Рішення

від 14.12.2022 по справі 906/596/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/596/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Жарський В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Касянчук С.В. - ордер серії АМ №1023460 від 10.08.2022;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Магнолія плюс 1"

до Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів"

про стягнення 640 000,00грн

Приватне підприємство "Магнолія плюс 1" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" з позовом про стягнення 640 000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання охоронних послуг №Ф01/21 від 18.03.2021 в частині оплати наданих послуг.

В якості правових підстав позову позивач зазначає ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 615, 627, 628, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.173, 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 15.08.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

Ухвалою суду від 04.10.2022 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу №906/596/22 до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 01.12.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 14.12.2022 о 14:30.

Представник позивача в судовому засіданні 14.12.2022 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Подав клопотання про долучення до матеріалів справи копій квитанції №1000814069862 від 03.08.2022 і додаткової угоди №1 від 01.03.2022 до договору про надання охоронних послуг №Ф01/21 від 18.03.2021 та просив суд поновити строк для їх подачі, у зв`язку з неможливістю їх надання до суду у визначений законом строк.

Представник відповідача в судове засідання 14.12.2022 не з`явився, хоча з датою, часом та місцем розгляду справи був повідомлений засобами електронного зв`язку, про що свідчить відповідна роздруківка суду (а.с. 104).

При цьому, суд враховує, що відповідно до ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Всі ухвали Господарського суду Житомирської області у справі №906/596/22 оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua), а тому учасники справи могли ознайомитися з їх текстом, оскільки були обізнані з судовим розглядом справи, що вбачається з доданих матеріалів.

Згідно п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що явка представника відповідача у судове засідання обов`язковою не визнавалася, суд вважає, що його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Щодо клопотання представника позивача про поновлення строку для подання додаткових доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Представником позивача в клопотанні про долучення до матеріалів справи доказів зазначено про неможливість отримання вчасно відповідних доказів від свого довірителя з підстав перебування останнього поза межами Житомирської області з метою здійснення волонтерської діяльності для потреб Збройних Сил України.

З огляду на зазначене та з врахуванням поважності причин неможливості у визначений законом строк подати відповідні докази, клопотання представника позивача стосовно поновлення строку для подання доказів, як і саме клопотання щодо долучення до матеріалів справи доказів, підлягає задоволенню.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи.

18.03.2021 між Приватним підприємством "Магнолія плюс 1" (виконавець, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (замовник, відповідач) укладено договір №Ф01/21 про надання охоронних послуг (далі - Договір) (а.с. 17-19).

Згідно п.1.1 Договору замовник передає, а виконавець приймає на себе обов`язки по забезпеченню охорони майна ПрАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" за адресою: Житомирська обл., Коростенський р-н., с. Гулянка, вул. Молодіжна, 18.

Обов`язки та перелік послуг виконавця визначено п.2.1 Договору.

Відповідно до п.2.2.5 Договору замовник зобов`язаний здійснювати оплату послуг виконавця в розмірі та строк, передбачені розділом 7 Договору.

Згідно п.7.1 Договору замовник щомісячно сплачує виконавцю суму грошових коштів за відпрацьований місяць на підставі Акту здачі-прийняття виконаних робіт. Акт виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного відпрацьованого місяця, а також по закінченні терміну дії Договору. Відповідальність за своєчасне оформлення та надання вказаних документів Замовнику несе Виконавець. Вчасне ненадання вказаних документів замовнику є підставою для неперерахування замовником коштів за виконані роботи до моменту їх надання.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що ціна послуг охорони за цим Договором зазначається сторонами у Протоколі узгодження ціни (Додаток № 2 до Договору).

За змістом п.7.3 Договору перерахування коштів на поточний рахунок виконавця здійснюється не пізніше 5 числа місяця, наступного за відпрацьований.

Пунктом 10.1. Договору сторони погодили, що Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 18.03.2022.

Водночас, згідно додаткової угоди №1 від 01.03.2022 до договору №Ф01/21 про надання охоронних послуг від 18.03.2021 сторони дійшли згоди щодо продовження строку дії Договору до 18.03.2023 (а.с. 110).

Відповідно до Додатку №2 до Договору (Протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони) сторонами досягнута домовленість про договірну ціну за здійснення заходів охорони по договору від 18.03.2021, яка становить 30 000,00грн за один цілодобовий пост охорони. Згідно Договору вартість послуг охорони становить 120 000,00грн у місяць (а.с. 22).

Позивач умови Договору виконував належним чином, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

1) №7/21 від 19.04.2021 з 18 березня по 18 квітня 2021 року на суму 120 000,00грн;

2) №10/21 від 19.05.2021 з 18 квітня по 18 травня 2021 року на суму 120 000,00грн;

3) №14/21 від 18.06.2021 з 18 травня по 18 червня 2021 року на суму 120 000,00грн;

4) №17/21 від 16.07.2021 з 18 червня по 18 липня 2021 року на суму 120 000,00грн;

5) №20/21 від 18.08.2021 з 18 липня по 18 серпня 2021 року на суму 120 000,00грн;

6) №23/21 від 17.09.2021 з 18 серпня по 18 вересня 2021 року на суму 120 000,00грн;

7) №26/21 від 18.10.2021 з 18 вересня по 18 жовтня 2021 року на суму 120 000,00грн;

8) №29/21 від 18.11.2021 з 18 жовтня по 18 листопада 2021 на суму 120 000,00грн;

9) №32/21 від 17.12.2021 з 18 листопада по 18 грудня 2021 року на суму 120 000,00грн;

10) №1/22 від 17.01.2022 з 18 грудня 2021 по 18 січня 2022 року на суму 120 000,00грн;

11) №4/22 від 18.02.2022 з 18 січня по 18 лютого 2022 року на суму 120 000,00грн;

12) №7/22 від 18.03.2022 з 18 лютого по 18 березня 2022 року на суму 120 000,00грн;

13) №10/22 від 18.04.2022 з 18 березня по 18 квітня 2022 року на суму 120 000,00грн;

14) №14/22 від 18.05.2022 з 18 квітня по 18 травня 2022 року на суму 120 000,00грн;

15) №17/22 від 17.06.2022 з 18 травня по 18 червня 2022 року на суму 120 000,00грн;

16) №18/22 від 18.07.2022 з 18 червня по 18 липня 2022 року на суму 120 000,00грн (а.с. 23-38).

18.07.2022 сторони уклали Акт прийому-передачі об`єкта під охорону, в якому зазначили, що виконавець повертає, а замовник приймає майно, зняте з охорони, що зазначено в Додатку №1 до Акту і знаходиться на території підприємства замовника. Об`єкт передано в належному стані, згідно переліку Додатку №1, без будь-яких явних зовнішніх пошкоджень та дефектів (а.с. 39).

Таким чином, 18.07.2022 договір №Ф01/21 про надання охоронних послуг від 18.03.2021 припинив свою дію в частині надання позивачем відповідачу охоронних послуг. Водночас, у частині розрахунків - залишився невиконаним.

Так, відповідач станом на 18.07.2022 не в повному обсязі розрахувався з позивачем за надані охоронні послуги, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок за період дії Договору, з яких вбачається, що відповідач оплатив позивачу вартість охоронних послуг на загальну суму 1 280 000,00грн (а.с.40-41), у той час, коли станом на 18.07.2022 він мав сплатити загальну суму у розмірі 1 920 000,00грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надані охоронні послуги за Договором становить 640 000,00грн (1 920 000,00грн - 1 280 000,00грн).

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору в частині оплати в повному обсязі, позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією №03/08-1 від 03.08.2022 щодо погашення заборгованості за надані охоронні послуги (а.с. 43-47, 109).

Однак, відповідач не відповів на претензію позивача і не сплатив кошти, докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Посилаючись на порушення відповідачем п.7.1, 7.2 та 7.3 Договору, позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення 640 000,00грн заборгованості за надані охоронні послуги.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов`язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3 ст.173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Суд дійшов висновку, що договір про надання охоронних послуг №Ф01/21 від 18.03.2021 за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Приписами ч.1 ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто (ч.1 ст.902 ЦК України).

Частиною 1 ст.903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

З огляду на викладене вище, а також враховуючи положення ст.530 Цивільного кодексу України і зміст п.7.3. Договору №Ф01/21 від 18.03.2021, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих послуг на момент розгляду справи настав.

Проте, як судом зазначалося вище, відповідач свого обов`язку з оплати наданих позивачем послуг належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 640 000,00грн.

Згідно ч. 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони .

Зважаючи на задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що судовий збір необхідно покласти на відповідача.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20 000,00грн, суд зазначає наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123 ГПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу в розмірі 20 000,00грн представником позивача подано копію договору про надання правової допомоги №22/07/1 від 22.07.2022 (а.с. 81-85), ордер серії АМ №1023460 від 10.08.2022 на ім`я Касянчука Сергія Вікторовича (а.с. 49), Акт приймання-передачі наданої правової допомоги за договором №22/07/1 від 22.07.2022 про надання правової допомоги від 22.07.2022 (а.с. 86), квитанцію №31/10/1 від 31.10.2022 про оплату наданих послуг у розмірі 20 000,00грн (а.с. 87).

Частинами 5, 6 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015), а також висновки Європейського суду з прав людини, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої Європейського суду з прав людини вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08. 2019 у справі №915/237/18.

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Так, зокрема, представник позивача, обґрунтовуючи суму витрат на професійну правову допомогу, посилається на п.2.1 договору №22/07/1 від 22.07.2022 про надання правової допомоги від 22.07.2022, в якому зазначено про надання останнім позивачу юридичної допомоги у вигляді, зокрема, представництва та захисту прав і законних інтересів ПП "Магнолія плюс 1" у Північно-західному апеляційному господарському суді з приводу стягнення з ПАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" заборгованості за договором №Ф01/21 про надання охоронних послуг від 18.03.2021, що, у свою чергу, є передчасним при розгляді справи в суді першої інстанції.

Отже, враховуючи вищевикладене, характер та рівень складності даної справи, тривалість і кількість судових засідань, у яких брав участь представник позивача, а також відсутність заперечень відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (11563, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Гулянка, вул. Молодіжна, буд. 18; ідентифікаційний код 00110177) на користь Приватного підприємства "Магнолія плюс 1" (10001, м. Житомир, вул. Київська, буд. 79, офіс 10; ідентифікаційний код 35795460):

- 640 000,00грн заборгованості за надані охоронні послуги;

- 9 600,00грн витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору;

- 10 000,00грн витрат на професійну правову допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 26.12.22

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - представнику позивачу на електронну поштуsergey.kasyanchuk.big@gmail.com

3 - відповідачу (рек.) та на електронну адресу: ukbm61@ukr.net

4 - представнику відповідача на електронну пошту: lvol@ukr.net