Ухвала

від 21.12.2022 по справі 910/1148/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/1148/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю.- головуючого, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,

за участю секретаря судового засідання Денисевич К. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 (головуючий суддя Кравчук Г. А., судді Козир Т. П., Коробенко Г. П.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «К Інвест»

до Міністерства юстиції України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Рента Про», 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент Фінанс», 3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», 4) ОСОБА_1 , 5) Державний реєстратор Петрівської сільської ради Знам?янського району Кіровоградської області Кундас Вікторія Андріївна

про визнання незаконним та скасування наказу,

за участю представників:

позивача - Столярчук І. В. (адвокат),

відповідача - Колток О. М. (у порядку самопредставництва),

третьої особи-1 - не з`явився,

третьої особи-2 - не з`явився,

третьої особи-3 - не з`явився,

третьої особи-4 - не з`явився,

третьої особи-5 - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У січні 2021 року до Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «К Інвест» (далі - ТОВ «К Інвест») з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст) про визнання незаконним та скасування наказу від 04.09.2020 № 3058/5 «Про задоволення скарги».

2. На обґрунтування позовних вимог ТОВ «К Інвест» посилається на те, що скарга, за результатами розгляду якої Мін`юст прийняв спірний наказ, подана з пропущенням строку звернення, передбаченого частиною третьою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закону про державну реєстрацію прав), а тому не підлягала задоволенню.

3. Крім того, за твердженням ТОВ «К Інвест», Мін`юст порушив порядок повідомлення заінтересованої особи про розгляд скарги, передбачений пунктом 11 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок розгляду скарг), у зв`язку з чим ТОВ «К Інвест» не мало можливості ознайомитись з текстом скарги та надати пояснення щодо скарги.

4. За доводами ТОВ «К Інвест», оскаржуване рішення державного реєстратора від 29.08.2019 № 48425841 жодним чином не порушувало права та законні інтереси скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Рента Про» (далі - ТОВ «Рента Про»), оскільки реєстраційні дії щодо внесення спірного нерухомого майна до статутного капіталу останнього вчинені на підставі недійсних правочинів.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.

6. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що суд встановив обставини подання ТОВ «Рента Про» скарги у строки, встановлені Законом про державну реєстрацію прав, наявності оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту про розгляд скарги ТОВ «Рента Про» та недоведеності відсутності порушеного права ТОВ «Рента Про» при зверненні зі скаргою до Мін`юсту.

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 рішення суду першої інстанції скасоване, прийняв нове рішення - про задоволення позову.

8. Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване недотримання Мін`юстом установленого порядку розгляду скарги ТОВ «Рента Про» та відсутності підстав вважати законним прийнятий за результатами розгляду цієї скарги наказ, що є самостійною і достатньою підставою для скасування цього наказу.

9. Так, суд апеляційної інстанції зазначив про недостатність повідомлення, розміщеного на офіційному веб-сайті Мін`юсту про розгляд скарги ТОВ «Рента Про», для висновку про дотримання Мін`юстом принципу належного урядування в межах спірних правовідносин, оскільки такі обставини ставлять під сумнів обізнаність ТОВ «К Інвест» про скаргу ТОВ «Рента Про», а отже і можливість реалізувати права на надання своїх пояснень, заперечень та висловлення думок по суті скарги, як письмово, так і шляхом прийняття участі у відповідному засіданні колегії Мін`юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - колегія Мін`юсту).

Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

10. У жовтні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Мін`юсту, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2021.

11. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

12. На обґрунтування підстави касаційного оскарження Мін`юст посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування статті 37 Закону про державну реєстрацію прав, викладених у постановах Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17, від 17.07.2022 у справі № 911/4006/16, від 22.08.2018 у справі № 826/10548/17, від 26.04.2019 у справі № 821/669/17, від 19.06.2019 у справі № 826/9614/17, від 25.02.2021 у справі № 815/1684/17, від 30.03.2021 у справі № 400/1825/20, від 19.05.2021 у справі № 640/17492/20, від 27.05.2021 у справі № 420/4037/20, а також у постановах Вищого адміністративного суду України від 13.07.2017 у справі № К/800/10886/17, від 12.12.2017 у справі № К/800/39379/17 і ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.10.2017 у справах № К/800/21878/17, К/800/24251/17.

13. У судовому засіданні представник Мін`юсту підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.

14. ТОВ «К Інвест» надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

15. У судовому засіданні представник ТОВ «К Інвест» заперечувала проти касаційної скарги та просила відмовити в її задоволенні.

16. Інші учасники справи правом на подання відзиву, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

19. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

20. Разом з тим на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

21. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи та зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, у цьому випадку не підтвердилися з огляду на таке.

22. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

23. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики з вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

24. Верховний Суд у постанові від 19.06.2019 у справі № 826/9614/17, на яку посилається Мін`юст у касаційній скарзі, зазначив, що відповідно до пункту 7 Порядку розгляду скарг, у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

25. Під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду (пункт 9 Порядку розгляду скарг).

26. Відповідно до пункту 10 Порядку розгляду скарг суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

27. Згідно з пунктом 11 Порядку розгляду скарг копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду. У разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, ними надається копія відповідного рішення суду на засідання комісії.

28. Верховний Суд у вказаній постанові від 19.06.2019 у справі № 826/9614/17 також вказав, що зі змісту наведених вище положень можна дійти висновку, що Мін`юст повинен обрати і дотримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, яка з погляду стороннього спостерігача буде свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Мін`юсту свою позицію щодо доводів скарги.

29. Використане у нормативному приписі пункту 9 Порядку розгляду скарг слово «обов`язково» свідчить про те, що під час розгляду скарги по суті Мін`юст має запросити скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів вказує на істотність, безальтернативність та необхідність вчинення дій, спрямованих на виклик скаржника та суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

30. Недотримання порядку розгляду скарги у зазначених правовідносинах, мети, значення і призначення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за наслідками якої один із суб`єктів реєстраційних дій втрачає речове право, а інший набуває, і при цьому відбувається обмеження права першого на можливість щонайменше донести свою позицію про правильність дій державного реєстратора чи суб`єкта державної реєстрації прав, не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.

31. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17, від 26.04.2019 у справі № 821/669/17, від 25.02.2021 у справі № 815/1684/17, від 19.05.2021 у справі № 640/17492/20, на які посилається Мін`юст в касаційній скарзі.

32. Зазначені правові висновки Верховного Суду були викладені у вказаних постановах стосовно Порядку розгляду скарг у редакції, що діяла до внесення змін до цього Порядку розгляду скарг постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1150.

33. Разом з тим, після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1150 до Порядку розгляду скарг та викладення його в новій редакції, яка була чинною на момент прийняття оскаржуваного наказу від 04.09.2020 № 3058/5, Верховний Суд у постанові від 27.05.2021 у справі № 420/4037/20, на яку також посилається скаржник у касаційній скарзі, дійшов висновку, що згідно з пунктом 11 Порядку розгляду скаргу (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1150) Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел). Наведені норми Порядку не містять альтернативи, а тому відсутність одного з видів повідомлення позивача, є порушенням приписів вищенаведеного Порядку. В свою чергу, публікації оголошення на сайті відповідача не є належним доказом повідомлення, оскільки в цьому оголошенні не зазначено дати розміщення такого оголошення, у зв`язку з чим неможливо визначити, чи дотримано Мін`юстом строки повідомлення сторін, встановлені Порядком розгляду скарг.

34. Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 у справі № 400/1825/20 зазначив, що аналіз норм статті 37 Закону про державну реєстрацію прав та пунктів 5, 7 Порядку розгляду скарг дає підстави для висновку, що протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа, дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю, до суб`єкта розгляду скарги, особою, яка вважає, що її права порушено, може бути подано скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Мін`юсту. При цьому, скаржником повинно бути дотримано вимоги Закону щодо строків подання скарги, що, в свою чергу, впливає на прийняття Мін`юстом та його територіальними органами мотивованого рішення про відмову у задоволенні скарги або задоволення (повне чи часткове) скарги. Тобто Мін`юст позбавлений дискреційних повноважень щодо вирішення питання щодо правових наслідків пропуску відповідного строку звернення, оскільки це питання врегульоване законодавством.

35. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17 та від 22.08.2018 у справі № 826/10548/17, на які посилається Мін`юст в касаційній скарзі.

36. Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 400/1825/20 також вказано, що за загальним правилом строк звернення обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналася про рішення державного реєстратора. При цьому слово «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

37. Подібний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17 та від 17.07.2018 у справі № 911/4006/16, на які посилається Мін`юст у касаційній сказі.

38. З урахуванням викладеного, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає таке.

39. У цій справі, судові рішення в якій переглядаються у касаційному порядку, судами вирішено спір про визнання незаконним та скасування наказу Мін`юсту.

40. Суди попередніх інстанцій установили, що 14.12.2010 між ТОВ «К Інвест» (покупець) та ТОВ «Ре-Інвест» (продавець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, який зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за номером 1552, відповідно до якого ТОВ «Ре-Інвест» передало у власність ТОВ «К Інвест» нежитлові приміщення (в літ. Г), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, загальною площею 1753,60 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1773080180000) (далі - нерухоме майно).

41. Державна реєстрація права власності на зазначене нерухоме майно за ТОВ «К Інвест» підтверджується копією витягу про державну реєстрацію прав, виданого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» від 30.12.2010 № 28564618 (номер запису: 5539-П в книзі 67П-153).

42. 14.12.2010 між ТОВ «К Інвест» як позичальником та Акціонерним товариством «Український інноваційний банк» (далі - Банк) було укладено кредитний договір № 4725, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 1 800 000,00 доларів США з терміном погашення до 01.12.2020.

43. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 14.12.2010 № 4725, між ТОВ «К Інвест» та Банком укладено іпотечний договір від 14.12.2010, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю. В. та зареєстрований за № 1555, відповідно до якого нерухоме майно було передано в іпотеку.

44. 12.09.2017 між Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» (змінене найменування Банку, далі - ПАТ «Українська інноваційна компанія») як первісним кредитором та ТОВ «Фінансова компанія «Інвент Фінанс» (новий кредитор, далі - ТОВ «ФК «Інвент Фінанс») укладено договір відступлення права вимоги № 1/09, відповідно до якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв (набув) право вимоги первісного кредитора за кредитним договором від 14.12.2010 № 4725.

45. 25.10.2017 між ПАТ «Українська інноваційна компанія» та ТОВ «ФК «Інвент Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги за іпотечним договором від 14.12.2010, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С. П. та зареєстрований за № 11224.

46. 22.01.2019 між ТОВ «ФК «Інвент Фінанс» та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з яким ОСОБА_1 отримав право вимоги на 1/10 частину за кредитним договором від 14.12.2010 № 4725.

47. 25.02.2019 між ТОВ «ФК «Інвент Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір відступлення права вимоги за іпотечним договором від 25.10.2017 № 11224, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л. М. та зареєстрований в реєстрі за № 173, та відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю частину прав та обов`язків у розмірі 10% за іпотечним договором.

48. 25.02.2019 на підставі рішення державного реєстратора (приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Л. М.) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (від 25.02.2019 16:41:17 індексний номер 45686576) внесені зміни щодо відомостей про іпотекодержателей за іпотечним договором від 14.12.2010, а саме: іпотекодержатель-1 - ТОВ «ФК «Інвент Фінанс», частка 9/10, Іпотекодержатель-2 - ОСОБА_1 , частка 1/10.

49. 01.03.2019 державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіна Ю. В. прийняла рішення № 45768115 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ «ФК «Інвент Фінанс» - частка 9/10 та ОСОБА_1 - частка 1/10.

50. Наказом Мін`юсту від 15.03.2019 № 774/5 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.03.2019 № 45768115, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіною Ю. В., скасовано та відновлено запис про право власності на нерухоме майно за ТОВ «К Інвест».

51. 15.08.2019 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Толочко Я. М. (далі - приватний нотаріус Толочко Я. М.) прийняла рішення № 48243801 про державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «Рента Про». Рішення № 48243801 прийнято на підставі таких документів: акта приймання-передачі майна від 14.08.2019, укладеного між ТОВ «Рента Про» та ТОВ «ФК «Інвент Фінанс», відповідно до якого до статутного капіталу ТОВ «Рента Про» внесено право власності на частку у нерухомому майні в розмірі 90%; акта приймання-передачі майна від 14.08.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Рента Про», відповідно до якого до статутного капіталу ТОВ «Рента Про» внесено право власності на частку у нерухомому майні в розмірі 10%; протоколу № 14/08/19 загальних зборів учасників ТОВ «Рента Про», засвідченого приватним нотаріусом Толочко Я. М. за № 626, 627, 628.

52. 15.08.2019 приватний нотаріус Толочко Я. М. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 48261604, відповідно до якого внесений запис про іпотеку відносно нерухомого майна на підставі іпотечного договору, укладеного між ТОВ «Рента Про» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова комнанія «Фінансова Інновація» (далі - ТОВ «ФК «Фінансова Інновація») (номер запису: 32839083).

53. 15.08.2019 приватний нотаріус Толочко Я. М. також прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 48261408, відповідно до якого накладено заборону на нерухоме майно на підставі іпотечного договору, укладеного між ТОВ «Рента Про» та ТОВ «ФК «Фінансова Інновація» (номер запису: 32838844).

54. Отже, станом на дату вчинення реєстраційних дій - 15.08.2019 щодо відчуження нерухомого майна шляхом внесення до статутного капіталу ТОВ «Рента Про», наказ Мін`юсту від 15.03.2019 № 774/5 був чинним.

55. 29.08.2019 державний реєстратор Петрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області Кундас Вікторія Андріївна (далі - державний реєстратор Кундас В. А.) прийняла рішення № 48425841 про скасування запису про право власності на спірне нерухоме майно № 32822846 за ТОВ «Рента Про»; запис про право власності на спірне нерухоме майно № 30518048 за ОСОБА_1 ; запис про право власності на спірне нерухоме майно № 30518049 за ТОВ «ФК «Інвент Фінанс»; запис про іпотеку № 32839083 за ТОВ «ФК «Фінансова Інновація»; запис про іпотеку № 30443001 за ТОВ «ФК «Інвент Фінанс» та ОСОБА_1 ; записи про заборону № 32839083, № 30443001.

56. 22.11.2019 ТОВ «Рента Про» подало до Мін`юсту скаргу на дії державного реєстратора, яка зареєстрована в Мін`юсті цього ж дня за № 40872-33-19. У зазначеній скарзі заявник оскаржив рішення державного реєстратора Кундас В. А. про скасування запису про право власності ТОВ «Рента Про» № 32822846 на нерухоме майно та просив притягнути до відповідальності державного реєстратора Кундас В. А.

57. За результатами розгляду цієї скарги, колегією Мін`юсту складено висновок від 07.08.2020, згідно з яким рекомендовано: скаргу ТОВ «Рента Про» від 22.11.2019 задовольнити повністю; скасувати рішення від 29.08.2019 № 48425841, прийняте державним реєстратором Кундас В. А.; анулювати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Кундас В. А.

58. На підставі висновку колегії Мін`юсту від 07.08.2020 Мін`юстом прийнято наказ від 04.09.2020 № 3058/5, відповідно до якого: скаргу ТОВ «Рента Про» від 22.11.2019 задоволено в повному обсязі (пункт 1 наказу); скасовано рішення від 29.08.2019 № 48425841, прийняте державним реєстратором Кундас В. А. (пункт 2 наказу); анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Кундас В. А. (пункт 3 наказу); виконання пункту 2 наказу покладено на Департамент нотаріату та державної реєстрації (пункт 4 наказу); виконання пункту 3 наказу покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (пункту 5 наказу).

59. Задовольняючи позов ТОВ «К Інвест» про скасування наказу Мін`юсту від 04.09.2020 № 3058/5, суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно з пунктом 10 Порядку розгляду скарг (у редакції, чинній на момент розгляду скарги) для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

60. Відповідно до пункту 11 Порядку розгляду скарг (у редакції, чинній на момент розгляду скарги) Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

61. З огляду на зазначені норми Порядку розгляду скарг, колегія суддів апеляційного господарського суду у оскаржуваній постанові вказала, що ними встановлено не право, а обов`язок Мін`юсту під час розгляду скарги запросити до цього процесу, зокрема, інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів, повідомити їм про час і місце засідання колегії своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги колегіально, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним із передбачених Порядком розгляду скарг способів та надати цим особам в день розгляду скарги копію скарги та доданих до неї документів. Запрошення відповідних осіб має на меті не лише проінформувати їх про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні колегії, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані, тобто, щоб всі заінтересовані особи у розгляді вказаної скарги були «почуті». Неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням; це порушення ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, прийнятого за наслідками розгляду скарги.

62. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції зазначив про помилковість висновків суду першої інстанції щодо достатності для визнання належним повідомлення ТОВ «К Інвест», як заінтересованої особи, про розгляд скарги ТОВ «Рента Про» від 22.11.2019 № 40872-33-19, що відбулося 07.08.2020, на підставі лише розміщеного на офіційному сайті Мін`юсту відповідного оголошення та щодо погодження з доводами Мін`юсту про неможливість додаткового повідомлення одним із зазначених у пункті 11 Порядку розгляду скарг способів (телефонограмою або засобами електронної пошти), оскільки матеріали скарги не містили даних про місцезнаходження ТОВ «К Інвест».

63. Поряд з цим, як вказав суд апеляційної інстанції, відповідно до положень пункту 11 Порядку розгляду скарг (у редакції, чинній на момент розгляду скарги) покладений на Мін`юст обов`язок щодо додаткового повідомлення про час і місце засідання колегії одним із передбачених способів (телефонограмою або засобами електронної пошти) не ставиться у залежність виключно від зазначення такої інформації у скарзі. Вказана норма визначає, що номер телефону чи адреса електронної пошти встановлюється за інформацією з інших офіційних джерел.

64. До таких офіційних джерел відноситься Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), який за приписами пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначається як єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

65. З доданої ТОВ «К Інвест» до позовної заяви у даній справі детальної інформації про юридичну особу - ТОВ «К Інвест», ідентифікаційний код 37269716, отриманої за безкоштовним запитом з Єдиного державного реєстру, вбачається наявність в ньому інформації для здійснення зв`язку - телефон: 0445375270. Зазначених обставин Мін`юст не спростував.

66. Отже, за висновками апеляційного господарського суду, для виконання обов`язку щодо повідомлення заінтересованих осіб про час і місце проведення засідання колегії Мін`юсту, передбаченого пунктом 11 Порядку розгляду скарг (у редакції, чинній на момент розгляду скарги), Мін`юст мав можливість встановити з офіційних джерел - Єдиного державного реєстру номер телефону ТОВ «К Інвест» та відповідно додатково телефонограмою своєчасно повідомити останнє, як заінтересовану особу, про час і місце проведення засідання колегії Мін`юсту по розгляду скарги ТОВ «Рента Про».

67. Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що повідомлення, яке було розміщене на офіційному веб-сайті Мін`юсту про засідання колегії по розгляду скарги ТОВ «Рента Про», не містить будь-якої інформації щодо підстав подання скарги, реєстраційних дій (рішень), які є предметом оскарження, і, тим більше, доводів скаржника, а тому не може бути визнане судом належним повідомленням заінтересованих осіб в розумінні пунктів 10, 11, 12 Порядку розгляду скарг (у редакції, чинній на момент розгляду скарги), оскільки унеможливлює реалізацію прав таких осіб на надання своїх пояснень, заперечень та висловлення думок по суті скарги, як письмово, так і шляхом прийняття участі у засіданні колегії.

68. Звідси суд апеляційної інстанції визнав повідомлення Мін`юсту, що вчинене шляхом публічного оголошення на веб-сайті Мін`юсту, з урахуванням наведених обставин, за відсутності доказів додаткового повідомлення одним із визначених Порядком розгляду скарг способів, а саме телефонограмою (при наявності такої можливості), недостатнім для висновку про дотримання Мін`юстом принципу належного урядування в межах спірних правовідносин. Наведені обставини виключають висновок про розгляд зазначеної скарги Мін`юстом з дотриманням установленого порядку та законність прийнятого ним наказу, що є самостійною достатньою підставою для скасування наказу, що оскаржується.

69. Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що зміст оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду переконливо свідчить про те, що суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано врахував під час вирішення спору правові висновки щодо застосування норм Порядку розгляду скарг у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17, від 26.04.2019 у справі № 821/669/17, від 25.02.2021 у справі № 815/1684/17, від 19.05.2021 у справі № 640/17492/20 та від 27.05.2021 у справі № 420/4037/20, на які посилається Мін`юст в касаційній скарзі.

70. Отже, оскільки правові висновки, викладені у вищевказаних постановах Верховного Суду, були враховані судом апеляційної інстанції, доводи скаржника в цій частині не містять виключного випадку для касаційного перегляду судових рішень.

71. У зв`язку з цим, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі № 910/1148/21 відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

72. Водночас колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що апеляційний господарський суд не мотивував свою постанову порушенням ТОВ «Рента Про» строків звернення зі скаргою до Мін`юсту, а отже і не повинен був враховувати правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17, від 17.07.2018 у справі № 911/4006/16 та від 22.08.2018 у справі № 826/10548/17, на які посилається Мін`юст в касаційній скарзі, щодо строків подання скарги.

73. У касаційній скарзі Мін`юст додатково посилається на постанови Вищого адміністративного суду України від 13.07.2017 у справі № К/800/10886/17, від 12.12.2017 у справі № К/800/39379/17 і ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.10.2017 у справах № К/800/21878/17, № К/800/24251/17.

74. З цього приводу колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що посилання на постанови та ухвали Вищого адміністративного суду України не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, оскільки неврахування в оскаржуваному судовому рішенні висновків, викладених у постановах та ухвалах Вищого адміністративного суду України, не визначено частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України як підстава касаційного оскарження судових рішень. Згідно із частиною четвертою статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 920/653/18 та від 07.10.2021 у справі № 922/3447/20).

75. Таким чином, підстави для задоволення касаційної скарги і скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

76. Будь-яких інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не зазначив та не обґрунтував у поданій касаційній скарзі.

77. Доводи скаржника правильних висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до необхідності переоцінки наявних у матеріалах справи доказів, що виходить за межі повноважень Верховного Суду.

78. Відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

79. За вказаних обставин колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про закриття касаційного провадження, відкритого за касаційною скаргою Мін`юсту, згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 у справі № 910/1148/21 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Є. В. Краснов

Г. М. Мачульський