Постанова

від 26.12.2022 по справі 320/2342/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2342/21 Суддя першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Кучми А.Ю., Лічевецького І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2021 року Комунальне підприємство «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» (далі - Позивач, КП «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС у Київській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.07.2019 №0137555005, від 13.11.2019 №0207925004, від 24.02.2020 №0033925004 та від 28.02.2019 №0059805005.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 позов задоволено частково - визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 24.02.2020 №0033925004 та від 28.02.2019 №0059805005 про застосування штрафу за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), в частині сум штрафних санкцій за порушення термінів сплати за рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу, наказ ДПА України від 07.12.2010 №927. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

При цьому, задовольняючи позовні вимог в частині, суд першої інстанції виходив з того, з урахуванням положень п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України граничним строком сплати податкових зобов`язань за рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу були 2013-2014 роки, а оскільки камеральні перевірки проведені у 2019-2020 роках, то податкові повідомлення-рішення від 24.02.2020 №0033925004 та від 28.02.2019 №0059805005 про застосування штрафу за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), в частині сум штрафних санкцій за порушення термінів сплати за рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу, наказ ДПА України від 07.12.2010 №927, є протиправними і підлягають скасуванню.

Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд вказав, що ці ж індивідуальні акти в частині сум штрафних санкцій за порушення термінів сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковими деклараціями є правомірними, позаяк сплачені Позивачем кошти правомірно зараховувалися Відповідачем в рахунок погашення податкового боргу. Крім того, суд підкреслив, що матеріалами справи підтверджується порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, а відтак податкові повідомлення-рішення від 25.07.2019 №0137555005 та від 13.11.2019 №0207925004 є законними та обґрунтованими.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким КП «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів, наводячи висновки актів камеральних перевірок, також зазначає, що несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов`язання має своїм негативним наслідком застосування штрафних санкцій.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2022 було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 10.11.2022.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2022 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не є предметом апеляційного оскарження, то судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Київській області.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що КП «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» (ідентифікаційний код 35799423, місцезнаходження: 09600, Київська обл., Рокитнянський р-н, селище міського типу Рокитне, вул. Ентузіастів, будинок 7) 12.03.2008 було зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 9-10).

Відповідно до свідоцтва №100112215 про реєстрацію платника податку на додану вартість Позивач 17.04.2018 був зареєстрований платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 357994210190; а.с. 11).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 у справі №810/6549/14 задоволено прокурора Рокитнянського району Київської області та стягнуто з КП «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» (код 35799423) на користь Державного бюджету України в особі Рокитнянського відділення Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області податковий борг у сумі 564 177,98 грн.

Указана постанова набрала законної сили 30.12.2014.

У подальшому ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 заяву Комунального підприємства «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» про розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №810/6549/14 задоволено та розстрочено виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 в адміністративній справі №810/6549/14 на 3 (три) роки, зі сплатою платежів рівними частинами щомісячно по 14 811 (чотирнадцять тисяч вісімсот одинадцять) грн 85 коп. в дохід державного бюджету, до повного погашення заборгованості у розмірі 533 226 (п`ятсот тридцять три тисячі двісті двадцять шість) грн 32 коп.

Указана ухвала набрала законної сили 26.03.2015.

На виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 про розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №810/6549/14 податковим керуючим Комунального підприємства «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» розроблено помісячний графік погашення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 533 226,32 грн у період з 24.04.2014 по 26.03.2018, що підтверджується супровідним листом Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС України в Київській області від 24.03.2015 №1058/10/10-19 (а.с. 16-18).

Судом першої інстанції також встановлено, що Позивачем на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 та з урахуванням листа-повідомлення податкового органу від 24.03.2015 №1058/10/10-19 сплачено розстрочені суми в розмірі 533 226,32 грн, з яких 495 220,68 грн - основний платіж; 38 005,64 грн - пеня, у визначений контролюючим органом період (а.с. 19-55, 67, 95, 116, 121, 127).

Матеріали справи свідчать, що працівниками ГУ ДФС у Київській області у лютому 2019 року на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку КП «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» з питань перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

У ході перевірки встановлено, що Позивачем:

- несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання за жовтень - грудень 2016 року, рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 02.03.2015, чим порушено п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, за що п. 126.1 ст. 126 цього Кодексу передбачена відповідальність;

- несвоєчасно зареєстровано виписані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підлягаю наданню покупцю-платнику податку на додану вартість, що є порушенням вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, за що абз. 1, 2 п. 120-1.1 ст. 120-1 цього Кодексу передбачено відповідальність.

Висновки перевірки зафіксовані в акті від 04.02.2019 №408/50-05/35799423 (а.с. 109-110).

За наслідками перевірки контролюючим органом 28.02.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0059805005, яким за порушення п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України на підставі ст. 126 останнього до Позивача застосовано штрафні санкції на суму 14 909,67 грн за затримку від 529 до 1 823 календарних днів строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 74 548,35 грн (20%; а.с. 163).

Крім того, працівниками ГУ ДПС у Київській області у жовтні 2019 року на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку КП «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» з питань перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

У ході перевірки встановлено, що Позивачем:

- несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання за серпень - листопад 2017 року, рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 02.03.2015, чим порушено п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, за що п. 126.1 ст. 126 цього Кодексу передбачена відповідальність;

- несвоєчасно зареєстровано виписані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підлягаю наданню покупцю-платнику податку на додану вартість, що є порушенням вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, за що абз. 1, 2 п. 120-1.1 ст. 120-1 цього Кодексу передбачено відповідальність.

Висновки перевірки зафіксовані в акті від 22.10.2019 №311/50-04/35799423 (а.с. 74-76).

