Вирок

від 26.12.2022 по справі 389/1752/19

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.12.2022

Єдиний унікальний номер 389/1752/19

провадження №1-кп/389/169/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2022 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в приміщенні суду міста Знам`янка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120000000094 від 06 травня 2019 року щодо

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Костянтинівка Олександрійського району Кіровоградської області, українка, громадянка України, освіта середня технична, заміжня, не працює, утриманці відсутні, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 скоїла порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, за наступних обставин.

ОСОБА_4 , 06 травня 2019 року близько 15.40 години, керуючи технічно справним автомобілем «ГАЗ-2410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить їй на праві приватної власності, рухаючись в світлу пору доби на 735 км + 285 м автомобільної дороги М-12 «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка», на території Знам`янського району Кіровоградської області, з боку м.Кропивницький в напрямку м.Знам`янка, в порушення п.п. 1.5, 2.3 (б) ПДР ) України (п.1.5Дії абобездіяльність учасниківдорожнього рухута іншихосіб неповинні створюватинебезпеку чиперешкоду дляруху,загрожувати життюабо здоров`югромадян,завдавати матеріальнихзбитків;п.2.3.Для забезпеченнябезпеки дорожньогоруху водійзобов`язаний:б)бути уважним,стежити задорожньою обстановкою,відповідно реагуватина їїзміну....і невідволікатись відкерування цимзасобом удорозі) проявилаособисту необережністьта недбалістьдо забезпеченняелементарних вимогбезпеки дорожньогоруху,не врахуваладорожню обстановку,щоб постійноконтролювати напрямокруху транспортного засобу, чим позбавила себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем.

Так, ОСОБА_4 ,рухаючись повищевказаній ділянцідороги навказаному автомобілі,маючи намірна виконанняманевру обгонуне встановленоготранспортного засобу,який рухавсяпопереду впопутному напрямку,не переконаласяу відсутностітранспортного засобуна смузізустрічного руху,чим грубопорушила вимогип.п.10.1та 14.2(в)ПДР України (п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.14.2. Перед початком обгону водій повинен переконатись в тому, що: в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані), змінила напрямок руху керованого нею транспортного засобу та виїхала та смугу зустрічного руху. У цей час, в зустрічному напрямку, зі сторони м.Знам`янка в напрямку м.Кропивницький Знам`янського району Кіровоградської області, у межах своєї смуги, рухався автомобіль «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , якому була створена аварійна ситуація і, як наслідок, відбулось зіткнення транспортних засобів.

Тобто, порушення вищезазначених вимог ПДР України водієм ОСОБА_4 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, що сталась.

У результатідорожньо-транспортноїпригоди пасажирпереднього пасажирськогосидіння автомобіля«ВАЗ-2106»,реєстраційний номер НОМЕР_2 Осьмак ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,згідно висновкусудово-медичноїекспертизи №427від 29травня 2019року отрималанаступні тілесніушкодження:(далімовою оригіналу) «обнаруженыследующие телесныеповреждения:-закрытая черепно-мозговаятравма:ушиб веществаголовного мозга,кровоизлияния подпаутинную оболочкуголовного мозга,ссадины лбас переходомна надпереносьеи правуюнадбровную дугу,группа мелкихповерхностных ранобласти правойщеки спереходом наподбородок искуловую область;-закрытая тупаятравма позвоночникаи груднойклетки:ушиб спинногомозга,полный поперечныйперелом тела6-гогрудного позвонка,с нарушениемцелостности спинногомозга,ушиб тканилегких,кровоизлияния вкорни легких,надрыв внутреннейоболочки грудногоотдела аорты,множественные переломыребер справа- 5,6,7,8ребра посреднеключичной линии;9,10ребро попереднеподмышечной линии,при этом9ребро сломанопо двумлиниям переднеподмышиечной илопатой смассивным продольнымрастрескиванием;переломы реберслева -3,4,5,6,7,8,9,10ребра попереднеподмышечной линии,8,9,10с повреждениемпристеночной плевры,два (2)кровоподтека верхнихи нижнихвнутренних квадрантовобеих молочныхжелез;-закрытаятупая травмаживота:два (2)надрыва тканиправой долипечени,по диафрагмальнойповерхности.Согласно сохранившихсяморфологических признаков,все вышеперечисленные телесныеповреждения образовалисьпри жизнипострадавшей,при этомтелесные поврежденияв видемелких поверхностныхран лицасправа образовалисьв результатетравматического контактас объектом(объектами),имеющим заостренныйрежущий крайи владеющимирежущими свойствами.Другие телесныеповреждения образовалисьв результате внушительногопо своїйсиле травматическогоконтакта ступым объектом,индивидуальные особенноститравмирующей поверхностикоторого вповреждениях неотобразились,что моглоиметь место,в томчисле,и придорожно-транспортномпроисшествии. Данный комплекс телесных повреждений состоит в прямой причинной связи с наступлением смерти и имеет признаки тяжких телесных повреждений, по критерию опасности для жизни в момент причинения.»

Допитана під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнала повністю і надала суду показання, відповідно до яких, 06 травня 2019 року, керуючи власним автомобілем «ГАЗ-2410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі швидкістю 70-75 км/годину, в світлу пору доби, на автошляху з м.Кропивницький в напрямку м.Знам`янка, маючи намір на обгін транспортного засобу, який рухався попереду в попутному напрямку, не переконалася у відсутності транспортного засобу на смузі зустрічного руху, виїхала та смугу зустрічного руху та зіткнулась з автомобілем «ВАЗ-2106», який їхав зі сторони м.Знам`янка в напрямку м.Кропивницький. Внаслідок аварії пасажир другої машини загинула. Хто викликав поліцію та карету швидкої допомоги не знає, вони приїхали через 20-30 хвилин після аварії. За кермом з 1982 року, ніяких ДТП не було. Працює не офіційно, чоловік пенсіонер отримує пенсію 1638,00 грн. В скоєному щиро розкаюється. Цивільний позов не визнає, оскільки 07 травня заплатила потерпілому 1000 доларів США, а 20 травня заплатила ще 2000 доларів США.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив факт відшкодування заподіяної шкоди на загальну суму 3000 доларів США, тож просив його позовні вимоги зменшити на вказану суму. У подальшому потерпілий ОСОБА_5 подав письмову заяву в якій просить дану кримінальну справу розглядати за його відсутності, цивільний позов підтримує, міру покарання обвинуваченій просить призначити без позбавлення волі.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, суд вважає можливим, відповідно до положення ч.3 ст.349 КПК України визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проти чого не заперечують прокурор, обвинувачена, правильно розуміючи зміст даних обставин і в них немає сумнівів у добровільності їх позиції.

Учасникам процесу роз`яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи в сукупності всі докази по даному кримінальному провадженню суд вважає вину обвинуваченої ОСОБА_4 доведеною, а її дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до вимогст.65 КК України,суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті Основної частиниКК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

У п.1Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»(із змінами), звернуто увагу судів на те, що вони, при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимогст.65 КК Українистосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Крім цього, як зазначив Пленум Верховного Суду України у п.20 постанови від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами), при призначенні покарання заст.286 ККУкраїни, суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів,тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання та особу винного.

Згідност.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини, як джерело права.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 Рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує, що дане кримінальне правопорушення закон класифікує як тяжкий злочин, особу ОСОБА_4 , що вона раніше не судима, не працює, характеризується загалом позитивно, характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень, поведінку після вчинення кримінального правопорушення, у тому числі часткове відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, думку потерпілого, який просив не позбавляти обвинувачену свободи, досудову доповідь, відповідно до якої виправлення у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування ст.76 КК України та позицію прокурора який просив призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст.75 КК України та покладенням обов`язків визначених ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.

До обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття в скоєному та визнання вини.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, наявність обставин, які пом`якшують та відсутність обставин, які обтяжують її покарання, враховуючи, що судом не встановлено, що транспортний засіб є єдиним джерелом доходу та засобом для існування для обвинуваченої, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, звільнивши від відбування основного покарання, на підставі ст.ст.75 КК України, з іспитовим строком на 3 роки та покладенням обов`язків, визначених ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.

На думку суду, прийняття іншого рішення без застосування вимог ст.ст.75,76 КК України призведе до порушення засад виваженості тастановитиме надмірний тягар для обвинуваченої. При цьому іспитовий строк дисциплінує засуджену, привчає до додержання законів, нагадує, що вона не виправдана, а проходить випробування, від результату якого залежить її подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

Відповідно до ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження, до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Частиною другою ст.1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В силу ст.ст.22,91-93 КПК України, на потерпілого покладено обов`язок, в установлених законом випадках, доказування розміру шкоди, саме потерпілий, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Згідно з вимогами ст.1167 ЦК України, моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка його заподіяла, при наявності вини вказаної особи.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності й справедливості.

В силу ст.ст.118,124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, які складаються, в тому числі з витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження.

Відповідно до ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Стаття 2Закону України"Пропоховання тапохоронну справу" визначає поховання померлого як комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству. Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв`язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов. Тобто витрати на поминальні обіди не входять до витрат на поховання, що узгоджується з правовою позицією ВС/КЦС № 554/1793/15-ц від 19.03.2018.

За викладеного, цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченої ОСОБА_4 про відшкодування, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, майнової шкоди в сумі 34216 грн. 75 коп., з урахуванням встановлення вини обвинуваченої, доказів, наданих на підтвердження суми заподіяної майнової шкоди підлягає частковому задоволенню на загальну суму 22714,25 грн., з урахуванням сум коштів витрачених на поховання в загальній сумі 21366,00 грн. (7725,00+1780,00+11861,00 (а.с.58,54) та витрат на придбання медикаментів, призначених лікарем в загальній сумі 1348,25 грн. (192,15+185,85+673,90+296,35 (а.с.55-56)).

Позовні вимоги в частині відшкодування вартості поминальних обідів, виходячи із визначення поняття поховання, на загальну суму 11502,50 грн. (а.с.57) відшкодуванню не підлягають. Докази вартості рентгенографії позивачем до суду не надано, клопотання про їх витребовування не заявлено.

Також, враховуючи обґрунтування заподіяних моральних збитків, характер вчиненого злочину, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, виходячи з вимог розумності, справедливості та співмірності, обґрунтування заподіяної моральної шкоди, викладеного в позовній заяві та суми 3000 доларів США, які отримано потерпілим в рахунок відшкодування заподіяної шкоди, цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченої ОСОБА_4 в частині відшкодування, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, моральної шкоди задовольнити частково в сумі 200000 грн..

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню, за залучення експертів в загальній сумі 12246,00 грн. (1256,00+1256,00+2512,00+942,00+3768,00+2512,00) необхідно стягнути з обвинуваченої на користь держави. Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України. Міру запобіжного заходу обвинуваченій не обрано.

Керуючись ст.ст.373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винною у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 , від відбування основного призначеного покарання, у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, звільнити з іспитовим строком на 3 (три) роки.

У відповідності з ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 , на період іспитового строку, наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, майнової шкоди - 22714 (двадцять дві тисячі сімсот чотирнадцять) грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, моральної шкоди - 200000 (двісті тисяч) грн..

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави понесені процесуальні витрати в сумі 12246 (дванадцять тисяч двісті сорок шість) грн 00 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

автомобіль «ГАЗ-2410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на території майданчику затриманих транспортних засобів ДП «Кіровоград-Інформ-Ресурси» (вул.Панфіловців,22Б м.Кропивницький), - повернути ОСОБА_4 ;

автомобіль «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зберігається на території майданчику затриманих транспортних засобів ДП «Кіровоград-Інформ-Ресурси» (вул.Панфіловців,22Б м.Кропивницький), - повернути ОСОБА_5 .

Арешт,накладений ухвалоюслідчого суддіЛенінського районногосуду містаКіровограда від 08травня 2019року на,належний ОСОБА_4 ,автомобіль«ГАЗ-2410»,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,- скасувати.

Арешт,накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Кіровограда від 07 травня 2019 року на, належний ОСОБА_5 , автомобіль «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_2 , - скасувати.

Вирок може бути оскаржений, до Кропивницького апеляційного суду, з урахуванням ч.3 ст.349 КПК України, шляхом подачі апеляційної скарги, через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області, протягом 30 днів з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1