Рішення

від 12.12.2022 по справі 918/779/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2022 р. Справа № 918/779/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради

до Спільного українсько-бельгійського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц і партнери. Україна"

про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 583 984 грн 90 коп.,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - Шпак А.А., довіреність № 08-1399 від 07.04.2022 р.;

від відповідача - Репкіна Ю.С. (в режимі відеоконференції);

від прокуратури - Ковальчук І.Л., посвідчення № 067217 від 27.04.2022 р.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

У судовому засіданні 12 грудня 2022 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2022 року керівник Рівненської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Рівненської міської ради (далі - Рада, позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Спільного українсько-бельгійського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц і партнери. Україна" (далі - Підприємство, відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 583 984 грн 90 коп.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Підприємство є власником нерухомого майна - будівлі, готель, загальною площею 2284,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, буд. 9.

Право власності на вказаний об`єкт нерухомості зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2012 року № 1322.

Прокурор зазначає, що вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 739 кв.м. кадастровий номер 5610100000:01:026:0098.

Земельна ділянка площею 10,07 га сформована як об`єкт цивільних прав із кадастровим номером 5623881300:07:003:0031, із кодом цільового призначення - землі запасу (землі сільськогосподарського призначення).

Прокурор вказує, що набувши право власності на нерухоме майно по вул. Словацького, 9 в м. Рівне, Підприємство протягом тривалого часу не оформило правовідносини щодо користування земельною ділянкою площею 0,0739 га, на якій розташований такий об`єкт нерухомості.

Як зазначає прокурор, згідно інформації ДПС у Рівненській області від 20.07.2022 року № 3792/5/17-00-04-01-07 Підприємство декларує земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 площею 0,0739 га, що перебуває у постійному користуванні платника з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

За даними податкового обліку сума нарахованого та сплаченого земельного податку становить: 2019 - 24 096 грн 42 коп., 2020 - 22 088 грн 38 коп., 2021 - 32 159 грн 34 коп., 2022 - 35 375 грн 27 коп. нараховано, станом на 01.09.2022 року сплачено в сумі 23 315 грн 53 коп.

Розрахунок земельного податку за період з 2019 по 2022 роки здійснюється платником за ставкою, яка встановлена для вказаної категорії земель рішеннями Рівненської міської ради "Про встановлення податку на майно в частині плати за землю" від 08.06.2015 року № 5254 (із змінами) та від 24.06.2021 року № 780, у розмірі 1% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В той же час, як зазначає прокурор, згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 21.07.2022 року №10-17-0.2-2474/2-22 слідує, що на даний час земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098, площею 0,0739 відповідно до відомостей Державного земельного кадастру є не наданою у власність, користування та перебуває у землях запасу комунальної власності територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради.

Відтак, за твердженням прокурора, з часу набуття нерухомого майна, що знаходиться по вул. Словацького, 9 в м. Рівне на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2012 року Підприємство за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 площею 0,0739 га сплачувало тільки 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як постійний користувач земельною ділянкою, у зв`язку з чим місцевий бюджет Ради недотримував кошти у вигляді орендної плати за використання даної земельної ділянки, чим заподіяно значну шкоду інтересам територіальної громади.

Відповідно, прокурор вважає, що Підприємство зберегло у себе майно (кошти) у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відтак, прокурор зазначає, що загальна сума недоотриманого доходу у вигляді орендної плати з межах строку позовної давності до моменту пред`явлення даної позовної заяви за період з 01.10.2019 року по 30.09.2022 року становить 583 984 грн 90 коп.

Крім того прокурор просить стягнути з відповідача на користь Рівненської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 8 759 грн 77 коп.

Також прокурором наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, згідно якого прокурор вказує, що судові витрати у даній справі складаються з витрат зі сплати судового збору в сумі 8 759 грн 77 коп.

Ухвалою суду від 3 жовтня 2022 року позовну заяву керівника Рівненської окружної прокуратури від 22.09.2022 року № 50-5877вих-22 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 7 листопада 2022 року.

5 жовтня 2021 року від керівника Рівненської окружної прокуратури на електронну адресу суду надійшла заява від 04.10.2022 року № 50-6228вих-22 про виправлення описки, в якій просив виправити описку в ухвалі суду від 03.10.2022 року у справі № 918/779/22, зазначивши правильну суму, що підлягає стягненню - 583 984 грн 90 коп.

Ухвалою суду від 5 жовтня 2022 року заяву керівника Рівненської окружної прокуратури від 04.10.2022 року № 50-6228вих-22 про виправлення описки задоволено та виправлено описку, допущену у вступній частині ухвали Господарського суду Рівненської області від 3 жовтня 2022 року у справі № 918/779/22 та вважати правильною суму стягнення безпідставно збережених коштів: 583 984 грн 90 коп.

20 жовтня 2022 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від 18.10.2022 року № 18.10.22/1 з доказами надіслання його учасникам справи, в якому відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити та судові витрати покласти на позивача. Зокрема відповідач зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 не використовується для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (03.15). На думку відповідача мінімальна ставка орендної плати за земельну ділянку, на яких розміщено об`єкти нерухомого майна становить 3% від нормативної грошової оцінки. Як зазначає відповідач, земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 по вул. Словацького, 9 м. Рівне віднесено за категорією земель до земель житлової та громадської забудови, при чому код цільового призначення, який встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548 - відсутній. Відповідач вказує, що відповідно до Порядку № 489 зі змінами згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 162 від 27 березня 2018 року у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній Код класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, то коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) застосовується із значенням 3,0. Також відповідач звертає увагу на те, що Положенням про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на території міста Рівного та за земельні ділянки за його межами, які є власністю територіальної громади міста, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 19.10.2017 року № 3427 прямо визначено, що збільшення на 5 відсотків від нормативної грошової оцінки для тих земельних ділянок, яким встановлено код цільового призначення 03.15. Як зазначає відповідач, на підставі Договору оренди № 0106-20 від 1 червня 2020 року, укладеного між Підприємством, як орендодавцем, та ТОВ "Рейкарц Хотел Менеджмент", як Орендарем, приміщення, розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, буд. 9 на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 передано у тимчасове платне користування, метою використання об`єкта є розміщення готельного комплексу. Також відповідач звертає увагу на те, що основним видом діяльності орендаря - ТОВ "Рейкарц Хотел Менеджмент" згідно з класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 є 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення. Вказане підтверджує, що будівля за своїм функціональним призначенням використовується як готель. До того ж, як зазначає відповідач, за посиланням: https://reikartz.com/uk/hotels/optima-rovno/ на веб-сайті Орендаря розміщена загальна інформація про готельні послуги, які надаються Орендарем за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, буд. 9. Відповідно до статті 19 Закону України "Про туризм" від 15.09.1995 року № 324,95-ВР (зі змінами) готелі та інші об`єкти, призначені для надання послуг з розміщення належать до об`єктів туристичної інфраструктури. Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель код 03 застосовується для земель громадської забудови, серед яких, зокрема код 03.08 встановлюють до земельних ділянок, які використовуються для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури. На думку відповідача, позивачем було помилково проведено розрахунки загальної суми недоотриманого доходу у вигляді орендної плати, виходячи з встановленої мінімальної величини розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Рівного на рівні 3% від нормативної грошової оцінки та збільшення на 5% від нормативної грошової оцінки для земельних ділянок, які використовуються для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (03.15).

Як вважає відповідач, положення про збільшення на 5% від мінімальної величини розміру орендної плати було помилково застосовано позивачем, відтак розмір орендної плати за користування земельної ділянкою з урахуванням вже сплаченого Підприємством 1% земельного податку становить: 165 948 грн 14 коп.

31 жовтня 2022 року від позивача на адресу суду надійшли пояснення щодо позовної заяви від 26.10.2022 року № 08-3750, в яких Рада позовні вимоги прокурора про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 583 984 грн 90 коп. просить задовольнити. Зокрема позивач зазначає, що на земельній ділянці комунальної власності Рівненської міської територіальної громади з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 площею 739 м2, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вул. Словацького, 9, на якій розташований об`єкт нерухомого майна - готель, площею 2284,4 м2, який належить на праві власності Підприємству з 2012 року, і як наслідок без будь-яких правовстановлюючих документів щодо орендних відносин з Радою користується вищевказаною земельною ділянкою, враховуючи строки позовної давності та Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати, Рівненською окружною прокуратурою було проведено правильний та достовірний арифметичний розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю в сумі 583 984 грн 90 коп., які підлягають стягненню за користування земельною ділянкою без належних на те правових підстав.

1 листопада 2022 року від Рівненської окружної прокуратури на адресу суду надійшла відповідь на відзив заява від 31.10.2022 року № 50-6888вих-22 з доказами надіслання її учасникам справи, в якій просить позов задовольнити.

2 листопада 2022 року від позивача на адресу суду надійшло клопотання від 27.10.2022 року № 27.10.22/1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якій просив постановити ухвалу про участь відповідача - Підприємства у підготовчому засіданні у даній справі, яке призначене на 07.11.2022 року, в режимі відеоконференції, та визначити суд, відповідальний за проведення відеоконференції.

Ухвалою суду від 3 листопада 2022 року у задоволенні клопотання Підприємства від 27.10.2022 року № 27.10.22/1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою суду від 7 листопада 2022 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 28 листопада 2022 року.

Ухвалою суду від 28 листопада 2022 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 грудня 2022 року.

Після завершення підготовчого засідання, яке відбулося 28.11.2022 року, до Господарського суду Рівненської області від відповідача надійшло клопотання від 22.11.2022 року № 22.11.22/1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому просив постановити ухвалу про участь відповідача - Підприємства у підготовчому засіданні у даній справі, яке призначене на 28.11.2022 року о 10:45 год., в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

Крім того після завершення підготовчого засідання, яке відбулося 28.11.2022 року, до Господарського суду Рівненської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 24.11.2022 року № 24.11.22/1.

Ухвалою суду від 29 листопада 2022 року у задоволенні клопотання Підприємства від 22.11.2022 року № 22.11.22/1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою суду від 29 листопада 2022 року заперечення на відповідь на відзив Підприємства від 24.11.2022 року № 24.11.22/1 повернуто без розгляду.

6 грудня 2022 року від представника Підприємства через систему "Електронний суд" надійшла заява від 06.12.2022 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просив постановити ухвалу про участь відповідача у судовому розгляді даної справи по суті, призначеному на 12.12.2022 року на 10:20 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 7 грудня 2022 року заяву представника Підприємства від 06.12.2022 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та постановлено судове засідання у справі № 918/779/22, призначене на "12" грудня 2022 року на 10:20 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Підприємства.

У судовому засіданні 12 грудня 2022 року прокурор у справі підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник Ради у судовому засіданні 12 грудня 2022 року також підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник Підприємства у судовому засідання 12 грудня 2022 року позов заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників Ради та Підприємства, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3 та 5 статті 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом ч. 1, ч. 3, ч. 4 та ч. 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року зі справи № 806/1000/17).

У даному випадку загроза порушення інтересів держави полягає у нераціональному та неефективному використанні бюджетних коштів.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 викладено таку правову позицію:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу;

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Орендна плата за користування земельною ділянкою має вноситись до місцевого бюджету Ради, використання відповідачем без належного оформлення та здійснення державної реєстрації речових прав на спірну земельну ділянку комунальної власності під об`єктом нерухомого майна, який на праві власності належить відповідачу, зумовлює ненадходження коштів до бюджету Ради та порушує права та інтереси держави в особі зазначеного органу, як власника спірної земельної ділянки.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних правовідносинах, є Рівненська міська рада.

З наявних в матеріалах справи листів прокуратури та позивача слідує, що останній, будучи безпосередньо обізнаним про використання відповідачем земельної ділянки без укладення договору оренди земельної ділянки, без сплати орендної плати, не вчиняв належні дії щодо захисту інтересів держави по стягненню безпідставно збережених коштів орендної плати.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що, звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, які, попри те, не здійснює захист прав та інтересів держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомо майна, Спільне українсько-бельгійське підприємство в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц і партнери. Україна" є власником нерухомого майна - будівлі, готель, загальною площею 2284,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, буд. 9.

Право власності на вказаний об`єкт нерухомості зареєстровано на підставі Договору купівлі-продажу від 20 грудня 2012 року № 1322.

Відповідно до пункту 1.3. Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20 грудня 2012 року № 1322, укладеного між ОСОБА_1 та Підприємством цегляна будівля адміністративно-офісного центру з приміщенням банку, загальною площею 2372,8 кв.м. знаходиться на земельній ділянці площею 739 кв.м., яка надана згідно договору оренди від 08.02.2008 року №040858300040, кадастровий номер 5610100000:01:026:0098.

З матеріалів справи вбачається, що 08.02.2008 року за № 040858300040 між Рівненською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 площею 0,0739 га терміном на 49 років, з правом пролонгації.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказаний договір оренди припинено 25.12.2015 року на підставі рішення Рівненського міського суду № 569/14170/15-ц від 24.11.2015 року.

Так, рішенням суду від 24.11.2015 року у справі № 569/14170/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про розірвання договору оренди землі від 8 лютого 2008 року встановлено, що 20.12.2012 року між ОСОБА_1 та Спільним українсько- бельгійським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц і партнери. Україна" було укладено договір купівлі-продажу будівлі адміністративно-офісного центру з приміщенням банку, що знаходиться по вул. Словацького, 9 в м. Рівне.

Рішенням Рівненської міської ради від 15 травня 2014 року № 3998 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки на вул. Словацького, 9" надано Підприємству дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 739 м2 на вул. Словацького, 9 в оренду на сорок дев`ять років для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ і для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (для обслуговування будівлі адміністративно-офісного центру з приміщеннями банку та готелю), з використанням земельної ділянки тільки за цільовим призначенням.

Вказане рішення прийнято на підставі заяви директора Підприємства від 04.10.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Словацького, 9 в м. Рівне був відкликаний Підприємством на доопрацювання.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, власником земельної ділянки площею 0,0739 га кадастровий номер 5610100000:01:026:0098 за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, буд. 9 є Рівненська міська рада.

Відомості про реєстрацію іншого речового права, про державну реєстрацію іпотеки та державну реєстрацію обтяжень щодо спірної земельної ділянки - відсутні.

Прокурор вказує, що відповідно до інформації позивача, договір оренди земельної ділянки з відповідачем не укладався, орендна плата останнім не сплачувалася. При цьому відповідач продовжує використовувати вказану земельну ділянку, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої, відповідач є власником нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці площею 0,0739 га кадастровий номер 5610100000:01:026:0098 за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, згідно інформації ДПС у Рівненській області від 20.07.2022 року № 3792/5/17-00-04-01-07 Підприємство декларує земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 площею 0,0739 га, що перебуває у постійному користуванні платника з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

За даними податкового обліку сума нарахованого та сплаченого земельного податку становить: 2019 рік - 24 096 грн 42 коп., 2020 рік - 22 088 грн 38 коп., 2021 рік - 32 159 грн 34 коп., 2022 рік - 35 375 грн 27 коп. нараховано, станом на 01.09.2022 року сплачено в сумі 23 315 грн 53 коп.

Розрахунок земельного податку за період з 2019 по 2022 роки здійснюється платником за ставкою, яка встановлена для вказаної категорії земель рішеннями Рівненської міської ради "Про встановлення податку на майно в частині плати за землю" від 08.06.2015 року № 5254 (із змінами) та від 24.06.2021 року № 780 у розмірі 1% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В той же час, згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 21.07.2022 року № 10-17-0.2-2474/2-22 слідує, що на даний час земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098, площею 0,0739 га відповідно до відомостей Державного земельного кадастру є не наданою у власність, користування та перебуває у землях запасу комунальної власності територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради.

З урахуванням викладеного, з часу набуття нерухомого майна, що знаходиться по вул. Словацького, 9 в м. Рівне на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2012 року Підприємство за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 площею 0,0739 га сплачувало тільки 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки як постійний користувач земельною ділянкою, у зв`язку з чим місцевий бюджет Ради недоотримував кошти у вигляді орендної плати за використання даної земельної ділянки, чим заподіяно значну шкоду інтересам територіальної громади.

Окрім того, на земельній ділянці розміщене майно, що перебувало у власності відповідача, що унеможливлювало вільне розпорядження Радою вказаною земельною ділянкою з метою отримання доходу у вигляді орендної плати та наповнення місцевого бюджету.

Отже, Підприємством без достатньої правової підстави, знаючи про необхідність укладення договору та сплати орендної плати за рахунок позивача збережено у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати, які повинне було сплатити за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 площею 0,0739 га за період з моменту набуття права власності на розміщений на ній об`єкт нерухомості до теперішнього часу, оскільки Радою рішення про надання її в оренду Підприємству не приймалося.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2019 року та 01.01.2020 року становила 2 409 642 грн 44 коп., станом на 01.01.2021 року по 09.11.2021 року - 3 215 934 грн 09 коп., станом на 10.11.2021 року - 2 679 945 грн 07 коп., станом на 01.01.2022 року - 2 947 939 грн 58 коп.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 9, знаходиться об`єкт нерухомості - будівля, готель загальною площею 2284,4 кв.м., об`єкт розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:026:0098 площею 0,0739 га.

Так, відповідно до декларації про введення об`єкта в експлуатацію РВ 143150280676 від 12.12.2014 року код будівлі за ДК 018:1211.1.

Згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 року № 507 - код 1211.1 - Готелі.

Відповідно до розрахунку прокурора, розмір недоотриманих доходів за використання земельної ділянки площею 0,0739 га кадастровий номер 5610100000:01:026:0098 за період з 01.10.2019 року по 30.09.2022 року становить 583 984 грн 90 коп.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно зі статями 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За змістом статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Згідно з ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Враховуючи зазначені положення, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства. З моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас, матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою Підприємством, зокрема, укладення відповідних договорів оренди з Радою та державної реєстрації такого права, а отже, при набутті права власності нерухомості право користування земельною ділянкою до набувача не перейшло. Таким чином, відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

В свою чергу, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

З огляду на викладене Підприємство як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Згідно ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Згідно абз. 1 п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пп. 14.1.147, п. 147 ст. 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Слід зазначити, що відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Відповідно до п. 14.1.125 ст. 14 ПК України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПК України)

Згідно з п. 14.1.136 ст. 14 ПК України, орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 ПК України).

У відповідності до п. 288.5 ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: 288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; 288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; 288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах; 288.5.4. для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку; 288.5.5. для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Таким чином, ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною.

Рішенням Рівненської міської ради від 19 жовтня 2017 року № 3427 затверджено Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на території міста Рівного та за земельні ділянки за його межами, які є власністю територіальної громади міста, і затвердження складу контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки.

Відповідно до Розділу 2 Положення, орендна плата за земельні ділянки справляється у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу:

1) не може бути меншою від розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території;

2) не може перевищувати дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки.

Мінімальна величина розміру орендної плати (крім земельних ділянок, зазначених у пункті 5 розділу 2) за земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Рівного, встановлюється на рівні 3% від нормативної грошової оцінки та збільшується на 5 відсотків від нормативної грошової оцінки для земельних ділянок, які використовуються для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (03.15).

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 року № 548 (зі змінами та доповненнями), землі громадської забудови: землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування.

Щодо аргументів відповідача, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що відповідач у період з 20.12.2012 року по даний час користується земельною ділянкою площею 0,0739 га кадастровий номер 5610100000:01:026:0098, однак плату за землю не вносив, тим самим фактично збільшивши свої доходи, а позивач в свою чергу втратив належне йому майно (кошти від орендної плати), а тому перевіривши поданий розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з Підприємства на користь Ради 583 984 грн 90 коп. безпідставно збережених коштів у вигляді плати за землю за період з 01.10.2019 року по 30.09.2022 року.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Прокурор просив стягнути з відповідача на користь Рівненської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 8 759 грн 77 коп.

У позовній заяві прокурором наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, згідно якого прокурор вказує, що судові витрати у даній справі складаються з витрат зі сплати судового збору в сумі 8 759 грн 77 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 8 759 грн 77 коп. покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути зі Спільного українсько-бельгійського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц і партнери. Україна" (79040, м. Львів, вул. Друкарська, 9, код ЄДРПОУ 30478157) на користь Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-А, код ЄДРПОУ 34847334) безпідставно збережені кошти в розмірі 583 984 (п`ятсот вісімдесят три тисячі дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 90 коп.

Стягнути зі Спільного українсько-бельгійського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц і партнери. Україна" (79040, м. Львів, вул. Друкарська, 9, код ЄДРПОУ 30478157) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800, банк: Державна казначейська служба м. Київ) 8 759 (вісім тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) грн 77 коп. витрат по оплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22 грудня 2022 року.

Суддя Політика Н.А.