1809/4 від 18.09.2014 року між ПП фірма «Енком» та ТОВ «Бонметон»?

- Чи співпадає дата виготовлення договору поставки № 2212/4 від 22.12.2014 року між ПП фірма «Енком» та ТОВ «Бонметон» з датою, яка вказана в ньому? Якщо ні, то якою датою або в який проміжок часу (число, місяць, рік) було виготовлено договір поставки № 2212/4 від 22.12.2014 року між ПП фірма «Енком» та ТОВ «Бонметон»?

- Чи співпадає дата виготовлення листів від 17.09.2014 року № ІОЦ-891-3, від 02.12.2014 року № ІОЦ-1312-1, від 16.03.2015 року № ІОЦ-263-1 з датою, яка вказана в них? Якщо ні, то якою датою або в який проміжок часу (число, місяць, рік) було виготовлено листи від 17.09.2014 року № ІОЦ-891-3, від 02.12.2014 року № ІОЦ-1312-1, від 16.03.2015 року № ІОЦ-263-1?

- Чи співпадає дата виготовлення листів ТОВ «Бонметон» від 18.09.2014 року № 18/01, від 03.12.2014 року № 03/01, від 17.03.2015 року № 17/03 з датою, яка вказана в них? Якщо ні, то якою датою або в який проміжок часу (число, місяць, рік) було виготовлено листи ТОВ «Бонметон» від 18.09.2014 року № 18/01, від 03.12.2014 року № 03/01, від 17.03.2015 року № 17/03?

- Чи співпадає дата виготовлення актів прийому-передачі № 1 від 18.09.2014 року та № 2 від 30.12.2014 року з датою, яка вказана в них? Якщо ні, то якою датою або в який проміжок часу (число, місяць, рік) було виготовлено акти прийому-передачі № 1 від 18.09.2014 року та № 2 від 30.12.2014 року?

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Як видно з зазначених норм права перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Тобто, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

В той же час, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Враховуючи наведені положення судова експертиза призначається у випадку, коли для вирішення спору необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто, якщо висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

В ухвалі також мають бути зазначені обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Господарські суди зобов`язані надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, які містяться в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування..

Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При цьому, факти, які належать до предмета доказування, необхідно відрізняти від інших фактів, які встановлюються при розгляді справи, однак не пов`язані з правильним вирішенням питання про права і обов`язки сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2014 заступник головного інженера залізниці - начальника Інформаційно-обчислювального центру ДТГО "Південно-західна залізниця" Грушко А.В. звернувся до позивача з листом № 10ц-891-3 щодо можливості встановлення турнікетних систем на береговій платформі ст. Святошино, яка знаходиться у м. Києві.

18.09.2014 ТОВ "Бонметон" надало письмову відповідь, якою погодилося встановити відокремленому підрозділу турнікетні системи на ст. Святошино (берегова платформа), яка знаходиться у м. Києві, строком на 6 (шість) місяців.

18.09.2014 позивач придбав у ПП фірма "Енком" та ФОП Давиденко Д.А. турнікетну систему та відповідне обладнання на загальну суму 12 834 810,63 грн, про що свідчать рахунки № 4 від 18.09.2014, № 11 від 18.09.2014 та накладні № 4 від 18.09.2014, № РН-000000026 від 18.09.2014.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач стверджує, що на виконання вищевказаної домовленості ТОВ "Бонметон" передало турнікетні системи із відповідним обладнанням, які були встановлені позивачем та введені в експлуатацію, а Інформаційно-обчислювальним центром прийняті у користування на ст. Святошино (берегова платформа), про що свідчить наявний у справі акт прийому-передачі № 1 від 18.09.2014, складений та затверджений позивачем в особі директора Кандала М.С. та відокремленим підрозділом в особі заступника головного інженера залізниці - начальника ІОЦ ПЗЗ Грушко А.В.

16.03.2015 Відокремлений підрозділ звернувся до позивача з листом № ІОЦ-263-1, у якому просив погодити подовження терміну використання турнікетних систем на берегові платформі ст. Святошино до прийняття рішення керівництвом ДТГО "Південно-західна залізниця" стосовно умов подальшої експлуатації зазначеного обладнання.

Листом № 17/03 від 17.03.2015 ТОВ "Бонметон" погодилося на продовження експлуатації турнікетних систем на береговій платформі ст. Святошино, яка знаходиться у м. Києві, строком на 3 (три) місяці.

В матеріалах справи також наявний лист від 02.12.201 №10ц-1312-1, відповідно до якого відокремлений підрозділ в особі заступника головного інженера залізниці-начальника ІОЦ ПЗЗ Грушко А.В. звернувся до ТОВ "Бонметон" щодо можливості встановлення турнікетних систем на береговій платформі ст. Біличі, яка знаходиться у м. Києві.

03.12.2014 ТОВ "Бонметон" була надана письмова відповідь, якою позивач погодився встановити турнікетні системи на ст. Біличі, яка знаходиться у м. Києві, строком на 6 (шість) місяців.

Як свідчать матеріали справи, позивач придбав у ПП фірма "Енком" та ФОП Давиденко Д.А. турнікетну систему та обладнання до неї на загальну суму 14 124 113,55 грн відповідно до рахунків № 17 від 22.12.2014, № 35 від 25.12.2014 та накладних № 17 від 22.12.2014, № РН-000000035 від 25.12.2014.

Позивач вказує, що на виконання домовленості з Інформаційно-обчислювальним центром ТОВ "Бонметон" передало турнікетні системи із відповідним обладнанням, які були встановлені та введені в експлуатацію, а Інформаційно-обчислювальний центр прийняв введене в експлуатацію обладнання і матеріали у користування на ст. Біличі, що підтверджується актом прийому-передачі № 2 від 30.12.2014 року, підписаним та затвердженим позивачем в особі директора Черкашина А.В. та Відокремленим підрозділом в особі заступника головного інженера залізниці-начальника ІОЦ ПЗЗ Грушко А.В.

02.08.2017 ТОВ "Бонметон" направило на адресу ДТГО "Південно-західна залізниця" письмову претензію, в якій вимагало повернути обладнання турнікетних систем або сплатити вартість такого безпідставно набутого майна з урахуванням інфляційних втрат. Проте, вказана вимога залишилась без відповіді та задоволення.

Позивач вважає, що вказане майно набуте відповідачем без достатніх правових підстав, вартість якого має бути повернута з урахуванням збільшення ціни майна внаслідок інфляційних процесів. За розрахунками позивача вартість встановленого обладнання на ст. Святошино та на ст. Біличі, яка становить 26 958 924, 18 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 5 889 505,43 грн. та 3% річних 2 283 547,41 грн.

Відповідач, у свою чергу, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення мотивує тим, що позивач не може вимагати повернення майна, власником або постачальником якого він ніколи не був; за відсутності факту передачі майна застосування приписів статті 1212 Цивільного кодексу України в даному випадку є необґрунтованим через відсутність зобов`язань майнового характеру між сторонами; фактично позивач ніякого майна відповідачу не передавав, надані ним документи, які складені у 2017 року невстановленими особами є підробленими, по даному факту здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100060002720.

Згідно з частинами 1-4 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Згідно пунктом 2 частини 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов, зокрема, жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Стосовно посилань апелянта та ні обставини, що суд першої інстанції вийшов за межі заявлених вимог відповідача стосовно питань, які поставлені на вирішення експерта, колегія суддів зазначає, що згідно з частиною 4 статті 99 Господарського процесуального кодексу України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Відповідач також вказував про відсутність у нього оригіналів документів (листів від 17.09.2014 №ІОЦ-891-3, від 02.12.2014 «ІОЦ-1312-1, від 16.03.2015 №ІОЦ-263-1, листів ТОВ «Бонметон» від 18.09.2014 №18/01, від 03.12.2014 №03/01, від 17.03.2015 №17/03, актів прийому-передачі №1 від 18.09.2014, №2 від 30.12.2014), у зв`язку з чим у відповідача відсутня можливість подати до суду висновок експерта, складений на замовлення АТ «Укрзалізниця».

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що для повного та вичерпного з`ясування обставин, що мають істотне значення для справи, наявні підстави для призначення судової технічної експертизи, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Пунктом 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень встановлено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

Судом першої інстанції доручено проведення судової експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

При цьому, статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури; більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Зупиняючи провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд на виконання наведених положень законодавства та приписів ст. 234 названого Закону повинен в обов`язковому порядку обґрунтувати необхідність призначення судової експертизи та навести підстави і мотиви такого призначення, зазначити обставини справи, які підлягають з`ясуванню експертом, та викласти обґрунтування неможливості з`ясування цих обставин самим судом.

З огляду на викладене, доводи відповідача, викладені в його апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на всі доводи апелянта із посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 у справі №910/7802/20 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 280, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонметон" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 у справі №910/7802/20 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 у справі №910/7802/20 залишити без змін.

Матеріали справи №910/7802/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченими статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 16.06.2023.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.М. Скрипка