Постанова

від 18.10.2022 по справі 910/16266/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2022 р. м.Київ Справа№ 910/16266/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Іоннікової І.А.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Борисенко Ю.В., Січеславський І.А.

від відповідача: Ярошенко А.С.

від третьої особи-1: не з`явися; від третьої особи-2 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" з ринку

на рішення Господарського суду міста Києва

від 01.06.2021 (повний текст складено 14.06.2021)

у справі №910/16266/20 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аполло"

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Красовський Олег Олександрович,

2. ОСОБА_1

про визнання бездіяльності протиправною, припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аполло" (далі - ТОВ "Аполло") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (далі - ПАТ "Банк "Київська Русь") про:

- визнання протиправною бездіяльності ПАТ "Банк "Київська Русь" щодо припинення обтяження речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - реєстр), яке належить ТОВ "Аполло", відомості щодо якого внесені Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красовським Олегом Олександровичем (далі - реєстратор) за договором іпотеки від 19.09.2013 за № 1519, зареєстрованим у реєстрі заборон від 19.09.2013 за № 1520 та за договором іпотеки від 18.11.2014 за № 2226, зареєстрованим в реєстрі заборон за № 2227;

- припинення обтяження речових прав на це майно шляхом внесення до реєстру відомостей, а саме припинення записів про обтяження 2567411 від 19.09.2013 та 7739037 від 18.11.2014, про іпотеку 2567557 від 19.09.2013 та 7739019 від 18.11.2014;

- зняття заборони на відчуження з предметів іпотеки, накладених реєстратором, за договором іпотеки (з усіма змінами), зареєстрованим 19.09.2013, та договором іпотеки, зареєстрованим 18.11.2014.

На обґрунтування своїх вимог позивач послався на виконання ним перед відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором від 19.09.2013 № 80845-44.19, забезпеченим іпотекою. Тому, внаслідок припинення своїх зобов`язань за кредитним договором та договорами іпотеки вважає безпідставною бездіяльність відповідача стосовно зняття обтяжень з іпотечного майна.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ПАТ "Банк "Київська Русь" щодо припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яке належить ТОВ "Аполло", відомості по якому були внесені державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красовським О.О. по договору іпотеки (з усіма змінами) за №1519 від 19.09.2013, що зареєстрований в реєстрі заборон за №1520 від 19.09.2013 та по договору іпотеки (з усіма змінами) за №2226 від 18.11.2014, що зареєстрований в реєстрі заборон за №2227;

Припинено обтяження речових прав на нерухоме майно, що належить ТОВ "Аполло" шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме припинено:

- номер запису про обтяження: 2567411 від 19.09.2013, внесений державним реєстратором: приватним нотаріусом Красовським О.О., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ,

- підстави виникнення обтяжень: договір іпотеки, серія та номер: 1519, виданий 19.09.2013, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Красовський О.О., договір про внесення змін до договору іпотеки серія та номер 1662, виданий 23.10.2013, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Красовський О.О., договір про внесення змін, серія та номер 2225 виданий 18.11.2014, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Красовський О.О.,

- підстава внесення запис: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 6048189 від 19.19.2013 приватний нотаріус Красовський О.О., Київського міського нотаріального округу м. Київ,

- вид обтяження: заборона на нерухоме майно,

- відомості про суб`єктів обтяження: обтяжувач ПАТ "Банк "Київська Русь", код 24214088, країна реєстрації Україна, адреса: Україна, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, особа, майно/права якої обтяжуються: ТОВ "Аполло", код 24099262, країна реєстрації: Україна, м. Київ, вул. Старовокзальна, 17.

- характеристика обтяження: повернути іпотекодержателю кредит в сумі 120 000 000,00 грн не пізніше 18.09.2017, сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі, в порядку та в строки, визначені кредитним договором №80845-44.19 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 19.09.2013 та усіх договорів про внесення змін до нього,

- опис предмет обтяження: адміністративно-складський корпус II пусковий комплекс (літ Г), загальною площею 9516,4 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д.

Припинено обтяження речових прав на нерухоме майно, обтяжене іпотекою, що належить ТОВ "Аполло" шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме припинено:

- номер запису про іпотеку: 2567557 від 19.09.2013, внесений державним реєстратором приватним нотаріусом Красовським О.О., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ,

- підстави виникнення іпотеки: договір іпотеки, серія та номер: 1519, виданий 19.09.2013, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Красовський О.О., договір про внесення змін до договору іпотеки серія та номер 1662, виданий 23.10.2013, видавник ПН КМНО Красовський О.О.; договір про внесення змін, серія та номер 2225 виданий 18.11.2014, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Красовський О.О.,

- підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав обтяжень, індексний номер 6048434 від 19.09.2013, приватний нотаріус Красовський О.О. Київського міського нотаріального округу м. Київ,

- відомості про суб`єктів обтяження: обтяжувач: ПАТ "Банк "Київська Русь", код 24214088, країна реєстрації Україна, адреса: Україна, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, особа, майно/права якої обтяжуються: ТОВ "Аполло", код 24099262, країна реєстрації: Україна, м. Київ, вул. Старовокзальна, 17.

- опис предмета іпотеки: адміністративно-складський корпус II пусковий комплекс (літ. Г),| загальною площею 9516,4 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д.

