Рішення

від 28.11.2022 по справі 552/7030/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/7030/22

Провадження №2/552/2742/22

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м у к р а ї н и

28.11.2022 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання - Іщенко Р.Р.,

учасники справи та їх представники:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Петренко Оксана Василівна,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення коштів.

В позовній заяві посилався на те, що 04 листопада 2021 року він вирішив придбати черенки гвоздики в інтернет-магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Власником та представником вказаного магазину є фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , яка зобов`язалася поставити черенки гвоздики, необхідної для позивача, після оплати замовлення. Подальше узгодження всіх істотних умов договору купівлі-продажу відбувалося між ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) та відповідачем ( НОМЕР_2 ) шляхом телефонного спілкування та за допомогою електронного листування у мобільному додатку (месенджері) «Viber». ФОП ОСОБА_2 повідомила, що вартість 10000 штук черенків гвоздики становить 30000,00 грн. та зазначила реквізити для сплати за вказаний товар. За домовленості сторін черенки гвоздики відповідач повинна була поставити у травні 2022 року.

08 листопада 2022 року позивачем було перераховано повну суму на рахунок, що був зазначений відповідачем, та який належить ФОП ОСОБА_2 , грошові кошти у сумі 30000,00 грн. за черенки гвоздики.

10 квітня 2022 р. ФОП ОСОБА_2 через додаток (месенджер) «Viber» повідомила, що вони починають працювати з 11 квітня 2022 р., а рослини будуть готові з 15-20 травня 2022 р. Однак після цього спілкування з боку відповідача припинено, рослини не надіслані. Станом на день подання позову оплачені черенки гвоздики поставлені не були.

Претензія, надіслана відповідачу адвокатом позивача залишена без реагування.

Тому позивач просив суд Договір купівлі-продажу від 04 листопада 2021 року, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвати. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти за товар в сумі 30000,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 30000,00 грн.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 11 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні до справи не подавалися.

Відповідач надала відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечила.

У відзиві та доповненні до відзиву зазначила, що викладені позивачем в позовній заяві твердження є неправдивими. Він умисно водить суд в оману.

04 листопада 2021 року сторонами був укладений усний договір на виробництво саджанців гвоздики садової в кількості 10000 штук по ціні 10 грн. за 1 саджанець на загальну суму 100000 грн.

08 листопада 2021 року позивач сплатив авансовий платіж в сумі 30000 грн., що складає 30 % від загальної суми. Решта суми 70000 грн. повинна бути сплачена на момент відвантаження саджанців за адресою: АДРЕСА_1 .

У квітні 2022 року була усна домовленість, що товар буде отриманий 20 травня 2022 року, і буде сплачена решта суми 70000 грн. Товар отримується виключно за місцем його виробництва: АДРЕСА_1 .

Інтернет торгівлю та пересилання товару ФОП ОСОБА_2 не здійснює.

В травні 2022 року позивач в телефонному режимі звернувся з проханням, в зв`язку з воєнними діями в Харківській області і скрутним фінансовим станом перенести відвантаження товару на травень 2023 року з збереженням ціни товару 10 грн. за один саджанець, на що отримав позитивну відповідь.

На даний час товар знаходиться у виробництві і може бути відвантажений за першою вимогою ОСОБА_1 .

З травня 2022 року позивач не звертався з іншими питаннями, і претензії адвоката в інтересах ОСОБА_1 відповідач не отримувала Зазначена у справі адреса ( АДРЕСА_1 ) є неналежною адресою відповідача. До цієї адреси, поштової електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_2 та сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 вона не має відношення.

Тому відповідач просила відмовити у стягненні коштів авансової передплати в сумі 30000 грн., відмовити в позові ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 30000 грн., оскільки позивач не використав жодної можливості контактувати з відповідачем та провести досудові перемовини.

Позивач надав відповідь на відзив, у якій заперечив домовленість про перенесення передачі товару на 2023 рік. Позивач просив надати йому товар у травні 2022 року. З травня ж 2022 року позивач просить повернути йому грошові кошти, оскільки товар йому відповідачем не передано, а відповідач ігнорує позивача.

Її заперечення про відсутність відношення до МПП «Апекс» спростовується долученими до матеріалів справи доказами.

Право споживача на розірвання договору, укладеного на відстані, є безумовним та не пов`язується з жодною подією чи умовою, і гарантується Законом України «Про захист прав споживачів».

Дії ФОП ОСОБА_2 порушують права споживача ОСОБА_1 , оскільки відповідач товар не продала у встановлений строк - травень 2022 року - у зв`язку з його відсутністю у неї. Наразі відповідач зазначила, що товар у «виробництві», але позивачу після сплину року від дня укладення договору вони не потрібні.

Чинним законодавством не передбачено обов`язкове досудове врегулювання спору.

Тому просив його позов задовольнити в повному обсязі.

Інші заяви або клопотання учасниками справи суду не подавалися.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, уповноваживши адвоката Петренко О.В. представляти його інтереси в суді.

Представник позивача Петренко О.В. в судове засідання не з`явилась, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явилась, звернувшись до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності.

Враховуючи відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з`явились.

Суд, дослідивши докази у справі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як фізична особа - підприємець. За даними Єдиного реєстру та Витягу з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_2 здійснює наступні види діяльності: відтворення рослин, вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; вирощування пряних, ароматичних і лікарських культур, допоміжна діяльність у рослинництві, оброблення насіння для відтворення (а.с. 31, 32).

Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно з квитанцією від 08 листопада 2021 року № 0.0.2331516446.1 здійснив перерахунок грошових коштів на рахунок отримувача ФОП ОСОБА_2 , відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк», в сумі 30000 грн. Призначення платежу - оплата за черенок гвоздики (а.с.9).

Відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позов факт укладення договору купівлі-продажу товару, а саме саджанців гвоздики в кількості 10000 шт. визнала.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи доказів, зокрема скріншотів переписки між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , яка надала свої реквізити для оплати саджанців гвоздики, квитанції про оплату ОСОБА_1 товару, договір купівлі-продажу саджанців гвоздики, які має виростити відповідач, укладено позивачем ОСОБА_1 саме з ФОП ОСОБА_2 , а не з Центром клонального мікророзмноження рослин в умовах in vitro «Апекс».

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу, за яким одна сторона (продавець ФОП ОСОБА_2 ) зобов`язалась передати саджанці гвоздики в кількості 10000 шт. у власність другій стороні (покупцеві ОСОБА_1 ), а покупець ОСОБА_1 зобов`язався прийняти саджанці гвоздики і сплатити за нього грошову суму в розмірі 100000 грн.

Частково, а саме в сумі 30000 грн. позивач вказаний товар (саджанці гвоздики) оплатив.

При цьому суд встановив, що відбулася саме часткова, а не повна оплата товару, як на це вказує позивач, в розмірі 30000 грн.

Вказана обставина підтверджується долученими до матеріалів справи доказами:

скріншотами переписки сторін, з якої вбачається, що 30000 грн. є передплатою за саджанці гвоздики (а.с. 8);

даними журналу замовлень і передплат ФОП ОСОБА_2 , згідно якого сума замовлення ОСОБА_1 складає 100000 грн., передплата 30% - 30000 грн;

прайс-листом ФОП ОСОБА_2 , згідно якого вартість 1 саджанця гвоздики становить 10 грн. (а.с. 33).

Також укладеним між сторонами договором купівлі-продажу не було встановлено як строку виконання продавцем зобов`язання з передачі товару, так і зобов`язання продавця доставити товар або передати товар покупцю у місці знаходження товару.

Відповідно до частини першої статті 6 Цивільного кодексу України (ЦК України) сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов`язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України.

Пунктом 8 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що договір, укладений на відстані, - договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв`язку.

Засоби дистанційного зв`язку - телекомунікаційні мережі, поштовий зв`язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані (пункт 11 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 як покупцем та ФОП ОСОБА_2 як продавцем фактично було укладено договір купівлі-продажу саджанців гвоздики за допомогою засобів дистанційного зв`язку.

Частиною першою статті 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 664 ЦК України Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідач у відзиві на позов зазначила, що товар вироблений і готовий до відвантаження, при цьому заборгованість ОСОБА_1 за товар (саджанці гвоздики) становить 70000 грн. Товар буде відвантажений після сплати заборгованості 70000 грн. в будь-який час по першій вимозі ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина друга статті 530 ЦК України).

Оскільки договір купівлі-продажу, укладений сторонами, не передбачав строків передачі товару та строків його оплати, а також місця передачі товару - за місцем його вироблення чи доставку покупцю, спірні правовідносини регулюються ст. 664 ЦК України, згідно якої якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Як встановлено судом, відповідач позивачу товар не передала, перевізнику або організації зв`язку для доставки покупцеві не здала.

Наявними в матеріалах справи доказами не доведено, що продавець будь-яким чином хоча б повідомила покупця про те, що товар вироблений і готовий до відвантаження.

Також спірні правовідносини регулюються ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

При цьому наявними в матеріалах справи доказами не доведено, що позивач ОСОБА_1 вимагав у відповідача виконання зобов`язання.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи скріншотів переписки сторін, позивач цікавився чи буде поставка рослин, на що йому було повідомлено, що рослини будуть готові 15-20 травня (а.с. 8).

Зазначене суд не розцінює як вимогу виконання зобов`язання.

Оскільки судом вставлено, що договір купівлі-продажу позивачем укладено з ФОП ОСОБА_2 , а не з МПП «Апекс», яке є самостійною юридичною особою (код ЄДРПОУ 19415028), суд також критично оцінює претензії позивача, адресовані ФОП ОСОБА_2 , але направлені на адресу МПП «Апекс»: Київська обл., Вишгородський р-н, с.Лютіж, вул.Вітряного,62 та на електронну адресу цього підприємства: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10-16).

При цьому ФОП ОСОБА_2 має іншу адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 31).

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Належними та допустимими доказами позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу.

Таким чином підстави для розірвання договору купівлі-продажу судом не встановлено.

Суд також відхиляє посилання позивача в позовній заяві як на підставу розірвання договору на ч. 4 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару.

Судом вже було встановлено, що позивач претензії, які також містили повідомлення про розірвання договору та вимогу про повернення коштів, направив не відповідачу, а іншій юридичній особі.

Тому згідно ч. 4 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів» підстави для розірвання договору також відсутні.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів.

В задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом в задоволенні позову відмовлено, а позивач згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» від сплати судового збору звільнений, судові витрати щодо сплати судового збору необхідно віднести за рахунок держави.

Судові витрати на правову допомогу згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України також покладаються на позивача та відшкодуванню йому не підлягають.

Керуючись ст.ст. 259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення коштів - відмовити.

Судові витрати щодо судового збору віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач - ФОП ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Головуючий О.А.Самсонова