Постанова
від 02.02.2023 по справі 714/1541/22
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

01 лютого 2023 року

м. Чернівці

cправа № 714/1541/22

провадження № 822/104/23-ц

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М. І.,

суддів: Перепелюк І. Б., Одинака О. О.,

за участю секретаря Паучек І.І.,

учасники справи:

позивач Приватне агропромислове підприємство «Волі дар»,

відповідач ОСОБА_1 ,

третя особа ОСОБА_2 ,

апеляційна скарга Приватного агропромислового підприємства «Волі дар» на ухвалу Герцаївського районного суду Чернівецької області від 19 грудня 2022 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Єфтемій С.М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Приватне агропромислове підприємство «Волі дар» (далі - ПАП «Волі дар») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 19 грудня 2022 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ПАП «Волі дар» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, а матеріали цивільної справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції при постановленні ухвали допустив порушення норм процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою і не дав оцінку обставинам наведеним у позовній заяві, не визначив характер спірних правовідносин, внаслідок чого дійшов помилкового висновку щодо належності вказаного спору кримінальному судочинству.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд виходив із того, що чинним кримінальним процесуальним Кодексом передбачено способи захисту прав власника або володільця майна, який не є учасником кримінального провадження такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України, однак чинним цивільно-процесуальним законом не передбачена можливість такого захисту у порядку цивільного судочинства.

Суд, вірно оцінивши докази в їх сукупності, встановив обставини справи правильно визначив спірні правовідносини та застосував до них норми права і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що даний спір підлягає розгляду саме в порядку цивільного судочинства не заслуговують на увагу.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Відповідно до частини першої статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Завданням кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (стаття 2 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому, зокрема, гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).

Згідно з частиною першою статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частини третя та четверта статті 174 КПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року накладено арешт на сівалку «Chervona Zirka» № 29.3-05784437-164:2005, шляхом заборони відчуження, розпорядження, без позбавлення права його користування.

Виходячи з викладеного, правовий режим речових доказів в кримінальному провадженні визначається виключно нормами КПК України, а з врахуванням вимог ст. 100 КПК, доля сівалки «Chervona Zirka», що є речовими доказами в кримінальному провадженні, повинна вирішуватися судом тільки під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відтак, висновки суду першої інстанції про те, що чинним кримінальним процесуальним законом передбачено способи захисту прав власника або володільця майна, який не є учасником кримінального провадження, є вірними та такими, що відповідають закону.

Крім того, апеляційний суд вважає, що слід роз`яснити позивачу те, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності правоохоронних органів, під час досудового розслідування, здійснюється відповідно до приписів Глави 26 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Великої палати Верховного суду від 17 жовтня 2018 року у справі №461/233/17-ц, якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому КПК України. Крім того, оцінку правомірності процесуального документа, ухваленого в порядку кримінального судочинства, не може бути надано у порядку іншого, а саме цивільного судочинства, оскільки КПК України передбачено порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності органу досудового розслідування.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не встановлено обставини справи в повному обсязі та не надано цим обставинам належної оцінки, оскільки, відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції не здійснював розгляд справи по суті спору.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржена ухвала постановлена без додержання норм процесуального права.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене вище, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства «Волі дар» залишити без задоволення.

Ухвалу Герцаївського районного суду Чернівецької області від 19 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту постанови - 03 лютого 2023 року.

Головуючий М. І. Кулянда

Судді: І. Б. Перепелюк

О. О. Одинак

СудЧернівецький апеляційний суд
Дата ухвалення рішення02.02.2023
Оприлюднено20.02.2023
Номер документу109053145
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності

Судовий реєстр по справі —714/1541/22

Постанова від 02.02.2023

Цивільне

Чернівецький апеляційний суд

Кулянда М. І.

Постанова від 01.02.2023

Цивільне

Чернівецький апеляційний суд

Кулянда М. І.

Ухвала від 09.01.2023

Цивільне

Чернівецький апеляційний суд

Кулянда М. І.

Ухвала від 09.01.2023

Цивільне

Чернівецький апеляційний суд

Кулянда М. І.

Ухвала від 19.12.2022

Цивільне

Герцаївський районний суд Чернівецької області

Єфтемій С. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні