Ухвала

від 23.12.2022 по справі 640/28660/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 640/28660/21

адміністративне провадження № К/990/35355/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України (далі - ГУ ДПС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Бізнес Тюнінг Центр» до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.09.2021 №00714040701 та №00714050701, прийняті ГУ ДПС.

12.12.2022 відповідач направив засобами поштового зв`язку на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення, в якій підставою касаційного оскарження зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

ГУ ДПС обґрунтовує вказану підставу касаційного оскарження доводами, що суди першої й апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права (за змістом касаційної скарги це стосується норм пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України) без врахування висновку Верховного Суду викладеного у постановах від 14.01.2020 (справа №826/9925/14), від 05.05.2020 (справа №826/14426/16), від 15.05.2020 (справа №826/10347/16), від 05.03.2020 (справа №826/9368/15), від 13.05.2021 (справа №826/6192/16), від 04.06.2020 (справа №825/1630/17), від 19.05.2020 (справа №826/10104/16).

Разом з тим, посилання ГУ ДПС на висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 (справа №826/9925/14), зроблено без урахування постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, в якій зроблено відступ від висновку Верховного Суду України у постанові від 01.12.2015 у справі №826/15034/14 (№21-3788а15) про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв`язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Суд відхиляє посилання ГУ ДПС на постанову Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №826/10347/16, оскільки в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанова від 15.05.2020 у цій справі відсутня, а є постанова від 30.09.2019 у зазначеній справі, яка стосується інших правовідносин.

Висновки Верховного Суду у постановах від 05.03.2020 (справа №826/9368/15), від 13.05.2021 (справа №826/6192/16), від 04.06.2020 (справа №825/1630/17), від 19.05.2020 (справа №826/10104/16) стосуються оцінки доказів обставин щодо здійснення господарських операцій, зокрема, Верховний Суду виснував, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Разом з тим, суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов у справі №640/28660/21, встановили, що з наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування придбаного товару/послуг, їх кількість та вартість, визначено сторони господарських операцій та осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Фактично доводи ГУ ДПС, викладені в касаційній скарзі, стосуються з незгодою судами першої та апеляційної інстанцій оцінки доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини четвертої статті 328, частиною другою статті 353 КАС, яку відповідач у касаційній скарзі не зазначає.

Вимога норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС щодо зазначення у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження не обмежується вимогою щодо формального зазначення відповідного пункту частини четвертої статті 328 КАС, а стосується наявності (існування) відповідної підстави касаційного оскарження. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини першої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи наведене вище, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко