УХВАЛА
26 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 923/629/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Д., Багай Н.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі
за позовом Підприємства об`єднання громадян "Навчально-спортивна база "Колос"
до 1. Міністерства юстиції України, 2. Скадовська міська рада Скадовського району Херсонської області
про визнання права постійного користування земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
31.08.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі № 923/629/21, подана 29.08.2022 разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2022 касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, адже до неї не додано доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі. Надано скаржнику строк для усунення недоліків.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.10.2022 касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі № 923/629/21 повернуто заявнику. В обґрунтування вищевказаної ухвали, Суд зазначив, що скаржник не усунув недоліки, зазначені в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2022, а саме не надав докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі, оскільки до клопотання про усунення недоліків, скаржник долучив платіжне доручення від 26.09.2022 № 3983 на суму 4 540,00 грн, а при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 9 080,00 грн.
09.11.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі №923/629/21, подана 07.11.2022 разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2022 касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки доводи, наведені в клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження визнані неповажними. Надано скаржнику строк для усунення недоліків.
12.12.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання Міністерства юстиції України про усунення недоліків, у якому скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження, обґрунтовуючи введенням в країні воєнного стану, відсутністю електропостачання, перебоями з поштовими відправленнями, а також великим обсягом справ.
Розглянувши подане клопотання Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Стаття 288 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).
Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а також не зазначено об`єктивних непереборних обставин, що стали причиною його пропуску строку, у зв`язку з чим колегія суддів визнає наведені підстави неповажними та відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.
Вперше касаційна скарга була подана разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Однак, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.10.2022 її повернуто скаржникові, оскільки скаржником було не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2022.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги без зазначення конкретних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду з касаційною скаргою, та без надання відповідних та переконливих доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на зазначене, Суд вважає, що підстави для задоволення клопотання про поновлення вказаного строку відсутні, оскільки, звертаючись до касаційного суду, скаржник допустив недоліки, що мають суб`єктивний характер та залежали виключно від нього самого.
Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі № 923/629/21 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі № 923/629/21.
2. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі платіжне доручення від 26.08.2022 № 3609 на суму 4 540, 00 грн та платіжне доручення від 26.08.2022 № 3983 на суму 4 540, 00 грн) повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2022 |
Оприлюднено | 27.12.2022 |
Номер документу | 108086400 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Чумак Ю.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні