Рішення

від 05.12.2022 по справі 911/1253/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2022 р. Справа № 911/1253/22

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон Форвардінг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт»

про стягнення 423702,18 грн.

за участі представників сторін

позивача не з`явився;

відповідача Абоімов О.Ю. адвокат за довіреністю № YAS-28/12/21-384 від 28.12.2021

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон Форвардінг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт» про стягнення 423702,18 грн.

Позов пред`явлено з підстав неналежного виконання відповідачем умов Договору про надання транспортно-експедиторських послуг у міжнародному сполученні №YAS-29/10/20-5 від 29 жовтня 2020 року, зокрема, щодо оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.08.2022 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.08.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.08.2022 та від 19.09.2022 підготовче засідання відкладалось.

Ухвалами суду від 13.09.2022 та від 16.09.2022 було відмовлено в задоволенні поданих клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон Форвардінг» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 03.10.2022 було вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 24.10.2022.

19.10.2022 на електронну адресу суду від ТОВ «Фаетон Форвардінг» надійшло клопотання про розгляд справи за наявними в ній документами за відсутності представника позивача.

24.10.2022 на адресу суду (вх. номер 14855/22) від ТОВ «Ясенсвіт» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання відповідачеві часу для реалізації процесуальних прав та обов`язків.

Ухвалою суду від 24.10.2022 клопотання відповідача було задоволено та відкладено розгляд справи на 21.11.2022.

10.11.2022 від позивача через електронну пошту суду надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 21.11.2022 в режимі відео конференції.

Ухвалою суду від 10.11.2022 в задоволенні поданого клопотання було відмовлено з підстав відсутності технічної можливості проведення.

21.11.2022 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання, за змістом якого останній просить суд задовольнити позовні вимоги та провести судове засідання, призначене на 21.11.2022 за відсутності уповноваженого представника позивача.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача усно висловив власну позицію стосовно заявлених позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що у представлених позивачем товарно-транспортних накладних не міститься будь-яких означень та підтверджень стосовно здійснення господарських операцій між ТОВ «Фаетон Форвардінг» та ТОВ «Ясенсвіт», оскільки в даному випадку перевізником був ТОВ «Рув Транс». Крім того, відповідач просив суд взяти до уваги, що інші документи, надані позивачем в якості підтвердження підстав заявленого позову, зокрема, акти надання послуг та рахунки на оплату, не були направлені на адресу відповідача. Таким чином, за доводами відповідача, не доречно стверджувати, що подані ТОВ «Фаетон Форвардінг» документи підтверджують факт надання та прийняття послуг перевезення та існування між сторонами господарських правовідносин, а відтак підстав для задоволення позовних вимог немає.

Ухвалою суду від 21.11.2022 розгляд справи по суті було відкладено на 05.12.2022.

Позивач в судове засідання 05.12.2022 не з`явився та про причини неявки суд не повідомив. Присутній в судовому засіданні представник відповідача виступив із заключним словом, вказавши на підстави для відмови в задоволенні позовних вимог, які були озвучені ним в попередньому судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаетон Форвардінг» (надалі - експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт» (надалі - замовник) був укладений Договір про надання транспортно-експедиторських послуг у міжнародному сполученні №УАБ-29/10/20-5 від 29 жовтня 2020 року (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору, замовник доручає і надає для перевезення вантаж, а експедитор забезпечує доставку вантажу, в пункт призначення автомобільним транспортом на території України та за її межами відповідно до умов заявок замовника, залучаючи до виконання умов цього Договору третіх осіб.

Як зазначає позивач, відповідно до заявки №YAS-02/02/22-370 від 02/02/2022 року та заявки №YAS-02/02/22-371 від 02/02/2022 року на транспортно-експедиторські послуги до Договору, були виконані послуги із перевезення контейнерів, на підставі чого виставлені рахунки на оплату №1433 від 16.02.2022 року на суму 165 440 грн. 20 коп. та рахунку на оплату №1432 від 15.02.2022 року на суму 258 261 грн. 98 коп.

Зважаючи на те, що вказані рахунки не оплачені в повному обсязі та за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 423702,18 грн, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

В усних поясненнях представника відповідача, які він висловив в судовому засіданні, останній не погоджується із пред`явленим позовом, мотивуючи свої заперечення тим, що ТОВ «Фаетон Форвардінг» не надано будь-яких належних доказів, які б свідчили, що саме з боку позивача були здійснені послуги з перевезення вантажу. Це пояснюється тим, що в поданих міжнародних товарно-транспортних накладних CMR № 190, 262, 489, 584, 638, 954 в якості перевізника вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «Рув Транс», а відправника вантажу - Zhucheng Dongxiao Biotechnology Co., яке не має жодного відношення до укладеного між сторонами у справі Договору.

До того ж, згідно п. 1.2 Договору, послуги з перевезення обов`язково мають супроводжуватись створеною заявкою, яка є невід`ємною частиною Договору та в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення, що вчинено не було. Також з боку позивача не було належним чином оформлено та надіслано разом з описом вкладення в цінний лист пакет документів для підпису, а тому говорити про те, що надані в якості доказів акти та рахунки на даний час не оплачені та безпідставно не підписані, законних підстав не має, оскільки доказів їх належного направлення та отримання не надано. Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про необґрунтованість та недоведеність заявленого позову, у зв`язку з чим представник ТОВ «Ясенсвіт» просив в позові відмовити повністю.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд встановив наступне.

Згідно укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаетон Форвардінг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт» Договору про надання транспортно-експедиторських послуг у міжнародному сполученні №УАБ-29/10/20-5 від 29 жовтня 2020 року визначено наступні умови:

Пунктом 1.2 Договору заявка є невід`ємною частиною цього Договору, в якій відображається істотні умови конкретного перевезення, а саме: найменування товару, кількість (вага) та пакування вантажу, його особливі характеристики, найменування та місцезнаходження вантажовідправника та вантажоодержувача, пункти відправлення та призначення вантажу, маршрути перевезення, державні реєстраційні номери транспортного засобу, прізвище, ім`я, по-батькові та інші дані водія транспортного засобу, вимоги щодо технічного та санітарного стану транспортного засобі, особливі вказівки замовника, дата і час завантаження та розвантаження або строк виконання перевезення, вартість послуг, інші вимоги до перевезення вантажу.

Експедитор зобов`язується забезпечити доставку вантажу в повному обсязі без пошкоджень в пункт призначення у встановлений термін згідно умов заявки і видати уповноваженій особі вантажоодержувача разом із товарно-супровідними документами. Підтвердженням отримання вантажу вантажоодержувачем являється підпис і штамп (печатка) вантажоодержувача у відповідній графі міжнародної автомобільної накладної (п. 2.2.6).

Відповідно п. 3.1 Договору, вартість послуг та порядок розрахунків за цим Договором узгоджується сторонами в заявках на організацію перевезення і зазначається в рахунках-фактурах експедитора.

Пунктом 3.2 визначено, що оплата послуг здійснюється замовником протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту підписання замовником акту приймання-передачі наданих послуг та одержання належним чином оформлених документів, що перелічені в п. 3.3 даного Договору.

Згідно п. 3.3 для здійснення оплати експедитор надає замовнику не пізніше ніж через 5 (п`ять) банківських днів після здійснення перевезення на підставі реєстру наступні належно оформлені документи: рахунок-фактуру, акт прийому-передачі наданих послуг (2 примірники), податкова накладна (якщо експедитор є платником ПДВ); видаткова накладна з печаткою вантажовідправника та вантажоодержувача (з кожного розвантаження); CMR (2 примірники).

Підтвердженням факту надання послуг по даному Договору є підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг (п. 3.5).

Згідно пункту 7.1 Договору, останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020. Якщо жодна із сторін за 10 днів до закінчення його дії не попередить іншу сторону про розірвання цього Договору, такий Договір продовжує свою дію на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.

Усі правовідносини, що виникають з цього Договору або пов`язані із ним, регламентуються цим Договором, відповідними нормами чинного законодавства України, Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП), а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості (п. 8.1 Договору).

У випадку виникнення між сторонами договірних правовідносин визначальною в даному контексті є оцінка договору, який згідно із частиною 2 статті 11 ЦК України є підставою виникнення у сторін певного обсягу прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу, а відповідно до статті 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Як визначено нормами статті 920 ЦК України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно з положеннями статті 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави (Глава 65 ЦК України) поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначаються також нормами Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", норми статей 8 та 9 якої кореспондуються з приписами ст. 929 ЦК України стосовно предмету та умов зазначеного Договору.

Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України № 57-V від 01.08.2006 також передбачено, що ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Таким документом може бути міжнародна автомобільна накладна (СМR).

Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (автомобільних), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до ст. 4 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, зокрема, наданою сторонами CMR, якою підтверджується прийняття вантажу до перевезення. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Згідно зі ст. 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Статтею 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів передбачено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

У відповідності до ч.1 ст. 5 Конвенції вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В якості підстави заявлених вимог позивачем визначено неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору щодо оплати виставлених рахунків та актів надання послуг, які неодноразово були надіслані відповідачеві засобами електронної пошти та 30.05.2022 на поштову адресу відповідача, про що свідчить накладна Укрпошти № 65014092441191. Однак, незважаючи на отримання всіх документів, передбачених Договором та закінчення строку виконання грошового зобов`язання, відповідач оплату не здійснив та акти не підписав.

З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що посилання позивача стосовно надіслання на адресу ТОВ «Ясенсвіт» для підписання та оплати вищеперелічених документів не знайшли свого документального підтвердження, оскільки опис вкладення у цінний лист за номером № 65014092441191, а також додані на підтвердження накладна Укрпошти та дві квитанції датовані 30.05.2022 лише свідчить про направлення на адресу відповідача претензії № 27-01/1 від 27.05.2022 кількістю 2 аркуші та акту звірки розрахунків від 26.05.2022 кількістю 2 аркуші.

Разом з тим, ані в доданому описі, ані в будь-яких інших поданих до матеріалів справи документів не вбачається, що акти надання послуг № 1432 від 15.02.2022 на суму 258261,98 грн та № 1433 від 16.02.2022 на суму 165 440,20 грн та рахунки на оплату складені до цих актів, були предметом пересилки між сторонами, в тому числі і електронними засобами зв`язку, про які зазначає позивач.

Таким чином, суд приходить до висновку, що будь-яких належних та допустимих доказів надання - вручення або надсилання за адресою відповідачу актів надання послуг та виставлених рахунків на оплату суду не надано.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу, що п. 1.2 сторони обумовили обов`язкове оформлення заявки, яка є невід`ємною частиною Договору та яка містить всі істотні умови конкретного перевезення, товару, кількість (вага) та пакування вантажу, його особливі характеристики, найменування та місцезнаходження вантажовідправника та вантажоодержувача, пункти відправлення та призначення вантажу і т.п.

Зазначаючи про надання послуг з перевезення вантажу, позивач вказує на те, що ним були виконані заявки №YAS-02/02/22-370 від 02/02/2022 року та заявки №YAS-02/02/22-371 від 02/02/2022 року. Однак, матеріали справи не містять конкретного обґрунтування та подання зазначених доказів, зокрема, і самих заявок.

До того ж, суд бере до уваги, що з поданих документів вцілому неможливо простежити, що подані міжнародні автомобільні накладні (СМR), датовані 15.02.2022 та 16.02.2022, перевізником в яких є ТОВ «Рув транс», відправником Zhucheng Dongxiao Biotechnology Co., а одержувачем ТОВ «Ясенсвіт» виконані на підставі укладеного між сторонами у справі Договору від 29.10.2020.

В той же час, оскільки спір у справі стосується наявності правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг перевезення, суд додатково вказує, що п. 3.2. визначено, що оплата послуг здійснюється замовником протягом 30 банківських днів з моменту підписання замовником акту приймання-передачі наданих послуг та одержання належним чином оформлених документів (рахунку-фактури, CMR).

Згідно із частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Отже, сторони погодили, що обов`язок здійснити оплату за надані послуги перевезення виникає після надання експедитором оригіналу рахунку, акту надання послуги перевезення та оригіналу CMR.

Відтак, враховуючи відсутність доказів належного виконання позивачем своїх зобов`язань щодо надання відповідачу акту надання послуги перевезення та оригіналу CMR, рахунку на оплату, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, пункту 3.1, 3.2, 3.5 Договору, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажу на момент розгляду справи не настав.

А відтак, узагальнюючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем, по-перше, не доведено суду належними та допустимими доказами факту виконання ним своїх зобов`язань в частині надання послуг з перевезення вантажу, по-друге, існування підстав для звернення до суду з заявленим позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, в сукупності із поданими доказами.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності ТОВ «Фаетон Форвардінг», як позивач у справі та особа, яка стверджує про порушення відповідачем зобов`язань за Договором про надання транспортно-експедиторських послуг у міжнародному сполученні, мав довести обставину щодо надання ним послуг перевезення та настання строку оплати за надані ним послуги, як наслідок право звернення до суду з позовом. Проте наявності таких доказів судом встановлено не було.

Відповідно до ч. 1,4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Процесуальне законодавство встановлює критерії, відповідність яким визначає здатність того чи іншого доказу мати доказову силу. Такими критеріями є належність, допустимість, достовірність та достатність доказів.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено свого порушеного права у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог відмовляє.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.12.2022.

Суддя О.В. Щоткін