Рішення

від 22.12.2022 по справі 289/2441/21

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/2441/21

Номер провадження 2/289/138/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2022 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Мельника О.В., з секретарем судових засідань Галькевич Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 )до Державного підприємства Міністерства оборони України "Макарівський завод залізобетонних виробів"смт. Городок (Макарів-1), Житомирський район, Житомирська область, 12265) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство«Київський військовийдеревообробний завод», (місце знаходження / місце проживання: смт.Коцюбинське, вул.Пономарьова, 17, Київська область, 08298) про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Радомишльського районного суду Житомирської області із позовною заявою про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії.

Ухвалою судді Радомишльського районного суду Житомирської області відкрито спрощене позовне провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В обґрунтування позову позивачзазначила, що перебувала у трудових відносинах ізДержавним підприємствомМіністерства оборониУкраїни "Макарівськийзавод залізобетоннихвиробів".Рішенням суду від 07.09.2020 року на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по заробітній платі за період з 01.12.2017 по 01.09.2019 в сумі 75928,44 грн. Рішення суду виконано частково на суму 73594,74 грн.

В той же час відповідач при виплаті заборгованості за рішенням суду сплатив і Єдиний соціальний внесок, однак звітну документацію по ЄСВ подав до контролюючих органів лише за 2020 рік, а не за весь період заборгованості.

В листопаді 2021 року представник позивача звернувся до Державного підприємства Міністерства оборони України "Макарівський завод залізобетонних виробів" із адвокатським запитом в якому просив припинити порушення прав позивача та подати уточнену звітність з ЄСВ в якій включити весь страховий період з грудня 2017 року по вересень 2019 року.

Вказаний лист повернувся відправнику без вручення.

Відповідач вважає такі дії відповідача протиправними та просить:

«Зобов`язати Державне підприємство Міністерства оборони України «Макарівський завод залізобетонних виробів» згідно вимог законодавства, усунути порушення соціального права ОСОБА_1 , шляхом одночасної подачі до Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області необхідних скасовуючих документів по звітності з ЄСВ щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу та початкових документів із зазначеними вірними відомостями (з врахуванням страхового періоду з грудня 2017 року по вересень 2019 року) з пояснювальноюзапискою щодо зміни відомостей відповідно до листів Пенсійного фону України від 12 червня 2012 року № 13484/03-30 щодо нарахування ЄСВ на суму нарахованої згідно з рішенням суду» та Державної фіскальної служби від 04 серпня 2018 року № 1502/6/99-99-13-02-03-15/ІПК про нарахування ЄСВ згідно з рішеннями судів».

До початку розгляду справи по суті, на адресу суду надійшов лист Державного реєстратора зі змісту якого слідує, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.07.2022 р. юридична особа Державне підприємство Міністерства оборони України "Макарівський завод залізобетонних виробів" знаходиться в стані припинення шляхом реорганізації (приєднання) до державного підприємства «Київський військовий деревообробний завод», код ЄДРПОУ 22996118, який буде правонаступником усіх прав та обов`язків ДП «Макарівський заводзалізобетонних виробів».

Ухвалою суду від 06.09.2022 ДП «Київський військовий деревообробний завод» залучено до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Позивач та її представник до суду не з`явились, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити, не заперечують щодо заочного рішення у справі.

Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача повідомлялись про дату час та місце розгляду справи у передбачений законом спосіб, своїх представників до суду не направили, заяв і клопотань до суду не подали.Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не подавали.

Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.. 12 ЦПК України - кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків, установлених цим кодексом.Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч.1 ст.80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч.ч. 6, 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд вирішує справу за наявними доказами наданими сторонами, в межах заявлених позовних вимог.

З матеріалів справи слідує,що на підтвердження заявлених позовних вимог позивач надав наступні докази.

Копію трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , з якої вбачається, що позивач з 05.09.2012 року прийнята на посаду сторожа Макарівського заводу залізобетонних виробів. Відомості про звільнення з посади в трудовій книжці відсутні.

Згідно рішення Радомишльського районного суду від 07.09.2020 року у справі № 289/1493/19 стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України «Макарівський завод залізобетонних виробів» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01.12.2017 по 01.09.2019 в сумі 75928,44 грн.

Відповідно до інформації ПФУ з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування. Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5), в реєстрі наявні відомості про сплату страхових внесків зокрема за січень 2013 року, а наступна сплата протягом 2020 року на загальну суму 73594,74 грн.

З Адвокатського запиту від 05.11.2021 року надісланого поштовим зв`язком Голові ліквідаційної комісії Державного підприємства Міністерства оборони України «Макарівський завод залізобетонних виробів`Маліку Р.Ю. вбачається, що з метою надання правової допомоги клієнту та з метою перевірки попередньої інформації, адвокатом витребовувалась інформація про нараховану та виплачену заробітну плату ОСОБА_1 , виконання рішення суду, копії поданих звітів по спалі ЄСВ та пропозиція вчинити дії,шляхом уточнення звітів по ЄСВ щодо ОСОБА_1 .

Вказаний адвокатський запит був повернений відправнику без вручення адресату із відміткою «необхідно уточнити адресу».

Згідно Наказів Міністерства оборони України № 65 від 22.12.2018, № 6 від 14.01.2021 та 105 від 23.04.2021 припинено юридичну особу Державне підприємство Міністерства оборони України "Макарівський завод залізобетонних виробів" реорганізувавши його шляхом приєднання до державного підприємства «Київський військовий деревообробний завод», який є правонаступником усіх прав та обов`язків.

З листа Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України від 16.09.2021 вбачається, що документи, які підтверджують факт припинення Державного підприємства Міністерства оборони України "Макарівський завод залізобетонних виробів" відсутні у зв`язку із тим, що заходи щодо припинення підприємства не завершені. На даний час ДП «Київський військовий деревообробний завод» не являється правонаступником ДП МО України "Макарівський завод залізобетонних виробів", оскільки процедура припинення не завершена.

Головою комісії з реорганізації ДП МО України "Макарівський завод залізобетонних виробів" призначено заступника Генерального директора державного господарського об`єднання Консорціум «Війково-будіельна індустрія» Маліка Романа Юрійовича.

Будь яких інших доказів учасниками по справі не надано, клопотань щодо їх витребування не заявлено.

Вирішуючи заявлений позов суд виходить з того, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначені Законом Українивід 09липня 2003року №1058-IV"Прозагальнообов`язковедержавне пенсійнестрахування" (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (абзац п`ятий);

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку (абзац двадцять п`ятий).

Згідно з частинами 1-4статті 21Закону №1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб`єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; податкових органів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.

На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.

Персональна електронна облікова картка застрахованої особи зокрема повинна містити і такі відомості:

2) частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат: код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті) страхувальника (платника); рік, за який внесено відомості; розмір страхового внеску за відповідний місяць; сума сплачених страхових внесків за відповідний місяць; страховий стаж; кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць; ознака особливих умов праці, що дають право на пільги в системі пенсійного забезпечення; сума заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 22Закону №1058-IV відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду серед іншого для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім`ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом; надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Частиною першою статті 1Закону Українивід 08липня 2010року №2464-VI"Прозбір таоблік єдиноговнеску назагальнообов`язковедержавне соціальнестрахування" (далі - Закон № 2464-VI) визначено:

Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб (пункт 1);

Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом (пункт 7).

Згідно з частиною першою статті 16Закону №2464-VI Державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частин другої та третьої статті 16Закону №2464-VI Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб. Ведення реєстру страхувальників Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною першою статті 20Закону №2464-VI визначено, що реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістом частини другої зазначеної статті персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Порядок та строки подання відомостей, зазначених в абзацах першому - третьому цієї частини, встановлюються Пенсійним фондом за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення.

Частиною 3статті 20Закону №2464-VI врегульовано, що податковим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч.4статті 20Закону №2464-VI на кожну застраховану особу заводиться персональна електронна облікова картка, до якої зокрема включаються такі відомості: 2) частина картки, що відображає загальний страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування: ідентифікаційний номер платника (крім осіб, які через релігійні або інші переконання відмовилися від ідентифікаційного номера); рік, за який внесено відомості; розмір єдиного внеску за відповідний місяць; сума сплаченого єдиного внеску за відповідний місяць; професійна назва роботи; посада; дані про особливі умови праці, що дають право на пільги із загальнообов`язкового державного соціального страхування; сума виплат (доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць; сума призначеної пенсії; кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць; інша інформація, необхідна для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; інформація про страхові випадки: дата страхового випадку; вид страхового випадку.

Положеннями ч.6статті 20Закону №2464-VI передбачено, що зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Згідно частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VIподатковий орган застосовує до платника єдиного внеску зокрема такі штрафні санкції:5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;7) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків у розмірах та порядку, встановлених статтею 119 Податкового кодексу України.

Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб визначає Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затверджене постановою правлінняПенсійного фондуУкраїни від18червня 2014року №10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення № 10-1).

Пунктом 4 розділу І "Загальні положення" Положення № 10-1 визначено, що Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.

Реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 5 розділу І "Загальні положення" Положення № 10-1).

Згідно з пунктом 1 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" Положення № 10-1 Реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені частиною третьою статті 20Закону та частиною третьою статті 21 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 3 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" Положення № 10-1 визначено, що відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником (абзац перший пункту 4 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" Положення № 10-1).

Згідно з абзацами другим, третім пункту 4 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" Положення № 10-1 у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили. Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.

Як свідчать матеріали справи, відомості про стаж роботи позивача у період з лютого 2013 року по грудень 2019 року у Державному підприємстві Міністерства оборони України "Макарівський завод залізобетонних виробів" до системи персоніфікованого обліку не вносились.

В той же час з письмових матеріалів справи вбачається, що позивач працювала на Державному підприємстві Міністерства оборони України "Макарівський завод залізобетонних виробів" з 05 вересня 2012 року по день звернення до суду, що підтверджується записами в трудовій книжці.

Відомості про нараховану і виплачену заробітну плату та відомості про виконання рішення суду у справі № 289/1493/19 матеріали справи не містять.

На даний час відповідач як юридична особа не припинена та не знята з обліку у фіскальних органах без визначення правонаступника, ліквідаційна процедура триває.

Відповідач жодного разу не зверталась до Голови комісії з реорганізації ДП МО України "Макарівський завод залізобетонних виробів" яким призначено заступника Генерального директора державного господарського об`єднання Консорціум «Війково-будіельна індустрія» Маліка Романа Юрійовича.

Висновків податкових органів про порушення відповідачем вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо ОСОБА_1 та відмови в їх усуненні суду також не надано.

Наданий позивачем адвокатський запит, на підтвердження відмови відповідача усунути порушення суд не приймає як доказ, оскільки він не був вручений адресату та повернений відправнику з відміткою «необхідності уточнення адреси».

За такихобставин відповідачбув позбавленийможливості розглянутизвернення представника ОСОБА_1 та вжитизаходів до усунення порушень за їх наявності.

Велика Палата Верховного Судупо справі № 127/18934/18зробила правовий висновок про те, що обраний позивачем спосіб захисту цивільного права має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу.

Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові.

У тому ж випадку, якщо заявлена позовна вимога взагалі не може бути використана для захисту будь-якого права чи інтересу, оскільки незалежно від доводів сторін спору суд не може її задовольнити, така вимога не може розглядатися як спосіб захисту.

Обраний позивачем спосіб захисту не конкретизований, оскільки позовна вимога не містить даних про те, які саме:необхідні скасовуючі документи по звітності з ЄСВ щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу та початкових документів із зазначеними вірними відомостями з пояснювальноюзапискою щодо зміни відомостей відповідно згідно з рішеннями судів - має подати відповідач, за який період та згідно яких рішень судів, а своїм правом на уточнення позовних вимог позивач не скористалась.

Таким чином позивачем ОСОБА_1 не надано належних і допустимих доказів на підтвердження відмови страхувальника (відповідача) подати до Управління ПФУ в Житомирській області уточнені відомості про заробітну плату стосовно ОСОБА_1 за вказаний період, відповідно до пункту 3 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1.

Враховуючи, що судом не встановлено факт порушення особистих прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку в обраний ним спосіб, позовні вимоги про зобов`язання відповідача вчинити дії про які просить позивач задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст.12, 23, 76, 81, 257, 258, 259, 265, 272,273, 280, 284,289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України "Макарівський завод залізобетонних виробів" третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство«Київський військовийдеревообробний завод», про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 26 грудня 2022 року.

Суддя О. В. Мельник