Ухвала

від 14.02.2023 по справі 405/4058/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 405/4058/20

провадження № 61-1596ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 11 листопада 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 20 грудня 2022 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Кропивницької міської ради про визнання бездіяльності незаконною,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до Кропивницької міської ради про визнання бездіяльності незаконною.

Позовна заява мотивована тим, що 12 лютого 2009 року між Приватним підприємством «Промбудагросервіс» (далі - ПП «Промбудагросервіс»)

та Кіровоградською міською радою укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого остання передала в строкове платне користування ПП «Промбудагросервіс» земельну ділянку площею

3 000 кв. м, яка розташована за адресою: місто Кропивницький, вулиця Нейгауза, 8 , під розміщення адміністративно-торговельного комплексу.

Згідно з розділом 5 договору оренди, земельна ділянка передається в оренду для несільськогосподарського використання, за цільовим призначенням вона відноситься до земель житлової та громадської забудови. Умови збереження стану об`єкта оренди - дотримання режиму використання земель житлової та громадської забудови.

Однак, ПП «Промбудагросервіс» самостійно та протиправно змінив цільове призначення земельної ділянки та незаконно побудував на ній автомийку самообслуговування, яка працює на повну потужність та активно рекламується. При цьому, незважаючи на численні звернення небайдужої громадськості, орендодавець не вбачає порушень договору та не вчиняє жодних дій, спрямованих на захист суспільних потреб громадян. Також ОСОБА_1 вказала, що будинок АДРЕСА_2 , в якому вона проживає разом зі своєю сім`єю, знаходиться поруч із автомийкою « Бест Вашинг », яка розташована за адресою: місто Кропивницький, вулиця Нейгауза, 8 , при цьому, автомийка працює цілодобово і це, серед іншого, також створює незручності у проживанні та впливає на звичайний ритм її життя.

Позивачка вважає, що захист її прав, як громадянки України та мешканки міста Кропивницького, спрямовані на відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства і орендаря, повернення землі до комунальної власності, дотримання принципу раціонального використання землі.

Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просила суд визнати бездіяльність Кропивницької міської ради, що полягає у нерозірванні договору оренди землі від 12 лютого 2009 року № 36, незаконною.

Ленінський районний суд міста Кіровограда своїм рішенням

від 11 листопада 2021 року (у складі судді Драного В. В.) у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачка не доведела належними та допустимими доказами підстав для розірвання договору оренди землі, не залучила всіх належних учасників справи та не обґрунтувала порушення її прав внаслідок дії вказаного договору.

Кропивницький апеляційний суд своєю постановою від 20 грудня 2022 року (у складі колегії суддів: Чельник О. І., Єгорової С. М., Мурашка С. І.) рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 11 листопада 2021 року змінив, виклав мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що обов`язковими умовами задоволення позову є доведення позивачкою фактів порушення її прав, на захист яких пред`явлено позов, та обрання нею належного і ефективного способу захисту. Отже, звернувшись до суду з позовом про визнання незаконною бездіяльності міської ради, яка полягає у нерозірванні договору оренди землі, ОСОБА_1 обрала неефективний спосіб судового захисту як такого, що навіть у разі задоволення позову не поновить право позивачки, і навіть, якщо позивачка доведе, що воно порушено. При цьому відмова у задоволенні позову саме з цих підстав не позбавляє позивачку права звернутися до суду з позовом про захист свого порушеного права в інший спосіб. Таким чином, позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачка просила застосувати неефективний спосіб захисту свого права.

26 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду

з касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 11 листопада 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 20 грудня 2022 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій

і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 частини статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року

у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала,

що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду

на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень

resjudicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору у цій справі є вимоги про визнання бездіяльності міської ради незаконною, яка полягає в нерозірванні договору оренди землі

від 12 лютого 2009 року.

Як вбачається з резолютивної частини постанови Кропивницького апеляційного суду від 20 грудня 2022 року, постанова апеляційного суду може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Тому, дана справа є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну та предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню,

у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Одночасно суд роз`яснює вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 11 листопада 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 20 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кропивницької міської ради про визнання бездіяльності незаконною, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. Ю. Мартєв

В. В. Сердюк