Ухвала

від 19.12.2022 по справі 714/1541/22

ГЕРЦАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/714/323/22

ЄУН : 714/1541/22

У Х В А Л А

19 грудня 2022 року м. Герца

Суддя Герцаївськогорайонного судуЧернівецької області Єфтемій С.М. розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного підприємства «Волі дар» до ОСОБА_1 , третьої осмоби, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання права власності на рухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 15 листопада 2017 року придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» сівалку С3-5.5 А-06, мод. С/ТУ, 2016 року випуску, виробництва підприємства «Червона зірка».

17 листопада 2022 року Приватне акціонерне підприємства «Волі дар» уклало із третьою особою - ОСОБА_2 договір позички вищевказаної сіялки з правом викупу та відповідно до умов договору, сіялку було передано останньому.

В рамках кримінального провадження №12020260070000083 працівниками поліції було виявлено та вилучено сівалку С3-5.5 А-06, мод. С/ТУ, 2016 року випуску, виробництва підприємства «Червона зірка», яка за постановою слідчого Чернівецького РУП від 03.10.2022 року визнано речовим доказом, а за ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14.10.2022 року з урахуванням ухвали Чернівецького апеляційного суду від 24.10.2022 року на неї накладено арешт шляхом заборони її відчуження та розпорядження без позбавлення права користування.

З посиланням на те, що підставою для накладення арешту на вказане майно слугували покази свідка відповідача по справі ОСОБА_1 щодо придбання ним вказаної сіялки у третьої особи ОСОБА_2 , через що відповідачем заперечується право власності на означену сіялку, позивач просив визнати за ним право власності на спірну сіялку.

Вивчивши матеріали справи, вважаю що у відкритті провадження слід відмовити з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України гарантовано кожній особі право в порядку, встановленому цим Кодексом на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Завданням кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (стаття 2 КПК України).

У частині першій статті 170 КПК України зазначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною п`ятою статті 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно із частиною першою статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (частина друга статті 174 КПК України).

Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частини третя та четверта статті 174 КПК України).

Зазначені вимоги співпадають з положеннями частини четвертої статті 21 КПК України, згідно з якою, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.

Тобто, чинним кримінальним процесуальним законом передбачено способи захисту прав власника або володільця майна, який не є учасником кримінального провадження. Разом з тим, чинним цивільно-процесуальним законом не передбачена можливість такого захисту у порядку цивільного судочинства.

У разі, якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише у порядку кримінального судочинства. І такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України і є ефективним.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, висловленими Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17 (провадження № 14-119цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 636/959/16-ц (провадження № 14-366цс18) та від 12 грудня 2018 року у справі № 640/17552/16-ц (провадження № 14-418цс18).

За таких обставин, у відкритті провадження слід відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, оскільки даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства України з роз`ясненням позивачу, що даний спір має вирішуватись в порядку кримінального судочинства.

На підставі викладеного, ст.ст. 19, 186, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою Приватного акціонерного підприємства «Волі дар» до ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання права власності на рухоме

Роз`яснитипозивачу його право звернення до суду в порядку кримінального судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя