Рішення
від 23.12.2022 по справі 420/13070/21
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13070/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0159650702 від 07.07.2021 року.

Ухвалами суду від 02.08.2021 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; від 23.12.2022 року: відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін по справі.

Згідно зі змістом адміністративного позову, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, з тих підстав, по суті, що: господарські операції із контрагентом позивача, які були предметом перевірки, мали реальний характер, підтверджуються первинними та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку; на час здійснення операцій з постачання товарів юридичні особи мали господарську та податкову правосуб`єктність; можливі порушення контрагентом позивача податкового законодавства не може бути доказом не здійснення саме позивачем господарської діяльності по укладеному договору та має правові наслідки саме для цього суб`єкта господарювання, тоді як позивач не може відповідати за такі порушення; контролюючий орган в контексті перевірки не досліджував відповідні господарські відносини контрагента позивача з іншими суб`єктами господарювання тощо.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог повністю, по суті, з підстав відповідності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення фактичним обставинам, встановленим актом перевірки, на підставі якого його прийнято, та вимогам законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані пояснення, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

З 25.05.2021 року по 02.06.2021 року, відповідно до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 20.05.2021 року № 3235-п та на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області від 25.07.2020 року № 6068/-15-32-07-02, № 6070/-15-32-07-02, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-ІV зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП» (ТОВ «АФ-ГРУПП») щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 16.04.2021 року № 9088805832, яка камерально перевірена 12.05.2021 року (уточнюючих розрахунків до декларації з податку на додану вартість не подавалось до Головного управління ДПС в Одеській області) (далі - Декларація) від`ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ), яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах (березень 2021).

Термін проведення перевірки продовжувався на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 28.05.2021 року № 3546-п, який вручено директору товариства 31.05.2021 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 09 червня 2021 р. № 11054/15-32-07-02/42398892 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АФ-ГРУПП», код ЄДРПОУ 42398892, тел. +38(067)-654-04-86, ts.group.od@gmail.com, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах». (а.с.125-135)

Відповідно до висновку вказаного акту, перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року у Декларації від`ємного значення з податку на додану вартість, з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, встановлено порушення:

- п. 44.1 п. 44.3 п. 44.6 ст. 44, 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПКУ, Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями), в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) на 222 819 грн. за березень 2021 року.

Відповідно до змісту цього акта перевірки, вищенаведені порушення встановлені відповідачем з таких підстав, зокрема:

3.2. Результати перевірки визначення податкового кредиту

(розділ ІІ Декларації)

3.2.1 Перевіркою показників, відображених у рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою» показників за період з 01.03.2021 по 31.03.2021 у загальній сумі 1656037 грн. встановлено завищення задекларованих ТОВ "АФ-ГРУПП" показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою» на суму 222819 грн. за березень 2021 р.

Перевіркою встановлено.

Щодо взаємовідносин з ТОВ "ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ",

код ЄДРПОУ 43444111.

ТОВ "АФ-ГРУПП" уклало договір на організацію перевезень автомобільним транспортом від 02.03.2021 року № 020321-1 з контрагентом постачальником ТОВ "ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ", код ЄДРПОУ 43444111.

На виконання умов договору до перевірки надано:

- Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.03.2021 року № 1 на загальну суму 1 336 915,00 грн. в т.ч. ПДВ - 222 819,17 грн.

- Рахунок на оплату від 30.03.2021 року № 1 на загальну суму 1 336 915,00 грн в т.ч. ПДВ - 222 819,17 грн.

До перевірки надано CMR/ТТН щодо перевезення ТМЦ.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту, відповідає даним додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» за березень 2021 року.

До перевірки надано платіжні доручення за оплату послуг складені на адресу ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ».

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 станом на 31.03.2021 року рахується дебіторська заборгованість в сумі 1 633 085,0 грн. (в т.ч. ПДВ - 272 181 грн.)

Довідково:

Відповідно до баз даних Єдиного реєстру податкових накладних, ІС «Податковий блок», режим «Перегляд результатів співставлення» (станом на дату реєстрації акту перевірки) встановлено наступне:

Згідно даних АІС «Податковий блок» ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ», код за ЄДРПОУ 43444111:

Керівник і головний бухгалтер в одній особі - ОСОБА_1 (НОМЕР_1).

Штатна чисельність працюючих:

Відповідно до поданого ТОВ "ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ", код за ЄДРПОУ 43444111 звіту про прийняття працівника на роботу від 19.03.2021 року № 13738896, від 30.03.2021 року № 14521623 чисельність працівників - 10 осіб:

Посадовими особами платника податків, відповідальними за фінансово-господарську діяльність протягом звітного періоду декларування ПДВ, являлися:

- керівник і головний бухгалтер в одній особі - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідно до звіту про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми 20 - ОПП від 19.03.2021 року № 9057111360, № 9057279264, від 30.03.2021 року № 9067064699 задекларовано об`єкти оподаткування.

ТОВ "ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ" новостворене підприємство (з 10.01.2020 р.), згідно Єдиного реєстру податкових накладних придбання товарів (робіт, послуг) за січень 2021 р. та лютий 2021 р. не було.

Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних за березень 2021 р. ТОВ "ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ", код за ЄДРПОУ 43444111 придбав Дизельне паливо (Код УКТ ЗЕД 2710 19 43 00) у ТОВ "АЛЬФА ОЙЛ", код за ЄДРПОУ 39879816 у кількості - 129 312 л, яке в березні 2021 р. було реалізовано на ТОВ "ТЕРРАГРОУП ВІННЕР", код за ЄДРПОУ 43444881 (Дизельне паливо (Код УКТ ЗЕД 2710 19 43 00)) у кількості - 111 452 л, тобто в залишках у ТОВ "ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ", код за ЄДРПОУ 43444111 знаходилось дизельного пального - 17 860 л.

В середньому вантажний автомобіль витрачає на 100 км - 33-35 л дизельного пального, тобто враховуючи відстані згідно ТТН/CMR між містами України, дизельного пального не вистачить на виконання даних перевезень.

Автомобілі, які вказані в ТТН/CMR відсутні в об`єктах оподаткування (Форма 20-ОПП) ТОВ "ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ", код за ЄДРПОУ 43444111, що дає підставою вважати, що послуги не були виконані ТОВ "ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ". Згідно звіту про прийняття працівника на роботу ТОВ "ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ" від 19.03.2021 року № 13738896, від 30.03.2021 року № 14521623 водії, які вказані в ТТН/CMR та які виконували транспортні послуги - не працевлаштовані на підприємстві ТОВ "ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ".

У разі оренди автомобіля у фізичних осіб ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» повинен відобразити у формі № 4-ДФ виплачений дохід з ознакою « 127» нарахований дохід у вигляді орендної плати. Відповідно до аналізу Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за березень 2021 року, відсутні відомості з ознакою « 127».

Також, за даними Єдиного реєстру податкових накладних, ІС «Податковий блок», «Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено, що підприємством ТОВ "ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ" не зареєстровано податкові накладні щодо отримання автотранспортних послуг, оренди основних засобів (автомобілів).

Також, згідно ТТН/CMR відбувались перевезення 15 березня 2021 р. (2 перевезення), 16 березня 2021 р. (10 перевезень), 17 березня 2021 р. (5 перевезень), тоді як працівники були працевлаштовані на ТОВ "ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ" тільки 18.03.2021 р. (6 осіб) та 23 березня 2021 р. (2 особи).

В свою чергу, 18 березня 2021 р. відбувалось 8 перевезень, 19 березня 2021 р. - 9 перевезень, 20 березня 2021 р. - 8 перевезень, 21 березня - 3 перевезення, 22 березня 2021 р. - 19 перевезень, 23 березня 202 р. - 8 перевезень, 24 березня 2021 р. - 5 перевезень, 25 березня - 3 перевезення, що свідчить про неможливість здійснення автоперевезень із за недостатньої наявності трудових ресурсів, передбачає значно більшого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями.

Крім того, відповідно до відкритих інформаційних ресурсів інтернет-мереж «авто номера» встановлено, транспортні засоби, які вказані у ТТН/CMR зареєстровані на фізичних та юридичних осіб Одеської області - 52 авто на фізичних осіб, Київської області - 1 авто на фізичних осіб, Черкаської області - 1 авто на фізичних осіб, Дніпропетровської області - 1 авто на юридичну особу, Миколаївської області - 2 авто на фізичних осіб, м. Одеса - 11 авто на фізичних осіб та 4 авто на юридичну особу.

А також, зареєстровано 3 легкових автомобіля на фізичних осіб Одеської області марки PEUGEOT, MAZDA, ВАЗ.

Згідно ТТН/CMR на автомобілі PEUGEOT перевозились світодіодні лампи, світильники вагою 11 710 кг, на автомобілі MAZDA перевозилась риба морожена вагою 25 920 кг, на автомобілі ВАЗ перевозились кусторізи масою 21 946,92 кг, що свідчить про неможливість виконання вантажного перевезення легковими автомобілями.

Таким чином, операції ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» по автоперевезенню не можливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, наявності автотранспортних засобів, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

ТОВ "ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ" не відображає у податковій звітності інформацію, що свідчить про достатню наявність у нього основних фондів, транспортних засобів, що необхідні для здійснення господарських операцій з надання послуг та придбання, навантаження, розвантаження, транспортування та зберігання товарів у задекларованих обсягах, а відповідні послуги із залученням стороннього ресурсу не придбавались.

3.2.2 Перевіркою відображених у рядку 16.1. (колонка Б) Декларацій «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» показників за період з 01.03.2021 по 31.03.2021 у загальній сумі 361 864 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення перерахунку авансових платежів за виконання послуг з перевезення вантажів.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.03.2021 по 31.03.2021 у загальній сумі 361864 грн., в рамках заповнення декларацій затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 23 лютого 2017 року № 276 та 23 березня 2018 року № 381) не встановлено завищення (заниження) задекларованих ТОВ "АФ-ГРУПП" показників у рядку 16.1. Декларацій «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду».

Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації):

«встановлено її завищення на 222 819 грн., що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації», оскільки було завищено на 222 819 грн. показник у рядку 10.1 (колонка Б) Декларації за березень 2021 р. внаслідок врахування всупереч п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) при його визначенні з придбання у контрагента-постачальника ТОВ "ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ".

3.3 Результати перевірки визначення від`ємного значення з ПДВ

(розділ ІІІ Декларації)

3.3. Результати перевірки визначення від`ємного значення з ПДВ (розділ ІІІ Декларації)

3.3.1. Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації):

«встановлено її завищення на 222 819 грн. внаслідок завищення показника рядку 17 (колонка Б) Декларації (детально описано у п. 3.2 розділу ІІІ цього акта)».

3.3.2. Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) - «встановлено її завищення на 222 819 грн. внаслідок завищення показника рядку 17 (колонка Б), рядка 19 (колонка Б) та рядка 20.3 (колонка Б) Декларації (детально описано у п. 3.2 розділу ІІІ цього акта)».

Податковим повідомленням-рішенням від 07 липня 2021 року № 0159650702 (а.с.47, 138), відповідач повідомив позивача, що згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 11054/15-32-07-02/42398892 від 09.06.2021 встановлено порушення відповідно до пункту 44.1 статті 44, підпункту «а» пункту 198 статті 198, абзаців першого - третього пункту 198.2, абзаців першого - другого пункту 198.3 статті 198 ПК України, статті 1, пункту 2 статті 9 Закону № 996, статті 2 Положення № 88, зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість:

- щодо декларації: № реєстрації в контролюючому органі - 9088805832; дата реєстрації в контролюючому органі - 16.04.2021; звітний(податковий) період, за який подано декларацію, - березень 2021;

- сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податного кредиту наступного звітного (податкового) періоду, грн. - 222 819.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням відповідача від 07 липня 2021 року № 0159650702, позивач оскаржив його в судовому порядку.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (а.с.9-17, 21-46, 60-105, 154):

- податкових накладних: від 31.03.2021 року №№ 27, 28; від 29.03.2021 року №№ 25, 26; від 17.03.2021 року № 18; від 23.03.2021 року № 24; від 16.03.2021 року № 17; від 22.03.2021 року № 23; від 19.03.2021 року № 22, згідно з якими постачальник (продавець) - ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ», отримувач (покупець) - ТОВ «АФ-ГРУПП»;

- роздруківок даних з Електронного кабінету щодо юридичних осіб за кодом ЄДРПОУ 42398892 (ТОВ «АФ-ГРУПП») та 43444111 (ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ»);

- Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «АФ-ГРУПП» від 22.07.2021 року, відповідно до якого, зокрема, види діяльності: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний), 49.10 Пасажирський залізничний транспорт міжміського сполучення, 49.20 Вантажний залізничний транспорт, 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення, 49.32 Надання послуг таксі, 49.39. Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у., 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду), 49.50 Трубопровідний транспорт, 50.10 Пасажирський морський транспорт, 50.20 Вантажний морський транспорт, 50.30 Пасажирський річковий транспорт, 50.40 Вантажний річковий транспорт, 51.10 Пасажирській авіаційний транспорт, 51.22 Космічний транспорт, 52.10 Складське господарство, 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту, 52.22 Допоміжне обслуговування водного транспорту, 52.22 Допоміжне обслуговування авіаційного транспорту, 52.24 Транспортне оброблення вантажів, 53.10 Діяльність національної пошти, 53.20 Інша поштова та кур`єрська діяльність, 46.21 Оптова торгівля зерном, необроблений тютюном, насінням і кормами для тварин, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

- акту № 1 прийому-передачі (наданих послуг) від 31.03.2021 року, складеного позивачем, як Замовником», та ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ», як Виконавцем, про те, що Виконавцем були виконані такі послуги:

Назва роботи (послуги): Автотранспортні послуги на території України;

Од. вим.: послуга;

К-сть: 1;

Ціна без ПДВ, грн.: 1114095,83;

Сума без ПДВ, грн.: 1114095,83;

Разом без ПДВ, грн.: 1114095,83;

ПДВ, грн.: 222819,17;

ВСЬОГО З ПДВ, грн.: 1336915,00;

- квитанцій про відправлення ДПС одержувачу 42398892;

- договору від 02 березня 2021 р. № 020321-1 на організацію перевезень автомобільним транспортом, укладеного між позивачем, як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ», як Виконавцем, згідно з яким Виконавець зобов`язується виконати та організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів Замовника автомобільним транспортом, по ТТН/CMR/TIR-карнету, на умовах, погоджених Сторонами;

- платіжних доручень: від 16 березня 2021 р. № 43251 на суму 48150,00 грн., від 17 березня 2021 р. № 43271 на суму 271850,00 грн., від 19 березня 2021 р. № 43312 на суму 700000,00 грн., від 22 березня 2021 р. № 43331 на суму 300000,00 грн., від 23 березня 2021 р. № 43349 на суму 250000,00 грн., від 29 березня 2021 р. № 43427 на суму 327854,00 грн., від 29 березня 2021 р. № 43423 на суму 372146,00 грн., від 31 березня 2021 р. № 43461 на суму 412366,00 грн., від 31 березня 2021 р. № 43456 на суму 287634,00 грн., від 22 липня 2021 р. № 44744 на суму 3342,29 грн.;

- рахунку на оплату № 1 від 30 березня 2021 р.;

- CMR, ТТН;

- Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ» від 22.07.2021 року, відповідно до якого, зокрема, види діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний), 17.22 Виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення, 52.24 Транспортне оброблення вантажів, 82.92 Пакування;

- оборотно-сальдової відомості позивача по рахунку 631 за березень 2021 р. стосовно контрагента «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ».

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, відповідачем суду також надано копії, зокрема (а.с.124, 135зв.-137, 139-145):

- доповідної записки Управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області № 786/15-32-07-02-12 від 25.05.2021 по темі: продовження документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АФ-ГРУПП», код ЄДРПОУ 42398892;

- Додатку № 4 до акта перевірки (пункт 2.6): Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ «АФ-ГРУПП», код ЄДРПОУ 42398892;

- Акту від 09 червня 2021 р. № 1804/15-32-07-02/42398892, складеного посадовими особами відповідача про відмову від отримання та підписання акту перевірки ТОВ «АФ-ГРУПП», код ЄДРПОУ 42398892;

- доказів надіслання акту перевірки та податкового повідомлення-рішення позивачу поштою;

- наказу відповідача від 20.05.2021 № 3235-п «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «АФ-ГРУПП», код ЄДРПОУ 42398892, з відміткою про його отримання директором товариства - позивача 25.05.2021;

- наказу відповідача від 28.05.2021 № 3546-п «Про продовження терміну проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «АФ-ГРУПП», код ЄДРПОУ 42398892, з відміткою про його отримання директором товариства - позивача 31.05.2021;

- направлень на перевірку від 24 травня 2021 року № 6070/15-32-07-02, № 6068/15-32-07-02 з відмітками про їх пред`явлення 25.05.2021;

- запиту відповідача до позивача від 25.05.2021 року про надання завірених копій первинних документів, з відміткою про його отримання директором товариства - позивача 25.05.2021.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України (в редакції, чинній до 01.01.2022 року), у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України (в редакції, чинній з 01.01.2022 року), суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 (далі - Положення № 88).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України, зокрема, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п.п. 78.6-78.8 ст. 78 ПК України строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 82.2 ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Згідно з п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 86.3 ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Відповідно до п. 86.10 ст. 86 ПК України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Відповідно до п.п. 85.4, 85.6 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідно до п. 85.7 ст. 85 ПК України отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до абзаців першого - третього пункту 198.2 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Абзацами першим - другим пункту 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Статтею 1 Закону № 996-XIV «Визначення термінів» наведене значення термінів, які вживаються для цілей цього Закону.

Частиною 2 статті 9 Закону № 996-XIV передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до пунктів 2.1-2.18 глави 2 Положення № 88 «Первинні документи», первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов`язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Фізичні та юридичні особи, які беруть участь у здійсненні операцій, пов`язаних з прийомом і видачею грошових коштів, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об`єктів майна, забезпечуються підприємством, установою, що виконує ці операції, копіями первинних документів про таку операцію.

Якщо правилами документообігу підприємства передбачена можливість відображення господарської операції, щодо якої на момент закінчення складання облікових регістрів бухгалтерського обліку за звітний період від контрагента у терміни, встановлені законодавством, не отримано первинного документа, підставою для перенесення інформації про таку господарську операцію до облікових регістрів бухгалтерського обліку є належним чином оформлений внутрішній первинний документ (акт), складений посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг.

Господарські операції, наведені у внутрішньому первинному документі (акті), оцінюються в порядку, визначеному національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Додаткові вимоги до порядку створення первинних документів про касові і банківські операції, рух цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об`єктів майна передбачаються іншими нормативно-правовими актами.

У випадках, установлених законодавством, а також відповідними органами державної влади України, бланки первинних документів можуть бути віднесені до бланків суворої звітності. Бланки суворої звітності друкуються за зразками типових або спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, із обов`язковим друкуванням на бланках квитанцій, білетів, талонів, абонементів тощо їх номінальної вартості. Всі бланки суворої звітності підлягають нумерації, спосіб нанесення якої (нумератором, типографським способом) встановлюють відповідні органи державної влади.

Порядок використання та обліку бланків первинних документів суворої звітності, а також коло господарських операцій, оформлення яких провадиться на таких бланках, установлюються окремими нормативно-правовими актами.

Записи у первинних документах, облікових регістрах повинні здійснюватися тільки у темному кольорі чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою електронних засобів оброблення інформації та іншими засобами, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого строку зберігання документів та запобігли внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень.

Вільні рядки в первинних документах підлягають обов`язковому прокреслюванню.

Електронний документ створюється з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Первинні документи, що пройшли обробку, повинні мати відмітку, яка виключає можливість їх повторного використання: при ручній обробці - дату запису в обліковий регістр, а при обробці електронними та іншими засобами - відтиск штампу оператора, відповідального за їх обробку, або відмітку, придатну для її оброблення електронними засобами.

Усі документи, що додаються до прибуткових та видаткових касових ордерів, а також документи, що стали підставою для нарахування заробітної плати та інших подібних виплат, підлягають обов`язковому погашенню штампом або ручним надписом "Одержано" або "Сплачено" із зазначенням дати (числа, місяця, року).

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України встановлено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;

завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу;

наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

На підставі встановлених судом обставин, вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та правових висновків Верховного Суду суд дійшов висновку, що позиція відповідача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи, з таких підстав.

І. Відповідно до змісту Додатку 15 до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (пункт 2 розділу ІІ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 № 1204 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 846), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за № 124/28254 (далі - Порядок № 1204), у податковому повідомленні-рішенні Форми «В4» (заповнюється після 01 січня 2021 року, у тому числі

за результатами документальних перевірок, розпочатих після 01 січня 2021 року), зазначається, зокрема:

«що згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 та пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України та на підставі акта перевірки

(посилання на акт перевірки (номер, дата складання))

встановлено порушення підпункту _____ пункту _____ статті _____ Податкового кодексу України і зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість».

Отже, у податковому повідомленні-рішенні Форми «В4» може бути встановлене лише порушення вимог Податкового кодексу України.

Проте, згідно з вищенаведеним змістом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідачем встановлено порушення, зокрема, статті 1, пункту 2 статті 9 Закону № 996, статті 2 Положення № 88.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято без дотримання вищенаведених вимог Додатку 15 до Порядку № 1204.

Крім того, як встановлено судом вище, статтею 1 Закону № 996-XIV «Визначення термінів» наведене значення термінів, які вживаються для цілей цього Закону, а Положення № 88 не містить статей, при цьому глава 2 Положення № 88 «Первинні документи» Відповідно містить 18 пунктів (2.1-2.18).

Також, встановлені відповідачем в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні порушення статті 1, пункту 2 статті 9 Закону № 996, статті 2 Положення № 88 також не відповідають висновкам акта перевірки, на підставі якого його прийнято, у яких взагалі не конкретизовано, які саме положення Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями), порушено позивачем.

При цьому слід зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості щодо оскаржуваного рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача.

Відтак, невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Додатково щодо встановлених відповідачем порушень статті 1, пункту 2 статті 9 Закону № 996, статті 2 Положення № 88 суд звертає увагу відповідача на те, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Необхідно зазначити, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Крім того, не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах.

Подібні висновки міститься в постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 804/939/16, від 26 червня 2018 року у справі № 826/3006/14, від 27 листопада 2018 року у справі № 826/11629/1, від 06 листопада 2018 року у справі № К/9901/3443/18, від 17 листопада 2022 року у справі № 400/2136/19.

ІІ. Виходячи зі змісту акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, допущення позивачем порушень встановлені відповідачем по взаємовідносинам з його контрагентом-постачальником автотранспортних послуг ТОВ "ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ", з таких підстав, зокрема:

Згідно даних АІС «Податковий блок» ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ», код за ЄДРПОУ 43444111:

Керівник і головний бухгалтер в одній особі - ОСОБА_1 (НОМЕР_1).

Штатна чисельність працюючих:

А також, зареєстровано 3 легкових автомобіля на фізичних осіб Одеської області марки PEUGEOT, MAZDA, ВАЗ.

Разом з тим, щодо обґрунтування відповідачем правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення із посиланням на податкову інформацію та на результати аналізу баз даних ДПС, даних ЄРПН щодо контрагента-постачальника позивача, щодо постачальників контрагента позивача тощо - слід зазначити таке.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, зокрема, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі:

- податкових декларацій (розрахунків),

- фінансової, статистичної та іншої звітності,

- регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом,

- первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також

- отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України;

- судові рішення;

- податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

З наведених положень ПК України вбачається, що податкова інформація - є лише однією, а не єдиною та/або альтернативною, з перелічених підстав щодо її проведення та підстав для висновків під час її проведення.

Отже, документальна перевірка позивача, зокрема, по взаємовідносинам з його контрагентом-постачальником автотранспортних послуг - ТОВ «ЛЕКС-ІСТ ПРОФІ КОНСАЛТ», код за ЄДРПОУ 43444111, проведена відповідачем без дотримання вищенаведених підстав щодо її проведення та підстав для висновків під час її проведення.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Жодних доводів щодо вжиття відповідачем всіх можливих заходів для отримання доказів, які не були покладені в основу оскарженого рішення до його прийняття, але які не були отримані з незалежних від нього причин, - відповідачем не наведено та доказів на їх підтвердження не надано.

Суд також не приймає до уваги вищенаведене обґрунтування відповідача, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

Інформація з баз даних АІС Податковий блок та податкова інформація щодо контрагента позивача, на яку посилається відповідач, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.

Зазначена правова позиція міститься у судових рішеннях Верховного Суду, від 06.02.2018 року у справі № 816/166/15-а (№ К/9901/8403/18), від 27.03.2018 року у справі № 816/809/17, від 22.06.2022 року у справі № 280/4902/19, від 06.07.2022 року у справі № 280/522/20, від 30.11.2022 року у справі № 160/1368/20, від 13.12.2022 року у справі № 420/5731/19 тощо.

У той же час, податковим органом не заперечується факт реєстрації відповідних податкових накладних по спірних господарських операціях з придбання позивачем відповідних послуг в Єдиному реєстрі податкових накладних, а в акті перевірки зауважень до їх оформлення не зазначено.

У період здійснення вказаних господарських операцій як позивач, так і його контрагент-постачальник були зареєстровані, як юридичні особи, не перебували та не перебувають у стані припинення.

Також, матеріали справи не містять доказів та відомостей про скасування податковими органами свідоцтв платників ПДВ як позивача, так і його контрагента тощо.

Крім того, податкове законодавство не ставить в залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, від господарських та виробничих можливостей, якщо цей платник (покупець, орендар тощо) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певними постачальниками товарів (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товарів (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Указана позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 20.03.2020 у справі № 813/5407/15, від 16.04.2020 у справі № 810/3443/18, від 01.10.2020 у справі № 814/2202/16.

Також, посилання контролюючого органу на відсутність матеріальних та трудових ресурсів у спірного контрагента позивача також не виключає можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Вказана позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 квітня 2020 року у справі № 818/806/16, від 30.09.2020 у справі № 820/1120/16, від 03.08.2022 року у справі № 826/7593/17 тощо.

Відповідно, висновки відповідача про допущені позивачем порушення із посиланням на вищенаведену податкову інформацію щодо контрагента позивача - є необґрунтованими, недоведеними та безпідставними.

Суд зазначає, що за сукупністю встановлених судом обставин, надані позивачем первинні документи, які були у розпорядженні відповідача під час перевірки, у повній мірі розкривають зміст спірних господарських операцій та підтверджують їх реальність.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.01.2018 № К/9901/873/18, від 17 листопада 2022 року у справі № 400/2136/22, від 1 грудня 2022 року у справі № 320/5878/19, від 13 грудня 2022 року у справі № 420/5731/19.

Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Частиною першою статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

За статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) у §§ 70, 71 рішення від 22 січня 2009 року зазначив: що стосується зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ, Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1.

Суд звертає увагу податкового органу на те, що наявна у контролюючого органу податкова інформація про контрагента позивача не є належним доказом безтоварності спірних господарських операцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок/надання послуг, як у дослідженому судом випадку, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Указана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 26.03.2019 року по справі № 804/13206/13, від 02.04.2019 року по справі № 804/1444/14, від 09.04.2019 року по справі № 822/1602/13-а.

Таким чином, висновки перевірки, які ґрунтуються лише на даних податкової інформації по спірному контрагенту, без проведення зустрічних звірок із реальним дослідженням первинної документації контрагента, є безпідставними.

У свою чергу, доказів про наявність фактів, які б свідчили про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагента та злагодженості дій між ними контролюючим органом всупереч вимог процесуального закону надано не було.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач не довів обставин, на яких гуртуються його висновки, а отже не виконав обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення.

Виходячи з вищенаведеного, викладені в акті перевірки висновки відповідача про встановлені порушення - є необґрунтованими, недоведеними та безпідставними, та такими, що не відповідають актуальним правовим висновкам Верховного Суду з вищенаведених питань.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем суду не наведено та не надано.

Щодо решти доводів сторін слід також зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.);

- з урахуванням пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, відповідно до якого податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, відповідно

суд, із застосуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновків, що:

- оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07 липня 2021 року № 0159650702 прийняте відповідачем: не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню, відповідно;

- адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

В прохальній частині позову позивач просить стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати.

Також, 03.12.2021 року від представника позивача до суду надійшла заява про стягнення судових витрат з відповідача, в якій останній просить стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати у розмірі 3342,29 грн. судового збору та 12000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення від 22 липня 2021 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у сумі 3342,29 грн., яка є належною за подання даного позову. (а.с.8)

Відповідно стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 3342,29 грн. (три тисячі триста сорок дві гривні двадцять дев`ять копійок).

Щодо розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу.

Представником позивача на доведення понесених судових витрат, в частині витрат на професійну правничу допомогу, надано (а.с.162-167):

- договору від 31 серпня 2020 року № 5/31/08 про надання правничої допомоги, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП», як «Замовником», та Адвокатським об`єднанням «МІТРАС», як «Виконавцем», згідно з яким, зокрема:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати йому відповідно до умов договору необхідну правничу допомогу, консультації, представництво інтересів в суді всіх інстанцій на території України, в третейському суді, міжнародному комерційному арбітражі та інших державних органах, підприємствах, установах організаціях, з усіх питань, що стосуються прав і законних інтересів Замовника, а Замовник зі свого боку зобов`язується прийняти зазначені послуги та оплатити їх.

3. ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКІВ

3.1. Надання правничої допомоги Виконавцем здійснюються на умовах передоплати. Обсяг і розмір вартості правничої допомоги, узгоджується сторонами в Додатковій угоді.

3.2. Оплата правничої допомоги здійснюється Замовником до 15 числа щомісяця. Рахунки виставляється з 1 по 5 число кожного календарного місяця.

3.3. Оплата за цим Договором здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі виставленого рахунку.

3.4. Не пізніше 5 числа після фактичного надання правничої допомоги, Виконавець зобов`язується направити Замовнику в електронній формі Акт прийому-передачі наданих послуг (правничої допомоги) в двох примірниках. Після узгодження його Замовником, оригінали документів відправляються Замовнику поштою.

3.5. Замовник зобов`язаний прийняти наданий йому об`єм правничої допомоги і протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання Акту прийому-передачі наданих послуг (правничої допомоги) підписати його і направити Виконавцю. У разі відсутності письмових зауважень в зазначений вище термін - послуги вважаються наданими належним чином і прийнятими Замовником.

3.6. За письмовою згодою Сторін може бути передбачено інший порядок розрахунків за виконання дій Виконавцем за цим договором, що оформляється додатковою угодою до договору;

- додаткової угоди від 19.07.2021 року № 2 до Договору № 5/31/08 про надання правничої допомоги від 31.08.2020, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП», як «Замовником», та Адвокатським об`єднанням «МІТРАС», як «Виконавцем», відповідно до якої, зокрема:

1. Виконавець за завданням Замовника надає йому правничу допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього у справі про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0159650702 від 07.07.2021, а Замовник приймає та оплачує надану йому правничу допомогу на умовах даної додаткової угоди;

2. З питань, пов`язаних з виконанням обов`язків, передбачених п. 1 даної додаткової угоди, Виконавець надає Замовнику в рамках адвокатської діяльності наступну правничу допомогу:

- усне або письмове консультування з юридичних питань;

- представництво в органах ДПС, адміністративних судах та судах загальної юрисдикції будь-якої інстанції, органах державної виконавчої служби, територіальних органах Казначейства, з правом, наданим відповідним процесуальним законом позивачу, відповідачу та третім особам (без обмеження повноважень);

- інші дії, пов`язанні з виконанням умов п.1 даної угоди;

3. Виконавець та Замовник погодили вартість за надання правничої допомоги щодо захисту прав та інтересів останнього: вартість однієї години роботи адвоката становить 2000,00 (дві тисячі) гривень

4. Замовник здійснює оплату за правничу допомогу на підставі рахунку Виконавця протягом одного місяця з дня його отримання.

- акту пройому-передачі правничої допомоги від 25.11.2021, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП», як «Замовник», з однієї сторони, та Адвокатське об`єднання «МІТРАС», як «Виконавець», в особі голови Гудкова Сергія Олексійовича, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, уклали цю Додаткову угоду до Договору № 5/31/08 про надання правничої допомоги від 31.08.2020 про наступне:

1. Виконавець у період з 19.07.2021 по 25.11.2021 надав Замовнику правничу допомогу, передбачену Додатковою угодою № 2 від 19.07.2021 до договору про надання правничої допомоги № 5/31/08 від 31.08.2020, у справі № 420/13070/21 за позовом ТОВ «АФ-ГРУПП» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, а саме:

- ознайомлення із актом перевірки та іншими документами, їх правовий аналіз, вироблення та узгодження із Замовником правової позиції - 20.07.2021 - 3 години роботи адвоката;

- підготовка та подання позовної заяви ТОВ «АФ-ГРУПП» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (13 аркушів) - 26.07.2021 - 3 години роботи адвоката.

2. Адвокат витратив на надання правничої допомоги, передбаченої у п. 1 Акту, загалом 6 (шість) годин робочого часу.

3. Сторони погодили, що загальна вартість наданої Адвокатом Клієнту правничої допомоги, яка передбачена п. 1 Акту, становить 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок, виходячи із того, що розмір гонорару за надання правничої допомоги складає 2000,00 (дві тисячі) гривень за одну годину роботи адвоката.

4. Виконання Додаткової угоди № 2 від 19.07.2021 до договору про надання правничої допомоги № 5/31/08 від 31.08.2020 доручено адвокату Адвокатського об`єднання «МІТРАС» Гудкову Сергію Олексійовичу (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 002648 від 19.11.2014).

- рахунку-фактури № 25/11/21 від 25.11.2021 року на суму 12000, 00 грн.

21.12.2022 року від представника відповідача до суду електронною поштою надійшло клопотання, вхід. № ЕП/37134/21, в якому останній просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу, зазначених у письмовій заяві ТОВ «АФ-ГРУПП», з таких підстав:

- Верховним Судом у додатковій постанові від 12.09.2018 року (справа № 810/4749/15), аналізуючи положення статті 134 Кодексу адміністративного судочинства краї визначено, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подавати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи, безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі;

- також Верховним Судом у постанові від 22.12.2018 року (справа № 826/856/18) зазначено про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги;

- відтак, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження);

- ГУ ДПС в Одеській області зауважує, що розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Тобто час на відвідування суду представник позивача не витрачає;

- також, позивачем не було надано до клопотання достатніх доказів співмірності заявлених позивачем до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката із: складністю справи (сума оскаржуваного податкового повідомлення-рішення складає 222819,00 гривень) та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони;

- представником ТОВ «АФ-ГРУПП» не було надано детального опису робіт (наданих послуг) саме по справі № 420/13070/21 та жодного доказу на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 12000,00 гривень;

- компенсація витрат на правову допомогу в адміністративних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді;

- отже, досі виникає питання щодо співмірності заявленої суми на правничу допомогу у розмірі 12000,00 гривень зі складністю справи. Згідно аналізу судових рішень винесених адміністративними судами України (згідно єдиного державного реєстру судових рішень) по справах за участю державних органів, стосовно практики відшкодування витрат на правничу допомогу, середня сума відшкодування витрат на правову допомогу по Україні складає від 1000 грн. до 5000 грн., що дає підстави вважати про надмірне перевищення заявлених витрат на правову допомогу;

- розмір гонорару адвокату з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги;

- оцінивши витрати з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, ГУ ДПС в Одеській області дійшов висновку, що ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала, великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому вважає справедливим призначити позивачеві компенсації витрат на правову допомогу адвоката, що становить розмір прожиткового мінімуму на 2021 рік;

- отже, розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги.

Порядок та підстави розподілу витрат на професійну правничу допомогу передбачені ст. 134 КАС України.

Так, відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до абз.абз. 1, 2 ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Аналізуючи вказане, суд дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин щодо розміру витрат на оплату послуг адвоката судом також враховано висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року у справі № 160/6899/20, якою залишено без змін додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 у справі № 160/6899/20, з таких підстав:

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 15 червня 2020 року між адвокатським бюро «Трофімов Дмитро Юрійович» (Бюро) та Міхолап Владиславою Владиславівною (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №15/06/2020 та додаткову угоду №2 від 24 липня 2020 року до Договору про надання правової допомоги № 15/06/2020 від 15 червня 2020 року, за умовами якого Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову (професійну правничу) допомогу щодо представництва його інтересів в суді. Зокрема, сторони погодили перелік послуг з правової допомоги Бюро, їх вартість та порядок оплати за наступні юридичні послуги, а саме: складання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року у справі № 160/6899/20 - 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень) 00 коп. Оплата вартості юридичних послуг (правової допомоги) Бюро здійснюється Клієнтом за послуги, визначені у пунктах 1.1-1.2 пункту 1 Додаткової угоди протягом десяти днів з набрання законної сили остаточним рішенням суду по даній справі Клієнта.

На підтвердження обґрунтованості витрат на правничу допомогу в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги № 15/06/2020, додаткова угода № 2 від 24 липня 2020 року до Договору про надання правової допомоги № 15/06/2020 від 15 червня 2020 року, акт приймання-передачі послуг за додатковою угодою № 2 від 11 серпня 2020 року.

Отже, за фактом надання зазначених послуг правової допомоги складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг від 11 серпня 2020 року на загальну суму 5 000,00 грн.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що заявлена сума 5000,00 грн для відшкодування витрат на правничу допомогу не є співмірною, а тому дійшов до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 500,00 грн.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, як вже зазначалось, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

На виконання зазначеного обов`язку суб`єкт владних повноважень подав до суду апеляційної інстанції заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу. В обґрунтування своєї позиції суб`єкт владних повноважень послався на те, що заявлений до стягнення розмір витрат є неспівмірним із складеністю справи та обсягом наданих послуг.

Проте переконливих доказів в спростування неспівмірності заявлених до компенсації витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивачем суду не надано.

Отже, з урахуванням встановленого, а також: складності справи, яка відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4, ч.ч. 4, 6 ст. 12 КАС України є справою незначної складності; фактичний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; наявність викладених в постановах висновків Верховного Суду щодо певних питань спірних правовідносин по суті справи; обсягу фактично наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значення справи для позивача тощо, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Отже, стягненню з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 р. № 928) до 31 грудня 2022 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Справу розглянуто, рішення прийнято та складено також з урахуванням: часу тимчасової непрацездатності головуючого судді; часу перебування головуючого судді у відпустці; фактичного часу забезпечення суду електроенергією; часу повітряних тривог; наказу голови Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2022 року № 9-ОС/Д/С «Про особливий режим роботи Одеського окружного адміністративного суду»; статей 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»; законів України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», якими затверджено Укази Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, від 22.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022; рішення Ради суддів України від 24.02.2022 № 9.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 159, 241-246, 250, 255, 258, 262, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП» (місцезнаходження вул. Інбер Віри, буд. 5, прим. 302н, м. Одеса, 65014; ідентифікаційний код юридичної особи: 42398892) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 07 липня 2021 року № 0159650702.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП» судовий збір в сумі 3342,29 грн. (три тисячі триста сорок дві гривні двадцять дев`ять копійок) та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень нуль копійок).

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова


Дата ухвалення рішення	23.12.2022
Оприлюднено	29.12.2022
Номер документу	108079084
Судочинство	Адміністративне
Суть	визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Цховребова М.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 23.12.2022 по справі 420/13070/21ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —420/13070/21

Рішення від 23.12.2022

Рішення
від 23.12.2022 по справі 420/13070/21
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД