Рішення

від 20.12.2022 по справі 921/619/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 грудня 2022 року м.Тернопіль Справа № 921/619/22 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ГОЛДІ ГРУП, м.Кременчук Полтавської області

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю БЕРЕЗОВИЦЬКИЙ КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЯ, с.Острів Тернопільського району Тернопільської області

про стягнення 75238,42грн,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився.

Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛДІ ГРУП», м.Кременчук Полтавської області, звернулося 16.11.2022 (згідно з відтиском календарного штемпеля відділення поштового зв`язку на конверті поштового відправлення №3960502037255) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «БЕРЕЗОВИЦЬКИЙ КОМБІНАТ «БУДІНДУСТРІЯ», с.Острів Тернопільського району Тернопільської області, про стягнення 50172,08грн боргу, 10689,72грн інфляційних нарахувань, 1084,54грн 3% річних, 8274,87грн пені, 5017,20грн штрафу, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №Т-11 від 05.05.2021 в частині здійснення розрахунку за поставлений товар.

Зокрема, позивачем зазначено, що за період з 05.05.2021 по 22.02.2022 ним було поставлено окремими партіями за видатковими накладними товар, загальною вартістю 3093322,67грн, котрий відповідачем оплачено частково в розмірі 3043150,59грн, а решта товару на суму 50172,08грн залишається неоплаченою. Останнє відвантаження товару здійснено 29.10.2021 на підставі видаткової накладної №Т-2910/1 на суму 131943,38грн, який підлягав оплаті до 03.11.2021; водночас, останній платіж відповідачем проведено 21.02.2022 на суму 20000,00грн, тому позивачем визначено період нарахування штрафних санкцій на суму боргу з 22.02.2022 по 11.11.2022 (3% річних); з 22.02.2022 по 21.08.2022 (пені); березень-жовтень 2022 року (інфляційні втрати).

Заперечення відповідача.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався і в судове засідання не з`явився; заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у встановлений строк не заявив. Про пред`явлення цього позову відповідачу відомо, про що свідчить інформація веб-сайту АТ «Укрпошта» про отримання 05.12.2022 позовних матеріалів (відстеження поштового відправлення №3960502105528 від 16.11.2022 долучено до справи).

Процесуальні дії суду у справі.

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2022 цей позов розподілено на розгляд судді Андрусик Н.О.

Ухвалою суду від 29.11.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з призначенням судового засідання на 20.12.2022.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Натомість згідно поданого його представником засобами електронного зв`язку клопотання без номера від 19.12.2022 (вх.№8639 від 19.12.2022) розгляд справи просив здійснювати без його участі, вказавши про те, що заявлені позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явився; а про причини неявки суду не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення оператора поштового зв`язку №4601102961232 від 07.12.2022 про вручення 06.12.2022 поштового відправлення №4602510434565 від 02.12.2022, яким направлялася на адресу ТДВ «БЕРЕЗОВИЦЬКИЙ КОМБІНАТ «БУДІНДУСТРІЯ» ухвала суду від 29.11.2022 про відкриття провадження у справі; жодних клопотань не заявив.

Оскільки неявка учасників справи, належним чином повідомлених про судове засідання, не є перешкодою для розгляду справи, суд, враховуючи клопотання позивача про розгляд справи без його участі, вважає за можливе розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом на підставі наявних у справі доказів та зміст спірних правовідносин.

05 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОЛДІ ГРУП» як Продавцем та Товариством з додатковою відповідальністю «БЕРЕЗОВИЦЬКИЙ КОМБІНАТ «БУДІНДУСТРІЯ» як Покупцем укладено договір поставки №Т-11 (далі - договір), відповідно до умов якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупця товар, а Покупець - прийняти товар та оплатити його вартість на умовах та в порядку, визначеному цим договором (п.1.1, 3.1, 4.1 договору).

Пунктом 1.2 договору визначено, що товар поставляється партіями, асортимент, кількість, ціна та термін поставки товару визначаються у видаткових накладних та/або специфікаціях, які є невід`ємною складовою цього договору.

Згідно з п.3.2 договору товар відвантажується на умовах FCA згідно з Міжнародних правил тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС».

Розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п.2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору визначено, що Покупець сплачує вартість товару на умовах 100% вартості товару, визначеної в рахунку-фактурі Продавця, протягом п`яти днів з дати отримання рахунку-фактури, якщо інше не буде передбачено у відповідних Специфікаціях до договору. Датою отримання товару є дата видаткової накладної.

Відповідно до п.2.3 договору облік розрахунків за цим договором здійснюється за договором в цілому. Взаєморозрахунки за документами закриваються в хронологічному порядку. За наявності заборгованості Покупця за попередні поставки за цим договором при надходженні оплати за поставлений товар, оплата зараховується за раніше поставлений товар, незважаючи на зазначення посилання в призначенні платежу на іншу поставку в межах цього договору.

Загальна вартість договору орієнтовно визначена в сумі 2000000,00грн (з ПДВ); загальна сума цього договору визначається сумою всіх підписаних Специфікацій та/або видаткових накладних та/або виставлених рахунків (п.2.4 договору).

Відповідно до п.4.3 договору право власності на товар переходить від Продавця до Покупця з моменту прийняття товару, що засвідчується відміткою Покупця на відповідній видатковій накладній.

У випадку невиконання зобов`язань з оплати поставленого товару в строк, що перевищує 30 календарних днів з дати поставки товару, Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої суми (п.7.1 договору).

Також, відповідно до п.7.2 договору за несвоєчасну оплату вартості поставленого товару Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,2% за кожен день прострочення.

Згідно з п.9.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021, але в будь якому разі діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Як вказує позивач, і це вбачається з матеріалів справи, за період з 05.05.2021 по 22.02.2022 ТОВ ГОЛДІ ГРУП поставлено Товариству з додатковою відповідальністю БЕРЕЗОВИЦЬКИЙ КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЯ товар на загальну суму 3093322,67грн, що підтверджується копіями видаткових накладних та товарно-транспортних накладних №Т-0605/1 від 06.05.2021 на суму 80367,49грн, №Т-2605/2 від 26.05.2021 на суму 74923,50грн, №Т-0106/1 від 01.06.2021 на суму 347815,64грн, №Т-1606/2 від 16.06.2021 на суму 102 069,98грн, №Т-2406/1 від 24.06.2021 на суму 632325,60грн, №Т-2906/1 від 29.06.2021 на суму 141266,45грн, №Т-1407/1 від 14.07.2021 на суму 316215,80грн, №Т-2007/3 від 20.07.2021 на суму 108895,02грн, №Т-2307/3 від 23.07.2021 на суму 140977,57грн, №Т-0208/3 від 02.08.2021 на суму 258590,04грн, №Т-0908/1 від 09.08.2021 на суму 139488,00грн, №Т-2008/2 від 20.08.2021 на суму 55828,50грн, №Т-2008/4 від 20.08.2021 на суму 114387,00грн, №Т-0109/2 від 01.09.2021 на суму 85453,70грн, №Т-0809/1 від 08.09.2021 на суму 215055,00грн, №Т-0110/5 від 01.10.2021 на суму 147720,00грн, №Т-2910/1 від 29.10.2021 на суму 131943,38грн.

На виконання умов договору позивачем виставлено для оплати відповідачу рахунки-фактури №3490 від 06.05.2021 на суму 80367,49грн, №4973 від 26.05.2021 на суму 74923,50грн, №4575 від 20.05.2021 на суму 347815,64грн, « 6164 від 16.06.2021 на суму 102069,98грн, №6273 від 18.06.2021 на суму 613800,00грн, №6548 від 29.06.2021 на суму 141266,45грн, №6817 від 12.07.2021 на суму316215,80грн, №7309 від 20.07.2021 на суму 109243,02грн, №7563 від 22.07.2021 на суму 140977,57грн, №7635 від 27.07.2021 на суму 258590,04грн, №7937 від 09.08.2021 на суму 139488,00грн, №8246 від 20.08.2021 на суму 55828,50грн, №8569 від 01.09.2021 на суму 194333,63грн, №8493 від 30.08.2021 на суму 215055,00грн, №9894 від 01.10.2021 на суму 147720,00грн, №11331 від 29.10.2021 на суму 131943,38грн.

В свою чергу, відповідачем здійснено часткову оплату отриманого ним у власність товару, а саме на суму 3043150,59грн, що підтверджується долученими до справи виписками по банківському рахунку ТОВ ГОЛДІ ГРУП, відкритому у АТ «АБ «РАДАБАНК». Із змісту позовної заяви та долучених до неї документів вбачається, що позивачем здійснювалося зарахування сплачених відповідачем коштів у порядку черговості, визначеному п.2.3 договору, а саме зарахування коштів проведено за товар, поставлений раніше та неоплачений.

Отже, станом на 22.02.2022 вартість неоплаченого товару становить 50172,08грн (3093322,67-3043150,59).

Також, дана сума боргу відповідачем підтверджена шляхом підписання Акту звірки розрахунків від 11.11.2022, в якому відображено господарські операції з поставки товару та його часткова оплата за період з 06.05.2021 по 21.02.2022 з кінцевим сальдо на користь позивача в розмірі 50172,08грн за договором №Т-11 від 05.05.2021.

Між тим, з метою врегулювання спору щодо оплати заборгованості позивач звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю БЕРЕЗОВИЦЬКИЙ КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЯ з претензією №0102/2 від 01.02.2022 про погашення заборгованості, однак відповідач в повній мірі не здійснив розрахунку за отриманий товар, не погасивши борг в розмір 50172,08грн.

Наявність непогашеного боргу послугувало підставою для звернення позивача до суду з позовом про його примусове стягнення, нарахувавши на суму заборгованості інфляційні втрати, 3% річних пеню та штраф.

Норми та джерела права, які застосовані судом при вирішенні спору.

За змістом ст.ст.11, 15, 16 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі та припинення дії, що порушує право.

Спірні правовідносини виникли внаслідок укладення сторонами у письмовій формі договору поставки товару, котрі регулюються нормами ст.712 Цивільного кодексу України та ст.265 Господарського кодексу України, в силу яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною 2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено право продавця вимагати оплати товару.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір поставки №Т-11 від 05.05.2021 є чинним, учасниками справи чи третіми особами його недійсність не оспорюється, відтак, договір підлягає виконанню обома сторонами.

Частинами 1, 2 ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У силу вимог ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З умов договору поставки №Т-11 від 05.05.2021 слідує, що оплата товару повинна бути проведена протягом 5 днів з дати отримання рахунку-фактури, якщо інше не буде обумовлено у відповідних специфікаціях до договору (п.2.2 договору). Датою отримання товару є дата видаткової накладної.

Таким чином, поставлений відповідачу та отриманий ним 29.10.2021 товар згідно з видаткової накладної №Т-2910/1 на суму 131943,38грн мав бути оплачений до 03.11.2021 включно.

Однак, відповідач, отримавши товар на загальну суму 131943,38грн не провів повного розрахунку з позивачем, сплативши кошти частково в розмірі 3043150,59грн (з урахуванням здійснених позивачем на підставі п.2.3 договору зарахувань для погашення заборгованості за попередні поставки товару).

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем 11.11.2021 перераховано грошові кошти в сумі 50000,00грн, з яких позивачем 38228,70грн зараховано на оплату попередньо поставленого товару, а решту 11771,30грн - на оплату товару по видатковій накладній №Т-2910/1 від 29.10.2021; перераховані відповідачем кошти 15.02.2022 в сумі 20000,00грн, 18.02.2022 30000,00грн, 21.02.2022 20000,00грн зараховані в оплату вартості товару, поставленого 29.10.2021 згідно з видатковою накладною №Т-2910/1.

Відтак, господарський суд, не виходячи за межі позовних вимог, розглядає позов в частині стягнення основної суми заборгованості в межах заявленої суми - 50172,08грн, тобто за товар, поставлений згідно видаткової накладної №Т-2910/1 від 29.10.2021 (на суму 131943,38грн).

Як зазначено вище, заборгованість в сумі 50172,08грн не заперечується. Навпаки, підтверджена відповідачем в Акті звірки розрахунків від 11.11.2022.

Таким чином, матеріалами справи підтверджуються доводи позивача стосовно того, що відповідачем у встановлені договором строки, вартість відпущеного товару не оплачена повністю, що є порушенням умов договору (п.п.4.2, 4.3, 5.1), ст.527 ЦК України та ст.193 ГК України.

В силу приписів ст.ст.11, 16, 509 ЦК України та ст.ст.1, 2 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов`язків.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати купленого товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на суму 50172,08грн на момент розгляду спору судом, у матеріалах немає.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, а в силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 50172,08грн основного боргу є правомірними, документально підтвердженими первинними документами, а тому згідно ст.15 ЦК України, порушене право товариства підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 50172,08грн боргу.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих у зв`язку з простроченням відповідачем грошового зобов`язання, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як вбачається з наведеного позивачем розрахунку інфляційних втрат в розмірі 10689,73грн, такі нарахування здійснено за період з березня по жовтень 2022 включно, виходячи із суми боргу 50172,08грн.

Розмір боргу, з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна позиція щодо нарахування інфляційних втрат викладена Верховним Судом у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05 липня 2019 року у справі №905/600/18.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1084,54грн, котрі нараховані на суму боргу 50172,08грн за період з 22.02.2022 по 11.11.2022.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши методику та правильність розрахунків позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань, враховуючи встановлений факт невиконання відповідачем зобов`язання щодо проведення остаточного розрахунку за товар на суму 50172,08грн, строк оплати якого закінчився 03.11.2021 (п.2.2 договору), перевіривши вказані у розрахунках позивача суму простроченого зобов`язання, період нарахування, судом встановлено, що заявлені до стягнення 10689,73грн інфляційні нарахування, 1084,54грн - 3% річних є обґрунтованими, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Крім того, позивач на підставі умов договору заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 8274,87грн нараховану на суму боргу 50172,08грн за період з 22.02.2022 по 21.08.2022, а також штраф у розмірі 5017,20грн, що складає 10% від вартості неоплаченого товару.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст.611 ЦК України).

Відповідно до положень ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до п.7.2 договору за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,2% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України зазначено, що пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 1, 3).

Перевіряючи правильність визначення періоду нарахування пені, борг, на який нараховано пеню судом з`ясовано, що позивачем при здійсненні нарахування пені неправильно визначено дату виникнення прострочення з оплати кожної партії товару.

Так, як зазначено вище, умовами договору поставки від 05.05.2021 встановлено, що оплата товару здійснюється відповідачем протягом 5-ти днів з дати отримання рахунку-фактури, відповідно, датою початку прострочення виконання зобов`язання з оплати товару, поставленого згідно з видатковою накладною №Т-2910/1 від 29.10.2021, є 04.11.2021, а не 22.02.2022 наступний день після дати здійснення останнього платежу за товар, як вказує позивач. Встановлено, що рахунок №11331 на оплату товару позивачем виставлено в день поставки товару згідно з видатковою накладною №Т-2910/1 29.10.2021

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторони не передбачили іншого строку нарахування пені в договорі.

Таким чином, шестимісячний строк нарахування пені в силу приписів ч. 6 ст. 232 ГК України розпочинається з дати виникнення прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати товару, поставленого згідно з видатковою накладною №Т-2910/1 від 29.10.2021, тобто з 04.11.2021 та закінчується 04.05.2022 (182 дні).

Відтак, здійснивши власний арифметичний розрахунок суми пені (не виходячи за межі позовних вимог), судом визначено, що правомірною є пеня, нарахована з 22.02.2022 до 04.05.2022 в розмірі 1979,39грн (розрахунок суду долучено до матеріалів справи), котра як правомірна підлягає до задоволення; в частині стягнення 6295,48грн пені, нарахованої з 05.05.2022 по 21.08.2022 слід відмовити у зв`язку з її невірним обрахунком.

Щодо штрафу.

Верховний Суд неодноразово зазначав у власній судовій практиці про можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань, передбачених ч.2 ст.231 ГК України; вказував, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Дану правову позицію висловлено у постановах Верховного Суду: від 08.08.2018 р. по справі №908/1843/17, від 25.05.2018 по справі №922/1720/17, від 22.03.2018 р. по справі №911/1351/17, від 18.12.2018 по справі №908/639/18, від 02.04.2019 по справі №917/194/18.

Така ж правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18.

Оскільки відповідач не оплатив вартість отриманого товару у строк, що становить понад тридцять календарних днів, тому позивачем правомірно, на підставі п.7.1 договору, нараховано штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару (50175,08грн х 10%), що становить 5017,20грн,а тому такі вимоги задовольняються судом.

Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ст.20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч. 4 ст. 74 ГПК України, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Дослідивши подані позивачем докази суд визнав їх належними, допустимими, достовірними, а також вірогідними і взаємозв`язаними у сукупності доказами в розумінні ст.86 Господарського процесуального кодексу України. На підставі цих доказів, з урахуванням встановлених обставин по справі та діючого законодавства, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача частково. В даному спорі подані позивачем докази відповідачем жодним чином не спростовані.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення частково шляхом стягнення з відповідача 50172,08грн боргу, 10689,73грн інфляційних нарахувань, 1084,54грн - 3% річних, 1979,39грн пені та 5017,20грн штрафу. В решті позову суд відмовляє за необґрунтованістю.

Розподіл судових витрат.

Зважаючи на докази, подані на підтвердження понесених судових, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також слід зазначити, що позивачем судовий збір сплачено в розмірі 2619,06грн на підставі платіжного доручення №11084 від 14.11.2022, проти необхідних 2481грн. За ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» повернення надмірно сплаченого судового збору проводиться за ухвалою суду на підставі клопотання особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 127, 129, 219, 220, 222, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю БЕРЕЗОВИЦЬКИЙ КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЯ (вул.Промислова, 2, с.Острів Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 05421350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГОЛДІ ГРУП (вул.Бетонна, 23, м.Кременчук Полтавської області, ідентифікаційний код 41171986) 50172(п`ятдесят тисяч сто сімдесят дві)грн 08коп. боргу, 10689(десять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять)грн 73коп. інфляційних нарахувань, 1084(тисячу вісімдесят чотири)грн 54коп. 3% річних, 1979(тисячу дев`ятсот сімдесят дев`ять)грн 39коп. пені, 5017(п`ять тисяч сімнадцять)грн 20коп. штрафу та 2273(дві тисячі двісті сімдесят три)грн 41коп. в повернення сплаченого судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення складено та підписано 26.12.2022.

Суддя Н.О. Андрусик