Постанова

від 13.12.2022 по справі 910/21351/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2022 р. Справа№ 910/21351/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного космічного агентства України

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022

(повний текст складено та підписано 28.09.2022)

у справі № 910/21351/21 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Державного космічного агентства України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВЦ "Інфозахист"

про стягнення 1 890 000,00 грн

за участю представників:

від позивача: Семенюк Н.М.;

від відповідача: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Державне космічне агентство України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "НВЦ "Інфозахист" про стягнення 1 890 000,00 грн штрафних санкцій за Контрактом від 22.12.2018 № 3-13/18 у зв`язку з невиконанням відповідачем умов щодо надання звітних матеріалів за 2020 рік.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю з огляду на безпідставність позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне космічне агентство України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на нез`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі № 910/21351/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, судові витрати стягнути з відповідача.

Позивач наполягає на порушенні відповідачем зобов`язань, передбачених п. 19 Контракту у 2021 році, а саме неподання звітних матеріалів за минулий рік (2020 рік).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного космічного агентства України на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі № 910/21351/21.

24.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому ТОВ "НВЦ "Інфозахист" просить залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022, а апеляційну скаргу - без задоволення з огляду на її безпідставність. Відповідач наполягає на помилковості судження позивача про строки виконання відповідачем зобов`язань на Контрактом, строку дії Контракту та строку проведення інвентаризації, а також щодо обсягу активів та зобов`язань за Контрактом, що підлягають інвентаризації.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 справу № 910/21351/21 призначено до розгляду на 13.12.2022.

08.12.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ "НВЦ "Інфозахист" про проведення судового засідання 13.12.2022 без участі представника ТОВ "НВЦ "Інфозахист".

В судове засідання 13.12.2022 представники відповідача не з`явились.

Беручи до уваги, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті і від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника ТОВ "НВЦ "Інфозахист", а також те, що згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд справи за відсутні представників відповідача за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні 13.12.2022 представник скаржника вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, наполягаючи на підставності позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 22.12.2018 між Державним космічним агентством України (замовник) та ТОВ "НВЦ "Інфозахист" (виконавець) був укладений Контракт № 3-13/18, на умовах якого виконавець зобов`язався виконати роботу з розроблення та передати замовнику науково-технічну продукцію, передбачену відомістю виконання робіт та отриману за результатами виконання роботи в цілому, вчинити інші дії, передбачені цим Контрактом, а замовник - прийняти роботу та оплатити її.

Контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2019 року або до повного виконання сторонами передбачених ним зобов`язань (п. 48 Контракту).

Згідно із п. 22 та п. 23 Контракту строк виконання роботи в цілому визначається в календарному графіку. Строк виконання роботи може змінюватися за домовленістю сторін, що оформляється шляхом внесення відповідних змін до Контракту.

У п. 7 Контракту визначена вартість роботи з урахуванням погодженої сторонами під час проведення переговорів щодо укладення Контракту та зафіксованої у протоколі погодження орієнтовної (попередньої) ціни на виконання робіт за державним оборонним замовленням у розмірі 27 000 000,00 грн. Відповідно до п. 12 Контракту, передача виконавцем та прийняття замовником науково-технічної продукції оформляється актом приймання-передачі.

Датою виконання роботи в цілому є дата підписання замовником акта приймання-передачі (п. 16 Контракту).

У п. 19 Контракту сторони узгодили, що після приймання-передачі науково-технічної продукції виконавець проводить за участю замовника інвентаризацію матеріальних цінностей, які залишилися, зокрема у співвиконавців та складає акт інвентаризації матеріальних цінностей згідно з додатками до нього. Виконавець, крім того, надає замовнику звітну калькуляцію за прийняті та виконані роботи за минулий рік до 20 лютого наступного за звітним роком. Рішення щодо подальшого використання матеріальних цінностей, які залишилися після виконання робіт (послуг) приймає замовник.

Відповідно до підп. 5 п. 38 Контракту, виконавець, за порушення термінів надання звітних матеріалів за рік (п. 19 цього Контракту) сплачує штраф у розмірі одного відсотка за кожний день прострочення, але не більше семи відсотків від вартості робіт.

Місцевим господарським судом також встановлено та не заперечується сторонами, що 25.09.2019 за актом приймання-передачі № 1 роботи, передбачені Календарним планом, в повному обсязі у відповідності з умовами Контракту здані виконавцем та прийняті замовником.

Відповідно до п. 3 акта приймання-передачі від 25.09.2019 № 1, продукція, визначена відомістю створеної продукції, прийнята на відповідальне зберігання виконавцем.

Посилаючись на умови п. 3 акта приймання-передачі від 25.09.2019 № 1, позивач стверджує, що між сторонами продовжують існувати договірні правовідносини за Контрактом № 3-13/18 від 22.12.2018, порушивши які відповідач не надав до 20.02.2021 (включно) передбачені п. 19 Контракту звітні матеріали за минулий рік (2020 рік), а тому, відповідно до підп. 5 п. 38 Контракту, відповідач повинен сплатити штраф у розмірі семи відсотків від вартості робіт, що становить 1 890 000,00 грн (27 000 000,00 грн x 7%/100 = 1 890 000,00 грн) за період з 01.02.2021 по 27.02.2021.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як мотивовано встановив суд першої інстанції, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Згідно зі ст. 892 ЦК України, за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов`язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Частиною 1 ст. 894 ЦК України визначено, що виконавець зобов`язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Згідно із ч. 1 ст. 900 ЦК України, виконавець відповідає перед замовником за порушення договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Частина 1 ст. 548 ЦК України передбачає, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як вище зазначено, у підп. 5 п. 38 Контракту сторони погодили, що виконавець, за порушення термінів надання звітних матеріалів за рік (п. 19 цього Контракту) сплачує штраф у розмірі одного відсотка за кожний день прострочення, але не більше семи відсотків від вартості робіт.

При цьому, зміст п. 19 Контракту передбачає складання виконавцем акта інвентаризації матеріальних цінностей після приймання-передачі науково-технічної продукції та проведення за участю замовника інвентаризації матеріальних цінностей, які залишилися, зокрема у співвиконавців. Крім того, виконавець, надає замовнику звітну калькуляцію за прийняті та виконані роботи за минулий рік до 20 лютого наступного за звітним роком.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано в суді апеляційної інстанції, зобов`язання із виконання робіт на умовах Контракту були виконанні відповідачем та прийняті позивачем у 2019 році, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі від 25.09.2019 № 1. Строк виконання зобов`язання, передбаченого п. 19 Контракту щодо надання звітності за прийняті та виконані роботи за 2019 рік, починається з 21 лютого 2020 року та обмежується відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України терміном у шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Проте, у поданому до суду позові, позивач вказує, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання із надання звітності згідно із п. 19 Контракту саме за 2020 рік, які повинні були бути виконані у термін до 20.02.2021 (включно).

Аналогічний термін порушення (20.02.2021) був вказаний позивачем і в наявній в матеріалах справи претензії № 4570-5.2 від 30.08.2021 щодо невиконання умов Контракту, яка була надіслана на адресу відповідача.

Тобто, позовні вимоги суперечать умовам Контракту та наявним у справі доказам. За відсутності належних доказів продовження у 2020 році виконання робіт та їх прийняття саме на умовах Контракту, на переконання суду, відсутні правові підстави для зобов`язання виконавця надавати замовнику звітну калькуляцію за прийняті та виконані роботи за 2020 рік.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що передача продукції на відповідальне зберігання відповідачу, не свідчить про продовження строків виконання робіт у 2020 році та не спростовує прийняття робіт у повному обсязі згідно з Контрактом замовником у 2019 році, що підтверджується п. 1 акта приймання-передачі № 1 від 25.09.2019.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до положень ст. 14 ЦК України, відповідальністю, яка встановлена договором, забезпечується виконання цивільних обов`язків. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Скаржником не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі, не надано жодного доказу на спростування висновку місцевого господарського суду про безпідставність позовних вимог. Доводи скаржника щодо продовження виконання робіт ТОВ "НВЦ "Інфозахист" на умовах Контракту у 2020 році матеріалами справи не підтверджуються.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного космічного агентства України на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі № 910/21351/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі № 910/21351/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/21351/21 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 26.12.2022 після виходу судді Агрикової О.В. з лікарняного.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз