Постанова

від 08.12.2022 по справі 2-1289/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2022 року м. Київ

Справа №2-1289/11

Апеляційне провадження № 22-ц/824/7111/2022

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Соколової В.В.

суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Федорчук Я.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва постановлену під головуванням судді Хоменко В.С. 21 лютого 2022 року у м. Києві, у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Турчин Андрія Анатолійовича щодо подання до Державного підприємства «Сетам» заявки на реалізацію арештованого майна, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо»,

В С Т А Н О В И В

В січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця, в якій просив:

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Турчин Андрія Анатолійовича щодо подання до ДП «Сетам» заявки на реалізацію арештованого майна та передачі на реалізацію за формою електронних торгів нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 , за ціною 3932000,00 грн без ПДВ, без отримання дозволу органу опіки та піклування та без дотримання строку погодження сторонами вартості квартири;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Турчин Андрія Анатолійовича зняти з реалізації квартиру АДРЕСА_2 .

Скарга мотивована тим, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13 листопада 2011 року було задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ТОВ «Золота Фішка» про стягнення заборгованості за кредитним договором, та стягнуто з ОСОБА_1 , ТОВ «Золота Фішка» солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитом в розмірі 493923 долари 63 центи США у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату виконання рішення суду, а також 1700,00 грн судового збору та 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі рішення видано виконавчий лист.

15 жовтня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Турчин A.A. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за заявою ТОВ «ФК Інвест Кредо» з виконання виконавчого листа № 2-1289/11, виданого Голосіївським районним судом м. Києва.?

19 листопада 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника - описано та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3 . Постановою тієї ж дати було описано та накладено арешт на майно - квартиру, п. 5 якої містив роз`яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця.

Однак, 21 листопада 2019 року приватним виконавцем до спливу 10-денного строку, протягом якого сторони могли дійти згоди щодо вартості майна, винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - суб'єкта господарювання ТОВ «ІВ ГРУП», а 5-денний строк на підготовку проекту заявки на реалізацію арештованого майна - пропущений, оскільки остання складена до ДП «Сетам» лише 26 грудня 2019 року, в той час як висновок про вартість майна квартири складено станом на 22 листопада 2019 року.

Окрім того, вказував, що ним не було отримано ані постанови про відкриття виконавчого провадження, ані про арешт майна боржника, ані постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності, з матеріалами виконавчого провадження був ознайомлений представник боржника 23 грудня 2019 року.

До того ж, приватним виконавцем не було отримано згоди органу опіки та піклування, адже у квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи зазначене, просив скаргу задовольнити.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21 лютого 2022 року скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Турчин Андрія Анатолійовича щодо подання до Державного підприємства «Сетам» заявки на реалізацію арештованого майна, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» - задоволено.

Визнано дії приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Турчин Андрія Анатолійовича щодо подання до ДП «Сетам» заявки на реалізацію арештованого майна та передачі на реалізацію за формою електронних торгів нерухомого майна: квартири АДРЕСА_2 , за ціною 3932000,00 грн без ПДВ, без отримання дозволу органу опіки та піклування - неправомірними.

Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Турчин Андрія Анатолійовича зняти з реалізації квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвала суду мотивована тим, що приватний виконавець розпочинаючи процедуру щодо реалізації предмета іпотеки мав отримати попередню згоду органу опіки та піклування у зв'язку з реєстрацією в квартирі дитини.

Не погодилось із вказаним рішенням суду ТОВ «ФК Інвест-Кредо», представником подана апеляційна скарга, в якій зазначається про незаконність ухвали у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує на те, що судом занадто формально було вирішено скаргу без визначення, яке саме право підлягає захисту, невірно застосовано висновки Верховного Суду у справах, що не є подібними.

Також представник вказує на те, що судом першої інстанції було встановлено, що у вказаній квартирі неповнолітні не проживають більше двох років, а квартира передана в оренду на підставі відповідного договору, однак суд все одно вказав, що встановлення вказаного факту не звільняє приватного виконавця від обов`язку отримати попередню згоду органу опіки та піклування. Таким чином, суд задовольнив скаргу на суто формальних підставах без визначення, яке саме право скаржника підлягає захисту.

Зауважує, що посилання суду на постанови Верховного Суду у справах №755/10564/18 від 18 грудня 2019 року, №718/482/15-ц від 25 листопада 2019 року, №751/15667/15-ц від 10 жовтня 2019 року, №643/14556/15-ц від 10 березня 2020 року , не є вірним з мотивів що у жодній справі, на яку послався суд першої інстанції, не було встановлено факту не проживання дітей за адресою нерухомого майна, яке відчужувалось. Тобто, ці рішення були прийняті не в аналогічних справах без подібних обставин.

Також вказує на те, що у зазначеній квартирі проживає на підставі договору оренди інша особа - ОСОБА_4 , тобто, ані повнолітні особи, що вказані у Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва, ані неповнолітні діти, не зважаючи на реєстрацію за вищевказаною адресою, фактично не проживають.

На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні скарги на дії приватного виконавця у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому їх неявка, згідно з ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2012 року, задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ТОВ «Золота Фішка» про стягнення заборгованості за кредитним договором, та стягнуто з ОСОБА_1 , ТОВ «Золота Фішка» солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитом в розмірі 493923 долари 63 центи США у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату виконання рішення суду, а також 1700,00 грн судового збору та 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи /т. 1 а.с. 128-130, 157-159/.

22 березня 2013 року судом видано виконавчий лист у вказаній справі /т. 1 а.с. 181/.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 квітня 2013 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача - ПАТ «УкрСиббанк» на ПАТ «Дельта Банк» в справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ТОВ «Золота Фішка» про стягнення заборгованості за кредитним договором /т.1 а.с. 210-211/.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 серпня 2019 року замінено сторону виконавчого провадження ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Кредо» у справі № 2-1289/11 /т. 2 а.с. 102-103/.

15 жовтня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Турчин А.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60310304 за заявою ТОВ «ФК Інвест Кредо» з виконання виконавчого листа № 2-1289/11 /т. 2 а.с.237/.

В рамках вказаного виконавчого провадження 19 листопада 2019 року приватним виконавцем винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника - описано та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3 /т. 3 а.с. 16-19/.

Стягувач ТОВ «ФК Інвест Кредо» звернувся до приватного виконавця Турчин А.А. з заявою за вих. № 07112019, що була отримана останнім 21 листопада 2019 року, відповідно до якої стягувачем зазначено, що 19 листопада 2019 року приватним виконавцем складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника: квартира АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 , та цією заявою повідомлено, що погодження вартості описаного майна не може відбутися та прохання залучити суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості зазначеного майна.

21 листопада 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Турчиним А.А. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні ТОВ «ІВ ГРУП» /т. 4 а.с. 40-41/.

26 грудня 2019 року приватним виконавцем складено заявку на реалізацію арештованого майна у межах виконавчого провадження №60310304 до ДП «Сетам» та направлено документи щодо проведення реалізації майна, описанного та арештованого приватним виконавцем, а саме - електронних торгів з реалізації трьохкімнатної квартири загальною площею 130,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , із зазначенням вартості майна 3932000,00 грн, без урахування ПДВ, що сторонами у справі не заперечується.

З витягу № 45419702 від 02 грудня 2019 року з Реєстру територіальних громад м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні вбачається, що за адресою: АДРЕСА_4 станом на 02 грудня 2019 року зареєстровані, зокрема, малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /т.4 а.с. 33/.

У ст.447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Згідно з пунктом 28 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.п. 3 п. 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 червня 2016 року № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30 вересня 2016 року за № 1301/29431 (далі - Порядок), заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовій формі), зокрема, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органу опіки та піклування або відповідне рішення суду.

Таким чином, для судових рішень, які передбачають стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, отримання державним (приватним) виконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування на реалізацію житлової нерухомості є обов`язковим в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу державному (приватному) виконавцю, а також суд у випадку звернення до нього учасника виконавчого провадження щодо дій державного (приватного) виконавця та/або органу опіки та піклування.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2021 року у справі № 755/12052/19 (провадження 14-113цс21).

З наведених обставин справи вбачається, що на час вчинення підготовчих дій щодо складання заявки на реалізацію арештованого майна - квартири у межах виконавчого провадження №60310304 до ДП «Сетам», право користування житлом мала малолітня дитина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що, як зазначалось вище, передбачає обов`язкове попереднє отримання дозволу органу опіки та піклування.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується апеляційний суд, вірно встановивши, що на день підготовки та передання заявки на реалізацію майна, у порушення вимог Порядку, приватний виконавець не отримав відповідного дозволу органу опіки та піклування щодо реалізації майна, право користування на яке має неповнолітня дитина боржника, врахувавши також положення Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», а також положення Інструкції з організації примусового виконання рішень, дійшов правильного висновку, що такі дії приватного виконавця є неправомірними.

Доводи апеляційної скарги про те, що дитина зареєстрована в квартирі фактично там не проживає та не користується нею, а в квартирі проживають інші особи на підставі договору оренди, не мають окремого правового значення, оскільки не впливають на обов'язок приватного виконавця дотримуватись порядку передачі майна на реалізацію. Крім того, неповнолітня дитина зареєстрована у квартирі а тому має право користування вказаною квартирою. Дані про наявність у дитини іншого місця проживання у матеріалах справи відсутні.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі № 337/74/20, від 22 квітня 2020 року у справі № 641/7824/18, є безпідставними з урахуванням того, що у наведених скаржником постановах суду касаційної інстанції та оскаржуваних судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій встановлено різні фактичні обставини справ.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти лише такі рішення, де аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди скаржника з висновками суду першої інстанції та не можуть бути підставою для їх скасування.

Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановленою із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування з мотивів наведених в апеляційній скарзі відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» - залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 21 лютого 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: А.М. Андрієнко

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 26 грудня 2022 року.