Рішення

від 06.12.2022 по справі 759/21922/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/21922/21

пр. № 2/759/1071/22

06 грудня 2022 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О,

за участю секретаря судових засідань Гришиної А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального поозвного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехтранссервіс" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Мехтрассервіс» (далі-ТОВ «Мехтранссервіс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 ,, ОСОБА_2 , в якому просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 171 109,14 грн та 2 566,64 грн судового збору.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що ОСОБА_1 19.04.2019 року, керуючи автомобілем марки «ГАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Кільцева дорога,9 у м. Києві не дотримавався безпечної швидкості руху та безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 що призвело до пошкодження транспортних засобів та порушення п.п. 12.1., 13.1. Правил дорожнього руху України (далі - ПДР). Крім того, ОСОБА_1 19.04.2019 року приблизно о 00:21 у м. Києві на вул. Кільцева дорога, 9, керував автомобілем у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив п. 2.9. (а) ПДР. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 14 червня 2019 року у справі №759/8947/19 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративні стягнення.

Транспортний засіб Toyota COROLLA, реєстраційний номер НОМЕР_3 , належить ТОВ "Мехтранссервіс". Транспортний засіб ГАЗ-Т95-3302 ,реєстраційний номер НОМЕР_4 належить ОСОБА_2 , яка у свою чергу зареєстрована як фізична особа підприємець. Крім того, автомобіль ГАЗ-Т95-3302 належить до категорії Фургонов малотоннажних, що мають відповідні зображення на кузові, які дозволяють зробити висновок, що він використовується як хлібовоз. На момент зіткнення, цивільна правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ОСОБА_2 , як власником транспортного засобу ГАЗ-Т95-3302, реєстраційний номер НОМЕР_4 та ПРАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» від 18.08.2018 №АМ/3914385, за умовами якого при настанні страхового випадку страхова компанія зобов`язується здійснити виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну - 100 000,00 грн, франшиза 1 000,00 грн. Протоколом огляду транспортного засобу від 03.05.2019 був встновлений перелік пошкоджень, отриманих автомобілем Toyota COROLLA в результаті ДТП, на підставі якого був складений страховий акт №78288/1 від 17.07.2019 та встановлено суму страхового відшкодування у розмірі 99 000,00 грн. Відповідно до Звіту № 056-19 від 03.05.2019 вартість матеріального збитку складає 270 109,14 грн. Отже не відшкодованими залишились 171 109,14 грн, які підлягають солідарному стягненню з відповідачів, як різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, на користь позивача.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2021 року визначеного головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с.43-44).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06.10.2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в загальному позовному провадженні, призначено підготовче судове засідання (а.с. 54).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27.01.2022 року закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду (а.с.78).

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, у якій просив розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі, відзив на позов не надав.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі, відзив на позов не надала.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з`явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Мехтранссервіс» вказувало на те, що отримали від ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» страхове відшкодування, якого недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, а тому відповідачі зобов`язані відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди, якою є вартість матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу, і страховою виплатою, яка одержана від страховика.

Статтею 1194 ЦК України регламентується визначення обсягу відповідальності застрахованої особи у разі недостатності страхової виплати.

Однак, вказана норма у главі 82 ЦК України визначає особливості розподілу повної відповідальності (стаття 1166 ЦК України) між особою, яка заподіяла шкоду та її страховиком. Стаття 1194 ЦК України, встановивши межі відповідальності особи, яка заподіяла шкоду та застрахувала свою цивільну відповідальність у розмірі, що перевищує страхове відшкодування, тим самим покладає решту відповідальності на страховика.

З огляду на вказане, стаття 1194 ЦК України застосовується до будь-яких правовідносин, в яких бере участь особа, яка заподіяла шкоду та застрахувала свою цивільну відповідальність.

Отже, закон з огляду на принцип добросовісності визначає, що якщо потерпілий недобросовісно реалізовує право на отримання відшкодування завданої йому під час експлуатації наземного транспортного засобу шкоди, не виконує покладені на нього Законом № 1961-IV обов`язки, він має нести тягар негативних наслідків власної поведінки.

Аналізуючи зазначені норми законодавства, слід дійти висновку, що законодавство у страхових правовідносинах передбачає здійснення прав та обов`язків з дотриманням принципу добросовісності всіма учасниками цих правовідносин і не дотримання цього принципу може мати наслідком відмову в захисті порушеного права, зокрема в праві на відшкодування шкоди при недобросовісній поведінці особи взагалі, та звільняє страховика від обов`язку відшкодування шкоди при недобросовісній поведінці винної особи та потерпілого.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961 IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17).

Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України. Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху (див. висновок Верховного Суду України в постанові від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14).

У постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19 сформульовано висновок про те, що оскільки вартість майнового збитку, завданого позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із відповідача, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням. Саме відповідач, як особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити позивачу таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика (Постанова КЦС ВС від 24.11.2021 № 523/2791/18,№ від 06.12.2021 № 757/22936/19-ц ).

За таких обставин саме ОСОБА_1 , як особа, винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити ТОВ «Мехтранссервіс» різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що зазначені збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Під час розгляду справи суд враховує правові висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к, провадження № 13-24ск19, який підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, провадження № 14-95цс20.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про стягнення різниці між вартістю матеріального збитку та виплаченим відшкодуванням з завдавача шкоди ОСОБА_1 , оскільки ліміт відповідальності власника транспортного засобу був сплачений страховою компанією за договором від 18.08.2018 №АМ/3914385 та позивачем не доведено вчинення ДТП ОСОБА_1 під час виконання ним трудових обов`язків.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України, та стягує з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 566,64 грн, який був сплачений позивачем при зверненні до суду з цим позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 83, 89, 133, 141, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехтранссервіс" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехтранссервіс" 171 109 (сто сімдесят одну тисячу сто дев`ять) гривень 14 копійок у відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо - транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехтранссервіс" судовий збір у розмірі 2 566,64 гривень.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

За письмовою заявою відповідача, поданою до суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення, заочне рішення може бути переглянуто.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Інформація про учасників:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мехтранссервіс", ЄДРПОУ 35883745, адреса: 60236, Чернівецька область, м. Новодністровськ, мікрорайон "Сонячний", будинок 11, кв. 37.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 16.12.2022.

Суддя Твердохліб Ю.О.