Рішення

від 12.12.2022 по справі 173/2591/21

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/2591/21

Провадження №2/173/184/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді Петрюк Т.М.

При секретареві Рудовій Л.В

За участю: представника позивача Баданіна В.В.

Відповідача ОСОБА_1 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, в місті Верхньодніпровську, цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єдність-3» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення з помешкання,-

ВСТАНОВИВ:

07.12.2021 року до суду звернувся позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єдність-3» з позовом про усунення перешкод у користуванні майном та виселення з помешкання до відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2

20.12.2021 року отримані довідки про реєстрацію відповідачів фізичних осіб

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2021 року відкрите провадження по цивільній справі та справу призначено до розгляду за правилами загального провадження в підготовче судове засідання 21.02.2022 року.

21.02.2022 року проведене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 12.05.2022 року.

12.05.2022 року розгляд справи в судовому засіданні відкладений до 30.06.2022 року в зв`язку з неявкою учасників розгляду справи.

30.06.2022 року в судовому засіданні оголошена перерва до 04.08.2022 року.

04.08.2022 року в судовому засіданні оголошена перерва до 28.09.2022 року

28.09.2022 року в судовому засіданні оголошена перерва до 03.11.2022 року.

03.11.2022 року справа не розглядалась в зв`язку з хворобою судді. Справа призначена до розгляду на 12.12.2022 року

Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.

12.12.2022 року в судовому засідання оголошену вступну і резолютивну частину рішення.

Згідно заявлених позовних вимог за поданою позовною заявою позивач просить усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом примусового виселення ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , з даної квартири без надання іншого житла.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: на підставі протоколу № 2 засідання Правління об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Єдність - 3» від 07 березня 2021 його ОСОБА_3 , було обрано Головою Об`єднання. Згідно п. 17 Статуту, затвердженого установчими зборами Об`єднання, Протокол №1 від 03 травня 2016, Голова правління діє без доручення від імені Об`єднання.

Останнім часом жителі квартир об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Єдність - 3» (далі - «Об`єднання») потерпають від дій осіб: ОСОБА_1 та її співмешканця ОСОБА_2 , які періодично проживають в квартирі АДРЕСА_1 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 02.12.2021 року відомості за вказаними параметрами: АДРЕСА_2 відсутні. Безпідставність проживання Відповідачів в квартирі АДРЕСА_1 підтверджується і листом Верхньодніпровської міської ради № 862, згідно якого вбачається, що зазначена квартира не приватизована.

Таким чином, у Відповідачів не має ані правовстановлюючих документів на квартиру, ані реєстрації місця проживання за вказаною адресою, тобто вони самовільно займають житлове приміщення без необхідного на це дозволу, але при цьому не вносять внески на утримання будинку (заборгованість станом на 01.12.2021 року складає 3870,76 грн.) та порушують правила співжиття.

Поведінка зазначених осіб є неналежною та такою, що порушує права усіх співмешканців будинку АДРЕСА_3 та решти усіх співвласників Об`єднання: ОСОБА_2 часто зловживає спиртними напоями, що супроводжується галасливими сварками та бійками зі своєю співмешканкою ОСОБА_1 , в результаті чого Відповідача 2 постійно доставляють працівники поліції до відділу поліції № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, але після цього він повертається до квартири, і історія повторюється.

Співжиття із зазначеними особами порушує права усіх власників квартир їхнього Об`єднання, так як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зробили сміттєзвалище не лише із трикімнатної квартири, в якій проживають незаконно, але й забруднили під`їзд, підвал та прибудинкову територію різним сміттям. Неодноразові зауваження цього не робити, позитивних результатів не дало. На даний час територія загального користування, а саме сходини, підвал та прибудинкова територія знаходяться в жахливому стану, завалені різними речами, від яких йде неймовірний сморід. Більше того, помешкання де проживають Відповідачі, також завалене різноманітним сміттям, яке вони стягують зі сміттєвих баків по місту, та дуже воняє.

Крім цього, на внутрішній частині стіни під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_3 між другим та першим поверхами вбачаються сліди від води, що свідчить про пориви водогону або каналізації, як у квартирі АДРЕСА_4 так і в трубах стояка на рівні даної квартири, що розташована на 2-ому поверсі. Самотужки встановити причину протікання води та полагодити водогін та каналізацію не має можливості, так як для цього необхідний вільний доступ до квартири АДРЕСА_4 , чого, звісно, користувачі даної квартири не дозволяють.

За інформацією працівників водоканалу м. Верхньодніпровська, з 2011 року водопостачання в даній квартирі було припинено в зв`язку з заборгованістю за користування питною водою, але мешканці квартири продовжують нею користуватися, про що свідчить регулярне прання речей, які у свою чергу вивішуються мешканцями зазначеної квартири для сушіння на спеціальних спорудах, розташованих на подвір`ї будинку. 21.07.2021 року в результаті пориву стояка, було вп`яте затоплено квартиру АДРЕСА_5 в даному будинку, яка знаходиться поверхом нижче та спричинено шкоду майну, що підтверджується актом обстеження депутатом Верхньодніпровської міської ради від 21.07.2021 року.

Дана ситуація шкодить усім мешканцям будинку, порушує їх права на нормальне співжиття, а тим більше погрожує руйнуванню самого будинку, так як вода вже протягом тривалого часу постійно стікає у підвал будинку. В зв`язку з аварійною ситуаціє, наприкінці липня 2021 року було прийняте рішення про тимчасове припинення водопостачання по даному стояку, але ситуація не змінюється, і жильці потерпають від незручностей із за відсутності питної води в своїх квартирах.

На початку серпня 2021 року власники квартир будинку АДРЕСА_3 звернулися із заявою до поліції про притягнення ОСОБА_1 та її співмешканця ОСОБА_2 до відповідальності за викрадення води шляхом її самовільного використання. Прибувши на місце злочину, ані працівники поліції, ані співробітники водоканалу до квартири потрапити не змогли. Їх просто не впустили, а працівники поліції та представники водоканалу не знайшли законних підстав самовільно потрапити до квартири.

Намагаючись вирішити дану проблему він, як Голова ОСББ Єдність - 3, в інтересах усіх співвласників, неодноразово звертався у різні інстанції, але позитивних результатів не отримав, що підтверджується письмовими доказами:

1. Талон повідомлення від 06.09.2021 року про реєстрацію заяви у ВП № З Камянського РУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо противоправних дій мешканців квартири АДРЕСА_1 ;

2. Рекомендаційний лист заступника Верхньодніпровського міського голови з питань житлово - комунального господарства від 29.09.2021 року щодо вирішення питання перешкоджання мешканцями квартири АДРЕСА_1 ремонту внутрішньо будинкової мережі водопостачання.

3. Рекомендаційний лист заступника Верхньодніпровського міського голови з питань житлово - комунального господарства від 12.10.2021 року щодо сприяння в проведенні житлово - побутових умов в квартирі АДРЕСА_1 .

Оскільки відповідачі роблять неможливим проживання з ними у одному будинку, вважають, що суд повинен їх виселити без надання іншого житлового приміщення. Тим більше, що у обох Відповідачів є реєстрація місця проживання за іншими адресами. Крім цього, у ОСОБА_1 є будинок по АДРЕСА_6 , в якому вона також періодично проживає , що й стало підставою звернення до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Давши пояснення фактично викладені в позовній заяві. Також пояснив, що відповідачі самовільно зайняли квартиру. В квартирі розвели антисанітарні умови, оскільки звозять зі сміттєзвалищ всякий непотріб, який складають не тільки в квартирі, а на сходах та в підвалі. На даний час виникла потреба в ремонті стояка водопроводу, але відповідачі працівників ОСББ до квартири не пускають, що унеможливлює провести ремонт. В результаті чого жителі всього під`їзду залишаються без води за одним стояком. Скільки просили відповідачку навести порядок в квартирі, під`їзді, підвалі, викинути сміття, допустити до водопровідного стояка з метою його ремонту відповідачка нічого не робить. При цьому скандалить з жителями будинку. Комунальні послуги не сплачує.

Відповідачка, ОСОБА_1 , в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала посилаючись на те, що на даний час вона оформила право власності на дану квартиру, так як це квартира її батьків і вона отримала свідоцтво про право на спадщину, частково погасила заборгованість з комунальних послуг. Так, вона дійсно збирала паперові коробки, плівки з метою їх подальшої здачі, так як отримує пенсію в невеликому розмірі і отримуваних нею коштів недостатньо для життя та лікування. Вона не перешкоджала допуску працівників ОСББ до квартири, але поломка відбулась не у неї, а у інших жителів. Крім того вода є по другому стояку і вона не позбавила жильців під`їзду води. Відповідач ОСОБА_2 , ніким їй не приходиться він просто іноді допомагає їй по господарству. І безлад створює саме він, а не вона. Тому просить надати їй строк для наведення порядку та не виселяти з квартири. Інші житлові приміщення, які належить їй на праві власності, непридатні для проживання тому виселятись їй нікуди.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлена належний чином. Відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, вислухавши учасників розгляду справи, з`ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір із правовідносин, що регулюють право власності та право користування житлом.

Як встановлено в судовому засіданні в квартирі АДРЕСА_1 проживають відповідачі, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 .

За доводами позивача поведінка відповідачів є неналежною та такою, що порушує права усіх співмешканців будинку АДРЕСА_3 та решти усіх співвласників Об`єднання: ОСОБА_2 часто зловживає спиртними напоями, що супроводжується галасливими сварками та бійками зі своєю співмешканкою ОСОБА_1 , в результаті чого Відповідача 2 постійно доставляють працівники поліції до відділу поліції № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, але після цього він повертається до квартири, і історія повторюється.

Співжиття з відповідачами порушує права усіх власників квартир їхнього Об`єднання, так як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зробили сміттєзвалище не лише із трикімнатної квартири, в якій проживають незаконно, але й забруднили під`їзд, підвал та прибудинкову територію різним сміттям. Неодноразові зауваження цього не робити, позитивних результатів не дало. На даний час територія загального користування, а саме сходини, підвал та прибудинкова територія знаходяться в жахливому стану, завалені різними речами, від яких йде неймовірний сморід. Більше того, помешкання де проживають Відповідачі, також завалене різноманітним сміттям, яке вони стягують зі сміттєвих баків по місту, та дуже воняє.

Крім цього, на внутрішній частині стіни під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_3 між другим та першим поверхами вбачаються сліди від води, що свідчить про пориви водогону або каналізації, як у квартирі АДРЕСА_4 так і в трубах стояка на рівні даної квартири, що розташована на 2-ому поверсі. Самотужки встановити причину протікання води та полагодити водогін та каналізацію не має можливості, так як для цього необхідний вільний доступ до квартири АДРЕСА_4 , чого, звісно, користувачі даної квартири не дозволяють.

За інформацією працівників водоканалу м. Верхньодніпровська, з 2011 року водопостачання в даній квартирі було припинено в зв`язку з заборгованістю за користування питною водою, але мешканці квартири продовжують нею користуватися, про що свідчить регулярне прання речей, які у свою чергу вивішуються мешканцями зазначеної квартири для сушіння на спеціальних спорудах, розташованих на подвір`ї будинку. 21.07.2021 року в результаті пориву стояка, було вп`яте затоплено квартиру АДРЕСА_5 в даному будинку, яка знаходиться поверхом нижче та спричинено шкоду майну, що підтверджується актом обстеження депутатом Верхньодніпровської міської ради від 21.07.2021 року.

Дана ситуація шкодить усім мешканцям будинку, порушує їх права на нормальне співжиття, а тим більше погрожує руйнуванню самого будинку, так як вода вже протягом тривалого часу постійно стікає у підвал будинку. В зв`язку з аварійною ситуаціє, наприкінці липня 2021 року було прийняте рішення про тимчасове припинення водопостачання по даному стояку, але ситуація не змінюється, і жильці потерпають від незручностей із за відсутності питної води в своїх квартирах.

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_4 , і ОСОБА_5 .

Так свідок ОСОБА_4 , в судовому засіданні пояснила, що відповідачка є її сусідкою по під`їзду та проживає там протягом тривалого періоду часу. Відповідачка створює неможливі умови для проживання жителям всього під`їзду. Квартиру, сходи та прибудинкову територію захаращує сміттям. На сходах знаходяться різні предмети, які перешкоджають вільному проходу. В під`їзді та біля нього стоїть сморід, влітку не можна відкрити навіть вікно для провітрювання квартири, так як до квартири надходить не чисте повітря, а неприємні запахи. З відповідачкою не можна знайти спільної мови з цього приводу так як вона ні на які вмовляння, зауваження не реагує, скандалить та погрожує мешканцям під`їзду. Через дії відповідачки вони позбавлені можливості користуватись водою. Жителя під`їзду та ОСББ неодноразово звертались і місцевої влади і до поліції з приводу такої поведінки відповідачів. Але всі їх дії залишались безрезультатні. Відповідачка має інше житло, в якому тимчасово проживає, тому виселення з даної квартири не порушить її прав.

Свідок ОСОБА_5 , в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в даному будинку з 1977 року. Раніше в квартирі, де живе відповідачка ОСОБА_1 ,. проживали її батьки, але останні не впускали її до квартири, так як остання вела негативний спосіб життя. Після смерті батьків відповідачка самовільно вселилась в дану квартиру хоч у померлих є і інші спадкоємці. Відповідачка збирає сміття, тягне його до квартири, захаращує під`їзд та прибудинкову територію разом з відповідачкою в квартирі проживає її співмешканець ОСОБА_2 , який зловживає спиртними напоями, в наслідок чого скандалить з відповідачкою, вчиняє бійки. Вони неодноразово викликали працівників поліції з метою його вгамування. Відповідачка також є скандальною людиною, на будь-яке зауваження вона скандалить, стрибає, обзиває та погрожує мешканцям під`їзду. Відповідачі пошкодили стояк водопроводу, в результаті чого мешканці вже протягом тривалого періоду часу залишають без води. Відповідачі захаращують прибудинкову територію різним непотребом в тому числі і склом, яке б`ється і всюди лежать його осколки, а на подвір`ї гуляють діти, що складає загрозу для них.

Відповідно до акту обстеження квартири АДРЕСА_7 від 21.07.2021 року встановлено, що виявлено пошкодження стіни та майна власниці в результаті протікання води із труби трояка водо оснащення, розташованого за стіною квартири, і яка проходить через усі поверхи багатоквартирного будинку.

Згідно наданих суду копії талонів повідомлень ЄО вбачається. що відділення поліції неодноразово надходили скарги з приводу мешканців квартири АДРЕСА_1 , які захаращують сміттям під`їзд та заносять мотлох до квартири, що призводить до появи сморіду.

Відповідач ОСОБА_2 ,, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за насильство в сім`ї, що підтверджується копіями постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно наданих фотознімків та оглянутого в судовому засіданні диску із відеозаписом вбачається, що квартира, в якій проживають відповідачі захаращена сміттям. Сміття знаходиться також і на сходах , біля під`їзду будинку та в підвалі.

Таким чином наданими позивачем суду доказами знайшов своє підтвердження факт неналежного використання відповідачами житлового приміщення, захаращення його сміттям, створення перешкод у водопостачанні жителям під`їзду.

В свою чергу відповідач ОСОБА_1 надала суду копії свідоцтв про право на спадщину від 17.02.2022 року , згідно яких вбачається, що відповідачка є власником в порядку спадкування квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Частиною першою статті 383 ЦК України визначено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

З наданих доказів судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є приватною власністю відповідачки ОСОБА_1 , і відповідно бути виселеною з неї, як з такої у яку вона безпідставно займає, відповідачка ОСОБА_1 бути не може

Підтвердження факту, що відповідачка захламлює квартиру, не допускає до неї працівників ОСББ і водоканалу з приводу ремонту водопроводу, чим порушує права інших співвласників не є підставою для виселення її з належної їй на праві власності квартири. Оскільки даний спосіб захисту порушених прав співмешканців будинку не є співмірним із позбавленням права позивачки проживати у належній їй на праві власності квартирі. Крім того даний спосіб захисту порушеного права не є ефективним для захисту прав інших співмешканців, оскільки навіть при виселенні відповідачки, останні не отримають доступу до квартири, яка продовжуватиме перебувати у власності відповідачки, з метою проведення ремонту комунікаційних систем.

За загальним правилом (частина перша статті 5 ЦПК України) суд здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Зазначене слід розуміти так, що суд захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, який прямо передбачений нормою матеріального права або договором.

При цьому, позивач, обираючи спосіб захисту, якій він просить суд застосувати для захисту його прав, свобод чи інтересів, може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту (передбаченими законом або договором), якщо це не заборонено законом.

Якщо ж законом або договором не передбачено ефективного способу захисту, який би ефективно захищав права, свободи чи інтереси позивача, суд може захистити їх у спосіб, що не суперечить закону (частина друга статті 5 ЦПК України).

Вказане з урахуванням положень частини першої статті 2 ЦПК України означає, що спосіб захисту, який позивач може обрати, а суд застосувати при здійсненні судочинства у будь-якому випадку має бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, дозволяє забезпечити реальне поновлення в порушених правах.

Тому, обираючи спосіб захисту позивач повинен (в першу чергу) перевірити, чи не передбачає закон або договір ефективного способу захисту порушеного права.

Якщо такий спосіб захисту законом або договором передбачено, позивач повинен обрати саме такий спосіб.

Якщо у такому випадку позивач обрав інший спосіб захисту суд має відмовити в задоволенні позову, крім випадку, коли з врахуванням положень частини другої статті 5 ЦПК України, дійде висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту спроможний більш ефективно захистити порушені права, свободи чи інтереси особи, але за умови, що такий спосіб захисту є адекватним обставинам справи.

Суд не має визначати ефективний спосіб захисту права замість позивача, тобто виходити за межі позовних вимог у випадку, якщо обраний позивачем спосіб захисту права не є ефективним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

При цьому, цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Однак відсутність законодавчо закріпленого визначення поняття «спосіб захисту права та/або інтересу» не виключає виокремлення матеріально-правового та процесуально-правового аспектів захисту цивільного права та інтересу.

Так матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає у з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

В свою чергу процесуально-правовий аспект захисту права полягає в тому, що суди розглядають в порядку відповідного виду судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із відповідних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. При цьому вказаний аспект включає в себе не лише правильність обрання передбаченого законом або договором способу захисту, але і необхідність належного правового обґрунтування вимог відповідними нормами права.

Тобто, саме на позивача покладено обов`язок у позовній заяві викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, а також вказати правові підстави позову, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, при розгляді справи повинен надати правильну правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, і не застосовує самостійно для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, якщо позивач не обґрунтовує ними свої вимоги з наданням відповідних доказів, і застосування цих норм призводить до зміни предмета позову або обраного способу захисту прав та інтересів.

На думку суду, виходячи з аксіоми цивільного судочинства jura novit curia «суд знає закон», при розгляді справи суд дійсно повинен надати правильну правову кваліфікацію відносинам сторін, яка проте не може бути застосована судом для вирішення спору по суті за відсутності відповідного клопотання позивача у справі, оскільки інший підхід суду порушив би принцип диспозитивності судового процесу та правомірні очікування як позивача (який звертається саме з певним чином обґрунтованою в правовому аспекті вимогою) так і відповідача (який заперечуючи проти позову наводить доводи саме щодо тих підстав та обґрунтувань, які наводяться позивачем у справі).

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2019 по справі № 917/1739/17.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку , що позовні вимоги в частині виселення відповідачки ОСОБА_1 з належної їй на праві власності квартири задоволенню не підлягає.

Вирішуючи позовні вимоги в частині виселення із спірної квартири відповідача ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.. 150 ЖК УРСР - Громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 167 ЖК УРСР - Наймач жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, вправі за згодою членів сім`ї в будь-який час розірвати договір найму.

У разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_2 , не є членом сім`ї відповідачки ОСОБА_1 , оскільки в судовому засіданні відповідачка посилалась на те, що ОСОБА_2 ,. не є навіть її співмешканцем, а лише допомагає їй по господарству та інколи залишається ночувати у її квартирі.

Так як згідно ч. 2 ст. 64 ЖК УРСР - До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Таким чином відповідач, ОСОБА_2 , не є близьким родичем відповідачки ОСОБА_1 , а також за її доводами не веде з нею спільне господарство.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЖК України - Якщо наймач, члени його сім`ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 , порушує правила співжиття, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, в тому числі і за застосування насилля до відповідачки ОСОБА_1 . За доводами відповідачки ОСОБА_1 , саме з його ініціативи нею здійснювалось захламлення житлового приміщення. Відповідач ОСОБА_2 , не є власником спірного житлового приміщення, доказів правомірності вселення до спірного житлового приміщення не надав, а представник позивача підтверджує факт продовження проживання ОСОБА_2 , у спірному житловому приміщення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині виселення його зі спірного житлового приміщення підлягають задоволенню. При цьому ухвалення такого рішення не призведе до порушення права ОСОБА_2 ,. на житло, оскільки ОСОБА_2 зареєстрований в зовсім іншому житловому приміщенні, тобто забезпечений іншим житлом, а в спірному житловому приміщенні проживає без законних на те підстав.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог, так як судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог по відношенню до відповідача ОСОБА_2 , з відповідача ОСОБА_2 ,, на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270.00 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259,263,264,265,268, 273, ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єдність-3» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення з помешкання - задовольнити частково.

Усунути перешкоди у користуванні квартирою, АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , із квартири за адресою: АДРЕСА_8 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єдність-3»: код ЄДРПОУ 40514641, юридична адреса: 51600 вул. Титова 14 м. Верхньодніпровськ Кам`янського району Дніпропетровської області, 2270.00 грн., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 22.12.2022 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 26.12.2022 року

Дата набрання законної сили: 24.01.2023 року