Ухвала

від 22.12.2022 по справі 910/13521/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/13521/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 (головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Андрієнко В.В.)

у справі №910/13521/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецоборонсервіс"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 1084796,35 грн,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецоборонсервіс" (далі - ТОВ "Укрспецоборонсервіс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості в розмірі 1084796,35 грн, з яких: 1057964,40 грн - основний борг, 17051,73 грн - інфляційні втрати, 9780,62 грн - 3% річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 09.02.2021 № 53-122-01-21-10331.

Господарський суд міста Києва рішенням від 11.11.2021 у справі №910/13521/21 закрив провадження у справі №910/13521/21 в частині позовних вимог ТОВ "Укрспецоборонсервіс" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 195000,00 грн основного боргу. Прийнято визнання Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" позовних вимог ТОВ "Укрспецоборонсервіс" про стягнення 812964,40 грн основного боргу. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь ТОВ "Укрспецоборонсервіс" 812964,40 грн основного боргу.

Господарський суд міста Києва рішенням від 02.12.2021 у справі №910/13521/21 позов задовольнив, стягнув з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь ТОВ "Укрспецоборонсервіс" 17051,73 грн інфляційних втрат, 9780,03 грн 3% річних та 8367,23 грн судового збору.

Додатковим рішенням від 23.12.2021 Господарський суд міста Києва у справі №910/13521/21 стягнув з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь ТОВ "Укрспецоборонсервіс" 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Північний апеляційний господарський суд від 25.05.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021, від 02.12.2021 у справі №910/135221/21 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 у справі № 910/13521/21 залишив без змін.

Додатковою постановою від 16.11.2022 Північний апеляційний господарський суд задовольнив заяву ТОВ "Укрспецоборонсервіс" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/13521/21. Стягнув з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь ТОВ "Укрспецоборонсервіс" 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" звернулось 12.12.2022 (згідно з даними на поштовому конверті) до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі №910/13521/21 та ухвалити нову додаткову постанову, якою переглянути питання розподілу витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.05.2021 у справі №905/1623/20 зазначено, що зі змісту норми статті 244 ГПК України убачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів на загальну суму 1084796,35 грн, що становить менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України унормовано випадки, за умови доведення скаржником наявності яких посиланням на відповідні обставини, судове рішення у малозначній справі може бути предметом касаційного оскарження.

В обґрунтування касаційної скарги Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" зазначає про те, що судом апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права та неправильно застосовано норми процесуального права, без урахування висновків Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України).

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що посилання у касаційній скарзі на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України не є доводом, який у розумінні підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу, підтверджує наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню.

У пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України унормовано, що касаційному оскарженню підлягають рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову до п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише коли скаржником буде доведено наявність передбаченого/передбачених у цій нормі випадку/випадків, що залежить виключно від обставин конкретної справи, значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та за умови належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

При цьому, незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

За змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.

На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на відсутність будь-якого обґрунтування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі №910/13521/21 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 163, 234, 235, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі №910/13521/21.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Касаційну скаргу надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С. В. Бакуліна

Судді О. Р. Кібенко

Л. В. Стратієнко