Постанова

від 20.12.2022 по справі 2-1574/07

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2022 року м.Суми

Справа №2-1574/07

Номер провадження 22-ц/816/1188/22

22-ц/816/1187/22

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання -Кияненко Н.М.

учасники справи:

заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредоактив»,

боржник ОСОБА_1 ,

стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Кредит Капітал»,

учасник виконавчого провадження - Зарічний відділ державної виконавчої служби у місті Суми Північно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми),

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні ОСОБА_2 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 18квітня 2017 рокув складі суддіШелєхової Г.В.та ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від21лютого 2019 року, в складі судді Клименко А.Я., ухвалені в м. Суми,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду із заявами в березні 2017 року та грудні 2018 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Кредоактив» просило суд замінити стягувача у виконавчому провадженні, відкритому на виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11.05.2007 року по справі № 2-1574/07 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у сумі 31620 грн. 11 коп. і понесені судові витрати в сумі 346 грн. 20 коп., а всього 31966 грн. 31 коп. з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Кредит Капітал» на нового стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредоактив». Визнати поважними причини пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання щодо боржника ОСОБА_3 , виданих на виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11.05.2007 року по справі № 2-1574/07

Своїзаявимотивувало тим, що 23.12.2005 року між ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «Володимирський» було укладено кредитний договір, забезпечений договором застави транспортного засобу від 23.12.2005 року. Заочним рішенням від 11.05.2007 року стягнуто на користь ПАТ «КБ «Володимирський» заборгованість за кредитним договором від 23.12.2005 року у сумі 31620 грн. 11 коп. і понесені судові витрати в сумі 346 грн. 20 коп., а всього 31966 грн. 31 коп. На виконання зазначеного рішення було видано виконавчі листи. Ухвалою Зарічного районного суду від 28.04.2015 року по даній справі змінено стягувача у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа з ПАТ «КБ «Володимирський» на товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Кредит Капітал». Вказує, що 26.01.2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Кредит Капітал» відступило права вимог за кредитним договором від 23.12.2005 року та договором застави транспортного засобу від 23.12.2005 року на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредоактив» на підставі договору про відступлення прав вимог від 26.01.2017 року № 03/16-3, про що було повідомлено всіх позичальників, поручителів, заставодавців та іпотекодавців. Також, в обґрунтування причин поважності пропуску строків для пред`явлення виконавчих документів до виконання зазначає, що 03.05.2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу ПАТ «КБ «Володимирський», проте в матеріалах, які передані від банку відсутня дана постанова з оригіналом виконавчого документу та будь які докази отримання чи направлення такої постанови. Вказує, що товариство зверталося до державного виконавця з заявою, в які просило надати інформацію щодо виконавчого провадження, місцезнаходження оригіналу виконавчого листа, проте жодної відповіді отримано не було. З огляду на вищевикладене, виконавчий лист було втрачено органами ДВС. З огляду на вищевикладене, строк пред`явлення виконавчого документа не пропущено, оскільки у стягувача відсутня інформація про місцезнаходження та стан оригіналу виконавчих листів. Зазначає, що товариство звернулося до Зарічного районного суду м. Суми із заявою про видачу дублікату виконавчих документів, яку було задоволено, проте фактично строк пред`явлення виконавчого листа сплив 03.07.2016 року.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 18 квітня 2017 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Кредоактив» задоволено. Змінено стягувача у виконавчому провадженні, відкритому на виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 травня 2007 року по справі № 2-1574/07 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у сумі 31620 грн. 11 коп. і понесених судових витрат у сумі 346 грн. 20 коп., а всього 31966 грн. 31 коп. з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Кредит Капітал» на нового стягувача - товариство з обмеженою відповідальністю «Кредоактив».

Ухвалюючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Кредит Капітал» переуступило право вимог товариству з обмеженою відповідальністю «Кредоактив» за кредитним договором та договором застави, а також всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а тому числі щодо звернення стягнення, заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Не погоджуючись із вказаноюухвалою, ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми Закону України «Про виконавче провадження», зокрема щодо застосування його норм у часі. Вказує, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості, а розшук такого майна виявився безрезультатним. Повернення виконавчого документу стягувачу з цих підстав не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків встановлених п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV. При цьому відповідно до вказаної норми права строк пред`явлення до виконання виконавчого листа до виконання становить 1 рік. Вказує, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив 03.07.2016 року, то ТОВ «Кредоактив» з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання до суду разом із заявою про заміну сторони виконавчого провадження не зверталося. Виконавчі документи видані до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» № 1404 VІІІ пред`являються до виконання у строки визначені Законом України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV. Таким чином, станом на день набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» № 1404 VІІІ строк пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив. Вказує, що Законом України «Про виконавче провадження» № 1404 VІІІ не передбачено заміну стягувача чи відновлення виконавчого листа, строк пред`явлення до виконання якого сплив до набрання ним чинності. Таким чином заміна стягувача відбулася з порушенням норм закону, оскільки первісний стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Кредит Капітал» втратив право пред`явлення виконавчого листа до виконання, а за умовами договору про відступлення прав вимоги до нового кредитора правонаступника стягувача переходять усі права первісного кредитора. Крім того, судом першої інстанції було порушено процесуальні норми щодо належного повідомлення боржника про час та місце розгляду заяви стягувача про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 21 лютого 2019 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Кредоактив» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання задоволено. Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа по справі № 2-1574/07 про стягнення з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Володимирський» в особі Сумської філії заборгованості за кредитним договором в сумі 31620 грн. 11 коп. а також витрати в сумі 346 грн. 20 коп., всього 31966 грн. 31 коп., встановивши строк пред`явлення виконавчого листа до виконання 3 (три) місяці, який обраховувати з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.

Ухвалюючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у заявника була відсутня інформація щодо місцезнаходження та стану виконання виконавчого листа, то строк його пред`явлення було пропущено з поважних причин.

Не погоджуючись із вказаноюухвалою, ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання рішення сплив ще до придбання 26.01.2017 року ТОВ «Кредоактив» у ТОВ «Інвест кредит капітал» права вимоги до ОСОБА_3 у даній справі, а тому ТОВ «Кредоактив» втратило право пред`явлення виконавчого листа до виконання. Вказує, що суд при поновленні строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання повинен з`ясувати питання поважності його пропуску і залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність. Поважними є лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, що не залежали від волі заінтересованої сторони. Матеріали справи не містять доказів того, що первісний кредитор звертався до суду із заявами про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання і видачу виконавчого листа та отримував такий лист. Крім того, ТОВ «Кредоактив» звернулося із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання лише 28.12.2018 року, тобто через майже 2 роки після того, як до нього перейшло право вимоги. Вказує, що судом першої інстанції було порушено процесуальні норми щодо належного повідомлення боржника про час та місце розгляду заяви стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Від заявника, стягувача та Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відзиви на апеляційній скарги до суду не надходили.

Боржник в судовому засіданні апеляційні скарги підтримала та просила їх задовольнити.

Інші учасники справи до суду не прибули, проте належним чином завчасно були повідомлені за зареєстрованою адресою про дату, час та місце проведення судового засідання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвал суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що23.12.2005 року між ТОВ КБ «Володимирський» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 16/840-КФО/2305, за умовами якого ОСОБА_3 було отримано кредитні кошти в сумі 7130 доларів США зі строком повернення до 20.12.2010 року (а.с. 5-7).

Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11 травня 2007 року по справі № 2-1574/07 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Володимирський» в особі Сумської філії. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Володимирський`в особі Сумської філії заборгованість за кредитним договором в сумі 31620 грн. 11 коп., а також судові витрати в сумі 346 грн. 20 коп., а всього 31966 грн. 31 коп. (а.с.26).

На виконання вказаного судового рішення Зарічним районним судом м. Суми було видано виконавчий листвід 12.06.2007 року (а.с.32).

23.01.2013 до Зарічного райсуду м. Суми надходить заява від ПАТ «Комерційеий банк «Владимирський» про видачу дубліката виконавчого листа, яка була задоволена і ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 11.02.2013 року по даній справі товариству з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Володимирський» в особі Сумської філії видано дублікат виконавчого листа через його втрату та поновлено строк його пред`явлення до виконання (а.с. 47-48).

У грудні 2013 року боржником було подано заяву про перегляд заочного рішення від 11.05.2007 року яку, згідно ухвали Зарічного райсуду м. Суми від 31.01.2014 року, залишено без розгляду.

14.04.2015 до цього районного суду надходить заява від ПАТ «Комерційний банк «Владимировський» про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, у зв`язку із переуступленням право вимоги ТОВ «Інвест Кредит Капітал».

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 28.04.2015 року замінено стягувача у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа виданого Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Комерційний банк «Володимирівський» в особі Сумської філії заборгованості на ТОВ «Інвест Кредит Капітал» (а.с. 110 111).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 03.07.2015 року виконавчий лист виданий Зарічним районним судом м. Суми від 13.02.2013 року про стягнення з ОСОБА_3 боргу в розмірі 31966 грн 31 коп. повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» 1999 року - уборжника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (а.с.167).

26.01.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Кредит Капітал» та товариством з обмеженою відповідальністю «Кредоактив» укладено договір про відступлення прав вимоги № 03/16-3, відповідно до якого ТОВ «Інвест Кредит Капітал» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредоактив» право вимоги, зокрема, до ОСОБА_3 за кредитним договором від 23.12.2005 року (а.с. 133 140).

Листом від 01.02.2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Кредит Капітал» повідомило ОСОБА_3 про відступлення належного йому права вимоги до неї за кредитним договором від 23.12.2005 року на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредоактив» (а.с. 141).

20.03.2017 до Зарічного райсуду надійшла заява про заміну сторони у виконавчому провадженні через відступлення право вимоги за договором ТОВ «Кредоактив».

Оскарженою ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 18.04.2017 року заяву задоволено і замінено стягувача у виконавчому провадженні щодо примусового виконання заочного рішення від 11.05.2007 на ТОВ ««Кредоактив». Дана ухвала суду отримана новим стягувачем 06.06.2017 року.

29.05.2018 до цього суду надходить заява ТОВ «Кредоактив» про видачу дублікату виконавчого документу через відсутність оригіналу цього документу у матеріалах справи.

11.06.2018 року задоволено заяву ТОВ «Кредоактив» про видачу дублікату виконавчого листа по справі №2-1574/07 та видано дублікат виконавчого документу (а.с. 182).

Дана ухвала суду отримана товариством 19.06.2017 року.

14.07.2017 року ТОВ «Кредоактив» звернулося до Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми головного територіального управління юстиції у Сумській області із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа виданого Зарічним районним судом м. Суми від 13.02.2013 року по справі № 2-1574/07 (а.с. 168).

28.12.2018 до Зарічного райсуду надійшла заява ТОВ ««Кредоактив» про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, який пропущено з підстав відсутності інформації щодо місцезнаходження та стану оригіналу виконавчого листа.

Оскарженою ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 21.02.2019 року заяву задоволено і поновлено ТОВ «Кредоактив» пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV (що діяв станом на день відкриття виконавчого провадження)виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За правилами встановленими ч. 1, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем може бути фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником може бути фізична або юридична особа, яка зобов`язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов`язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.У разі вибуття однієї з сторін державний виконавець зобов`язаний своєю постановою здійснити заміну цієї сторони її правонаступником, визначеним відповідно до закону. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові в тій мірі, в якій вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Близькі за змістом визначення та правові норми містяться в ч. 1, 2, 5, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);2) правонаступництва;3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов`язку боржника третьою особою.Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19.03.1997 року).

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що на час видачі виконавчого листа у справі та відкриття на підставі нього виконавчого провадження діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606 ХІV, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 якого, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання встановлено протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05.10.2016 року набрав чинності Закон України«Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, частиною 1 статті 12 якого змінено строки пред`явлення до виконання виконавчих листів х одного року до трьох років.

Крім того, згідно п. 5 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно правових актів (частина перша ст. 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виниклиі закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня2001 року у справі № 3-рп/2001).Аналіз пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII від 02 червня 2016 року. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Подібні висновки висловлені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 березня 2018 року у справі№ 905/6977/13 та від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011(17/6),а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2018 року у справі№ 553/1951/14-ц (провадження № 61-20552св18), від 10 квітня 2019 рокуу справі № 521/21810/17 (провадження № 61-42207св18), від 29 січня 2020 року у справі № 344/19847/18 (провадження № 61-6732св19), від 09 лютого 2022 року по справі № 658/310/21.

Колегія суддів звертає увагу на те, що особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим, ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. При цьому, зміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року по справі « 2-7763/10 (див. п. 75).

Колегія суддів зауважує, що якщо виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим листом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.Таким чином, не можна змінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження оскільки в такому разі досягнення процесуальної мети, а саме отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження, є неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Враховуючи викладене, колегія суддів звертає увагу на те, що вирішуючи питання заміни сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції мав встановити обставини того, чи відкрите виконавче провадження в якому змінюється сторона стягувача, а в разі якщо ні, то встановити обставини законної можливості зі сторони стягувача його поновлення, а також обставини того, чи не пропущено стягувачем строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання.Однак, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухваливід 18 квітня 2017 року вказані обставини досліджено не було.

Як вже було зазначено колегією суддів вище, з матеріалів справи вбачається, що фактично на виконанні в органах ДВС перебував дублікат виконавчого листа, що виданий на підставі ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 11.02.2013 року по даній справі, стягувачем за яким було товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Володимирський» в особі Сумської філії. Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 28.04.2015 року замінено стягувача у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа виданого Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Комерційний банк «Володимирівський» в особі Сумської філії заборгованості на ТОВ «Інвест Кредит Капітал».

Однак, постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 03.07.2015 року дублікат виконавчого листа виданий Зарічним районним судом м. Суми від 13.02.2013 року про стягнення з ОСОБА_3 боргу в розмірі 31966 грн 31 коп. було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки уборжника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV (що діяв станом на день повернення виконавчого документа стягувачу) у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.Таким чином, строк пред`явлення вказаного дублікату виконавчого листа до виконання сплив 03.07.2016 року, тобто в період дії Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV коли стягувачем за ним було ТОВ «Інвест Кредит Капітал», яке і повинне було пред`явити його до примусового виконання у визначені Законом строки, однак цього не зробило.

В подальшому, 26.01.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Кредит Капітал» та товариством з обмеженою відповідальністю «Кредоактив» укладено договір про відступлення прав вимоги № 03/16-3, відповідно до якого ТОВ «Інвест Кредит Капітал» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредоактив» право вимоги, зокрема, до ОСОБА_3 за кредитним договором від 23.12.2005 року (а.с. 133 140).

Ухвалюючи оскаржувану ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження суд першої інстанції не звернув увагу на те, що станом на день укладання договору про відступлення прав вимог між товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Кредит Капітал» та товариством з обмеженою відповідальністю «Кредоактив», товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Кредит Капітал» вже втратило право на примусове виконання дублікату виконавчого листа виданого Зарічним районним судом м. Суми від 13.02.2013 року про стягнення з ОСОБА_3 боргу в розмірі 31966 грн 31 коп. в зв`язку з пропуском строку пред`явлення його до примусового виконання, а за поновленням таких строків дане товариство до суду не зверталося.

Звертаючись до суду із заявою про заміну сторони стягувача у відкритому виконавчому провадженні, яке фактично на день такого звернення було закрито, ТОВ «Кредоактив» не порушило питання його поновлення та питання можливості поновлення строку на пред`явлення до примусового виконання виконавчого документу, а тому змінюючи сторону стягувача судпершої інстанції не звернув уваги на те, що вказаною ухвалою не досягається дійсна процесуальна мета такого правонаступництва виконання судового рішення.

Звертаючись до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого документу через відсутність оригіналу цього документу у матеріалах справи та посилаючись на його втратуТОВ «Кредоактив» фактично штучно намагалося створити підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки не надало жодних доказів такої втрати виконавчого документу враховуючи, що сам оригінал виконавчого документу було повернуто первісному стягувачу - товариству з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Володимирський» в особі Сумської філії, яке зобов`язано було його передати товариству з обмеженою відповідальністю «Інвест Кредит Капітал», а останнє заявнику.

Будь яких доказів з моменту отримання прав вимоги, а саме: з 26.01.2017 року до моменту звернення до суду за дублікатом виконавчого документу 29.05.2018 року, щодо звернення до товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Володимирський» чи товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Кредит Капітал», яким було передано право вимоги з приводу отримання оригіналу виконавчого документу заявником до суду надано не було, а за поновленням пропущеного строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання заявник звернувся взагалі лише 28.12.2018, обґрунтувавши її лише тими обставинами, що устягувача відсутня інформація про місцезнаходження та стан оригіналу виконавчих листів, а сам оригінал було втрачено органами ДВС.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції зроблений в ухвалі від 21 лютого 2019 року, якою товариству з обмеженою відповідальністю «Кредоактив» поновлено пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, стосовно того, що відсутність у заявника інформації щодо місцезнаходження та стану виконання виконавчого листа є поважною причиною для поновлення вказаного процесуального строку, оскільки заявником протягом тривалого часу не вживалося жодних дій щодо з`ясування як наявності відкритого виконавчого провадження так його стану. Крім того, надаючи до суду постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, заявник взагалі не зазначає про те, коли саме йому стало відомо про вказані обставини і чи вживав він дій щодо отримання оригіналу виконавчого документу у попереднього стягувача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець був обізнаний, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання. Вказане обмеження сприяє принципу юридичної визначеності, відповідно до якого боржник не може ввесь час перебувати в очікуванні та залежати від того, чи виявить стягувач бажання щодо примусового виконання виконавчого документу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що стягувачем не було зазначено поважних причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, тому відсутні правові підстави для його поновлення.

Враховуючи, що підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання не встановлено, відсутні підстави для видачі дублікату виконавчого листа.

Відповідно до статей 374, 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи вищевикладене, через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України оскаржувані ухвали суду першої інстанції підлягають скасуванню та ухваленню нового рішення про відмову в задоволенні заяв.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи вищевикладене, через те, що апеляційний суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг, з заявника на користь боржника підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору за апеляційний розгляд справи.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 18 квітня 2017 року та від 21 лютого 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредоактив» про заміну стягувача у виконавчому провадженні та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредоактив» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати за апеляційний перегляд ухвал суду першої інстанції в сумі 1040 грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 грудня 2022 року.

Головуючий - С. С. Ткачук

Судді: В. І. Криворотенко

О. І. Собина