Ухвала

від 22.12.2022 по справі 474/673/22

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 474/673/22

Провадження № 1-кс/474/214/22

УХВАЛА

Іменем України

22.12.22р. смт Врадіївка

Слідчий суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

представника скаржника ОСОБА_3

розглянув скаргу ОСОБА_4 набездіяльність заступниціначальника СВВідділення поліції№ 2Первомайського РВПГУНП вМиколаївській областікапітана поліції ОСОБА_5 щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

встановив:

07.11.2022р. до слідчого судді Врадіївського районного суду Миколаївської області, в порядку ст. 303 КПК України, надійшла ОСОБА_4 (далі - скаржник) на бездіяльність посадових осіб Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій скаржник просить:

- визнати бездіяльність посадових осіб Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання його заяви про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, незаконною;

- зобов`язати службових осіб Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань по його заяві про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191, ст. 364 КК України, та провести повний та всебічний розгляд його заяви у відповідності з КПК України.

Скарга обґрунтована тим, що 06.07.2022р., скаржником до Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області, була подана заява про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, в якій останній просив:

- внести відомості про кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191, ст. 364 Кримінального кодексу України, за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

- невідкладно розпочати досудове розслідування;

- прийняти усі законні заходи щодо повернення йому коштів в сумі 70.000, 00 (сімдесят тисяч) грн., які були предметом вказаного у заяві кримінального правопорушення.

В жовтні 2022 року від посадової особи СВ ВП № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області скаржник дізнався про те, що відомості про кримінальне правопорушення, які зазначені у його заяві, не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Сама відмова була складена ще 22.07.2022р., вих. № М-02/69-2022, про що скаржника повідомлено належним чином не було. На якій підставі було прийнято таке рішення та проведене відпрацювання скаржнику не відомо.

З огляду на вищевикладене та посилаючись на приписи ст. 214 КПК України скаржник просить задовольнити його скаргу.

22.12.2022р. представник скаржника ОСОБА_3 подав заяву про уточнення вимог скарги, в якій просить визнати бездіяльність заступника начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_6 (далі - слідча ОСОБА_5 ) щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР незаконною та зобов`язати внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР по заяві ОСОБА_4 , реєстровий номер М-02 від 06.07.2022р. Вказана заява прийнята до розгляду.

Скаржник в судове засідання не з`явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст. 135 КПК України, повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_3 підтримав скаргу, з урахуванням заяви про уточнення вимог останньої, та просив її задовольнити. Також представник скаржника зазначив про можливість розгляду скарги за відсутності скаржника та слідчої.

Слідча ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст. 135 КПК України, повідомлена про час, дату та місце судового розгляду. Водночас 22.12.2022р. звернулася із заявою, в якій просить розглянути скаргу за її відсутності, оскільки не може з`явитися до суду через введення в Україні воєнного стану та перебування відділення поліції на посиленому режимі несення служби, а також з огляду на її перебування в слідчо-оперативній групі.

В силу приписів ч. 3 ст. 306 КПК України вважаю за можливе розглянути скаргу за відсутності скаржника, інтереси якого в судовому засіданні представляє представник, та слідчої, так як неявка особи дії якої оскаржуються не перешкоджає розгляду скарги.

Заслухав пояснення представника скаржника, дослідив докази додані до скарги та матеріали за результатами розгляду заяви скаржника від 06.07.2022р., зареєстровані 06.07.2022р. за № М-02/69-2022, вважаю встановленим таке.

06.07.2022р. скаржник звернувся до Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яка була зареєстрована 06.07.2022р. за № М-02/69-2022.

Так у своїй заяві скаржник зазначив таке: ...31 березня 2016 року між Великовеселівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ст., в особі директора школи ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_4 був укладений договір на спільний обробіток землі, а саме земельної ділянки площею 12.8744 га із земель комунальної власності в межах с. Новоолексіївка Великовеселівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області кадастровий номер 4822380400:08:005:0001, яку Великовеселівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. використовувала на умовах оренди відповідно до договору № 1/2016 від 14 січня 2016 року укладений з Великовеселівською сільською радою.

Пунктом 7 Договору про спільний обробіток землі визначено строк дії договору до 31 березня 2021 року.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 4822380400:08:005:0001 з 30 червня 2021 року зареєстрована та знаходиться в комунальній власності Врадіївської селищної ради (код ЄДРПОУ 04376699).

В липні 2021 року, точної дати не пам`ятаю, в кабінеті Врадіївського селищного голови ОСОБА_8 відбулися збори з приводу продовження дії договору спільного обробітку між ФОП Михальченком та Великовеселівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ст. за умовами Врадіївського селищного голови ОСОБА_8 для того щоб отримати земельну ділянку для подальшого обробітку я повинен був оплатити 70 000 (сімдесят тисяч гривень) на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю ЮАЖ за товар, а саме профнастил ПК - 20, який в подальшому повинен був переданий Великовеселівській ЗОШ.

11 серпня 2021 року платіжним дорученням № 1055 мною було перераховано кошти в розмірі 69 999 (шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень) 96 коп. на рахунок ТОВ ЮАЖ.

Після того, як я перерахував кошти Врадіївський селищний голова ОСОБА_8 всіляко почав уникати зустрічі зі мною, після чого мені стало зрозуміло, що ніякого договору зі мною ніхто наміру укладати немає, а сам селищний голова використав своє положення та комунальне майно в приватних інтересах.

Вважаю, що приховуючи дійсні наміри та використовуючи своє службове становище, своїми неправомірними діями посадові особи, а саме Врадіївський селищний голова ОСОБА_8 та директор Великовеселівської загальноосвітньої школи І-Ш-ст. вчинили кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 191 КК України та ст. 364 КК України....

До своєї заяви скаржник долучив копії договору на спільний обробіток від 31.03.2016р., платіжного доручення № 1055 від 11.08.2021р., рахунка на оплату № 1741 від 11.08.2021р., інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.10.2021р. та інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 25.10.2021р.

Після отримання заяви скаржника, слідча ОСОБА_5 06.07.2022р. відібрала у скаржника письмові пояснення.

В подальшому слідча ОСОБА_5 подала начальнику Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області майору поліції ОСОБА_9 (далі начальник поліції ОСОБА_9 ) рапорт від 06.07.2022р., в якому виклала обставини, які нею були встановленні під час перевірки заяви скаржника.

12.07.2022р. та 13.07.2022р. старшим оперуповноваженим СКП Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_10 (далі - оперуповноважений ОСОБА_10 ) були відібрані пояснення від ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Пізніше оперуповноважений ОСОБА_10 подав начальнику поліції ОСОБА_9 рапорт від 17.07.2022р. про неможливість відібрання пояснень від ОСОБА_14 .

За результатами розгляду заяви скаржника оперуповноваженим ОСОБА_10 підготовлена довідка від 18.07.2022р., згідно якої зі змісту заяви скаржника не встановлено достатніх та обґрунтованих підстав, які б достовірно свідчили про наявність ознак кримінальних правопорушень, які були вчиненні або вчиняються, та могли бути підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Враховуючи викладене ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України, не має, підстави для внесення відомостей до ЄРДР відсутні.

На підставі вищевказаного, посилаючись на Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017р., а також керуючись вимогами Закону України Про звернення громадян та Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України № 930 від 15.11.2017р., перевірку заяви скаржника припинено та підготовлено відповідь про результат її розгляду, а також роз`яснено порядок оскарження прийнятого рішення.

22.07.2022р. за підписом начальника поліції ОСОБА_9 на ім`я скаржника підготовлено лист за № М-02/69-2022 про результати розгляду його заяви, який останній отримав особисто 06.10.2022р.

Наявні в матеріалах судової справи докази не містять інформації про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.

Встановивши вказані обставини приходжу до такого висновку.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частинами 1 та 2 ст. 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Статтями 38 - 40-1 КПК України визначено органи досудового розслідування, їх структуру, повноваження та обов`язки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:

1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;

7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

Згідно п.п. 1 та 8 розділу 1 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020р. (далі - Положення), це Положення визначає порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - Реєстр), а також надання відомостей з нього.

Реєстраторами Реєстру (далі - Реєстратор) є:

- прокурори, у тому числі керівники органів прокуратури;

- керівники органів досудового розслідування;

- керівники органів дізнання;

- слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро), уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень;

- дізнавачі підрозділів дізнання органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань, а також уповноважені особи інших підрозділів зазначених органів, уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків (далі - уповноважені особи інших підрозділів).

Відповідно до п. 1 розділу 2 Положення до Реєстру, зокрема, вносяться відомості про:

час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

прізвище, ім`я, по батькові керівника прокуратури, органу досудового розслідування, слідчого, прокурора, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво;

прізвище, ім`я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, детектива, керівника органу дізнання, дізнавача (уповноваженої особи інших підрозділів), який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво.

Отже, оскільки пояснення від скаржника щодо його заяви відібрані слідчою ОСОБА_5 , а тому саме на неї, згідно приписів ст. 214 КПК України, покладається обов`язок вирішення питання щодо внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР.

При цьому слід зазначити, що ч. 5 ст. 214 КПК України та п. 1 розділу 2 Положення визначають перелік відомостей, які необхідно вносити до ЄРДР, однак жодним чином не визначають, що такі відомості обов`язково мають бути зазначені у заяві про вчинення кримінального правопорушення.

Отже фактично ст. 214 КПК України закріплено обов`язок прокурора, слідчого, дізнавача, а також уповноваженої особи іншого підрозділу органу Національної поліції, уповноваженої в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування/дізнання. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов`язок слідчого, дізнавача або прокурора не вимагає оцінки цими суб`єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб учинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч. 4 ст. 214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Тобто чинним КПК України закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до:

- розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень;

- порушення прав та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях;

- використання інструментів ст. 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це вже є іншим приводом для початку досудового розслідування за ст. 214 КПК України);

- унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (ст. 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.

Таким чином у заяві про вчинення кримінального правопорушення заявник має викласти обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст. 191 КК України передбачено відповідальність за привласнення чи розтрату чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні.

Частиною 1 ст. 364 КК України передбачено відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, а ч. 2 цієї статті передбачено відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

З оглядуна вищевикладенеслід зазначити,що зізмісту заявискаржника від06.07.2022р.,з урахуваннямконтексту вякому уній поданаінформація,слід дійтивисновку,що фактизначенні узаяві жоднимчином несвідчать проймовірне вчиненнякримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.191КК України,оскількиу своїй заяві скаржник жодним чином не зазначив, що мали місце привласнення чи розтрата його майна, яке ним було ввірене певній особі чи перебувало в її віданні, а обмежився лише констатацією факту, що таке кримінальне правопорушення було вчинено.

Водночас, зі змісту заяви скаржника від 06.07.2022р., з урахуванням контексту в якому у ній подана інформація, слід дійти висновку, що факти значенні у заяві свідчить про ймовірне вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України. Вказані факти викладені з конкретизацією обставин, часу та місця вчинення вказаних у заяві дій, як і осіб які ці дії вчинили. При чому скаржник долучає до заяви самостійно отримані ним докази.

Отже інформація зазначена у заяві містить достатні підстави стверджувати про ймовірність вчинення певними особами дій, які мають ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого КК України, зокрема, зловживання владою або службовим становищем.

При чому, в ракурсі вищевказаного, слід також зазначити, що слідчою ОСОБА_5 та оперуповноваженим ОСОБА_10 допущено грубе порушення приписів ст. 214 КПК України.

Так ч. 3 ст. 214 КПК України визначено, що здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду). Для з`ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:

1) відібрано пояснення;

2) проведено медичне освідування;

3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису;

4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.

З комплексного аналізу приписів КПК України, змісту та конструкції ч. 3 ст. 214 КПК України, слідує, що вказана норма кримінального процесуального законодавства, регулює порядок та умови здійснення досудового розслідування та дізнання до внесення відомостей до ЄРДР, при чому виключно за умови наявності підстав для внесення та подальшого обов`язкового внесення відомостей до ЄРДР.

Як вбачається з матеріалів за результатами розгляду заяви скаржника, після отримання останньої слідча ОСОБА_5 не вносячи відомості до ЄРДР, 06.07.2022р. відібрала у скаржника письмові пояснення, після чого подала начальнику поліції ОСОБА_9 рапорт від 06.07.2022р., в якому виклала обставини, які нею були встановленні під час перевірки заяви скаржника. 12.07.2022р. та 13.07.2022р. оперуповноважений ОСОБА_10 відібрав письмові пояснення від ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а пізніше подав начальнику поліції ОСОБА_9 рапорт від 17.07.2022р. про неможливість відібрання пояснень від ОСОБА_14 .

Тобто фактично слідча ОСОБА_5 та оперуповноважений ОСОБА_10 , за відсутності підстав визначених ч. 3 ст. 214 КПК України, розпочали досудове розслідування до внесення відомостей до ЄРДР, що не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Водночас також слід зазначити, що оскільки слідча ОСОБА_5 та оперуповноважений ОСОБА_10 розпочали досудове розслідування до внесення відомостей до ЄРДР, а кримінальним процесуальним законодавством не передбачено здійснення дослідчої перевірки заяв про вчинення кримінальних правопорушень, то фактично слідча ОСОБА_5 після вчинення вказаних слідчих дій, не зважаючи на порушення нею приписів ч. 3 ст. 214 КПК України, зобов`язана невідкладно внести відомості до ЄРДР.

Щодо довідки оперуповноваженого ОСОБА_10 від 18.07.2022р. та посилань у неї на Закон України Про звернення громадян, Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України № 930 від 15.11.2017р., слід зазначити таке.

Скаржник звертався із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191 та ст. 364 КК України, однак, як вбачається із довідки оперуповноваженого ОСОБА_10 від 18.07.2022р., останній встановив відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України, при чому жодним чином не обмовився про наявність чи відсутність складів кримінальних правопорушень, про вчинення яких вказував скаржник.

Відповідно до преамбули Закону України Про звернення громадян він регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Водночас в Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017р., зазначено, що якщо особа звертається із певним документом до органів, відповідальних за реалізацію завдань кримінального провадження, пов`язаних із вчиненням, на її думку, кримінального правопорушення, то таке звернення недопустимо розцінювати як таке, в якому реалізується право особи на внесення пропозицій стосовно вдосконалення роботи органів досудового розслідування, викриття недоліків у їх роботі або як прояв участі у державних справах. Також неправильно (з цих же міркувань) розглядати заяви, які, на думку уповноважених суб`єктів органів досудового розслідування, містять відомості про кримінальне правопорушення, за правилами ст. 214 КПК, а які таких відомостей не містять, - за правилами Закону України Про звернення громадян, оскільки така ознака не може використовуватись як розмежувальна для цих двох видів звернень.

З наведених підстав обґрунтованою є практика слідчих суддів, які визнають протиправною бездіяльність слідчих та прокурорів із невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, якщо заява, яка, на думку особи, що її подала, містила відомості про кримінальне правопорушення, однак була розглянута в порядку Закону України Про звернення громадян.

Частиною 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України заявнику надано право на досудовому провадженні оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 11) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Таким чином, з сукупності вищевикладеного слідує, що скарга є обґрунтованою в частині стосовно заяви скаржника про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, а відтак в цій частині підлягає задоволенню. Натомість скарга в частині стосовно заяви скаржника про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, є необґрунтованою, а відтак не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.303-307, 369-372 КПК України, -

постановив:

СкаргуОСОБА_4 на бездіяльність заступниці начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_5 щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити частково.

Визнати бездіяльністьзаступниці начальникаСВ Відділенняполіції №2Первомайського РВПГУНП вМиколаївській областікапітана поліції ОСОБА_5 щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України, за заявою ОСОБА_4 ,зареєстрованою 06.07.2022р.за №М-02/69-2022,-незаконною.

Зобов`язати заступницю начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. 214 КПК України, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостіпро кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України, за заявою ОСОБА_4 , зареєстрованою 06.07.2022р. за № М-02/69-2022.

В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена щодо відмовив частинівимог скаргина протязі п`яти днів з моменту її проголошення сторонами кримінального провадження безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 26 грудня 2022 року.

Слідчий суддя ОСОБА_15 ОСОБА_16