Рішення

від 20.12.2022 по справі 904/2149/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2022м. ДніпроСправа № 904/2149/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемарк Енергооблік" (02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд. 22; ідентифікаційний код 36972170)

до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (53400, м. Марганець Дніпропетровської області, вул. Єдності, буд. 62; ідентифікаційний код 00190911)

про стягнення 154 568 грн. 10 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемарк Енергооблік" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2059/22 від 27.07.2022) про стягнення з Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", в якій просить суд: - прийняти позовну заяву до свого провадження та розглянути її в спрощеному провадженні без участі сторін; - стягнути з відповідача 154 568 грн. 10 коп., що складає 127 920 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості за товар, поставлений відповідно до умов Договору поставки від 03.02.2022 №82, 11 725 грн. 27 коп. - суми штрафних санкцій (інфляційне збільшення), 13 703 грн. 21 коп. - подвійної облікової ставки НБУ та 1 219 грн. 62 коп. - 3% річних.

Також просить стягнути з відповідача витрати по справі у розмірі судового збору та суми сплати послуг адвоката - 5 000 грн. 00 коп.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому, позивачем подано супроводжувальний лист (вх.№24931/22 від 03.08.2022), відповідно до якого було усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві (вх.№44437/22 від 19.12.2022) на позовну заяву просить в задоволенні позову відмовити повністю та зазначає про те, що: - 02.12.2022 на адресу відповідача засобами поштового зв`язку надійшла ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 по справі №904/2149/22; - акт приймання-передачі товару по кількості та якості по специфікації №1 до Договору поставки від 03.02.2022 №82 було підписано сторонами 28.02.2022; - згідно п.8.1. та п.8.2. Договору сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання будь яких зі своїх зобов`язань за цим Договором, якщо таке невиконання стало наслідком настання таких обставин непереборної сили, як повінь, пожежа, землетрус та інші стихійні лиха, ембарго, війна або військові дії, рішення органів влади, а також будь-яких інших обставин, що знаходяться поза контролем сторін. Термін виконання зобов`язань відсувається на час, протягом якого будуть діяти такі обставини; - відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2101-Х "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан; - внаслідок воєнних дій, порушення логістичних ланцюгів, майже всі споживачі продукції відповідача, відмовилися від її придбання або істотно зменшили обсяги; - відповідач був змушений знизити обсяги виробництва та відвантаження готової продукції; - нараховані штрафні санкції не підлягають стягненню; - нарахована позивачем пеня є взагалі безпідставною, неправомірною та такою, що не підлягає стягненню, оскільки не передбачена Договором; - нарахована позивачем сума судового збору в розмірі 2 600 грн. 00 коп. є безпідставною, так як виходячи з ціни позову сума судового збору складає 2 481 грн. 00 коп.; - позивач не надав до суду і відповідачу документи, які підтверджують витрати на правову допомогу.

У зв`язку з відсутністю фінансування ухвала господарського суду від 08.08.2022 була відправлена на адресу відповідача 28.11.2022 та отримана відповідачем 02.12.2022, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

З урахуванням викладеного відзив на позовну заяву був наданий відповідачем з дотриманням строку, встановленого ухвалою суду від 08.08.2022.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми.

Справа згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку з урахуванням тієї обставини, що з 24.02.2022 було запроваджено воєнний стан, у зв`язку з чим, судом також було надано додаткових час для висловлення сторонами своїх правових позицій, який суд вважає достатнім та розумним за існуючих обставин.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Елемарк Енергооблік", як постачальником та відповідачем - Акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", як покупцем було укладено Договір поставки від 03.02.2022 №82 (надалі - Договір) (а.с.8-12).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що з метою здійснення господарської діяльності постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД вказуються в Специфікаціях (Додатках) до Договору, які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 4.6. Договору порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами у Специфікаціях (Додатках) до Договору. Додатково Сторони погодили, що покупець має право відтермінувати сплату за товар у випадках, передбачених пунктом 4.7 Договору, при цьому таке одностороннє відтермінування не буде вважатися порушенням умов Договору.

Пунктом 4.7. Договору визначено, що підстави для покупця на відтермінування сплати за товар понад строк (термін), встановлений в Специфікаціях (Додатках) до цього Договору:

Відповідно до пункту 4.7.1. Договору у разі, якщо сторони встановили форму розрахунків - після моменту поставки, покупець проводить оплату за товар протягом визначеної у відповідній Специфікації кількості днів, за умови надання постачальником документів, зазначених у п.3.2., 9.1. цього Договору; при простроченні терміну надання документів, зазначених у п.3.2., п. 9.1. цього Договору, або у випадку наявності зауважень до якості та/або кількості товару, строк оплати збільшується на кількість днів, що минули від дати поставки до дати усунення зауважень та/або надання повного пакета документів постачальником; у цьому разі покупець не несе будь-якої відповідальності за прострочення оплати.

Згідно з пунктом 8.1. Договору сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання будь - яких зобов`язань за цим Договором, якщо таке невиконання стало наслідком настання таких обставин непереборної сили, як повінь, пожежа, землетрус та інші стихійні лиха, ембарго, війна або військові дії, рішення органів влади, а також будь-яких інших обставин, що знаходяться поза контролем сторін.

Термін виконання зобов`язань відсувається на час, протягом якого будуть діяти такі обставини (пункт 8.2. Договору).

Настання форс-мажорних обставин засвідчується сертифікатом Торгово - промислової палати виданими відповідно до чинного законодавства, або підтверджується висновком компетентного державного органу (пункт 8.3. Договору).

Пунктом 8.4. Договору визначено, що сторона зобов`язана негайно, не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту форс-мажорних обставин, у письмовій формі повідомити іншу сторону про їх настання, передбачуваний термін їх дії та їх припинення.

Відповідно до пункту 8.5. Договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання форс-мажорних позбавляє сторону, яка оголосила про форс-мажорних обставин, права посилатися на вказані обставини як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань за Договором.

Пунктом 13.1. Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.03.2023р., а в частині гарантійних зобов`язань постачальника протягом усього гарантійного строку на товар.

Як вбачається, на виконання умов Договору сторонами було укладено Специфікацію від 03.02.2022 №1 до Договору поставки №82 від 03.02.2022 (надалі - Специфікація) (а.с.15).

Відповідно до пункту 5 Специфікації порядок оплати та форма розрахунків: покупець здійснює оплату товару протягом 30 календарних днів на рахунок постачальника після дати виконання постачальником своїх зобов`язань з поставки Товару згідно з п. 3.8 Договору і фактично поставлений товар на склад покупця за умови виконання п. 3.2, п.9.1 Договору та підписання прийому-передачі товару за кількістю та якістю, підписаний представниками Сторін, уповноваженими відповідно до умов Договору. Датою оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку Покупця.

В подальшому позивачем 15.02.2022 було поставлено відповідачу товар на суму 127 920 грн. 00 коп. в тому числі ПДВ, про що свідчить видаткова накладна від 15.02.2022 №ЕО-0068 (а.с.17).

Товар за вказаною видатковою накладною було отримано представником відповідача за довіреністю від 14.02.2022 №146, про що свідчить підпис цієї особи на видатковій накладній (а.с.18).

Відповідно до Акту від 28.02.2022 приймання-передачі товару по кількості та якості по специфікації №1 до Договору поставки №82 від 03.02.2022 постачальник передав, а покупець прийняв товарно-матеріальні цінності згідно видаткової накладної №ЕО-0068 від 15.02.2022 (а.с.19).

В матеріалах справи міститься також рахунок - фактура від 15.02.2022 №ЕО-0043 на загальну суму 127 920 грн. 00 коп. (а.с.16).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 15.06.2022 на адресу відповідача було направлено у досудову вимогу (претензію) на суму 127 920 грн. 00 коп. (а.с.20-24).

Заборгованість відповідача перед позивачем за товар, поставлений за Договором становить 127 920 грн. 00 коп., відповідач проти цього заперечує та зазначає, що термін виконання зобов`язань відсувається на час, протягом якого будуть діяти обставини непереборної сили.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Зазначене стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 стаття 173 Господарського кодексу України).

