Ухвала

від 31.01.2023 по справі 320/2342/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 січня 2023 року

м. Київ

справа №320/2342/21

адміністративне провадження № К/990/3047/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року у справі №320/2342/21 за позовом Комунального підприємства «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Комунальне підприємство «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- від 25 липня 2019 року №0137555005, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 7,79 грн за затримку від 31 до 60 календарних днів реєстрації податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 25,95 грн;

- від 13 листопада 2019 року №0207925004, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 416,53 грн за затримку на 15 календарних днів і менше реєстрації податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 4 165,32 грн;

- від 24 лютого 2020 року №0033925004, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 32 016,88 грн за затримку від 541 до 1 981 календарних днів строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 160 084,40 грн;

- від 28 лютого 2019 року №0059805005, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 14 909,67 грн за затримку від 529 до 1 823 календарних днів строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 74 548,35 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 24 лютого 2020 року №0033925004 та від 28 лютого 2019 року №0059805005 про застосування штрафу за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), в частині сум штрафних санкцій за порушення термінів сплати за рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу, наказ ДПА України від 07 грудня 2010 року №927. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно із частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності.

На час звернення позивача з адміністративним позовом, а саме у 2021 році, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2270 гривні.

Спір у цій справі виник щодо правомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень, загальна сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, є справою незначної складності.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).

На підставі викладеного вбачається, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 359 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року у справі №320/2342/21 за позовом Комунального підприємства «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко