Окрема думка

від 16.11.2022 по справі 916/228/22

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду Прокопенка О. Б., Желєзного І. В. та Золотнікова О. С.

на постанову Великої Палати Верховного Судувід 16 листопада 2022 року у справі № 916/228/22 (провадження № 12-26гс22) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (далі - Товариство) до управління освіти, культури, молоді та спорту Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району (далі - Управління)про стягнення 101 122,22 грн

Короткий виклад історії справи

У січні 2022 року Товариство звернулося до Управління з позовом про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 98 564,68 грн, пені в розмірі 2 196,81 грн та 3 % річних у розмірі 360,73 грн; також просило стягнути з Управління на свою користь судовий збір у розмірі 1 984,80 грн.

Позовна заява була сформована в системі «Електронний суд».

Ухвалою від 1 лютого 2022 року позовну заяву Товариства залишено без руху та встановлено позивачу строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів доплати судового збору за подання позову в розмірі 496,20 грн; також позивача попереджено про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позову без руху, передбачені частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Суд першої інстанції вказав, що позовну заяву Товариствоподало з порушенням вимог статті 164 ГПК, оскільки сплатило за подання позову судовий збір у сумі 1 984,80 грн, що на 496,20 грн менше, ніж установлено законом.

9 лютого 2022 року до суду першої інстанції від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, в якому він наполягав, що при зверненні з позовом судовий збір був сплачений ним у розмірі, який передбачений частиною третьою статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VІ), у зв`язку із чим відсутні підстави для доплати судового збору, яка визначена ухвалою суду від 1 лютого 2022 року.

Ухвалою від 14 лютого 2022 року Господарський суд Одеської області подану позовну заяву Товариства з додатками до неї повернув заявнику.

Ухвала суду мотивована тим, що позивач у визначений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, оскільки не надав на виконання вимог ухвали суду від 1 лютого 2022 року доказів доплати судового збору в розмірі 496,20 грн, що є підставою для повернення заяви відповідно до частини шостої статті 174 ГПК.

Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 29 червня 2022 року залишив апеляційну скаргу Товариствабез задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 14 лютого 2022 року - без змін; стягнув з Товариства на користь Державного бюджету України 496,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14 лютого 2022 року.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що норма частини третьої статті 4 Закону № 3674-VІ, яка передбачає застосування понижуючого коефіцієнта в разі подання передбачених цією статтею процесуальних документів в електронній формі, не набрала законної сили.

Також суд апеляційної інстанції вказав, що при поданні апеляційної скарги Товариство сплатило судовий збір у розмірі 1 984,80 грн, тоді як судовий збір за апеляційний перегляд ухвали місцевого господарського суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2 481 грн (підпункт 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 3674-VІ), а отже, з Товариства на користь Державного бюджету України підлягає стягненню 496,20 грн.

У липні 2022 року Товариство подавало касаційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 14 лютого 2022 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29 червня 2022 року, повернути матеріали цієї справи до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Товариство вважало, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували частину третю статті 4 Закону № 3674-VІ без урахування висновків Верховного Суду, викладених в ухвалах від 14 грудня 2021 року у справі № 9901/454/21, від 31 січня 2022 року у справі № 316/356/20, від 3 лютого 2022 року у справі № 300/1617/21, від 14 лютого 2022 року у справі № 560/4216/21, від 15 лютого 2022 року у справі № 560/8629/21 та постанові від 1 червня 2022 року у справі № 540/5134/21. Аналогічна позиція також викладена в ухвалі Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 914/2410/21.

Суди неправильно проаналізували норми підпункту 1 пункту 17 розділу 4 Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), Закону України від 27 квітня 2021 року № 1416-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», частини третьої статті 4 Закону № 3674-VІ(зі змінами відповідно до Закону № 2147-VIII) в частині наявності у сторін права застосувати коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору в разі подання процесуальних документів в електронній формі.

Ні ГПК, ні інший закон не передбачає можливості або процедури, за якою можна нівелювати (зупинити, перервати) перебіг строку набрання чинності нормами закону (окрім прийняття іншого закону), який у цьому випадку розпочав свій перебіг із вчинення визначеної абзацом третім пункту 17.16 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК дії - публікації оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

4 вересня 2021 року в газеті «Голос України» № 168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку. Ці підсистеми почали офіційно функціонувати з 5 жовтня 2021 року, тобто функціонували станом на час звернення до місцевого господарського суду з позовом у цій справі.

На переконання Товариства при зверненні з позовною заявою судовий збір був сплачений у розмірі, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VІ, а суди відповідно до частини третьої статті 236 ГПК при застосуванні цієї норми до спірних правовідносин мали врахувати відповідні висновки Верховного Суду.

Повернувши позовну заяву без врахування зазначених норм законодавства, суд першої інстанції обмежив право позивача на справедливий суд, передбачене статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою від 12 вересня 2022 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин третьої, четвертої статті 302 ГПК, оскільки вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду.

Обґрунтовуючи підстави передачі справи до Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі посилалася на висновки, викладені в ухвалах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 697/2653/21, від 2 вересня 2022 року у справі № 757/58253/21-ц, від 25 серпня 2022 року у справі № 753/19205/21, від 22 серпня 2022 року у справі № 753/20452/21, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 1 вересня 2022 року у справах № 560/17679/21, № 380/1733/22, № 560/2575/22, від 2 вересня 2022 року у справах № 200/13518/21, № 380/18728/21, від 22 серпня 2022 року у справі № 460/14053/21, від 30 серпня 2022 року у справі № 460/15582/21, у справах, зазначених скаржником, - ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 9901/400/20, ухвалах Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 9901/454/21, від 31 січня 2022 року у справі № 316/356/20, від 3 лютого 2022 року у справі № 300/1617/21, від 14 лютого 2022 року у справі № 560/4216/21, від 15 лютого 2022 року у справі № 560/8629/21 та постанові від 1 червня 2022 року у справі № 540/5134/21, а також в інших, в яких Верховний Суд застосовує коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору в разі подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою статті 4 Закону № 3674-VІ, в електронній формі.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 16 листопада 2022 року касаційну скаргу Товариства задовольнила, скасувала ухвалу Господарського суду Одеської області від 14 лютого 2022 року та постановуПівденно-західного апеляційного господарського суду від 29 червня 2022 року, а справу № 916/228/22 направила для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.

Основні мотиви, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року дійшла висновку про таке.

В оголошенні Вищої ради правосуддя про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС, опублікованому 4 вересня 2021 року в газеті «Голос України» № 168, відсутні посилання на уведення в дію положень Закону № 2147-VIII в частині змін щодо включення у статтю 4 Закону № 3674-VІ частини третьої стосовно застосування понижуючого коефіцієнта при поданні до суду документів в електронній формі.

Разом із цим порядок набрання чинності наведеним положенням був передбачений у самому Законі № 2147-VIII, абзацом четвертим § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 якого було визначено, що підпункт «б» підпункту 1 пункту 17 цього розділу вводиться в дію з дня початку функціонування підсистеми (модуля) ЄСІТС, що забезпечує функціонування процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет).

Законом № 2147-VIII був визначений порядок набрання чинності вказаним положенням, що пов`язується із днем початку функціонування підсистеми (модуля) ЄСІТС, яка забезпечує функціонування процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет).

При цьому на офіційному сайті Верховної Ради України опублікована редакція Закону № 3674-VІ з урахуванням змін, внесених Законом № 2147-VIII, у тому числі в частині доповнення частиною третьою статті 4, яка має статус чинної з 4 жовтня 2021 року, тобто була чинною станом і на час звернення Товариства з позовом - 28 січня 2022 року.

Отже, більшість суддів Великої Палати Верховного Суду дійшли висновку, що особи, які після 4 жовтня 2021 року подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі № 3674-VІ.

Підстави і мотиви для висловлення окремої думки

Згідно із частиною третьою статті 34 ГПК суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.

З висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановівід 16 листопада 2022 року, про направлення справи № 916/228/22 для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області не погоджуємось, зважаючи на таке.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4 Закону № 2147-VIII до статті 4 Закону № 3674-VІвключено частину третю такого змісту: «При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору».

Відповідно до пункту 2 §2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону № 2147-VIII підпункт «б» підпункту 1, підпункт «а» підпункту 3 пункту 17, пункт 19 § 1 цього розділу вводяться в дію з дня початку функціонування підсистеми (модуля) ЄСІТС, що забезпечує функціонування процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет).

Створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно.

Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб - порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Таке оголошення має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб - порталі судової влади України.

4 вересня 2021 року в газеті «Голос України» № 168 опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС, згідно з яким Вища рада правосуддя повідомила, що відповідно до пункту 2 §2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону № 2147-VIII окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. З початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку: вводяться в дію підпункт 1 пункту 3, підпункт «а» підпункту 3 пункту 17, пункт 19 § 1 розділу 4 Закону № 2147-VIII; підпункт 5 пункту 7 § 1 розділу 4 Закону № 2147-VIII- в частині щодо можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, функціонування офіційних електронних адрес та процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет).

Проте у вказаному оголошенні не міститься інформація про введення в дію саме підпункту «б» підпункту 1 пункту 17 §1 розділу 4 Закону № 2147-VIIIщодо застосування коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору при подачі документів в електронній формі.

Варто звернути увагу на те, що Державною судовою адміністрацією України в листі від 29 жовтня 2021 року № 10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30 листопада 2021 року № 28581/0/9-21 надані роз`яснення щодо понижуючого коефіцієнта ставки судового збору, в яких зазначено, що: «в оголошенні, яке було опубліковано у газеті «Голос України» 4 вересня 2021 року, про початок функціонування підсистеми ЄСІТС не міститься інформації про введення в дію підпункту «б» підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4 «Перехідні положення» Закону № 2147-VIIIщодо застосування коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору при подачі документів в електронній формі. Це означає, що відповідна норма не набрала чинності у порядку, встановленому законом.

За викладених обставин, на наше переконання, положення частини третьої статті 4 Закону № 3674-VІ, яка передбачає застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у випадку подання позову в електронній формі, не набрало чинності в порядку, встановленому законом.

Тому вважаємо, що більшість суддів Великої Палати Верховного Суду дійшли помилкового висновку про скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 14 лютого 2022 року та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 29 червня 2022 року.

Висновки

З огляду на викладене вважаємо, що Велика Палата Верховного Суду повинна була залишити без задоволення касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», а ухвалу Господарського суду Одеської області від 14 лютого 2022 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29 червня 2022 року - без змін.

Судді Великої Палати Верховного Суду: О. Б. Прокопенко

І. В. Желєзний

О. С. Золотніков