Постанова

від 12.05.2023 по справі 380/14012/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/14012/22 пров. № А/857/1616/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року (суддя Сидор Н.Т., м.Львів)у справі № 380/14012/22 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БРС ІНВЕСТ" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській областіпро визнання протиправною і скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

у жовтні 2022, товариство з обмеженою відповідальністю «БРС Інвест» звернулось до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за № 343203 від 07.09.2022, винесену в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області В.Петейчуком про притягнення до відповідальності за ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та стягнення з товариства адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідальність на підставі ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» несе автомобільний перевізник, однак він не є автомобільним перевізником у відповідності до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт». Покликається на договір оренди транспортного засобу від 01.08.2014, відповідно до якого, він передав у строкове платне користування транспортний засіб DAF FAD CF 85460, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 ТОВ «Бетон-Мікс» (ЄДРПОУ 38200875). Також посилається на те, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відбувся за відсутності посадових осіб позивача.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня2022 року, позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області № 343203 від 07.09.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області на користь ТОВ «БРС Інвест» 2481,00 грн. сплаченого судового збору.

Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, з підстав неповного з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята на підставі акту проведеної перевірки, відповідно до висновків якого позивачем здійснювалися перевезення вантажу без документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Щодо твердження позивача про те, що він не є перевізником, оскільки транспортний засіб знаходиться в користуванні іншого товариства згідно договору оренди транспортного засобу, то такий при здійсненні перевірки та під час розгляду справи не надавався, про його існування не зазначалось та діюче законодавство при таких обставинах передбачає обов`язковість тимчасового реєстраційного талону на транспортний засіб, який теж був відсутній.

Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не подано, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до п. 3 ч. 1ст. 311 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 29.07.2022 посадовими особами Укртрансбезпеки на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку № 011578 від 25.07.2022 проводилась перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, а зокрема транспортного засобу DAF CF 85.460, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 342018 від 29.07.2022. Акт підписаний водієм ОСОБА_1 та посадовими особами відповідача.

У вказаному акті перевірки зафіксовано виявлене порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: «при перевезенні вантажу (щебінь) на момент проведення перевірки у водія відсутня товарно-транспортна накладна».

Вказані обставини стали підставою для прийняття відповідачем постанови № 343203 від 07.09.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн, у якій відповідач констатував факт допущення позивачем перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. ст. 39, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погоджуючись зі згаданою постановою, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що в даних спірних правовідносин позивач не є перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому не може нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт згідно з положеннями ст. 60 цього Закону.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним законом, який регулює спірні відносини у сфері додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт єЗакон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. № 2344-ІІІ.

Відповідно дост. 3 Закону України«Про автомобільний транспорт»цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до ч.14ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі- Порядок № 1567).

Відповідно до п. 1, 2 Порядку № 1567 цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється в тому числі, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 20 Порядку № 1567 передбачено, щовиявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

За приписами пункту 13 - 15 Порядку № 1567 графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону № 2344-ХІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Абзацом 3 ч.1ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, а саме, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями39та48цьогоЗакону, штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно ч.ч.1, 2ст.55 ГК Українисуб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно доЦивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цьогоКодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Таким чином, застосування відповідним органом державної владиадміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідно дост.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»можливе лише до суб`єкта господарювання, а саме до фізичної особи-підприємця або юридичної особи.

Згідно положень п. 2 ч.2ст. 5 Господарського кодексу України, ст.33 Закону № 2344-ІІІсуб`єктами господарювання визнаються громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно дозаконуяк підприємці; автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Здійснивши аналіз чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несе саме автомобільний перевізник, однак, невірно визначив останнього.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що міститься в матеріалах справи, транспортний засіб DAF CF 85.460, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований на ТзОВ «БРС Інвест».

Щодо покликання суду першої інстанції на договір оренди транспортних засобів від 01 серпня 2014 року укладений між ТОВ «БРС Інвест» (орендодавець) та ТОВ «Бетон Мікс» (орендар), відповідно до якого транспортний засіб DAF CF 85.460, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 не використовувався позивачем, то колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п.6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобі, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом МВС України від 11 серпня 2010 № 379, абз 4 пункту 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджено постановою КМУ від 07 вересня 1998 № 1388 передбачено, що для транспортних засобі, які перебувають, зокрема у користуванні фізичних чи юридичних осіб реєстраційним документом наявність якого є обов`язковим, згідно з вимогами статті 39 Закону № 2344-ІІІ, є тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку саме позивач є перевізником і, відповідно, несе відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів.

Позивач не був позбавлений права під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт надати пояснення та/або додаткові докази щодо складення документів відносно неналежної особи, оскільки відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, є обов`язковим документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для автоперевізника.

Схожа позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 22 грудня 2021 року по справі № 420/3371/21.

Щодо покликання позивача на те, що справу розглянено у його відсутності, то порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Указана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18.

За наведених обставин, апеляційний суд вказує, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, при прийнятті постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 343203 від 07.09.2022 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавчими актами України, а відтак вказана постанова відповідає критеріям правомірності і підстави для її скасування відсутні.

Згідно зст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про відмову у задоволені позову.

керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задоволити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року у справі № 380/14012/22 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула