Постанова

від 20.12.2022 по справі 405/4058/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

20 грудня 2022 року м. Кропивницький

справа № 405/4058/20

провадження № 22-ц/4809/1274/22

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М.,Мурашка С.І.

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Кропивницька міська рада,

розглянувши у відкритомусудовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 11 листопада 2021 року у складі судді Драного В.В.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Кропивницької міської ради про визнання бездіяльності незаконною.

В обґрунтування позову посилалася на те, що 12 лютого 2009 року між Кіровоградською міською радою та Приватним підприємством «Промбудагросервіс» (далі по тексту - ПП «Промбудагросервіс») було укладено договір оренди землі №36, за умовами якого орендарю було передано 3000 кв. м земельної ділянки для розміщення адміністративно-торгівельного комплексу, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510100000:29:199:0061, строком на 20 років. Однак орендар самостійно та протиправно змінив цільове призначення земельної ділянки та незаконно побудував на ній автомийку самообслуговування, яка працює на повну потужність та активно рекламується. При цьому, незважаючи на численні звернення небайдужої громадськості, орендодавець не вбачає порушень договору та не вчиняє жодних дій, спрямованих на захист суспільних потреб громадян. Також вказала, що стічна вода від миття машин може містити широкий спектр забруднюючих речовин, які можуть бути шкідливим для довкілля та потрапляти до річки Інгул, яка протікає неподалік. Вважає, що захист прав позивача як громадянки України та мешканця міста Кропивницький спрямовані на відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства і орендаря, повернення землі до комунальної власності, дотримання принципу раціонального використання землі. За таких обставин просить визнати бездіяльність міської ради, що полягає у нерозірванні договору оренди землі від 12 лютого 2009 року №36 незаконною.

Рішенням Ленінськогорайонного судуміста Кіровоградавід 11листопада 2021рокуу задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення її позовних вимог.

Кропивницька міськараданаправила до апеляційного суду відзив на апеляційнускаргу, в якому просить рішення Ленінськогорайонного судуміста Кіровоградавід 11листопада 2021рокузалишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник адвокатка Яшан Ю.Б. підтримали доводи поданої апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині викладення мотивів відмови у задоволенні позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що рішенням десятої сесії п`ятого скликання Кіровоградської міської ради від 16 вересня 2008 року №1240 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано ПП «Промбудагросервіс» в оренду на 20 років земельну ділянку площею 3000,00 кв.м по АДРЕСА_1 під розміщення адміністративно-торговельного комплексу за рахунок земель житлової та громадської забудови (а.с.7-8).

Відповідно до договору оренди землі від 12 лютого 2009 року №36, укладеного на підставі рішення від 16 вересня 2008 року №1240, між Кіровоградською міською радою, як орендодавцем, та ПП «Промбудагросервіс», як орендарем, орендодавець передав в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення адміністративно-торговельного комплексу, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 3000,00 кв.м. Згідно з розділом 3 зазначеного договору оренди землі його укладено строком на 20 років та він набирає чинності після його державної реєстрації, яка була здійснена 25 лютого 2009 року (а.с.9-13).

Розділом 5 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для несільськогосподарського використання, за цільовим призначенням вона відноситься до земель житлової та громадської забудови. Умови збереження стану об`єкта оренди дотримання режиму використання земель житлової та громадської забудови.

Відповідно до Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво адміністративно-торговельних будівель по АДРЕСА_1 », замовником яких є ПП «Промбудагросервіс», затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького від 08 липня 2019 року №86, земельна ділянка площею 3000,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , що є об`єктом оренди, має кадастровий номер3510100000:29:199:0061. Цільове призначення земельної ділянки 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, функціональне призначення для будівництва адміністративно-торгівельного комплексу (а.с.22, 23-25).

22 листопада 2019 року ПП «Промбудагросервіс» подало декларацію про готовність вказаного об`єкту до експлуатації, яку було зареєстровано в Єдиному реєстрі документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за КД №141193321348. Однак, наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради від 28 листопада 2019 року дану реєстрацію було скасовано, оскільки замовником були вказані недостовірні дані у декларації. При цьому, 18 грудня 2019 року ПП «Промбудагросервіс», скориставшись послугами Електронного кабінету забудовника, подало та зареєструвало в автоматичному режимі відповідну декларацію та того ж дня провело державну реєстрацію речового права на нерухоме майно (а.с.67-69, 70, 71, 72, 146-149).

У подальшому, 28 грудня 2019 року ПП «Промбудагросервіс» продало ОСОБА_3 адміністративно-торгівельні будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , а останній 15 січня 2020 року передав їх в оренду ФОП ОСОБА_4 , який у свою чергу 01 лютого 2020 року передав користувачу ФОП ОСОБА_5 за договором позички автомийного комплексу (обладнання) з самообслуговування №01/02/2020 у безоплатне користування відповідний автомийний комплекс (а.с.158-160, 162-167).

Звертаючись до суду з позовом сторона позивача вказувала, що на численні звернення громадян протягом серпня-жовтня 2019 року щодо перевірки законності вказаного будівництва Міська рада міста Кропивницького та Управління містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького надавали громадянам м. Кропивницького відповіді про відсутність порушень вимог містобудівного законодавства з боку ПП «Промбудагросервіс» (а.с.26, 27-28, 29-31, 32, 33-35).

Громадяни м. Кропивницький, у тому числі і позивач, звернулися до ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області про порушення укладеним між Кіровоградською міською радою та ПП «Промбудагросервіс» спірним договором оренди вимог земельного законодавства. Листом від 23 березня 2020 року №16/0/6-2 ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області повідомило позивача, що порушень земельного законодавства України при використанні земельної ділянки площею 3000,00 за адресою: АДРЕСА_1 , не виявлено (а.с.62).

11 березня та 10 липня 2020 року Міська рада міста Кропивницького листами №1372/52-0514 та №3544/52-0514 відповідно звернулась до ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області, в яких просила здійснити перевірку факту нецільового використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на що 23 липня 2020 року було надано відповідь про відсутність порушень земельного законодавства України (а.с.59-61).

Листом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького від 18 березня 2020 року № 01-466/128 «Про розгляд колективного звернення» позивача було повідомлено про те, що Управління не має правових підстав для вжиття заходів державного архітектурно-будівельного контролю, однак з метою захисту інтересів територіальної громади готується звернення до суду з позовом про припинення використання адміністративно-торговельних будівель по АДРЕСА_1 , не за цільовим призначенням (а.с.151).

Листом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 01 квітня 2021 року № 5-2625-34 сторону позивача повідомлено про те, що в ході проведення перевірки та візуального обстеження території автомийки «Бест Вашинг» за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено, що виробнича діяльність автомийки у прибережній захисній смузі річки Інгул не здійснюється (а.с.155).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не доведено підстав для розірвання договору оренди землі, не залучено всіх належних учасників справи та не обґрунтовано порушення її прав внаслідок дії вказаного договору.

Апеляційний суд не може у повній мірі погодитись з таким мотивуванням рішення суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановлено у статті 16 ЦК України.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування або поновленого права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18).

Зокрема, у пунктах 6.6-6.7, 6.13 постанови від19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що, розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Виходячи із зазначеного вище обов`язковими умовами задоволення позову є доведення позивачем фактів порушення його прав, на захист яких пред`явлено позов, та обрання ним належного і ефективного способу захисту.

У судовому засіданні апеляційного суду позивач вказував, що будинок по АДРЕСА_2 , у якому проживає разом зі своєю сім`єю, знаходиться поруч із автомийкою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому автомийка працює цілодобово і це, серед іншого, також створює незручності у проживанні та впливає на звичайний ритм його життя.

Колегія суддів приходить до висновку, що, звернувшись до суду з позовом про визнання незаконною бездіяльності міської ради, яка полягає у нерозірванні договору оренди землі від 12 лютого 2009 року №36, ОСОБА_1 обрала неефективний спосіб судового захисту як такого, що навіть у разі задоволення позову не поновить право позивача, і навіть якщо позивач доведе, що воно порушено. При цьому відмова у задоволенні позову саме з цих підстав не позбавляє позивача права звернутися в суд з позовом про захист свого порушеного права в інший спосіб.

Тому апеляційний суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, оскільки позивач просив застосувати неефективний спосіб захисту свого права.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки суд першої інстанції також дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, проте виходив з інших мотивів, колегія суддів вважає, що рішення суду слід змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст.367,374,376,382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ленінськогорайонного судуміста Кіровоградавід 11листопада 2021рокузмінити, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 грудня 2022 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C.М. Єгорова

С.І. Мурашко