Рішення

від 26.12.2022 по справі 380/14012/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/14012/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2022 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРС Інвест» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БРС Інвест» (далі ТзОВ «БРС Інвест», Товариство, позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області (далі Укртрансбезпека, відповідач), у якій позивач просить суд скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за №343203 від 07.09.2022, винесену в.о. Начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Володимиром Петейчуком про притягнення до відповідальності за ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та стягнення з ТзОВ «БРС Інвест» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується із оскарженою постановою. Наголошує, що відповідальність на підставі ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» несе автомобільний перевізник, однак він не є автомобільним перевізником у відповідності до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт». Покликається на договір оренди транспортного засобу від 01.08.2014, відповідно до якого він передав у строкове платне користування транспортний засіб DAF FAD CF 85 460, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 Товариству з обмеженою відповідальністю «Бетон-Мікс» (ЄДРПОУ 38200875). Також посилається на те, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відбувся за відсутності посадових осіб позивача.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити, і зазначає, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята на підставі акту проведеної перевірки, відповідно до висновків якого позивачем здійснювалися перевезення вантажу без документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Щодо твердження позивача про те, що він не є перевізником, оскільки транспортний засіб знаходиться в користуванні іншого товариства згідно договору оренди транспортного засобу, вказує, що доказів того, що такий договір реалізовано немає. Крім того, зазначає, що позивач належним чином був повідомлений про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що підтверджується повідомленням-запрошенням про розгляд адміністративної справи, списком рекомендованих поштових відправлень та фіскальним чеком АТ «Укрпошта». Тому, відповідач вважає, що оскаржувана постанова є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.

Позивачем в спростування заперечень відповідача, висвітлених у відзиві на позовну заяву подано відповідь на відзив, до якого також долучено докази оплати договору оренди транспортного засобу.

Щодо процесуальних дій у справі суд зазначає, що ухвалою судді від 12.10.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

29.07.2022 посадовими особами Укртрансбезпеки на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку № 011578 від 25.07.2022 проводилась перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, а зокрема транспортного засобу DAF CF 85.460, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , після проведеної якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №342018 від 29.07.2022. Акт підписаний водієм ОСОБА_1 та посадовими особами відповідача.

У вказаному акті перевірки зафіксовано виявлене порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: «при перевезенні вантажу (щебінь) на момент проведення перевірки у водія відсутня товарно-транспортна накладна».

Вказані обставини стали підставою для прийняття відповідачем постанови №343203 від 07.09.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн, у якій відповідач констатував факт допущення позивачем перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. ст. 39, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погоджуючись зі згаданою постановою, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2344-III).

Згідно з ч. 7 ст. 6 Закон №2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі Положення №103).

Згідно з пунктом 1 Положення №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пунктом 4 Положення №103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 4 Порядку №1567 передбачено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За приписами пункту 13 - 15 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відтак, відповідачу надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо автомобільних перевезень.

Під час проведення згаданої перевірки був зупинений транспортний засіб DAF CF 85.460, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що міститься в матеріалах справи, зареєстрований на ТзОВ «БРС Інвест».

Контролюючими особами Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №342018 від 29.07.2022, відповідно до якого зафіксовано виявлене порушення позивачем статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: «при перевезенні вантажу (щебінь) на момент проведення перевірки у водія відсутня товарно-транспортна накладна».

Вказані обставини стали підставою для прийняття відповідачем постанови №343203 від 07.09.2022 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону № 2344-ХІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Відповідно до ст. 53 Закону № 2344-ХІІ при виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати, зокрема сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Як передбачено абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ХІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із ст. 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Враховуючи зміст вищевказаних норм, слідує висновок, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт несуть фізичні чи юридичні особи, які безпосередньо здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами.

Таким чином, приписи ст. 60 Закону № 2344-III передбачають наявність спеціального суб`єкта відповідальності - автомобільного перевізника.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, з наступними змінами та доповненнями (далі - Правила №363).

Згідно із абзацом 18 розділу І Правил №363 перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

За обставин цієї справи ТзОВ «БРС Інвест» є власником транспортного засобу DAF CF 85.460, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .

З матеріалів справи судом встановлено, що 01 серпня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БРС Інвест» (орендодавець) в особі директора Гресь Богдани-Оксани Григорівни, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетон Мікс» (орендар) в особі директора Матвіїва Ігора Михайловича укладено договір оренди транспортних засобів, за умовами п. 1.1. цього договору орендодавець передає в строкове платне користування орендареві техніку спеціального призначення для перевезення та подачі бетонних сумішей, та транспортних засобів для перевезення вантажів (в подальшому транспортні засоби, ТЗ) згідно додатку № 1 до договору: Додаткові відомості про транспортні засоби містяться у додатку № 1 до цього Договору, серед переліку яких транспортний засіб DAF CF 85.460, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 5.1 цього договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Згідно п. 5.2 договору строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.5.1 цього договору та закінчується 01.08.2024 року.

На підтвердження виконання умов цього договору позивачем надано акт приймання-передачі транспортних засобів від 01.08.2014 року, серед яких транспортний засіб DAF CF 85.460, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , та копії платіжних доручень про оплату за оренду транспортних засобів.

Також матеріали справи містять копію накладної на внутрішнє переміщення від 29.07.2022, згідно якої товар «щебінь фр 10х20» в кількості 12,000 т та «колесо б/у» в кількості 23 шт підлягав внутрішньому переміщенню транспортним засобом DAF CF 85.460, номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , від постачальника ТзОВ «Бетон Мікс» (ЄДРПОУ 38200875) адреса навантаження: Івано-Франківська обл., с.Черніїв, вул.Довбуша, 45а до одержувача ТзОВ «Бетон Мікс» (ЄДРПОУ 38200875) адреса розвантаження: Львівська обл., Кам`янка-Бузький р-н, с. Нова Лодина.

Твердження відповідача про те, що договір оренди транспортних засобів від 01 серпня 2014 року укладений між ТзОВ «БРС Інвест» (орендодавець) та ТзОВ «Бетон Мікс» (орендар) фактично не виконувався та що транспортний засіб DAF CF 85.460, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 насправді не був переданий третій особі, не підтверджено жодними доказами та спростовується наведеними вище обґрунтуваннями суду.

Щодо посилань відповідача на те, що належний користувач транспортним засобом визначається згідно відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів та посилається при цьому на Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 № 1388 та Порядок ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 № 779, то суд зауважує, що не внесення відомостей до Реєстру в частині користувача транспортним засобом не спростовує факту виконання умов договору оренди транспортних засобів від 01.08.2014, на підставі якого фактичним користувачем транспортним засобом DAF CF 85.460, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 є ТзОВ «Бетон Мікс».

Наведені обставини в їх сукупності дозволяють зробити висновок, що 29.07.2022 перевізником вантажу в розумінні Закону №2344-ІІІ було ТзОВ «Бетон Мікс», а не ТзОВ «БРС Інвест». Отже, відповідач помилився при визначенні суб`єкта правопорушення, зафіксованого в акті №342018 від 29.07.2022. З огляду на це суд дійшов висновку, що контролюючий орган прийняв необґрунтоване рішення про притягнення ТзОВ «БРС Інвест» до відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, адже в межах розгляду даних спірних правовідносин позивач не є перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому не може нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт згідно з положеннями ст. 60 Закону № 2344-ІІІ.

Покликання відповідача в обґрунтування прийнятого ним спірного рішення на той факт, що водієм під час перевірки не надано накладної на внутрішнє переміщення від 29.07.2022, то суд наголошує, що не подання такої накладної до перевірки не спростовує факту притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, який в межах розгляду даних спірних правовідносин не є перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт».

Щодо аргументів позивача, що його не було повідомлено про розгляд справи, а тому він не міг подати свої доводи та заперечення.

Згідно із абзацом першим п. 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1567) справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Абзацом другим п. 26 Порядку № 1567 передбачено, що про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Відповідно до абзацу першого п. 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Абзацом другим цієї ж норми встановлено, що за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як вбачається із трекінгу поштових відправлень Укрпошти 7902402014040 лист про розгляд матеріалів справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 07.09.2022 був скерований відповідачем 19.08.2022, втім 23.08.2022 не вручений позивачу під час доставки, що зумовило переправлення поштового відправлення до іншого відділення та вручення такого позивачу 26.09.2022.

Відтак, позивач не був повідомлений про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Разом з тим, суд бере до уваги таке. У постанові від 01 березня 2018 року у справі № 820/4810/17 Верховний Суд зазначив, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді та у зв`язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Як наслідок, аргумент позивача щодо невчасного його повідомлення про час і місце розгляду справи не вказує на суттєве порушення, а тому судом до уваги не береться.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача на підтвердження його правових позицій, суд доходить переконання, що оскаржена постанова не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст. 139 КАС України, такі підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРС Інвест» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області №343203 від 07.09.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 03135) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРС Інвест» (код ЄДРПОУ 39304668, місцезнаходження: вул. П. Панча, буд. 9, кв. 62, м. Львів, 79020) 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Сидор Н.Т.