Рішення

від 13.12.2022 по справі 320/1231/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2022 року № 320/1231/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Клименко А. Ю., представника позивача Шепіль О. В., представника відповідача Франчука Я. Р., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "МХП" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "МХП" з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2021 №00014040101, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 15 383 806 грн. та застосовано фінансові санкції в розмірі 3 845 951,50 грн. за вересень 2020 року.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення контролюючого органу було прийнято за результатом проведеної перевірки, в ході якої був зроблений висновок про нереальний характер господарських операцій позивача з його контрагентами ТОВ «Альянс Студіо», ТОВ «Велика Чаша», ТОВ «Амарін Трейд», ТОВ «Паруса Груп», ТОВ «Пазорі», ТОВ «ЛКО Груп», ТОВ «ТК «Санкторіус», внаслідок чого ним завищено суму бюджетного відшкодування на суму 15 383 806 грн., та невідображення податкових зобов`язань на суму ПДВ 49515 грн. по операціям з ТОВ «Фроузен Фудс».

Позивач не погоджується з висновками податкового органу та зазначає, що укладені між ПрАТ «МХП» та контрагентами-покупцями договори поставок товару (м`ясної продукції) були реальними, товарними і такими, що мали наслідком зміну в майновому стані всіх його учасників, а також були відображені у податковій звітності Позивача. На виконання зазначених договорів поставок сторонами вчинені конкретні дії, що складають зміст договорів (поставка товарів, їх транспортування, прийняття товарів за кількістю та якістю, оприбуткування та оплата за товари, шляхом безготівкового перерахування коштів). Складені в ході та за наслідками вчинення таких господарських операцій первинні та інші документи були оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Також зазначає, що податкові зобов`язання по операціям з ТОВ «Фроузен Фудс» не були занижені на суму ПДВ 49515 грн., оскільки вказана сума податку за податковою накладною №8000195 від 04.09.2020 року була включена до складу податкового зобов`язання за вересень 2020 року шляхом подання уточнюючого розрахунку у наступному звітному періоді жовтні 2020 року.

У зв`язку з цим позивач стверджує, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду.

Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що в ході проведення документальної планової виїзної перевірки (результати якої оформлені актом від 18.12.2020 року №733/28-10-04-01-03/25412361) працівниками контролюючого органу були встановлені факти формування ПрАТ «МХП» показників податкової звітності із заниженням податкових зобов`язань у зв`язку з не нарахуванням податкових зобов`язань на загальну суму ПДВ 15 334 291 грн., оскільки на підставі наданих до перевірки документів та з урахуванням наявної податкової інформації неможливо підтвердити факт реалізації ПрАТ «Миронівський хлібопродукт» товарів (м`ясної продукції) та їх подальшого використання у своїй господарській діяльності такими контрагентами позивача: ТОВ «Альянс Студіо», ТОВ «Велика Чаша», ТОВ «Амарін Трейд», ТОВ «Паруса Груп», ТОВ «Пазорі», ТОВ «ЛКО Груп», ТОВ «ТК «Санкторіус». Вказане, на думку відповідача, свідчить про те, що відповідно до вимог пп. «г» п.198.5 ст.198 ПКУ у позивача виник обов`язок нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ на вартість поставленої м`ясної продукції, яка насправді не була реалізована, чого ПрАТ «МХП» зроблено не було.

Крім того, відповідач зазначає, що за результатами співставлення даних податкової звітності та ЄРПН встановлено, що ПрАТ «МХП» зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8000195 з датою виписки 04.09.2020 року та датою реєстрації 08.10.2020 року на адресу ТОВ «Фроузен Фудс» (код ЄДРПОУ4174362) на суму 247575 грн. (ПДВ 49515 грн.), у той час, як до складу додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року вищезазначену податкову накладну включено не було, в результаті чого занижено податкові зобов`язання на суму 49 515 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 було задоволено клопотання представника позивача та призначено у справі судову економічну експертизу.

На вирішення експерта поставлені наступне питання:

- чи підтверджуються документально висновки Офісу великих платників податків ДПС Державної податкової служби України, викладені в акті від 18.12.2020 №733/28-10-04-01-03/25412361 про результати документальної позапланової перевірки Приватного акціонерного товариства Миронівський хлібопродукт з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, внаслідок чого винесено податкове повідомлення-рішення від 16.01.2021 №00014040101?

Доручено проведення судової експертизи Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.

Зупинено провадження у справі до одержання результатів судової економічної експертизи.

Після надходження до суду висновку експерта ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 провадження у справі було поновлено.

Усною ухвалою суду від 22.09.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Присутній у судових засіданнях представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги повністю, з підстав та мотивів, що наведені у текстах позову, та додаткових пояснень. У свою чергу представник відповідача проти позову заперечував повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство "МХП" (ідентифікаційний код 25412361, місцезнаходження: 08800, Київська область, м.Миронівка, вул.Елеваторна, буд.1) зареєстровано як юридична особа 27.03.2006, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з витягу з реєстру платників податку на додану вартість №1828104500181 від 01.11.2018, позивач з 29.03.2006 зареєстрований платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що посадовими особами Офісу великих платників податків ДПС у період з 24.11.2020 по 18.12.2020 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої було складено акт від 18.12.2020 №733/28-10-04-01-03/25412361.

В акті вказано, що перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показника 19 Декларації (рядок 9 (Колонка Б) Декларації) встановлено її заниження на 15 383 806 грн., в тому числі по періодах: липень 2020 року - 6 716 684 грн., серпень 2020 року - 5 650 890 грн., вересень 2020 року 3 016 232 грн., що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації.

Оскільки було занижено показник у рядку 4.1 (Колонка Б) Декларації на 15 334 291 грн. внаслідок неврахування всупереч п.п. «а» п.185.1 ст.185 та п.п. «а» п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України податкових зобов`язань на товари, які використовуються в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Оскільки було занижено показник у рядку 1.1 (Колонка Б) Декларації на 49 515 грн. внаслідок порушення вимог п.187.1 ст.187, абз.23 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого, встановлено заниження податкових зобов`язань, за вересень 2020 року на загальну суму ПДВ 49 515 грн.

Під час проведення перевірки контролюючий орган проаналізував господарські операцій позивача з його контрагентами ТОВ «Альянс Студіо», ТОВ «Велика Чаша», ТОВ «Амарін Трейд», ТОВ «Паруса Груп», ТОВ «Пазорі», ТОВ «ЛКО Груп», ТОВ «ТК «Санкторіус» та зробив висновок про нереальність (безтоварність) таких операцій.

Так, відповідачем було проаналізовано господарські операції позивача з ТОВ «АЛЬЯНС СТУДІО» за період липень-серпень 2020 року на суму ПДВ 7293955 грн. на підставі договору поставки продукції від 06.08.2019 року №91 ПТ/Півд, відповідно до якого МХП зобов`язувався поставити контрагенту товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних), що виписуються на кожну партію товару.

Відповідач зазначив, що за цим договором визначений пункт розвантаження товару: м.Херсон, вул. Нафтовиків, 11А, та м.Херсон, Миколаївське шосе 25, однак згідно даних інтернет-ресурсу google.com.ua встановлено, що в м.Херсоні відсутня адреса «Нафтовиків, 11А».

Також контролюючий орган зауважив, що у автомобільного перевізника ПП «Виробничо-комерційна фірма «Південь-Консалтинг», задіяного до перевезення товару за договором поставки продукції від 06.08.2019 року №91 ПТ/Півд, відсутній автомобільний транспорт, основний вид діяльності - роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах, а тому не вбачається можливим факт перевезення продукції.

Кількість працюючих у ТОВ «АЛЬЯНС СТУДІО» 5 осіб.

Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно у ТОВ «АЛЬЯНС СТУДІО» об`єкти нерухомості не зареєстровані. Холодильне обладнання також відсутнє, що свідчить про відсутність можливості зберігати продукцію.

Крім того, контролюючий орган зауважив, що згідно отриманої від ГУ ДПС у Донецькій області податкової інформації місцезнаходження платника ТОВ «Альянс Студіо» за податковою адресою не встановлено; внесено кримінальне провадження №320200200000000038 за ч.5 ст.27, ч.3 с.212 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.05.2020.

Контролюючим органом проаналізовано господарські відносини позивача з контрагентом ТОВ «ВЕЛИКА ЧАША» за період липень-серпень 2020 року на суму ПДВ 1052295 грн. на підставі договору поставки продукції від 22.05.2020 №504-ПК, відповідно до якого МХП зобов`язувався поставити контрагенту товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних), що виписуються на кожну партію товару.

Відповідач зазначив, що за цим договором визначений пункт розвантаження товару: м.Дніпро, вул.Янтарна, 67 та м.Дніпро, вул.Героїв Сталінграду, 169, однак згідно даних інтернет-ресурсу google.com.ua встановлено, що в м.Дніпро по вул.Янтарна, 67 та по вул.Героїв Сталінграду, 169 розташовано комплекс нежитлових будівель, споруд та гаражні кооперативи.

Контролюючий орган зазначив, що кількість працюючих у ТОВ «ВЕЛИКА ЧАША» 5 осіб. Холодильне обладнання також відсутнє, що свідчить про відсутність можливості зберігати продукцію.

Крім того, контролюючий орган зауважив, що згідно отриманої від ГУ ДПС у Донецькій області податкової інформації у зазначеної юридичної особи відсутні можливості для здійснення господарської діяльності. Згідно з листом ОУ №3493/7/05-97-03-09 від 09.06.2020 внесено кримінальне провадження №32020020000000038 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань29.05.2020р стосовно ТОВ «ВЕЛИКА ЧАША» (код за ЄДРПОУ 43263701).

Аналіз податкових накладних, наявних в ЄРПН, свідчить про нереальність продажу ідентифікованого товару/послуг, первинне введення в обіг (первинний продаж) якого не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга нереальних господарських операцій; нереальність продажу ідентифікованого товару в обсягах, що суттєво не відповідає обсягам реального придбання такого товару від інших (не задіяних у ланцюгу нереальних господарських операцій) постачальників або обсягам формування відповідних активів внаслідок власного задекларованого виробництва товару.

На підставі наявної податкової інформації неможливо підтвердити відвантаження товарів для ТОВ «ВЕЛИКА ЧАША» у зв`язку з відсутністю необхідних ресурсів (складів, трудових ресурсів).

Контролюючим органом проаналізовано господарські відносини позивача з контрагентом ТОВ «АМАРІН ТРЕЙД» за період липень-серпень 2020 року на суму ПДВ 1399657 грн. на підставі договору поставки продукції від 19.10.2018 року №449ПТ/ОФ, відповідно до якого МХП зобов`язувався поставити контрагенту товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних), що виписуються на кожну партію товару.

Відповідач зазначив, що за цим договором визначений пункт розвантаження товару: м.Одеса, вул. Новомосковська дорога, буд.23, однак згідно даних інтернет-ресурсу google.com.ua встановлено, що в м.Одеса по вул. Новомосковська дорога, буд.23 розташовано комплекс нежитлових будівель, споруд та гаражні кооперативи.

Контролюючий орган зазначив, що кількість працюючих у ТОВ «АМАРІН ТРЕЙД» 5 осіб.

Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно у ТОВ «АМАРІН ТРЕЙД» об`єкти нерухомості та земельні ділянки не зареєстровані. Холодильне обладнання та склади зі спеціальним призначенням також відсутні, що свідчить про відсутність можливості зберігати продукцію.

Контролюючим органом проаналізовано господарські відносини позивача з контрагентом ТОВ «ПАРУСА ГРУП» за період липень-серпень 2020 року на суму ПДВ 2812686 грн. на підставі договору поставки продукції від 14.06.2019 року №72ПТ/Півд, відповідно до якого МХП зобов`язувався поставити контрагенту товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних), що виписуються на кожну партію товару.

Відповідач зазначив, що за цим договором визначений пункт розвантаження товару: м.Одеса, вул. Новомосковська дорога, будинок №9/4, однак згідно даних інтернет-ресурсу google.com.ua встановлено, що в м.Одеса по вул. Новомосковська дорога, будинок №9/4 розташовано комплекс нежитлових будівель, споруд та гаражні кооперативи.

При цьому згідно державного реєстру речових прав на нерухоме майно у контрагента відсутнє нерухоме майно, склади та холодильне обладнання, необхідні для здійснення господарської діяльності, а кількість працюючих становить 1 особа.

Детальним аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «ПАРУСА ГРУП» реалізує м`ясну продукції на адресу ТОВ «Торгова компанія Лерой», а ТОВ «Торгова компанія Лерой», реалізує ТОВ «Простоторг» та ТОВ «Нейтан Інтекс». Згідно узагальненої податкової інформації від ГУ ДПС у Донецькій області від 11.11.2020року №70/05-99-07-12/43357600 «ТОВ Торгова компанія Лерой» здійснює продаж товару за ціною придбання, ПК формує за рахунок придбання товару, реалізація яких відсутня, що ставить під сумнів реальність господарських операцій.

Відповідач зауважив, що враховуючи, що послуги з експлуатації основних засобів та оренди складських приміщень не придбавалось, не можливо дійти до висновку що підприємство мало можливості здійснювати господарські операції, які оформлені у липні-вересні 2020 року.

Контролюючим органом проаналізовано господарські відносини позивача з контрагентом ТОВ «ПАЗОРІ» за період липень-вересень 2020 року на суму ПДВ 1064843 грн. на підставі договору поставки продукції від 13.03.2020 року №371 П/ХФ, відповідно до якого МХП зобов`язувався поставити контрагенту товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних), що виписуються на кожну партію товару.

Відповідач зазначив, що за цим договором визначений пункт розвантаження товару: Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського,буд.8, однак згідно даних інтернет-ресурсу google.com.ua встановлено, що в м.Краматорськ по вул.Островського,буд.8 розташовано комплекс нежитлових будівель, споруд.

Відповідач зауважив, що у ТОВ «ПАЗОРІ» відсутні зареєстровані в Реєстрі прав власності на нерухоме майно об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки, а штат працівників дорівнює 13 особам, що свідчить про неможливість здійснення задокументованої господарської діяльності.

Контролюючий орган зазначив, що подальший ланцюг реалізації придбаної у позивача продукції від ТОВ «ПАЗОРІ» не прослідковується, а згідно отриманої від ГУ ДПС у Донецькій області податкової інформації діяльність ТОВ «ПАЗОРІ» носить нереальний характер.

Контролюючим органом проаналізовано господарські відносини позивача з контрагентом ТОВ «ЛКО ГРУП» за період липень-серпень 2020 року на суму ПДВ 1123205 грн. на підставі договору поставки продукції від 19.05.2020 року №3932П/ЗФ, відповідно до якого МХП зобов`язувався поставити контрагенту товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних), що виписуються на кожну партію товару.

Відповідач зазначив, що за цим договором визначений пункт розвантаження товару: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Миколи Лисенко, буд.80, однак згідно даних інтернет-ресурсу google.com.ua встановлено, що в м.Павлоград відсутня така адреса.

Контролюючий орган зауважив, що кількість працюючих у ТОВ «ЛКО ГРУП» 9 осіб, спеціальне обладнання для зберігання м`ясної продукції відсутнє, що свідчить про відсутність можливостей для здійснення зазначеної господарської діяльності.

Детальним аналізом даних єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що у ТОВ «ЛКО ГРУП» відсутня можливість реалізації та зберігання м`ясної продукції у кількості 195 501 кг та 26 776 пакетів. Крім того, згідно отриманої податкової інформації ТОВ «ЛКО ГРУП» відсутнє за адресою місцезнаходження підприємства.

Контролюючим органом проаналізовано господарські відносини позивача з контрагентом ТОВ «ТК «САНКТОРІУС» за період серпень-вересень 2020 року на суму ПДВ 578650 грн. на підставі договору поставки продукції від 10.08.2020 року №415П/ХФ, відповідно до якого МХП зобов`язувався поставити контрагенту товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних), що виписуються на кожну партію товару.

Відповідач зазначив, що кількість працюючих у ТОВ «ТК «САНКТОРІУС» 2 особи.

Детальним аналізом даних єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «ТК «САНКТОРІУС» оформлює документальні операції на ТОВ «АМПЕР ГРУП», ТОВ «АНСТОПАМБ», ТОВ «АСТРО ТЕЛУРА», ТОВ «АСКОРД АГРО», у яких реалізація товару відсутня.

Також відповідач зазначив, що ТОВ «ТК «САНКТОРІУС» не має можливості реалізовувати та зберігати м`ясну продукцію у кількості 208 769, 85 кг (у т.ч. серпень 2020- 95810,31 кг, вересень 2020- 112959,54 кг).

На підставі цього, контролюючий орган зазначив, що з урахуванням наявної на момент проведення перевірки податкової інформації, отриманої від податкових органів ДПС, а також у зв`язку з відсутністю матеріальних, трудових та інших ресурсів у покупців встановлено нереальність придбання переліченими вище контрагентами-покупцями товарів у ПрАТ «МХП» та сформований висновок, що неможливо підтвердити факт реалізації таких товарів та їх використання у господарській діяльності ПрАТ "МХП" , внаслідок чого відповідно до вимог п.п. «г» п.198.5 ст.198 ПКУ у підприємства виник обов`язок нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ на вартість придбаної м`ясної продукції без подальшої реалізації та використання у господарській діяльності.

Також в акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог п.187.1 ст.187, абз.23 п.201 10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI у вигляді заниження податкових зобов`язань за вересень 2020 року на загальну суму ПДВ 49 515 грн., оскільки не включено до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року (розділ «податкові зобов`язання») суму ПДВ в розмірі 49515 грн. за податковою накладною №8000195, виписаною на користь контрагента ТОВ «Фроузен Фудс».

Згідно висновків перевірки встановлено порушення ПрАТ "МХП" п.44.1 ст. 44, п. 187.1 ст. 187, пп «г» п.198.5 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання на суму 15 383 806 грн. та, відповідно, завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 15 383 806 грн.

На підставі акта перевірки №733/28-10-04-01-03/25412361 від 18.12.2020 року Офісом великих платників податків ДПС прийнято спірне податкове повідомлення рішення №000014040101 від 16.01.2021 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану на рахунок платника податку у банку у розмірі 15 383 806,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові санкції) у сумі 3 845 951,50 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Також, згідно з п. 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу) (пункт «г»).

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

- придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

- придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що «господарська діяльність» - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 цього Закону терміни вживаються у цьому Законі у такому значенні:

- господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

- первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо

У свою чергу, згідно з частиною третьою статті 9 цього Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції. При цьому, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з наведеними вище нормами ПК України.

Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 826/9534/17, від 26.02.2019 у справі № 826/1536/18, від 11.12.2018 у справі № 804/6942/16.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що в охопленому перевіркою періоді «МХП» здійснювало господарську діяльність з оптової торгівлі м`ясом і м`ясними продуктами, що відповідає задекларованим Акціонерним товариством видам господарської діяльності.

Так, між ПрАТ «МХП» (як постачальником) і низкою суб`єктів господарської діяльності (ТОВ «Альянс Студіо», ТОВ «Велика Чаша», ТОВ «Амарін Трейд», ТОВ «Паруса Груп», ТОВ «Пазорі», ТОВ «ЛКО Груп», ТОВ «ТК «Санкторіус»), як покупцями, були укладені типові за змістом договори поставок:

- з ТОВ «АЛЬЯНС СТУДІО» - від 06.08.2019 року №91 ПТ/Півд;

- з ТОВ «ВЕЛИКА ЧАША» - від 22.05.2020 №504-ПК;

- з ТОВ «АМАРІН ТРЕЙД» - від 19.10.2018 року №449ПТ/ОФ;

- з ТОВ «ПАРУСА ГРУП» - від 14.06.2019 року №72ПТ/Півд;

- з ТОВ «ПАЗОРІ» - від 13.03.2020 року №371 П/ХФ;

- з ТОВ «ЛКО ГРУП» - від 19.05.2020 року №3932П/ЗФ;

- з ТОВ «ТК «САНКТОРІУС» - від 10.08.2020 року №415П/ХФ.

За умовами таких договорів постачальник (ПрАТ «МХП») зобов`язувався поставити, а покупці зобов`язувались прийняти та оплатити товари у кількості, за найменуваннями та цінами, зазначеними у накладних (товарно-транспортних накладних), що виписуються на кожну партію товару.

Ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару визначалися на підставі прайс-листів МХП та вказувалися в видаткових накладних на кожну партію товару і містили у собі ПДВ.

Строки та порядок оплати товару визначається за кожним асортиментом товару й зазначаються у додатку №2 до договору.

Контрагент зобов`язаний проводити звірку, обсягу поставки та руху тари на вимогу МХП.

Товар поставляється партіями згідно заявок Контрагента, в якому вказуються асортимент, кількість товару, строк та умови поставки.

Заявка подається у письмовому вигляді, також допускається передача по факту з підтвердженням про отримання або за допомогою системи електронного документообігу) не пізніше ніж 1 робочий день до запланованої дати поставки.

Датою постачання (момент прийому-передачі) вважається дата (момент) підписання акта приймання-передачі Товару та відповідної ТТН, а також у випадку погодження сторонами застосування електронного підпису та/або зведених накладних.

Контрагент несе всі ризики ушкодження Товару, а також усі витрати по Товару з моменту прийому-передачі Товару.

Якість товару, що поставляється, повинна відповідати декларації виробника (посвідчення про якість), який видано виготовлювачем відповідного товару по установленій формі.

Одержуваний товар вважається зданим МХП і прийнятим Контрагентом: по якості - відповідно до декларації виробника (посвідчення про якість) під час передачі товару представнику контрагента, по кількості - відповідно до даних, зазначених в накладних, ТТН та актах приймання-передачі.

Остаточна кількість поставленого товару визначається згідно даних, зазначених в актах приймання-передачі.

Строк дії договору не перевищує 5 років з моменту його укладання, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань.

Протягом дії Договору МХП має право достроково припинити його дію повідомивши про це контрагента за 10 календарних днів до дати припинення договору.

Згідно додатку №2 до договору, Постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP (тобто, «DeliveredDutyPaid (named place of destination)» відповідно до правил Інкотермс, у редакції 2010 року, - за умовами ).

Загальна сума договору становить суму вартості поставленого товару згідно всіх накладних і не може перевищувати 1000000 грн. в рік з урахуванням ПДВ.

У разі перевищення зазначеної суми, сторони повинні укласти додаткову угоду до договору.

Виконання сторонами своїх зобов`язань за переліченими вище договорами поставок підтверджується наявними у справі документами:

- щодо ТОВ «АЛЬЯНС СТУДІО» - замовленнями, видатковими накладними, актами прийому-передачі продукції, товарно-транспортними накладними (т.3, а.с.113-250; т.4, а.с.1-250; т.5, а.с.1-250; т.6, а.с.1-250; т.7, а.с.1-64);

- щодо ТОВ «ВЕЛИКА ЧАША» - замовленнями, видатковими накладними, актами прийому-передачі продукції, товарно-транспортними накладними (т.7, а.с.80-250; т.8, а.с.1-69);

- щодо ТОВ «АМАРІН ТРЕЙД» - замовленнями, видатковими накладними, актами прийому-передачі продукції, товарно-транспортними накладними, коригуючими накладними (т.8, а.с.76-250; т.9, а.с.1-250; т.10, а.с.1-172);

- щодо ТОВ «ПАРУСА ГРУП» - замовленнями, видатковими накладними, актами прийому-передачі продукції, товарно-транспортними накладними (т.10, а.с.188-250; т.11, а.с.1-250; т.12, а.с.1-250; т.13, а.с.1-98);

- щодо ТОВ «ПАЗОРІ» - замовленнями, видатковими накладними, актами прийому-передачі продукції, товарно-транспортними накладними (т. 13, а.с.110-250; т.14, а.с.1-54);

- щодо ТОВ «ЛКО ГРУП» - замовленнями, видатковими накладними, актами прийому-передачі продукції, товарно-транспортними накладними (т. 14, а.с.61-250; т.15, а.с.1-24);

- щодо ТОВ «ТК «САНКТОРІУС» - замовленнями, видатковими накладними, актами прийому-передачі продукції, товарно-транспортними накладними (т.15, а.с.30-110).

Оплата вартості отриманого товару підтверджується наявними у справі виписками ТОВ «ВЕЛИКА ЧАША» (т. 2, а.с. 72-120), ТОВ «ЛКО ГРУП» (т. 2, а.с. 121-128), ТОВ «ПАЗОРІ» (т. 2, а.с. 129-190), ТОВ «ТК «САНКТОРІУС» (т. 2, а.с. 191-210), ТОВ «АМАРІН ТРЕЙД» (т. 2, а.с. 211-250; т.3, а.с.1-2), ТОВ «ПАРУСА ГРУП» (т. 3, а.с.3-8), ТОВ «АЛЬЯНС СТУДІО» (т. 3, а.с.9-16).

За результатом здійснення господарських операцій за правилом настання першої події позивачем було складено та зареєстровано в ЄРПН відповідні податкові накладні (т.31, а.с.132-250; т.32, а.с.1-250; т.33, а.с.1-250; т.34, а.с.1-250; т.35, а.с.1-154).

Як вбачається з матеріалів справи та, зокрема, зазначено у висновку проведеної в рамках цієї справи експертизи, ПрАТ «МХП» відображено реалізацію вищевказаним контрагентам м`ясопродуктів у первинних документах, в бухгалтерському, податковому обліку та в складі податкових зобов`язань з ПДВ:

- ТОВ «АЛЬЯНС СТУДІО» - 11 520 501,06 грн. (за липень, серпень, вересень 2020 року), при цьому в акті перевірки вказано про суму зобов`язань за липень та серпень 2020 року у розмірі 7 293 955 грн.;

- ТОВ «ВЕЛИКА ЧАША» - 1 052 295 грн. (за липень, серпень 2020 року);

- ТОВ «АМАРІН ТРЕЙД» - 1 399 657 грн. (за липень, серпень, вересень 2020 року);

- ТОВ «ПАРУСА ГРУП» - 2 812 686 грн. (за липень, серпень, вересень 2020 року);

- ТОВ «ПАЗОРІ» - 1 064 843 грн. (за липень, серпень, вересень 2020 року);

- ТОВ «ЛКО ГРУП» - 1 123 205 грн. (за вересень 2020 року);

- ТОВ «ТК «САНКТОРІУС» - 587 650 грн. (за серпень, вересень 2020 року)

В акті перевірки контролюючий орган зазначив, що ПрАТ «МХП» всупереч пп. «а» п.185.1 ст.185 та п.п. «а» п.187.1 ст.187 ПК України не нараховано податкові зобов`язання на товари, які використовуються в операціях, що не є господарською діяльністю, на суму 15 334 291 грн.

Акт перевірки містить посилання на видаткові, товарно-транспортні та податкові накладні, платіжні доручення та бухгалтерський облік по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» ПрАТ «МХП».

Слід зазначити, що актом перевірки №733/28-10-04-01-03/25412361 від 18.12.2020 не досліджено формування податкового кредиту з ПДВ стосовно товарів (м`ясної продукції), яка реалізована контрагентам ТОВ «АЛЬЯНС СТУДІО», ТОВ «ВЕЛИКА ЧАША», TOB «АМАРІН ТРЕЙД», ТОВ «ПАРУСА ГРУП», ТОВ «ПАЗОРІ», ТОВ «ЛІКО ГРУП», ТОВ «ТК САНКТОРІУС».

Водночас, в матеріалах справи наявні договори ПрАТ «МХП» з постачальниками товарів (м`яса, м`ясної продукції) в 2020 році:

- Філія «Переробний комплекс» ТОВ «Вінницька птахофабрика» (договір №21420-Г від 31.03.2020);

- ПАТ «Оріль-Лідер» (договір поставки №9497 від 30.04.2018);

- ПАТ «Миронівська птахофабрика» (договір №7927-Г від 28.08.2017);

- Дочірнє підприємство «ПЕРЕМОГА НОВА» (договір поставки №9500-Г від 30.04.2018).

Слід зазначити, що в матеріалах справи містяться первинні документи (видаткові накладні щодо отримання від вищезазначених постачальників товарів (м`яса, м`ясної продукції) ПрАТ «МХП» в липні, серні, вересні 2020.

Також, для дослідження надані Оборотно-сальдові відомості по рахунку 28.1 ПрАТ «МХП» за липень 2020, серпень 2020, вересень 2020. Вказані відомості містять деталізацію по наступним ознакам:

- назві групи товарів (а саме: варена ковбаса, варено-копчені делікатеси, вироби з птиці в/к, вироби з свинини в/к, ковбаси напівкопчені, ковбаси гріль, крило, м`ясні снеки, нарізка, сардельки, сандвічі, сосиски, субпродукти, субпродукти інше, тушка, фаршеві продукти, філе, цільно-кускові продукти, четвертина, шинки, ін..);

- сальдо на початок періоду, обороти по дебету та кредиту, сальдо на кінець періоду, сумарні показники по кожній групі товарів зазначено в кількісному і вартісному вимірі.

У висновку експертизи зазначено, що загальна сума оборотів по рахунку 28.1:

- за липень 2020 по дебіту 5 481 127 823,91 грн.,по кредиту 5 528 102 526,79 грн.;

- за серпень 2020 подебіту 5 423 120 672,53 грн., по кредиту 5 461 713 300,63 грн.;

- за вересень 2020 по дебіту 5 823 800 860,03 грн., по кредиту 5 878 037 680,34 грн.

Таким чином, підсумовуючи вищевказане, суд зазначає таке.

Поставка товару здійснювалася на адресу Покупців ТОВ «Альянс Студіо», ТОВ «Велика Чаша», ТОВ «Амарін Трейд», ТОВ «Паруса Груп», ТОВ «Пазорі», ТОВ «ЛКО Груп», ТОВ «ТК «Санкторіус», що підтверджується видатковими накладними, актами прийому-передачі.

Перевезення підтверджено товарно-транспортними накладними як ПрАТ «Миронівський хлібопродукт» так і перевізниками ПП ВКФ «Діадемпа-Консалтинг», ТОВ «Вінтранссервіс», ТОВ «Агропром+».

Спеціальні умови для перевезення Постачальник забезпечив, оскільки фургони для перевезення є спеціальними, з мінусовим температурним режимом, що підтверджено копіями витягів з керівництва по експлуатації транспортних засобів.

Наявність транспортних засобів підтверджено копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем первинні та інші документи по взаємовідносинам з контрагентами-покупцями судом встановлено, що за змістом наявних у матеріалах справи видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та актів прийому-передачі продукції предметами поставок були партії м`ясної продукції.

М`ясна продукція поставлялася в тарі постачальника, що підлягала поверненню постачальнику, на умовах DDP (тобто, за рахунок постачальника до названого покупцем місця призначення).

Товар поставлявся Постачальником з адрес: м.Харків, пр. П`ятдесятиріччя СРСР, буд 2/3 (наявність адреси підтверджено копією свідоцтва про право власності), м.Одеса, провулок Амурський, 18Б (наявність адреси підтверджено копією свідоцтва про право власності), Одеська область, Біляєвський район, Усатівська сільська рада, М.Одеса 8 км+100 км траси (наявність адреси підтверджено копією договору зберігання майна та надання послуг/виконання робіт №12/4 від 14.04.2020р. між МХП та ТОВ «Інтерекосклад).

Товар поставлявся Постачальником на адреси Покупців: м. Павлоград, вул. Миколи Лисенка, 80а (адресу підтверджено контрагентом довідкою №1 від 30.03.2021р.), м.Херсон, вул. Нафтовиків, 11 (адресу підтверджено контрагентом довідкою №1 від 30.03.2021р), м.Херсон, Миколаївське шосе, 25 (адреса підтверджена з державного реєстру), м.Дніпро, вул.Янтарна 67 (наявність адреси Відповідачем не заперечувалася), м.Одеса, вул. Новомосковська дорога, буд.23а (адреса підтверджена з державного реєстру), м.Дніпро, вул.Героїв Сталінграду, 169 (наявність адреси Відповідачем не заперечувалася), м.Одеса, вул. Новомосковська дорога, будинок №9/4 (адреса підтверджена з державного реєстру), Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, буд.8 (адреса підтверджена з державного реєстру), Луганська область, м.Сєвєродонецьк, провулок Механізаторів, 2Г (наявність адреси Відповідачем не заперечувалася).

Відвантаження партії товарів здійснювалися зі складів ПрАТ «МХП», перевезення партії товарів здійснювалося автомобільним транспортом до місць, визначених у видаткових накладних.

Транспортування відбувалося за рахунок ПрАТ «МХП», а саме: з використанням власного автомобільного транспорту або за допомогою сил найманих перевізників (юридичних осіб ТОВ «Агропром+» на підставі договору №Н-1802/1 від 18.02.2020р., ТОВ «Діадема Консалтинг» на підставі договору №Н-1802/1 від 18.02.2020р., ТОВ «Вінтранссервіс» на підставі договору №1-04.03.2019 від 04.03.2019р., заявок на транспортно-експедиційне обслуговування та актів здачі-приймання робіт (надання послуг) які наявні у справі).

Вантажоодержувачами партії товарів визначені контрагенти-покупці.

Отримання товарів від імені покупців здійснювалося певними фізичними особами (комірником, продавцем, бухгалтером), із зазначенням їх П.І.Б., та підпис яких скріплявся печаткою або штампом юридичної особи-покупця.

М`ясна продукція обліковувалася на рахунку 28.1. позивача, що підтверджено оборотно-сальдовою відомістю.

Придбання м`ясної продукції Позивачем підтверджено видатковими накладними на підставі договорів №21420-Г з Філією Переробний комплекс ТОВ «Вінницька птахофабрика», №9497-Г з ПрАТ «Оріль-Лідер», №7927-Г з ПрАТ «Миронівська птахофабрика», №9500-Г з ДП «Перемога Нова».

Суд встановив, що контрагенти (покупці м`ясної продукції) орендували нерухоме майно для проведення господарської діяльності.

Зокрема, ТОВ «Альянс Студіо» уклав договір №01-2020 надання послуг по охолодження з ТОВ «Херсонхолод», послуги холодильних камер надавалися за адресою м.Херсон, Миколаївське шоссе, 25.

ТОВ «Паруса Груп» уклав договір з ТОВ «САНАБЕЛ Груп» оренди холодильного складу від 01.02.2020р. площею 50 кв.м. за адресою м.Одеса, вул.Новомосковська дорога, 9/4.

ТОВ «Паруса Груп» уклав договір з ТОВ «Триумф Агро Плюс» оренди холодильного складу від 01.03.2020р. площею 700 кв.м. за адресою Одеська область, Овидіопольський район, район НСП-20.

ТОВ «Пазорі» на підставі договору оренди від 03.01.2020р. орендує у ФОП ОСОБА_1 нерухоме майно (морозильну камеру) загальною площею 300 кв.метрів за адресою АДРЕСА_1 .

ТОВ «Пазорі» на підставі договору оренди від 03.01.2020р. орендує у ФОП ОСОБА_1 нерухоме майно (складські приміщення) загальною площею 500 кв.метрів за адресою АДРЕСА_1 .

ТОВ «ЛКО Груп» укладено договір оренди площі №1 від 01.01.2021 року з актом-прийому-передачі у тимчасове користування четверту частину морозильної камери площею 30 кв.м. розміщеної за адресою: АДРЕСА_2 (у додатках до клопотання від 30.03.2021р).

ТОВ «ТК «Санкторіус» на підставі договору від 01.08.2020 року орендувало у ФОП ОСОБА_2 приміщення площею 62,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 як цех по розробці та переробці м`яса птиці.

Поставка товару здійснювалась Позивачем на адресу Покупців відповідно до умов договорів поставки між постачальником та покупцями.

Дослідження контролюючим органом фінансово-господарських правовідносин між контрагентами по ланцюгу з третіми особами, ніяким чином не стосується відносин, що склалися між Позивачем та його контрагентами (покупцями).

До того ж, ПрАТ «МХП» взагалі не перебувало у відносинах із третіми особами по ланцюгу господарських операцій, оскільки обов`язок поставки товару на склад покупця договором поставки покладено саме на постачальника.

Аналізуючи форму і зміст товарно-транспортних накладних, які надано Позивачем на підтвердження перевезення товару від постачальника до покупців, суд дійшов висновку, що недоліки у оформленні накладних, які б фактично унеможливили встановлення параметрів перевезення, відсутні.

Висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів, а також інших, допущених контрагентами Позивача порушень, зроблено контролюючим органом на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація носить виключно інформативний характер.

Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки фактично надані Позивачем до перевірки первинні документи не були проаналізовані в акті перевірки, а тому така інформація не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону.

Така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається відповідач.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 лютого 2022 року у справі №420/8924/20.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 19.03.2021 у справі №460/143/19 зазначив, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт).

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Також в ході судового розгляду даної справи суд встановив, що відносно кримінальних проваджень №32020020000000038 від 29.05.2020 та №32020020000000038 від 29.05.2020р. щодо окремих контрагентів позивача, на які посилався контролюючий орган в акті перевірки та під час розгляду справив суді, вироки суду відсутні.

Суд наголошує на тому, що статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з частиною другою статті 22 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Частиною першою статті 369 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано суду доказів наявності вироків відносно посадових осіб контрагентів позивача, які би свідчили про фіктивний характер діяльності підприємств або інші обставини, які б ставили під сумнів реальність господарських операцій цих контрагентів з позивачем.

Верховний Суд у постанові від 04.06.2020 у справі №340/422/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 89675141) зазначив, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. А недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт/послуг, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Посилання Відповідача на формальну наявність кримінальних проваджень, в межах яких можуть згадуватися контрагенти Позивача, не є доказом як для кримінального процесу, так і для адміністративного, оскільки даною інформацією не встановлюються жодні фактичні обставини здійснення поставок товару на користь покупці та не встановлюється причетність господарських операцій між позивачем та контрагентів позивача до злочинних дій.

З огляду на це суд погоджується з доводами позивача про те, що посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень не є достатнім та належним доказом, що доводить безтоварність господарських операцій позивача з переліченими покупцями.

Під час проведення господарських операцій платник податку може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності свого постачальника (в тому числі по ланцюгу постачання) і реально отримати від нього товари/роботи/послуги/кошти, незважаючи на те, що контрагент можливо і має намір щодо порушення податкового законодавства.

Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 09 липня 2020 року у справі № 826/9561/17, від 04 вересня 2020 року у справі № 1640/2783/18, від 25 вересня 2019 року у справі № 817/992/15.

Також Суд звертає увагу, що матеріали справи містять довідку від 25.03.2021 про те, що укладення договорів на ПрАТ «МХП» здійснюється виключно після акцепції контрагента.

Акцепцію контрагентів здійснює служба безпеки ПрАТ «МХП» шляхом перевірення у всіх державних реєстрах в тому числі виїзд на об`єкти контрагента.

Контрагенти (Покупці м`ясної продукції) були акцептовані перед укладенням договорів, та присвоєний статус акцепції позитив.

Дана довідка підтверджує, що Позивач проявив належну обачність при укладенні договорів, платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової «надійності» такого контрагента та вказує на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з такими контрагентами.

Також суд враховує висновок проведеної в рамках цієї справи судової експертизи, згідно якого за наявними матеріалами документально не підтверджуються висновки Офісу великих платників податків ДПС Державної податкової служби України, викладені в акті від 18.12.2020 №733/28-10-04-01-03/25412361, про результати документальної позапланової перевірки Приватного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., в сумі 15383806 грн. по декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, внаслідок чого винесено податкове повідомлення-рішення від 16.01.2021 року №00014040101.

У суду відсутні підстави не довіряти цьому висновку експертів, оскільки дослідження було проведено кваліфікованими фахівцями, попередженими про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі №815/253/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР -87758646) зазначив, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які мають відображати реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Матеріали справи свідчать, що видаткові накладні, акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні, виписані Позивачем та підписані контрагентами, за результатом здійснення господарських операцій з ТОВ «Альянс Студіо», ТОВ «Велика Чаша», ТОВ «Амарін Трейд», ТОВ «Паруса Груп», ТОВ «Пазорі», ТОВ «ЛКО Груп», ТОВ «ТК «Санкторіус», містять всі реквізити, визначені в якості необхідних ч.1 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні, виписані Позивачем, за результатом здійснення господарських операцій з ТОВ «Альянс Студіо», ТОВ «Велика Чаша», ТОВ «Амарін Трейд», ТОВ «Паруса Груп», ТОВ «Пазорі», ТОВ «ЛКО Груп», ТОВ «ТК «Санкторіус», містять всі реквізити, визначені в якості необхідних статтею 201 Податкового кодексу України.

Наявні в матеріалах справи банківські виписки свідчать, що за результатом здійснення господарських операцій між ПрАТ «МХП» та покупцями ТОВ «Альянс Студіо», ТОВ «Велика Чаша», ТОВ «Амарін Трейд», ТОВ «Паруса Груп», ТОВ «Пазорі», ТОВ «ЛКО Груп», ТОВ «ТК «Санкторіус» останні перераховували кошти на розрахунковий рахунок Позивача за отриману продукцію.

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку є належним доказом здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Альянс Студіо», ТОВ «Велика Чаша», ТОВ «Амарін Трейд», ТОВ «Паруса Груп», ТОВ «Пазорі», ТОВ «ЛКО Груп», ТОВ «ТК «Санкторіус», а фактично висновок контролюючого органу про порушення позивачем чинного податкового законодавства ґрунтується на власній оцінці господарських операцій позивача з цими контрагентами, яка не ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Суд зазначає, що надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 20.12.2021 у справі №200/6804/19-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 102080072).

Верховний Суд у постанові від 04.06.2020 у справі №340/422/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 89675141) зазначив, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. А недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт/послуг, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Відповідачем у даній справі не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента.

Таким чином, будь-які порушення, встановлені податковим органом в діяльності контрагентів позивача, ТОВ «Альянс Студіо», ТОВ «Велика Чаша», ТОВ «Амарін Трейд», ТОВ «Паруса Груп», ТОВ «Пазорі», ТОВ «ЛКО Груп», ТОВ «ТК «Санкторіус», з якими ПрАТ "МХП" безпосередньо перебуває у господарських відносинах, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними господарських відносин з надання позивачу його контрагентами відповідних товарів та послуг, які з боку позивача в повному обсязі підтверджено наданими первинними документами.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі Інтерсплав проти України).

Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі № 160/3364/19, зазначила, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом. Таким чином, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про дотримання позивачем податкової дисципліни та відсутності порушень при формуванні показників діяльності, необхідних для обчислення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за результатом здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Альянс Студіо», ТОВ «Велика Чаша», ТОВ «Амарін Трейд», ТОВ «Паруса Груп», ТОВ «Пазорі», ТОВ «ЛКО Груп», ТОВ «ТК «Санкторіус» та відображення податкової накладної №8000195 від 04.09.2020 р. по ТОВ «Фроузен Фудс» у податковій звітності, чим не підтверджено заниження податкових зобов`язань.

Відповідач на порушення вимог статті 77 КАС України не довів та не надав належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні в контрагентів трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з придбання товару, обумовленого укладеними договорами з Позивачем.

Відповідач також не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки Позивача та про обізнаність платника податків щодо протиправної поведінки його контрагентів і злагодженості дій між ними.

У свою чергу, позивачем надано первинні документи, що повністю підтверджують господарські операції щодо поставки товару на адресу Покупців ТОВ «Альянс Студіо», ТОВ «Велика Чаша», ТОВ «Амарін Трейд», ТОВ «Паруса Груп», ТОВ «Пазорі», ТОВ «ЛКО Груп», ТОВ «ТК «Санкторіус», а відтак відповідачем неправомірно застосовано до позивача норми пункту 198.5 статті 198 ПК України.

Суд також зазначає, що позивачем надано до справи податкову накладна №8000195 з датою виписки 04.09.2020р. та датою реєстрації 08.10.2020р., яка складена на користь ТОВ «Фроузен Фудс» на суму 297 090 грн., у тому числі ПДВ 49515 грн.

За твердженням контролюючого органу, вказана сума ПДВ не була включена позивачем до складу податкових зобовязань.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що 29.10.2020 позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2020 року, яким колонка Б рядка 1.1 «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України» була відкоригована на 135289 грн.

У свою чергу, з Додатку 5 до цього розрахунку вбачається, що ця сума складається, у тому числі з суми 49515 грн. стосовно покупця з індивідуальним податковим номером 417434617167, який є ІПН ТОВ «Фроузен Фудс».

Таким чином, податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2020 року була уточнена, а тому порушення (заниження податкового зобов`язання) відсутнє, а висновки контролюючого органу про протилежне - безпідставними.

Отже, враховуючи те, що матеріали справи спростовують висновки податкового органу щодо завищення позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 15 383 806 грн., за вересень 2020 року, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято необґрунтовано та безпідставно.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.01.2021 №00014040101.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 22700,00 грн.

Також позивачем сплачено кошти у сумі 102 966 грн. 00 коп. за проведення судової експертизи.

Враховуючи задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 22 700,00 грн., а також сплачені кошти у сумі 102 966 грн. 00 коп. за проведення судової експертизи підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України.

Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України від 16.01.2021 №00014040101.

3. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "МХП" (ідентифікаційний код 25412361, місцезнаходження: 08800, Київська обл., м.Миронівка, вул.Елеваторна, буд.1) судові витрати у розмірі 125 666,00 грн. (сто двадцять п`ять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України (ідентифікаційний код 44082145, місцезнаходження: 04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, буд.11-Г).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

У судовому засіданні 13.12.2022 були проголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 22.12.2022.

Суддя Дудін С.О.