Припинено обтяження речових прав на нерухоме майно, що належить ТОВ "Аполло" шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме припинено:

- номер запису про обтяження: 7739037 від 18.11.2014, внесений державним реєстратором приватним нотаріусом Красовським О.О., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ,

- підстава виникнення обтяження: договір іпотеки, серія та номер: 2226, виданий 18.11.2014, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Красовський О.О.,

- підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав обтяжень, індексний номер 17306741 від 18.11.2014, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Київ, Красовський О.О.,

- вид обтяження: заборона на нерухоме майно,

- відомості про суб`єктів обтяження: обтяжувач ПАТ "Банк "Київська Русь" код 24214088, країна реєстрації Україна, адреса: Україна, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, особа, майно/права якої обтяжуються: ТОВ "Аполло", код 24099262, країна реєстрації: Україна, м. Київ, вул. Старовокзальна, 17,

- зміст характеристика обтяження: повернути кредит в сумі 120 000 000,00 грн не пізніше 18.09.2017, сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі, в порядку, в строки та на умовах, визначених кредитним договором №80845-44.19 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 19.09.2013 та усіх договорів про внесення змін до нього,

- опис предмета обтяження: адміністративно-складський корпус III пусковий комплекс (літ 3), загальною площею 8837,9 м2, зі всіма невід`ємними його приналежностями, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д,

Припинено обтяження речових прав на нерухоме майно, обтяжене іпотекою, що належить ТОВ "Аполло" шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме припинено:

- номер запису про іпотеку 7739019 від 18.11.2014, внесений державним реєстратором приватним нотаріусом Красовським О.О., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ,

- підстава виникнення обтяження: договір іпотеки, серія та номер: 2226, виданий 18.11.2014, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Красовський О.О.,

- підстави внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 17306696 від 18.11.2014, приватний нотаріус Красовський О.О. Київського міського нотаріального округу м. Київ,

- відомості про суб`єктів обтяження: обтяжував ПАТ "Банк "Київська Русь" код 24214088, країна реєстрації Україна, адреса: Україна, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, особа, майно/права якої обтяжуються: ТОВ "Аполло", код 24099262, країна реєстрації: Україна, м. Київ, вул. Старовокзальна, 17,

- опис предмета іпотеки: адміністративно-складський корпус III пусковий комплекс (літ З), загальною площею 8837,9 м2, зі всіма невід`ємними його приналежностями, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д,

Знято заборони відчуження з предметів іпотеки які накладені, Державним реєстратором приватним нотаріусом Красовським О.О., Київський міський нотаріальний округ, по договору іпотеки (з усіма змінами) зареєстрованому за №1519 від 19.09.2013, що зареєстрований в реєстрі заборон за №1520 та договору іпотеки зареєстрованому за №2226 від 18.11.2014, що зареєстрований в реєстрі заборон за №2227.

Стягнуто з ПАТ "Банк "Київська Русь" на користь ТОВ "Аполло" 12 612,00 грн витрат по оплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- виконання зобов`язання за кредитним договором було забезпечене іпотекою нерухомого майна, а саме, адміністративно-складським корпусом ІІ пусковий комплекс (літ. Г) загальною площею 9516,4 м2 та адміністративно-складським корпусом ІІІ пусковий комплекс (літ. З) загальною площею 8837,9 м2 зі всіма невід`ємними їх приналежностями по вул. Здолбунівській, 7-Д у м. Києві, на підставі укладених між сторонами договорів іпотеки від 19 вересня 2013 р. та 18 листопада 2014 р., посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красовським Олегом Олександровичем за № 1519 та № 2226;

- поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №№ 952 від 18 березня 2015 р., 1005 від 19 березня 2015 р., 1006 від 19 березня 2015 р., довідкою Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" № 11/03 від 26 березня 2015 р. про відсутність у позивача заборгованості за кредитним договором, судовими рішеннями у справах №№ 761/21329/15-ц від 18 квітня 2016 р., 910/20972/15 від 27 жовтня 2015 р., які набрали законної сили стверджується факт виконання позивачем зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі;

- як вбачається з матеріалів справи 19 вересня 2013 та 18 листопада 2014 років третя особа внесла записи до Державного реєстру іпотек про іпотеку №№ 2567557, 7739019, до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - записи про обтяження №№ 2567411, 7739037;

- це підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 124220816, поясненнями позивача;

- Листами №№ 210 від 9 грудня 2019 р., 2 від 10 січня 2020 р., 7 від 21 січня 2020 р., 197 від 17 червня 2020 р. позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про зняття обтяжень з його нерухомого майна у зв`язку з припиненням зобов`язання за кредитним договором та договорами іпотеки;

- доказів подання відповідачем заяви до державного реєстратора про зняття обтяжень з нерухомого майна позивача суду не подано;

- враховуючи, що зобов`язання, забезпечене іпотекою за договорами іпотеки від 19 вересня 2013 р. та 18 листопада 2014 р., припинилося у зв`язку з його виконанням, то зобов`язання за договорами іпотеки, які є похідними від кредитного договору, також припинилося.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк "Київська Русь" з ринку звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення спору.

Зокрема, скаржник наголошував на тому, що у спорах пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, а даний Закон України є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах. При цьому, правочини щодо дострокового повернення кредиту та договір про розірвання кредитного договору - є нікчемними, оскільки ОСОБА_1 (особа - поручитель, за грошові кошти якого було здійснено ТОВ «АПОЛЛО» дострокове погашення кредиту) отримав від Банку перевагу у вигляді скорочення терміну повернення кредитних коштів, що суперечить, н. 4.2. Правил залучення коштів фізичних осіб в ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ, які (правила) є невід`ємною частиною укладених між ОСОБА_1 та ГІАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» договорів банківського вкладу, і до яких приєднався ОСОБА_1 підписавши ці договори.

Також, скаржник зазначав, що до позовної заяви ТОВ «АПОЛЛО» були додані 2 листа Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» за вих. № 2999/509/42 від 06.07.2020 та за вих. № 2574/42/117 від 12.02.2020 в яких зазначено, що:

- правочин, оформлений платіжним дорученням № 952 від 18.03.2015 року з перерахування ТОВ «АПОЛЛО» грошових коштів у розмірі 3 388 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 80845-44.19 від 19.09.2013 р.;

- правочини, оформлені платіжними дорученнями № 1005 та № 1006 від 19.03.2015 р. з перерахування ТОВ «АПОЛЛО» грошових коштів у розмірі 14 174 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 80845-44.19 від 19.09.2013 р. Після чого, 19.03.2015 р. сторони уклали Договір про розірвання кредитного договору № 80845-44.19 від 19.09.2013 р.;

- правочин з дострокового повернення вкладу ОСОБА_1 за договором банківського вкладу № 100820-44.19 від 09.09.2014 року на суму 13 641 289,90 грн.;

- правочин оформлений платіжним дорученням № 08 від 18.03.2015 р. з перерахування ОСОБА_1 безпроцентної поворотної фінансової допомоги в сумі 13 752 808,67 грн. на рахунок ТОВ «АПОЛЛО» № НОМЕР_1 ;

- правочин з дострокового повернення вкладу ОСОБА_1 за договором банківського вкладу № 23619-44.19 від 17.03.2015 р. на суму 140 000,00 дол. США; правочин оформлений платіжним дорученням № 07 від 18.03.2015 р. з перерахування ОСОБА_1 безпроцентної поворотної фінансової допомоги в сумі 3 200 000,00 грн. на рахунок ТОВ «АПОЛЛО» № НОМЕР_1 .

Скаржник вважає, що з урахуванням вищевказаних листів, правочини щодо дострокового повернення кредиту та договір про розірвання кредитного договору - є нікчемними, а отже не породжують правових - наслідків, щодо припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно за договорами забезпечення - договорами іпотек та зняття заборони відчуження з предметів іпотек.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

02.09.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Доводи позивача у відзиві зводяться до того, що доводи стосовно нікчемності правочинів - є безпідставними, а вказані доводи спростовуються рішеннями судів у справах № 761/21329/15-ц, № 910/20972/15, № 761/21325/15-ц.

Крім того, 06.04.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по суті поданої апеляційної скарги, в яких підтримав доводи, викладені у відзиві, а також зазначив, що участь або неучасть ОСОБА_1 у розгляді справи не впливає на розгляд справи по суті в межах позовних вимог.

13.09.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аполло" надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи сканкопії заяви, що засвідчена 22.08.2022, Консульським відділом посольства України в Італійській Республіці, громадянина ОСОБА_1 (третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) ( вх. № 09113/13843/22 від 13.09.2022), в якій ОСОБА_1 повідомив про відсутність претензій до позивача та просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Рух справи

25.10.2021 Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову, якою скасував це рішення місцевого господарського суду та ухвалив нове рішення про відмову в позові.

Постановою Верховного Суду від 19.01.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аполло" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 у справі № 910/16266/20 - скасовано, справу № 910/16266/20 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що:

- скасовуючи рішення місцевого господарського суду про задоволення позову та ухвалюючи нове рішення про відмову у його задоволенні, апеляційний господарський суд виходив з того, що суд першої інстанції вирішив питання про права та обов`язки ОСОБА_2 , права та інтереси якого, як наголосив суд апеляційної інстанції, стосуються та зачіпаються ухваленим судовим рішенням, проте його не залучено до участі у справі як третьої особи. При цьому суд апеляційної інстанції послався на положення частини другої статті 556 Цивільного кодексу України, згідно з якою до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання;

- цього висновку суд апеляційної інстанції дійшов, установивши, що 18.11.2014 у забезпечення виконання ТОВ "Аполло" своїх зобов`язань за кредитним договором між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно з яким останній поручився повністю відповідати перед кредитором за виконання ТОВ "Аполло" своїх зобов`язань за цим кредитним договором;

- 19.03.2015 відбулося дострокове повернення кредитних коштів шляхом їх перерахування ОСОБА_2 зі свого рахунку, відкритого в ПАТ "Банк "Київська Русь", на рахунок ТОВ "Аполло", відкритий у цьому ж банку, а потім ТОВ "Аполло" перерахувало їх на позичковий рахунок ПАТ "Банк "Київська Русь";

- цього ж дня між ТОВ "Аполло" та ПАТ "Банк "Київська Русь" укладено договір про розірвання кредитного договору № 80845-44.19, в якому, серед іншого, вони домовилися про відсутність у них будь-яких зобов`язань за цим кредитним договором;

- утім висновки апеляційного господарського суду стосовно порушення місцевим господарським судом норм процесуального права є передчасними та зроблені без урахування такого;

- статтею 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності;

- для правильного вирішення спору та захисту порушеного права позивача суд повинен визначитися з учасниками справи, до складу яких згідно із частиною першою статті 41 ГПК України у справах позовного провадження відносяться сторони та треті особи;

- існування статусу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в господарському процесі покликане забезпечити саме дотримання права на справедливий суд тих осіб, які не є позивачем чи відповідачем, однак рішення суду може вплинути на їх права чи обов`язки. Такий статус закріплено у статті 50 ГПК України, згідно з якою треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку;

- під час здійснення правосуддя у господарських справах суд першої інстанції, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів юридичних осіб. Правильне визначення складу сторін у справі є запорукою ухвалення законного і справедливого судового рішення. Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин, визначену ним норму матеріального права, яка підлягає застосуванню, та матеріально-правовий інтерес у вирішенні спору;

- статтею 51 ГПК України передбачені наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета опору, а саме якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета опору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява;

- утім апеляційний господарський суд, посилаючись на незалучення судом першої інстанції до участі у цій справі ОСОБА_1 як третьої особи, не звернув уваги на відсутність клопотання або заяви останнього про це або будь-кого з учасників справи. Зокрема ПАТ "Банк "Київська Русь" як відповідач у справі, та особа, якій з рахунку поручителя - ОСОБА_1 повернуті кредитні кошти позичальника - ТОВ "Аполло" мало би заявити в суді про необхідність залучення цієї фізичної особи як третьої особи у цій справі, оскільки, за висновком суду апеляційної інстанції, до нього перейшли права кредитора у зобов`язанні, що забезпечували його виконання. Про ці обставини не йшлося також в апеляційній скарзі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк "Київська Русь" з ринку під час оскарження судового рішення місцевого господарського суду;

- тому у цьому випадку саме ПАТ "Банк "Київська Русь" несе ризики, пов`язані з незалученням ОСОБА_1 як третьої особи;

- поряд з цим суд апеляційної інстанції також має повноваження стосовно залучення третіх осіб, що передбачено пунктом 1 частини першої статті 267 ГПК України. У постановах від 13.02.2020 у справі № 922/1240/19, від 18.11.2020 у справі № 904/6059/19, від 22.07.2021 у справі № 910/12732/20, від 07.10.2021 у справі № 910/12803/18 Верховний Суд вже звертав увагу на те, що процесуальний закон не обмежує можливості допущення особи до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на підставі її заяви про вступ у справу в процесі розгляду останньої в апеляційному порядку, а також залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, до участі у справі за заявою учасників справи або з ініціативи апеляційного господарського суду;

- утім суд апеляційної інстанції не обґрунтував свої висновки у контексті наявності у нього таких повноважень;

- крім того, слід звернути увагу на те, що стаття 41 ГПК України передбачає, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи, тоді як у статтях 49, 50 цього ж Кодексу законодавець розмежував поняття третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, та які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Разом с тим суд апеляційної інстанції, наголошуючи на необхідності залучення ОСОБА_1 до участі у цій справі як третю особу, не зазначив її статусу відповідно до вищевказаних норм.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

04.02.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/16266/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2022, для розгляду апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" з ринку на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 у справі №910/16266/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Тищенко О.В., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 прийнято справу №910/16266/20 за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" з ринку на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Тищенко О.В., Іоннікова І.А., розгляд справи призначено на 17.03.2022.

17.03.2022 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із введенням Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану в Україні та загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату суду.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18 квітня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119- IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №341/2022 від 17 травня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119- IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Крім того, керуючись статтею 3 Конституції України, статтями 10, 122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статтями 2, 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9, рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022, враховуючи положення Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", розпоряджень Ради оборони міста Києва, прийнятих відповідно до статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 №1 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" наказано тимчасово до усуненння обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 №11 "Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 №10 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. з 11.04.2022 по 13.05.2022 включно, перебував у відпустці, а судді з колегії суддів: Тищенко О.В. перебувала у відпустці з 14.03.2022 по 12.04.2022, з 18.04.2022 по 29.04.2022, та з 02.05.2022 по 27.05.2022 включно і вирішення питання стосовно призначення справи здійснюється після виходу суддів з відпусток.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 прийнято до розгляду в судовому засіданні справу №910/16266/20 за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" з ринку на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2021, розгляд справи призначено на 19.07.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 задоволено клопотання представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" з ринку про залучення в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , залучено до участі у справі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, розгляд справи відкладено до 20.09.2022, про що також винесено відповідну ухвалу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 відкладено розгляд апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" з ринку на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 у справі №910/16266/20 на 18.10.2022.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 18.10.2022 з`явились представник скаржника - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" з ринку, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представники позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аполло" - в судовому засіданні 18.10.2022 проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Красовський Олег Олександрович, ОСОБА_1 в судове засідання 18.10.2022 представників не направили, повідомлені належним чином засобами електронного зв`язку, у зв`язку із відсутністю фінансування видатків, які передбачені на поштову кореспонденцію у Північному апеляційному господарському суді.

Крім того, 13.09.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аполло" надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи сканкопію заяви, що засвідчена 22.08.2022, Консульським відділом посольства України в Італійській Республіці, громадянина ОСОБА_1 (третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) ( вх. № 09113/13843/22 від 13.09.2022), в якій ОСОБА_1 повідомив про відсутність претензій до позивача та просив здійснювати розгляд справи без його участі, а оскаржуване рішення просив залишити без змін.

Також, в матеріалах справи наявні письмові пояснення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Красовського Олега Олександровича, який зазначає, що спір не стосується його прав та обов`язків. Крім того, просив здійснювати розгляд справи без його участі.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників третіх осіб, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи, 19.09.2013 між ТОВ "Аполло", як позичальником, та ПАТ "Банк "Київська Русь" укладено кредитний договір № 80845-44.19 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, а також додаткові угоди до нього. Строк повернення позичальником кредитних коштів визначений 18.09.2017.

Додатковими договорами про внесення змін від 23.10.2013 №1, від 25.04.2014 №2, від 22.10.2014 №3 умови вищевказаного договору були змінені.

За умовами вищевказаних договору та додаткових договорів відповідач зобов`язався відкрити позивачу відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 120 000 000,00 грн, строком до 18.09.2017, а ТОВ "Аполло" - повернути кредит та сплатити за його користування відсотки, згідно з умовами договору.

Строк дії договору, відповідно до умов пункту 10.1, встановлений з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за ним.

Згідно з пунктом 3.1.2 кредитного договору на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 19.09.2013 №80845-44.19, з урахуванням договору про внесення змін від 22.10.2014 №3, виконання позичальником зобов`язань за договором забезпечується, зокрема, порукою громадянина України ОСОБА_1 .

Поряд з цим виконання зобов`язання за цим кредитним договором забезпечувалось іпотекою, а саме: адміністративно-складського корпусу ІІ пускового комплексу (літ. "Г") загальною площею 9 516,4 кв. м та адміністративно-складського корпусу ІІІ пускового комплексу (літ. "З") загальною площею 8 837,9 кв.м зі всіма невід`ємними їх приналежностями на вул. Здолбунівській, 7-Д у м. Києві, на підставі договору іпотеки від 19.09.2013, укладеним між ПАТ «Банк «Київська Русь», як іпотекодержателем, та ТОВ «Аполло», як іпотекодавцем, з урахуванням договору про внесення змін № 1 від 23.10.2013, № 2 від 18.11.2014, та договору іпотеки від 18.11.2014, посвідчених реєстратором за №№ 1519, 2226.

До того ж 19.09.2013 та 18.11.2014 реєстратор вніс записи про іпотеку до Державного реєстру іпотек №№ 2567557 і 7739019 та до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про обтяження №№ 2567411 та 7739037.

Пунктами 3.2 договорів іпотеки від 19.09.2013, укладеним між ПАТ «Банк «Київська Русь», як іпотекодержателем, та ТОВ «Аполло», як іпотекодавцем, з урахуванням договору про внесення змін № 2 від 18.11.2014, та договору іпотеки від 18.11.2014, посвідчених реєстратором за №№ 1519, 2226, визначено, що іпотекодержатель зобов`язаний, зокрема, після повного виконання основного зобов`язання, у строки та порядку, встановлені чинним законодавством України, забезпечити проведення реєстрації припинення іпотеки, обтяження (заборони відчуження нерухомого майна).

Як вказував позивач, він, як позичальник виконав свої зобов`язання перед банком з повернення кредитних коштів (платіжні доручення від 18.03.2015 № 952 на суму 3 388 000,00 грн., від 19.03.2015 № 1005 на суму 13 174 000,00 грн., від 19.03.2015 № 1006 ан суму 1 000 000,00 грн.), що не заперечується останнім, і про що ПАТ Банк "Київська Русь" видано довідку від 26.03.2015 № 11/03 про відсутність у позивача заборгованості за цим кредитним договором).

19.03.2015 шляхом укладення договору сторони домовилися про розірвання цього кредитного договору з 19.03.2015 та погодили припинення зобов`язань за ним.

Оскільки позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про зняття обтяжень з його нерухомого майна у зв`язку з припиненням зобов`язання за кредитним договором та договорами іпотеки (листи від 09.12.2019 № 210, від 10.01.2020 № 2, від 21.01.2020 № 7, від 17.06.2020 № 197), що залишені без задоволення.

До того ж, позивач зазначав, що кредитні кошти за вищевказаним договором повернуті ТОВ "Аполло" достроково за рахунок коштів, перерахованих ОСОБА_2 зі свого рахунку, відкритому в ПАТ "Банк "Київська Русь", на рахунок ТОВ "Аполло", відкритому у цьому ж банку, а потім перераховані останнім кредитору - ПАТ "Банк "Київська Русь". Ця операція відбулася на підставі домовленості сторін, викладеної у пункті 3.1.2 кредитного договору стосовно визначення поручителем цієї фізичної особи.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

19.09.2013 між ТОВ "Аполло", як позичальником, та ПАТ "Банк "Київська Русь" укладено кредитний договір № 80845-44.19 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, а також додаткові угоди до нього. Строк повернення позичальником кредитних коштів визначений 18.09.2017.

Виконання зобов`язання за цим кредитним договором забезпечувалось іпотекою, а саме: адміністративно-складського корпусу ІІ пускового комплексу (літ. "Г") загальною площею 9 516,4 кв. м та адміністративно-складського корпусу ІІІ пускового комплексу (літ. "З") загальною площею 8 837,9 кв.м зі всіма невід`ємними їх приналежностями на вул. Здолбунівській, 7-Д у м. Києві, на підставі договору іпотеки від 19.09.2013, укладеним між ПАТ «Банк «Київська Русь», як іпотекодержателем, та ТОВ «Аполло», як іпотекодавцем, з урахуванням договору про внесення змін № 1 від 23.10.2013, № 2 від 18.11.2014, та договору іпотеки від 18.11.2014, посвідчених реєстратором за №№ 1519, 2226.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека припиняється у разі:

припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки;

визнання іпотечного договору недійсним;

знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

з інших підстав, передбачених цим Законом.

Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Також, умовами іпотечних договорів також передбачено припинення іпотеки саме внаслідок виконання у повному обсязі основного зобов`язання.

Позивач наголошував на тому, що іпотека за основним зобов`язанням припинилась внаслідок того, що він, як позичальник виконав свої зобов`язання перед банком з повернення кредитних коштів (платіжні доручення від 18.03.2015 № 952 на суму 3 388 000,00 грн., від 19.03.2015 № 1005 на суму 13 174 000,00 грн., від 19.03.2015 № 1006 ан суму 1 000 000,00 грн.), що не заперечується останнім, і про що ПАТ Банк "Київська Русь" видано довідку від 26.03.2015 № 11/03 про відсутність у позивача заборгованості за цим кредитним договором).

Проте, дослідивши наявні у справі платіжні доручення від 18.03.2015 № 952 на суму 3 388 000,00 грн., від 19.03.2015 № 1005 на суму 13 174 000,00 грн., від 19.03.2015 № 1006 на суму 1 000 000,00 грн., суд апеляційної інстанції встановив, що за наявної у них інформації, позивачем перераховано кошти між своїми власними рахунками, проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження факту списання вказаних коштів банком в рахунок кредитної заборгованості.

При цьому, посилання позивача на те, що ПАТ Банк "Київська Русь" видано довідку від 26.03.2015 № 11/03 про відсутність у позивача заборгованості за кредитним договором, виконання якого було забезпечено іпотекою за вищенаведеними правочинами - судом апеляційної інстанції відхиляються, з огляду на наступне.

Так, дослідивши наявну у справі довідку ПАТ Банк "Київська Русь" від 26.03.2015 № 11/ 03, суд апеляційної інстанції встановив що в ній міститься інформація, що позивач станом на 24.03.2015 року не має заборгованості по кредитах та відсотках перед ПАТ Банк "Київська Русь". Проте, у вказаній довідці не міститься відомостей стосовно відсутності заборгованостей за умовами кредитного договору № 80845-44.19 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 19.03.2013 (зі змінами і доповненнями), і вказана довідка не є первинним бухгалтерським документом в розумінні приписів ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» яка підтверджує саме факт погашення заборгованості за вищенаведеним кредитним договором.

Також, доводи позивача про те, що кредитні кошти за вищевказаним договором повернуті ТОВ "Аполло" достроково за рахунок коштів, перерахованих ОСОБА_2 зі свого рахунку, відкритому в ПАТ "Банк "Київська Русь", на рахунок ТОВ "Аполло", відкритому у цьому ж банку, а потім перераховані останнім кредитору - ПАТ "Банк "Київська Русь", і ця операція відбулася на підставі домовленості сторін, викладеної у пункті 3.1.2 кредитного договору стосовно визначення поручителем цієї фізичної особи - судом апеляційної інстанції відхиляється як підстава для висновку стосовно погашення кредитної заборгованості, адже вказані доводи не підтверджені позивачем жодними належними та допустимими доказами в розумінні приписів ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки належними допустимими та достатніми в контексті існуючого спору доказами погашення відповідної заборгованості є відповідні платіжні документи та реальне перерахування коштів в межах банківської установи.

Також, слід врахувати і те, що договір про розірвання до кредитного договору від 19.03.2015 містить умови щодо його розірвання з 19.03.2015, проте, не містить жодних умов стосовно його розірвання саме з підстав погашення позивачем заборгованості за кредитним договором.

В свою чергу, стосовно ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» постановою правління Національного Банку України від 19.03.2015 №190 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" до категорії неплатоспроможних" ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" віднесено до категорії неплатоспроможних.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 190 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ» до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 61, згідно з яким розпочато з 20.03.2015 процедуру виведення ПАТ «БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, запроваджено з 20.03.2015 по 19.06.2015 тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова Олександра Юрійовича.

16.07.2015 постановою Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" з 17.07.2015.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №138 від 17.07.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ».

Відповідно до ч. 8 розділу X Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», застосовуються у частині, що йому не суперечать.

Тому, у спорах пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, а даний Закон України є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частини 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

У той же час, з огляду на законодавче визначення передбачених ч.3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав встановлення нікчемності правочину саме як критеріїв для визнання нікчемними договорів (правочинів), суд вважає, що здійснюючи . довий контроль на предмет нікчемності правочинів за статтею 38 цього Закону, суду належить перевіряти усі критерії, визначені законодавцем відповідно до даної норми.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 911/954/16, від 07.02.2019 у справі №910/13501/17.

В свою чергу, відповідно до листів Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» за вих. № 2999/509/42 від 06.07.2020 року та за вих. № 2574/42/117 від 12.02.2020, тимчасовим адміністратором, здійснюючи на підставі ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» перевірку договорів, укладених банком протягом 1 року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення договорів, виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку, було визнано нікчемними наступні правочини:

- правочин, оформлений платіжним дорученням № 952 від 18.03.2015 року з перерахування ТОВ «АПОЛЛО» грошових, коштів у розмірі 3 388 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 80845-44.19 від 19.09.2013 р.,

- правочини, оформлені платіжними дорученнями № 1005 та № 1006 від 19.03.2015 р. з перерахування ТОВ «АПОЛЛО» грошових коштів у розмірі 14 174 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 80845-44.19 від 19.09.2013 р.; Після чого, 19.03.2015 р. сторони уклали Договір про розірвання кредитного договору № 80845-44.19 від 19.09.2013 р.;

- правочин з дострокового повернення вкладу ОСОБА_1 за договором банківського вкладу № 100820-44.19 від 09.09.2014 року на суму 13 641 289,90 грн.;

правочин оформлений платіжним дорученням № 08 від 18.03.2015 р. з перерахування ОСОБА_1 безпроцентної поворотної фінансової допомоги в сумі 13 752 808,67 грн. на рахунок ТОВ «АПОЛЛО» № НОМЕР_1 ;

- правочин з дострокового повернення вкладу ОСОБА_1 за договором банківського вкладу № 23619-44.19 від 17.03.2015 р. на суму 140 000,00 дол. США;

- правочин оформлений платіжним дорученням № 07 від 18.03.2015 р. з перерахування ОСОБА_1 безпроцентної поворотної фінансової допомоги в сумі 3 200 000,00 грн. на рахунок ТОВ «АПОЛЛО» № 26008143663001.

Ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення між сторонами спору стосовно припинення іпотечного обтяження і редакція якої підлягає застосуванню в контексті оінки правомірності дій учасників спору) передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правочин щодо дострокового повернений кредиту та договір нро розірвання кредитного договору - є нікчемними, оскільки ОСОБА_1 (особа - поручитель, за грошові кошти якого було здійснено TOВ «Аполло» дострокове погашення кредиту) отримав від Банку перевагу у вигляді скорочення терміну повернення кредитних коштів, що суперечить, п. 4.2. Правил залучення коштів фізичних осіб в ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ, які (правила) є невід`ємною частиною укладених між ОСОБА_1 та ГІАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» договорів банківського вкладу, і до яких приєднався ОСОБА_1 підписавши ці договори.

Отже, правочини щодо дострокового повернення кредиту та договір про розірвання кредитного договору - є нікчемними в силу п. 6 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення між сторонами спору стосовно припинення іпотечного обтяження), а отже не породжують правових наслідків щодо припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно за договорами забезпечення - договорами іпотек та зняття заборони відчуження з предметів іпотек.

При цьому, доводи позивача стосовно того, що відповідач необґрунтовано стверджує про нікчемність правочинів, оскільки вказані доводи спростовуються рішеннями судів у справах № 761/21329/15-ц, № 910/20972/15, № 761/21325/15-ц - судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на наступне.

Так, у справі № 761/21329/15-ц позивач ПАТ «Банк «Київська Русь» звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати недійсними наступні правочини: правочин з перерахування депозитного вкладу в сумі 140 000,00 доларів США з рахунку, який належить ОСОБА_1 та відкрито у ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» на рахунок з призначенням платежу - перерахування суми депозитного вкладу на поточний рахунок на підставі меморіального ордеру № 5407 від 19.03.2015 року; правочин з перерахування грошових коштів в сумі 3 220 000,00 гривень (еквівалент 140 000,00 доларів США за курсом купівлі іноземної валюти уповноваженого банку на день проведення операції) на підставі меморіального ордеру № 5941 від 18 березня 2015 року; з рахунку, який належить Банку та відкрито у ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» на рахунок, який належить ОСОБА_1 та відкрито у ПАТ «БАНК «КИСВСЬКА РУСЬ» з призначенням платежу - зарахування гривні на поточний рахунок згідно постанови НБУ №160 та заяви від 18.03.2015 року; правочин з перерахування грошових коштів в сумі 3 200 000,00 грн. на підставі платіжного доручення № 07 від 18.03.15 року, з рахунку, який належить ОСОБА_1 та відкрито у ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» на рахунок, який належить TOB «АПОЛЛО» та відкрито у ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» з призначенням платежу - безпроцентна поворотна фінансова допомога згідно договору №431/01 від 30.12.2011 року; правочин з перерахування грошових коштів на підставі платіжного доручення №952 від 18.03.2015 року згідно якого здійснено погашення кредитної заборгованості у сумі з 388 000,00 грн. згідно кредитного договору №80845-44.19 на відкриття кредитної лінії від 19.09.13 року, що укладений між ПАТ «БАНК «КИСВСЬКА РУСЬ» та TOB «Аполло», з яких 3 200 000,00 грн. відносяться до нікчемного правочину.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 19.03.2015 року Постановою Правління Національного банку України № 190, ПАТ «Банк «Київська Русь» віднесено до неплатоспроможних, внаслідок чого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19.03.2015р. прийнято рішення № 61 про запровадження з 20.03.2015 року тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації. Зауважував, що здійснюючи на підставі ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» перевірку договорів, укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення договорів, виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку, ним було виявлено, що 17.03.2015 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено Договір банківського вкладу № 23619-44.19 відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав банку на зберігання грошові кошти в формі депозитного вкладу в сумі 140 000 доларів США, з процентною ставкою 6% річних, строком до 01.04.2015 року. Разом з тим, в порушення п. 4.2. Правил залучення коштів фізичних осіб в ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_1 звертається із заявою до банку 18.03.2015 року про дострокове розірвання та повернення вкладу у розмірі 140 000 доларів США. Зауважує, що враховуючи п. 4.2. Правил, ОСОБА_1 отримав перевагу у вигляді скороченого терміну повернення грошових коштів, тому відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вважає вказаний правочин нікчемним. Вказує, що за наслідками нікчемного правочину ТОВ «Аполло» та ОСОБА_1 вчинили транзакції з перерахування грошових коштів на підставі меморіального ордеру № 5407 від 18.03.2015 року з призначенням платежу - Дострокове повернення депозитного вкладу на суму 140 000 доларів США; за платіжним дорученням № 07 з призначенням платежу - безпроцентна поворотна фінансова допомога згідно Договору № 431/01 від 30.12.2011 року на суму 140 000 доларів США; за платіжними дорученнями № 952 від 18.03.2015 року з призначенням погашення кредитної заборгованості в сумі 3 388 000 грн. за кредитним договором № 80845-44.19, з яких 3 200 000 грн. відносяться до нікчемного правочину.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполло», ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2017 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва 18 квітня 2016 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ «Банк «Київська Русь» до ТОВ «Аполло» скасовано, а провадження у справі в цій частині закриттю, оскільки спір між сторонами підлягає розгляду в суді в порядку господарського судочинства, з залишенням в силі решти рішення суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 20.11.2019 рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2017 року - змінено, виклавши їх мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Зокрема, мотивувальна частина постанови суду касаційної інстанції містить висновки щодо наступного: банк просив на підставі статей 36-38 Закону визнати недійсним правочин, посилаючись на встановлену законом його нікчемність, тому суди мали відмовили в задоволенні позовних вимог у зв`язку з тим, що вимога про визнання правочину нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Суди відмовили в задоволенні позовних вимог з інших підстав, тому судові рішення в цій частині підлягають зміні.

Тобто, вказаним судовим рішенням суду касаційної інстанції у справі № 761/21329/15-ц лише наголошено на неналежності обраного позивачем у справі способу захисту щодо заявлення вимог про недійсність нікчемних правочинів, проте, жодних висновків стосовно відсутності підстав нікчемності оспорюваних правочинів саме з урахуванням ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» - вказаним рішенням не встановлено, як не встановлено обставин належного виконання зобов`язань позивачем за кредитним договором. Ні мотивувальна, ні тим більш резолютивна частина Постанови Верховного Суду від 20.11.2019, як і резолютивні частини рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2017 року (в яких змінено лише мотивувальну частину) - не містять жодних преюдиційних фактів стосовно саме належного виконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором.Крім того, в частині вирішення позовних вимог ПАТ «Банк «Київська Русь» до ТОВ «Аполло» провадження у справі було закрито у зв`язку з непідвідомчістю спору в цій частині суду цивільної юрисдикції.

Також, рішенням господарського суду міста Києва від 27.10.2015 у справі №910/20972/15 (суддя Ярмак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 (судді: Агрикова О.В., Чорногуз М.Г., Рудченко С.Г.), відмовлено Публічному акціонерному товариству "Банк"Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова О.Ю. у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПОЛЛО" про стягнення 18 583 886,40 грн.

Постановою Вищого господарського суду України постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2015 у справі №910/20972/15 - залишено без змін з тих підстав, що дії з перерахування грошових коштів не є правочинами; стосовно ж тверджень скаржника про нікчемність договору від 19.03.2015 про розірвання кредитного договору №80845-44.19., то як вірно зазначив апеляційний господарський суд, позивач не довів, що внаслідок укладення вказаної угоди, позивач став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим, навпаки, банк отримав від відповідача кошти, в якості повернення кредиту за вказаним кредитним договором.

Проте, у рішенні суду касаційної інстанції зазначено, що правочини щодо перерахуванн грошових коштів з рахунку на рахунок не є правочинами в розумінні наведених норм, а є банківськими операціями, а відтак не можуть визнаватися нікчемними. І саме з цих підстав було відмовлено у позові про стягнення.

Також, у справі № 761/21325/15-ц Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича (далі - Позивач) 28 липня 2015 року звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполло» (далі - Відповідач 1), ОСОБА_1 (далі - Відповідач 2), про визнання правочинів недійсними:

- правочин з перерахування грошових коштів на підставі меморіального ордеру № 8901 від 18 березня 2015 року, за яким банк здійснив повернення депозитного вкладу в сумі 13 641 289 грн 90 коп. з рахунку, який належить ОСОБА_1 та відкрито у ПАТ «Банк «Київська Русь» на рахунок з призначенням платежу ? дострокове повернення депозитного вкладу згідно договору та заяви;

- правочин з виконання платіжного доручення № 08, за яким банком було здійснено перерахування грошових коштів у сумі 13 752 808 грн 67 коп. з рахунку, який належить ОСОБА_1 та відкрито у ПАТ «Банк «Київська Русь» на рахунок, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Аполло» (далі ? ТОВ «Аполло») та відкрито у ПАТ «Банк «Київська Русь» з призначенням платежу ? безпроцентна поворотна фінансова допомога згідно договору № 431/01 від 30 грудня 2011 року;

- правочин з перерахування грошових коштів на підставі платіжних доручень № 1005 та № 1006 від 19 березня 2015 року, за якими ТОВ «Аполло» здійснено погашення кредитної заборгованості у сумі 14 174 000 грн, згідно кредитного договору № 80845-44.19 на відкриття кредитної лінії від 19 вересня 2013 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва 08 грудня 2015 року у задоволені позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 07 липня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ТОВ «Аполло» про визнання правочинів недійсними скасовано, провадження у справі в цій частині закрито. У іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.10.2017, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 07 липня 2016 року залишено без змін.

При цьому, ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.10.2017 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився із висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог банку до ОСОБА_1 , що позивач, у порушення ст. 16 ЦК України обрав невірний спосіб захисту свого права, оскільки меморіальний ордер та платіжне доручення не є правочином у розумінні ст. ст. 202, 628, 638 ЦК України, а є розрахунковим документом.

Тобто, вказаним судовим рішенням у справі № 761/21325/15-ц лише наголошено на неналежності обраного позивачем у справі способу захисту щодо заявлення вимог про недійсність правочинів, проте, жодних висновків стосовно відсутності підстав нікчемності оспорюваних правочинів саме з урахуванням ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» - вказаним рішенням не встановлено, як не встановлено обставин належного виконання зобов`язань позивачем за кредитним договором. Ні мотивувальна, ні тим більш резолютивна частина вказаного судового акту, як і резолютивні частини рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08.12.2015 та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 07.07.2016 - не містять жодних преюдиційних фактів стосовно саме належного виконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором. Крім того, в частині вирішення позовних вимог ПАТ «Банк «Київська Русь» до ТОВ «Аполло» провадження у справі було закрито у зв`язку з непідвідомчістю спору в цій частині суду цивільної юрисдикції.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що спірними у даній справі є правовідносини стосовно наявності або відсутності підстав для зняття обтяження стосовно іпотечного майна, що повинно бути підтверджено належними засобами доказування в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, і таких доказів позивачем не надано, з урахуванням встановлених обставин.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача не є законними та обґрунтованими, не були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому позов задоволенню не підлягає за наведених у дані постанові підстав, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими обставини з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволення позову повністю за наведених у даній постанові підстав.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином:

- Судовий збір за подачу позову залишається за позивачем;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аполло" підлягає стягненню на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 18 918 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот вісімнадцять) грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" з ринку на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 у справі № 910/16266/20 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 у справі № 910/16266/20 - скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Аполло" до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" про визнання протиправною бездіяльності щодо припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Аполло, відомості по якому були внесені державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красовським Олегом Олександровичем по договору іпотеки (з усіма змінами) за № 1519 від 19 вересня 2013 р., що зареєстрований в реєстрі заборон за № 1520 від 19 вересня 2013 р. та по договору іпотеки (з усіма змінами) за № 2226 від 18 листопада 2014 р., що зареєстрований в реєстрі заборон за № 2227, про припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Аполло" шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме припинити: номер запису про обтяження: 2567411 від 19 вересня 2013 р., внесений державним реєстратором: приватним нотаріусом Красовським Олегом Олександровичем, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, номер запису про іпотеку: 2567557 від 19 вересня 2013 р., внесений державним реєстратором приватним нотаріусом Красовським Олегом Олександровичем, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, номер запису про обтяження: 7739037 від 18 листопада 2014 р., внесений державним реєстратором приватним нотаріусом Красовським Олегом Олександровичем, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, номер запису про іпотеку 7739019 від 18 листопада 2014 р., внесений державним реєстратором приватним нотаріусом Красовським Олегом Олександровичем, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, про зняття заборони відчуження з предметів іпотеки які накладені, Державним реєстратором приватним нотаріусом Красовським Олегом Олександровичем, Київський міський нотаріальний округ, по договору іпотеки (з усіма змінами) зареєстрованому за № 1519 від 19 вересня 2013 р., що зареєстрований в реєстрі заборон за № 1520 та договору іпотеки зареєстрованому за № 2226 від 18 листопада 2014 р., що зареєстрований в реєстрі заборон за № 2227 - відмовити повністю.

4. Судовий збір за подачу позову залишити за позивачем.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аполло" (01032, м. Київ, вул. Старовокзальна, 17, код 24099262) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, код 24214088) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 18 918 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот вісімнадцять) грн. 00 коп.

6. Матеріали справи № 910/16266/20 повернути до Господарського суду м. Києва, доручивши останньому видати накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання постанови: 16.12.2022.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

І.А. Іоннікова