Рішення

від 26.12.2022 по справі 340/4840/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/4840/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Селянського (фермерського) господарства Титаренка Григорія Олександровича (позивач) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач (через представника - адвоката Пономарьова О.В.) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання СФГ реєстрації платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік, оформлене листом № 2111/6/11-28-18-06-23 від 08.04.2022;

- зобов`язати відповідача поновити СФГ реєстрацію платника єдиного податку четвертої групи у відповідному реєстрі на 2022 рік.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії відповідача щодо виключення позивача з реєстру платників єдиного податку четвертої групи на 2022 рік суперечать нормам чинного законодавства України, оскільки позивачем виконано вимоги Податкового кодексу України для чергового підтвердження статусу платника податку четвертої групи на 2022 рік. Також, відповідачем не дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві посилався на те, що позивачем несвоєчасно подано звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік №9041795619 від 09.03.2022 окремо щодо кожної земельної ділянки контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи) код КОАТУУ 3520810100 (Бобринецька міська рада), в якій задекларовано земельна ділянка 7,03 га (а.с.90).

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Позивач зареєстрований як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків. У 2021 році позивач був платником єдиного податку четвертої групи (а.с.17).

З метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 Позивачем подані до контролюючого органу такі документи:

- загальна звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік №9036143951 від 19.02.2022 року;

- звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік по Бобринецькій ТГ № 9041795619 від 21.02.2022 року;

- звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік по Кетрисанівській ТГ № 9036167326 від 19.02.2022 року;

- загальна звітна нова податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік №9036310648 від 21.02.2022;

- звітна нова податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік по Кетрисанівській ТГ № 9036310716 від 21.02.2022;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2021 рік № 90361679475 від 19.02.2022;

- довідка ГУ ДПС у Кіровоградській області №3095/АП/11-28-1806 від 16.06.2021 року;

- уточнююча загальна звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік №9041809358 від 09.03.2022 року;

- уточнююча податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік по Бобринецькій ТГ № 9041809361 від 09.03.2022 року;

- звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік по Кетрисанівській ТГ № 9041809360 від 09.03.2022 року;

Факт подання Позивачем вищевказаних документів, та їх прийняття підтверджується, зокрема:

- квитанцією № 2 від 20.02.2022, згідно якої документ 10103804 загальна звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік, реєстраційний номер документа 9036143951, отримано ДПС України 20.02.2022 в 20:02:11;

- квитанцією № 2 від 09.03.2022, згідно якої документ 10103804 звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік по Бобринецькій ТГ, реєстраційний номер документу 9041795619, отримано ДПС України 09.03.2022 в 13:41:45;

- квитанцією № 2 від 19.02.2022, згідно якої документ .10103804 звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік по Кетрсанівській ТГ, реєстраційний номер документу 9036167326, отримано ДПС України 20.02.2022 в 20:04:35;

- квитанцією № 2 від 19.02.2022, згідно якої документ 10103804 загальна звітна нова податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік, реєстраційний номер документа 9036310648, отримано ДПС України 21.02.2022 в 09:48:37;

- квитанцією № 2 від 21.02.2022, згідно якої документ 10103804 звітна нова податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік по Кетрсанівській ТГ, реєстраційний номер документу 9036310716, отримано ДПС України 21.02.2022 в 09:48:45;

- квитанцією № 2 від 20.02.2020, згідно якої документ .10303308 розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, реєстраційний номер документу 90361679475, отримано ДПС України 20.02.2022 в 20:04:39;

- квитанцією № 2 від 09.03.2022, згідно якої документ .ТО 103804 уточнююча загальна звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік, реєстраційний номер документа 9041809358, отримано ДПС України 09.03.2022 в 17:04:15;

- квитанцією № 2 від 09.03.2022, згідно якої документ 10103804 уточнююча звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік по Бобринецькій ТГ, реєстраційний номер документу 9041809361, отримано ДПС України 09.03.2022 в 17:04:18;

- квитанцією № 2 від 09.03.2022, згідно якої документ 10103804 звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік по Кетрсанівській ТГ, реєстраційний номер документу 9041809360, отримано ДПС України 09.03.2022 в 17:04:17.

Як зазначив позивач, загальна звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на поточний 2022 рік (№9036143951 від 19.02.2022 року) не була врахована відповідачем як загальна звітна податкова декларація, у зв`язку з чим ним було повторно (додатково) направлено уточнюючу загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік № 9041809361 від 09.03.2022, що підтверджується квитанцією № 2 від 09.03.2022 (а.с.17-73).

Листом №2111/6/11-28-18-06-23 від 08.04.2022 Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомило, що господарству було відмовлено у прийнятті податкової звітності та не підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік, оскільки для щорічного підтвердження такого не подано звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи) код КОАТУУ 3520810100 (а.с.91-92).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача у формі листа, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені Розділом XIV Податкового кодексу України.

За змістом пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пункт 291.3 статті 291 Кодексу визначає, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

За визначенням пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема: четверта група сільськогосподарські товаровиробники: а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Так, Позивач на протязі 2021 року був платником єдиного податку четвертої групи, що Відповідачем не заперечується та не є предметом спору або доказування у даній справі.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Згідно підпункту 298.8.1. пункту 298.8. статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

З аналізу зазначених норм вбачається, що Позивач, як платник єдиного податку, мав обов`язок до 20 лютого поточного року подати контролюючому органу документи, які визначені пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом, з метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік позивачем подані до контролюючого органу відповідні документи, які визначені пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України.

Разом з тим, як було зазначено у відзиві, позивачем несвоєчасно подано звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік № 9041795619 від 09.03.2022 окремо щодо кожної земельної ділянки контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи) код КОАТУУ 3520810100 (Бобринецька міська рада), в якій задекларовано земельна ділянка 7,03 га.

З вищенаведеного слідує, що відповідач відмовив позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік у зв`язку з несвоєчасним поданням обов`язкової звітності.

Відповідно до п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;3)у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Відтак, Податковий кодекс України вказує, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку лише за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, відповідач не приймав рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення позивача з реєстру платників єдиного податку.

Також, суд вважає підставним посилання відповідача на вимоги пп.5 п.299.10 ст. 299 ПК України, як на підставу для не підтвердження статусу платника єдиного податку, з огляду на те, що вказаний пункт ПК України передбачає анулювання реєстрації платника єдиного податку за умови саме неподання податкової звітності, а не за несвоєчасне подання такої звітності.

Таким чином, в разі, коли суб`єкт господарювання вже зареєстрований як платник єдиного податку, то законодавство визначає лише один механізм позбавлення цього суб`єкта господарювання такого статусу це прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення суб`єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку, відповідно до приписів п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України, зокрема, у разі неподання податкової звітності.

Отже, у даному випадку, якщо позивачем не було дотримано пп.298.8.1 п.298.8 ст. 298 Податкового кодексу України в частині не подання до 20 лютого поточного року звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік, відповідач мав обґрунтовані підстави для прийняття рішення про анулювання позивачу реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, до 09.03.2022, тобто до дня подання звітної податкової декларації платника єдиного подат4ку четвертої групи за 2022 рік № 9041795619 від 09.03.2022, відповідач такого рішення не прийняв, а після вказаної дати були відсутні підстави для його прийняття.

Лист від 08.04.2022 № 2111/6/11-28-18-06-23 містить лише інформацію, що господарство втрачає свій статус платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік (а.с.91-92), натомість такий лист не є рішенням контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку, оскільки не містить висновку відповідача про таке анулювання.

Викладені обставини свідчать, що відповідач виявивши факт недотримання позивачем пп.298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України в частині своєчасної подачі податкової звітності, листом повідомив позивача про відмову у прийнятті податкової звітності та не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік, замість виконання положень ст.299 ПК України шляхом прийняття відповідного рішення, яке в свою чергу є підставою для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку.

Крім того, суд зазначає, що контролюючий орган тільки під час проведення документальної перевірки позивача, встановивши обставини, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), повинен прийняти рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку. Водночас, у спірних правовідносинах контролюючим органом не проводилась документальна перевірка позивача, рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку прийнято не було.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Отже, ефективний захист прав є метою адміністративного судочинства. Отже, вирішуючи кожен спір, адміністративні суди, з урахуванням позовних вимог та позицій сторін, повинні застосовувати такі способи захисту, які будуть ефективними на практиці.

Ця мета взаємопов`язана зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13 Конвенції, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі « Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).

Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), п. 95).

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово звертав увагу та вказував на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні вимог ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає зазначеній нормі Конвенції (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12).

Відтак, належним способом захисту та відновлення порушених прав буде визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Кіровоградській області щодо відмови у підтвердженні ОСОБА_1 статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік, зобов`язання Головного управління ДПС у Кіровоградській області підтвердити ОСОБА_2 статус платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік шляхом надання витягу (довідки) про підтвердження такого статусу.

На підставі зазначеного, суд зробив висновок про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС України).

Фактично предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (не з розміру) задоволених (незадоволених) позовних вимог.

За подання даної позовної заяви позивач сплатив судовий збір в сумі 2481,00 грн. (а.с.9), який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Кіровоградській області щодо відмови у підтвердженні селянському (фермерському) господарству ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області підтвердити селянському (фермерському) господарству Титаренка Григорія Олександровича (код ЄДРПОУ 06687914) статус платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік шляхом надання витягу (довідки) про підтвердження такого статусу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь селянського (фермерського) господарства Титаренка Григорія Олександровича (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько