Постанова

від 21.12.2022 по справі 440/8500/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 р. Справа № 440/8500/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Юсіфової Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2021, суддя Т.С. Канигіна, повний текст складено 20.12.22, по справі № 440/8500/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 06.04.2021 № 1585122-2411-1624, яким визначено податкове зобов`язання з орендної плати за 2021 рік у розмірі 2621,53 грн.; № 1585123-2411-1624, яким визначено податкове зобов`язання з орендної плати за 2021 рік у розмірі 2410,40 грн.; № 1585124-2411-1624, яким визначено податкове зобов`язання з орендної плати за 2021 рік у розмірі 1722,80 грн.; № 1585125-2411-1624, яким визначено податкове зобов`язання з орендної плати за 2021 рік у розмірі 7684,33 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 06.04.2021 року № 1585122-2411-1624, № 1585123-2411-1624, № 1585124-2411-1624, № 1585125-2411-1624.

Головне управління ДПС у Полтавській області, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що відповідно до переліку орендарів земельних ділянок станом позивач на підставі договорі оренди фактично користується земельними ділянками площею 9,3600 га, 10,1800 га, 29,8400 га, 6,6900 га., а отже оскільки платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що уклала договір оренди на земельну ділянку державної або комунальної власності, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, сплачує орендну плату за вказану земельну ділянку.

У судовому засіданні представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню.

Представник позивача до судового засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, Фермерське господарство "Агровінер" 08.02.2021 подало до Полтавського управління Головного управління ДПС у Полтавській області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік від 19.02.2020, у якій самостійно визначено річну суму земельного податку за три земельні ділянки, загальною площею 12,9000 га, у загальному розмірі 16214,82 грн.

Головним управлінням ДПС у Полтавській області винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 06.04.2021:

- № 1585122-2411-1624, яким визначено податкове зобов`язання з орендної плати за 2021 рік у розмірі 2621,53 грн.;

- № 1585123-2411-1624, яким визначено податкове зобов`язання з орендної плати за 2021 рік у розмірі 2410,40 грн.;

- № 1585124-2411-1624, яким визначено податкове зобов`язання з орендної плати за 2021 рік у розмірі 1722,80 грн.;

№ 1585125-2411-1624, яким визначено податкове зобов`язання з орендної плати за 2021 рік у розмірі 7684,33 грн.

Не погодившись із податковими повідомлення-рішеннями Головного управління ДПС у Полтавській області позивач оскаржив останні в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України, за наслідками розгляду якою рішенням ДПС України від 29.06.2021 № К/99-00-06-01-04-09 податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням контролюючого органу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності у позивача обов`язку сплати орендної плати за земельні ділянки загальною площею 43,166 га, які перебувають у приватній власності інших осіб.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 265 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

База оподаткування визначена статтею 271 Податкового кодексу України, відповідно до якої базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Відповідно до ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

В силу п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно з п.п. 288.2 - 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах; для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку; для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Отже, плата за землю є обов`язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Із матеріалів справи встановлено, що 11.01.2008 між Полтавською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) були укладені договори оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування для ведення фермерського господарства строком на 49 років, наступні земельні ділянки, які знаходяться за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області:

-загальною площею 29,84 га, у тому числі рілля - 29,84 га. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 322756,60 грн.);

-загальною площею 10,18 га, у тому числі рілля - 10,18 га. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 110109,32 грн.);

-загальною площею 9,36 га, у тому числі рілля - 9,36 га. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 101240,01 грн.);

-загальною площею 6,69 га, у тому числі рілля - 6,69 га. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 72360,65 грн.).

Вказані договору зареєстровано у Полтавському КРО ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 11.01.2008 № 040854600002, № 040854600005, № 040854600004, № 040854600003.

13.03.2008 проведено державну реєстрацію Фермерського господарства "Агровінер" як юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 189349.

Статтею 1 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

В силу ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

При цьому, права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Так, в подальшому актами приймання-передачі права користування земельною ділянкою та обов`язку сплачувати орендну плату до складеного капіталу Фермерського господарства "Агровінер" № № 1, 2, 3, 4 від 22.03.2008 вказані земельні ділянки ОСОБА_1 передано Фермерському господарству "Агровінер", яким взято обов`язок сплачувати орендну плату за земельні ділянки.

Відповідними розпорядженнями голови Полтавської районної державної адміністрації від 06.09.2010, 27.01.2011 року, затверджено проекти землеустрою щодо відведення та передання безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають в користуванні (оренді) ОСОБА_1 , що знаходяться за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, для ведення фермерського господарства ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , загальною площею 43,166 га, про що видано відповідні Державні акти на право власності на земельні ділянки.

Вказані Державні акти на право власності на земельні ділянки зареєстровані у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі у 2011, 2012 роках.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 11.02.2010 № 1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року.

Згідно з п. 3 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 11.02.2010 № 1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" встановлено, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

В силу ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України (у редакції чинній до 01.01.2013) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Частиною 4 ст. 3 Закону № 1952-IV визначено, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Із наведених вище норм встановлено, що до 01.01.2013 право власності на земельну ділянку виникало з моменту реєстрації територіальними органами земельних ресурсів та посвідчувалося державним актом, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України, а тому з огляду на приписи ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" таке право власності на земельні ділянки, що виникло до набрання чинності цим Законом, визнається дійсним.

Так, із матеріалів справи встановлено, що висновки Головного управління ДПС у Полтавській області щодо нарахування позивачу податкового зобов`язання з орендної плати за 2021 рік оскаржуваними податковими повідомленнями-рішення обґрунтовані наявністю в оренді у ОСОБА_1 земельних ділянок площею 9,3600 га, 10,1800 га, 29,8400 га, 6,6900 га, розташованих на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

На підтвердження правомірності такого нарахування податковий орган послався на лист Мачухівською сільською радою Полтавського району Полтавської області від 28.01.2021, що містить інформацію стосовно переліку орендарів, з якими укладено договори оренди на землі державної та комунальної власності станом на 04.01.2021, у тому числі позивача (земельні ділянки з кадастровими номерами 5324083200:00:015:0002, 5324083200:00:017:0001, 5324083200:00:021:0001, 5324083200:00:025:0002).

Втім, відповідно до Інформаційних довідок Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр Іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 282918924, 282919991, 282919560, 282919299, станом на 04.11.2021, не містять відомості щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5324083200:00:015:0002, 5324083200:00:017:0001, 5324083200:00:021:0001, 5324083200:00:025:0002.

Зазначена інформація також підтверджена Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області у відповіді на запит № 1019/42-21 від 22.11.2021.

Натомість встановлено, що земельні ділянки загальною площею 43,166 га для ведення фермерського господарства, які розташовані на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, фактично перебувають у приватній власності громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , з огляду на що у податкового органу відсутні підстави для нарахування позивачу податкового зобов`язання з орендної плати за вказані земельні ділянки приватної власності за 2021.

У свою чергу, земельні ділянки загальною площею 12,9000 га, які залишились у державній чи комунальній власності після передачі вказаних вище земельних ділянок площею 43,166 га у приватну власність громадян, продовжує користуватись Фермерське господарство "Агровінер", яке самостійно визначило річну суму земельного податку за 20221 за земельні ділянки, загальною площею 12,9000 га, у загальному розмірі 16214,82 грн., про що 08.12.2021 подало податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), яка була прийнята податковим органом.

За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності у позивача обов`язку сплати орендної плати за земельні ділянки загальною площею 43,166 га, які перебувають у приватній власності інших осіб, з огляду на що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 06.04.2021 року № 1585122-2411-1624, № 1585123-2411-1624, № 1585124-2411-1624, № 1585125-2411-1624 є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 по справі № 440/8500/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов Постанова складена в повному обсязі 23.12.22.