За наслідками перевірки контролюючим органом 13.11.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0207925004, яким за порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на підставі п. 120-1.1 ст. 201 останнього до Позивача застосовано штрафні санкції на суму 416,53 грн за затримку на 15 календарних днів і менше реєстрації податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 4 165,32 грн (10%; а.с. 167-168).

Поряд з іншим, матеріали справи свідчать, що працівниками ГУ ДФС у Київській області у червні 2019 року на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку КП «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» з питань перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

У ході перевірки встановлено, що Позивачем:

- несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання, чим порушено п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, за що п. 126.1 ст. 126 цього Кодексу передбачена відповідальність;

- несвоєчасно зареєстровано виписані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підлягаю наданню покупцю-платнику податку на додану вартість, що є порушенням вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, за що абз. 1, 2 п. 120-1.1 ст. 120-1 цього Кодексу передбачено відповідальність.

Висновки перевірки зафіксовані в акті від 20.06.2019 №1842/50-05/35799423 (а.с. 56-59).

За наслідками перевірки контролюючим органом 25.07.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0137555005, яким за порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на підставі п. 120-1.1 ст. 201 останнього до Позивача застосовано штрафні санкції на суму 7,79 грн за затримку від 31 до 60 календарних днів реєстрації податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 25,95 грн (20%; а.с. 165-166).

Київським окружним адміністративним судом встановлено, що працівниками ГУ ДПС у Київській області у січні 2020 року на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку КП «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» з питань перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

У ході перевірки встановлено, що Позивачем:

- несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання, чим порушено п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, за що п. 126.1 ст. 126 цього Кодексу передбачена відповідальність;

- несвоєчасно зареєстровано виписану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підлягаю наданню покупцю-платнику податку на додану вартість, що є порушенням вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, за що абз. 1, 2 п. 120-1.1 ст. 120-1 цього Кодексу передбачено відповідальність.

Висновки перевірки зафіксовані в акті від 31.01.2020 №62/50-04/35799423 (а.с. 103-107).

За наслідками перевірки контролюючим органом 24.02.2020 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0033925004, яким за порушення п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України на підставі ст. 126 останнього до Позивача застосовано штрафні санкції на суму 32 016,88 грн за затримку від 541 до 1 981 календарних днів строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 160 084,40 грн (20%; а.с. 169-172).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 75, 87, 102, 120-1, 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, оскільки контролюючий орган не мав права проводити перевірку поза межами 1095-денного граничного строку подання податкової декларації чи сплати грошових зобов`язань, у той час як факти несвоєчасної сплати грошових зобов`язань за податковими деклараціями та несвоєчасної реєстрації податкових накладних підтверджуються матеріалами справи.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.Згідно п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Таким чином, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання є предметом камеральної перевірки, яка проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу.

Указаний висновок суду апеляційної інстанції узгоджується й позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 28.07.2021 у справі №320/356/19.

Пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України передбачено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За правилами п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 113.1 статті 113 Податкового кодексу України закріплено, що строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов`язань.

При цьому граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (п. 114.1 ст. 114 ПК України).

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 ПК України у редакції, яка була чинною на час виникнення у Позивача податкового боргу, що стягнуто рішенням суду у справі №810/6549/14, платник податку зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

При цьому, згідно п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У свою чергу, згідно п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Системний аналіз наведених норм у своєму комплексному взаємозв`язку свідчить, що камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами, при самостійному визначенні напрямку платежу чи при зарахуванні сплачених платником коштів згідно з черговістю виникнення податкового боргу).

Інше тлумачення розглядуваної законодавчої норми ставило би в заздалегідь невигідне становище того платника, який вжив необхідних заходів і погасив податковий борг без розстрочення, оскільки такий платник податків підлягав би відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, а інший платник (якому борг було розстрочено) - ні.

Указану позицію висловлено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 05.07.2022 у справі № 808/3431/17.

Отже, у межах спірних правовідносин контролюючий орган мав право проводити камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме не пізніше закінчення 1095 дня, з дня подання декларації Позивачем, а відповідно і застосовувати санкції до платника податків виключно в межах періоду, що перевірявся, тобто з урахування строків давності.

Аналогічна позиція щодо застосування указаних правових норм висловлена Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 у справі №823/457/18.

Аналіз змісту постанови Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 у справі №810/6549/14 свідчить, що стягнутий з КП «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» податковий борг в сумі 564 177,98 грн (у тому числі пеня - 44 975,09 грн) виник у зв`язку з несплатою самостійно визначених грошових зобов`язань з податку на додану вартість згідно податкових декларацій з цього податку, поданих за вересень 2011 року - серпень 2014 року.

У свою чергу, з урахуванням норм п. 203.1 ст. 203 ПК України граничним терміном подання Позивачем останньої із зазначених вище податкових декларацій з податку на додану вартість було 21.09.2017.

Відтак, з урахуванням наведених вище висновків та встановлених обставин предметом камеральної перевірки у лютому та червні 2019 року не могла бути своєчасність сплати зобов`язань з податку на додану вартість за деклараціями, поданими за вересень 2011 року - серпень 2014 року, оскільки встановлений 1095-дений строк граничного їх подання минув ще у вересні 2017 року.

Отже, нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових (грошових) зобов`язань з податку на додану вартість з граничними термінами сплати до 31.10.2013, 01.12.2013, 31.12.2013 та 31.01.2014 перебувало поза межами правового поля з огляду на положення норм ст. ст. 102, 113 ПК України, а відтак спірні індивідуальні акти обґрунтовано скасовані судом першої інстанції в частині, що стосується застосування штрафу за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), в частині сум штрафних санкцій за порушення термінів сплати за рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу, наказ ДПА України від 07.12.2010 №927

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді А.Ю. Кучма

І.О. Лічевецький

Повний текст постанови складено та підписано 26 грудня 2022 року.