Нормами абзацу 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо; дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця; права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку; регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні; господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені; у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами; підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку; відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи; копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством; вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Отже, судом встановлено, що надані первинні документи, що складені між позивачем та відповідачем, містять всі обов`язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і в розумінні вказаного Закону є такими, що підтверджують здійснення господарських операцій по постачанню позивачем відповідачу товару.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, строк оплати за отриманий товар є таким, що настав, і відповідач повинен був здійснити оплату за товар позивачеві.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

З урахуванням викладеного позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 127 920 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається позивачем здійснено інфляційні нарахування у розмірі 11 725 грн. 27 коп. за період з 01.04.2022 по 30.06.2022, а також нараховано 3% річних у зв`язку із простроченням оплати за поставлену продукцію у розмірі 1 219 грн. 62 коп. за загальний період з 01.04.2022 по 25.07.2022.

Суд погоджується із здійсненими нарахуваннями, вважає їх арифметично вірними.

Щодо нарахування пені

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України законодавець передбачає застосування штрафних санкцій, у разі якщо їх розмір законом не визначено, у розмірі, визначеному умовами господарського договору, а також надає сторонам право встановлювати різні способи визначення штрафних санкцій, - у відсотковому відношенні до суми зобов`язання (виконаної чи невиконаної його частини) або у певній визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положення частини 6 статті 231 Господарського кодексу України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. На відміну від, наприклад, частини другої статті 231 Господарського кодексу України, у частині шостій цієї статті не вказано про застосування штрафної санкції у певному розмірі, а йдеться про спосіб її визначення.

Разом з тим за частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також за статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як зазначено в пункті 6.31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18 розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Як вбачається позивач просить стягнути пеню за прострочення оплати за поставлену продукцію у розмірі 13 703 грн. 21 коп. за загальний період з 01.04.2022 по 25.07.2022.

Проте, Договором не визначено порядок застосування та нарахування пені.

Таким чином, суд вважає, що умовами укладеного Договору не передбачено нарахування пені за порушення виконання грошового зобов`язання.

Наведене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18.

За викладеного вимоги позивача про стягнення пені не можуть бути задоволені судом.

Щодо заперечень відповідача та посилання на наявність обставин непереборної сили

Як вбачається, відповідач зазначає, що відповідно до умов Договору термін виконання зобов`язань відсувається на час, протягом якого будуть діяти обставини непереборної сили.

Проте, відповідно до умов Договору сторона зобов`язана негайно, не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту форс-мажорних обставин, у письмовій формі повідомити іншу сторону про їх настання, передбачуваний термін їх дії та їх припинення; неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання форс-мажорних позбавляє сторону, яка оголосила про форс-мажорних обставин, права посилатися на вказані обставини як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань за Договором (пункти 8.4-8.5. Договору).

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем вимог Договору щодо повідомлення позивача в письмовій формі про настання форс - мажорних обставин.

Отже, за умовами Договору відповідач позбавлений права посилатися на форс-мажорні обставини.

Як вбачається у спірних правовідносинах, пов`язаних з укладенням та виконанням договору поставки продукції, позивач і відповідач виступали як господарюючі суб`єкти, і вони несуть відповідний ризик під час здійснення такої господарської діяльності.

Щодо посилання відповідача, як на наявність форс-мажорних обставин, введення в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", то суд вважає за необхідне зазначити, що сама по собі наявність форс-мажорних обставин (за умови дотримання стороною належного повідомлення про наявність таких обставин) не звільняє винну сторону від виконання обов`язку і не може бути підставою для відмови у позові, про що зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем в порушення вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України таких доказів не надано.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 112 грн. 97 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемарк Енергооблік" (02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд. 22; ідентифікаційний код 36972170) до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (53400, м. Марганець Дніпропетровської області, вул. Єдності, буд. 62; ідентифікаційний код 00190911) про стягнення 154 568 грн. 10 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (53400, м. Марганець Дніпропетровської області, вул. Єдності, буд. 62; ідентифікаційний код 00190911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемарк Енергооблік" (02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд. 22; ідентифікаційний код 36972170) 127 920 (сто двадцять сім тисяч дев`ятсот двадцять) грн. 00 коп. - заборгованості, 11 725 (одинадцять тисяч сімсот двадцять п`ять) грн. 27 коп. - інфляційних нарахувань, 1 219 (одна тисяча двісті дев`ятнадцять) грн. 62 коп. - річних та 2 112 (дві тисячі сто дванадцять) грн. 97 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

23.12.2022