Постанова

від 20.12.2022 по справі 569/23068/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2022 року

м. Рівне

Справа № 569/23068/21

Провадження № 22-ц/4815/1186/22

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Гордійчук С. О., Хилевича С. В.

секретар судового засідання Крижов В. С.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Рівненська міська рада,

відповідач Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області,

відповідач ОСОБА_2 ,

відповідач ОСОБА_3 ,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Рівненської міської ради та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і їхнього представника адвоката Луцик Ольги Анатоліївни на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 липня 2022 року у складі судді Галінської В. В., ухвалене в м. Рівне, повний текст рішення складено 19 липня 2022 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненської міської ради, Головного управління держгеокадастру в Рівненській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування.

Рішенням Рівненськогоміського судуРівненської областівід 19липня 2022року вказанийпозов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Рівненської міської ради від 17.09.2020 року №7932 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельної ділянки на АДРЕСА_1 , на якій розташований об"єкт нерухомого майна" та від 30.09.2021 року №1357 «Про затвердження проекту землеустрою і передачу безоплатно у спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельної ділянки на АДРЕСА_1 , на якій розташований об"єкт нерухомого майна". Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 61039805 від 21.10.2021 р. державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Рівненської області Басік-Дорочинська Євгенія Петрівна. Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:021:0414 у Державному земельному кадастрі (площа 0,0493 га) та припинити всі речові права на цю земельну ділянку.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Рівненська міська рада та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і їхній представник адвокат Луцик Ольга Анатоліївна оскаржили його в апеляційному порядку.

Рівненська міська рада у своїй апеляційній скарзі не погоджується із рішенням суду першої інстанції та вважає, що при розгляді справи неналежним чином було здійснено перевірку фактів та доказів у даному спорі, не встановлено правової та фактичної обґрунтованості мотивів позовної заяви ОСОБА_1 , неправильно встановлено обставини справи, що призвело до помилкового застосування норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що виключна компетенція Рівнеради передбачена статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Додає, що Рівнерада має право вільно вирішувати згідно із законом будь-яке питання, яке не вилучено зі сфери її компетенції, вирішення якого не доручено жодному іншому органу та яке стосується інтересів Рівненської міської територіальної громади. Стверджує, що Рівненська міська рада як орган місцевого самоврядування, на яку покладені функції з прийняття рішень із різних питань виконала усі необхідні умови для прийняття рішень № 7932 від 17 березня 2020 року та № 1357 від 30 вересня 2021 року, які є предметом оскарження із дотриманням вимог закону та Регламенту Рівненської міської ради, а відтак відсутня протиправна бездіяльність з боку суб`єкта владних повноважень, про яке зазначає позивач. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

У своїй апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат Луцик Ольга Анатоліївна вважає рішення суду першої інстанції таким, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дослідження у всіх фактичних обставин справи, що в результаті призвело до вирішення до неправильного вирішення спору по суті. Зазначає, що рішеннями судів у цивільній справі № 569 /14731/17 було встановлено, що сторони не є ані співвласникам, ані користувачами спірної земельної ділянки, оскільки в установленому законом порядку ні їм, ні попереднім власникам будинку земельна ділянка відповідного розміру не передавалася у власність чи у користування, і рішення відповідних органів влади чи місцевого самоврядування в матеріалах справи відсутні. Пояснює, що реєстрація права власності на земельну ділянку загальною площею 493 м кв. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 здійснена у точній відповідності до імперативний вимог земельного законодавства України. Позовні вимоги ОСОБА_1 не визнають повністю та вважають їх безпідставними. Вказують, що земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 перебуває у комунальній власності, на земельній ділянці знаходиться житловий будинок з надвірними будівлями, який належав на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . В результаті розгляду цивільної справи № 569/14731/17 за зверненням вказаних співвласників, судом було вирішено припинити право спільної часткової власності з виділенням кожному окремої частки в натурі. Питання про порядок користування земельною ділянкою за адресою по АДРЕСА_2 було також предметом розгляду цивільної справи № 569/14731/17. Рівненським міським судом Рівненської області у справі між тими ж сторонами .№569/14731/17 згідно рішення від 04 листопада 2019 року, що стосується встановлення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , на якій розташований житловий будинок, було також припинено право спільної часткової власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , та вирішено виділити частки в натурі, а саме: ОСОБА_4 - 23/100 частки в натурі будинковолодіння з надвірними будівлями, що за адресою АДРЕСА_2 .; ОСОБА_1 32/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями (домоволодіння) АДРЕСА_2 в об`єкт самостійної власності у виді ізольованого домоволодіння. Припинено право спільної часткової власності на 45/100 частин будинковолодіння по АДРЕСА_2 , що належать ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Виділено в самостійний об`єкт нерухомого майна ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в натурі в цілу ідеальну частку житловий будинок загальною площею 58,5 кв.м., житловою площею 33.0 кв.м. Що ж стосується земельної ділянки, загальною площею 1138 га., на якій розташований зазначений житловий будинок АДРЕСА_2 , то підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про визначення порядку користування зазначеною земельною ділянкою між ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 згідно з їх частками у праві власності на житловий будинок, стала імперативна вимога земельного законодавства України про те, що це є виключно компетенцією органу місцевого самоврядування Рівненської міської ради, оскільки відповідна земельна ділянка перебуває у комунальній власності, і як було встановлено у справі № 569/14731/17 та не спростовано сторонами, жодних відомостей щодо передачі у власність чи у користування зазначеної земельної ділянки сторонам по справі, чи попереднім співвласникам житлового будинку не було. Згідно Постанови Верховного Суду по цивільній справі № 569/14731/17 від 02 грудня 2020 року Верховний Суд прийшов до наступного висновку, що стосувався земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема: «відмовляючи у задоволенні первісного та зустрічного позовів про встановлення порядку користування земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та відповідачі за первісним позовом, як співвласники будинку не оформили свого права користування чи права власності на земельну ділянку, яка розташована на АДРЕСА_2 , як передбачено статтями 42, 86-88 Земельного кодексу України. Зазначають, що технічної землевпорядної документації ними не виготовлено, земельна ділянка їм як співвласникам будинку в натурі не виділялася та її межі не встановлювалися, і документ, що посвідчував би їх право власності чи право користування земельною ділянкою відсутній. Звертає увагу, що сторони не надали суду доказів того, що земельна ділянка знаходиться в їх власності чи в користуванні, тобто не надали державного акта на право володіння чи право користування земельною ділянкою і органами місцевого самоврядування, не встановлено в натурі меж даної ділянки, тому вимоги позивачів за первісним та зустрічними позовами про встановлення порядку користування земельною ділянкою задоволенню не підлягають». Пояснюють, що керуючись відповідними правовими висновками судів згідно цивільної справи № 569/14731/17, а також імперативними вимогами земельного законодавства відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , після набрання чинності відповідними рішеннями суду по вказаній цивільній справі, та після реєстрації права власності на виділену в натурі частину житлового будинку АДРЕСА_1 , звернулися до Рівненської міської ради з відповідною заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою і передачу безоплатно власність громадянам земельної ділянки на АДРЕСА_1 , на якій розташований об`єкт нерухомого майна. Відповідна документація уже є затверджено Рішенням Рівненської міської ради № 1357 від 30.09.2021 року. З наведених міркувань просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позов.

У поданому на апеляційні скарги відзиві представника адвокат Курганська Олена Вікторівна вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, ухваленим із повним та всебічним дослідженням обставин справи, а тому просить залишити його змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Дослідивши матеріали та обставини справина предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 належала 1/2 частина житлового будинку на АДРЕСА_3 , що стверджується копією рішення Виконкому Ровенської міськради №802/7 та копією Свідоцтва про право особистої власності від 26.06.1958 року. Відповідно до Архівної довідки №452/04-01 від 06.07.2018 р. Архівного відділу Рівненської районної державної адміністрації у документах Тинненської сільської ради трудящих Ровенського району Ровенської області у Погосподарській книзі с. Дворець за 1955-1957 роки є відомості про господарство ОСОБА_6 , яке мало у особистому користуванні 0,15 га землі.

Інша 1/2 частина житлового будинку належала ОСОБА_7 , і у її господарстві у особистому користуванні була земля площею 0,15 га, що стверджується Архівною довідкою від 10.07.2018 р. №483/04-01. Відповідно до Архівної довідки №483/04-01 від 10.07.2018 р. Архівного відділу Рівненської районної державної адміністрації у документах Тинненської сільської ради трудящих Ровенського району Ровенської області у Погосподарській книзі с. Дворець за 1955-1957 роки є відомості про господарство ОСОБА_7 , яке мало у особистому користуванні 0,15 га землі.

У зв`язку із проведеними добудовами в домоволодінні ОСОБА_7 . Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації були проведені перерахунки часток співвласників у праві спільної часткової власності, відповідно до яких розмір частки ОСОБА_6 зменшився до 32/100, а ОСОБА_7 збільшився до 68/100. На підставі проведених перерахунків ОСОБА_6 було видане замість Свідоцтва про право особистої власності від 26.06.1958 р. нове Свідоцтво про право особистої власності від 20.09.1968 р. на 32/100 частини житлового будинку. 23.12.1988 року ОСОБА_6 подарував належні йому 32/100 частини житлового будинку на АДРЕСА_2 Бухті ОСОБА_8 , відповідно до договору дарування №1-10330, посвідченого Першою ровенською державною нотаріальною конторою, що стверджується відомостями про права власності із Державного реєстру речових прав. У подальшому у зв`язку із забудовою сусідніх об`єктів - бази Спорттоварів та дитячого садочка були вилучені частин земельних ділянок у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 із виплатою їм грошових компенсацій за плодові насадження, і їх землекористування зменшилися, що сторонами не заперечується.

Спір між сторонами з приводу поділу та користування будинковолодіння на АДРЕСА_2 розглядався судами неодноразово.

Так, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 04.11.2018 року по цивільній справі № 569/4731/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа Рівненська міська рада, про поділ будинковолодіння з надвірними будівлями та встановлення порядку користування земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: Рівненська міська рада про поділ будинковолодіння з надвірними будівлями та встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Рівненська міська рада, про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності в об`єкт самостійної власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою первісний позов задоволено частково: припинено право спільної часткової власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_2 . Виділено ОСОБА_4 23/100 частки в натурі будинковолодіння з надвірними будівлями із зазначенням конкретних приміщень та будівель будинку. В позові ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою загальною площею 1138 га, розташованою за адресою АДРЕСА_2 між співвласниками будинку згідно з їх частками у праві власності на житловий будинок - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: Рівненська міська рада про поділ будинковолодіння з надвірними будівлями та встановлення порядку користування земельною ділянкою задоволено частково. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на 45/100 частин будинковолодіння АДРЕСА_2 . Виділено в самостійний об`єкт нерухомого майна у натурі в цілу ідеальну частку житловий будинок загальною площею 58,5 кв.м., житловою площею 33,0 кв.м. із зазначенням конкретних приміщень та будівель. В позові про визначення порядку користування земельною ділянкою відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Рівненська міська рада про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності в об`єкт самостійної власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою - задоволено частково. Виділено ОСОБА_1 в натурі 32/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями (домоволодіння) АДРЕСА_2 в об`єкт самостійної власності у виді ізольованого домоволодіння із розміром частки 1/1 загальною площею 51, 2 кв.м., житловою площею 30,4 кв.м. із зазначенням конкретних приміщень і будівель. В позові про встановлення порядку користування земельною ділянкою відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 25.02.2020 року скасовано рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 листопада 2019 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 і ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.: Рівненська міська рада Рівненської області; про визначення порядку користування земельною ділянкою. Зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в цій частині задоволено частково. Виділено в користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до варіанта №2 висновку експерта №ЕУ-41/18 додаткової оціночно-будівельної та будівельно-земельно-технічної експертизи від 12 квітня 2019 року частину земельної ділянки (рис. 2 зелений колір), яка має геометричні розміри по периметру (в метрах): 1,76-7,95-7,93-14,02-3,40-11,41-32,20-2,00-9,10-9,50-7,77-15,63-5,32-1,39 по будинку 1,72-2,05-7,04-8,53-2,97 і площу 511, 0 м2. Відповідно до варіанта №2 висновку експерта №ЕУ-41/18 додаткової оціночно-будівельної та будівельно-земельно-технічної експертизи від 12 квітня 2019 року вартість сараю (Г), який знаходився у власності ОСОБА_4 , компенсувати останньому за рахунок ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

В подальшому, рішенням Рівненської міської ради від 17.09.2020 року громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24 квітня 2020 року, рішення Рівненського міського суду від 04 листопада 2019 року (справа №569/14731/17) надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 511 м2 на АДРЕСА_1 безоплатно у спільну сумісну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Однак, постановою Верховного Суду від 02.12.2020 року касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_7 задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року в частині виділення в користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 частини земельної ділянки скасовано і направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 15.06.2021 року по справі № 569/14731/17 апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 листопада 2019 року в частині виділення у користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 частини земельної ділянки залишено без змін, тобто постановою відмовлено у виділенні у їх користування земельної ділянки площею 511 кв.м.

У зв`язку з цими обставинами представником ОСОБА_1 адвокатом Курганською О. В. подано заяву до Рівненської міської ради про скасування рішення від 17.09.2020 р. №7932 та зняття з розгляду заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у зв`язку із рішенням Рівненського апеляційного суду від 15.06.2021 р.. У відповідь на це звернення Рівненська міська рада листом від 17.08.2021р. №05-2202 повідомила про відсутність правових підстав для скасування рішення від 17.09.2021 року.

Таким чином, у зв`язку із скасуванням постанови Рівненського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року в частині виділення в користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 частини земельної ділянки та прийняття постанови Рівненського апеляційного суду від 15 червня 2021 року по справі № 569/14731/17 про відмову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у виділенні в їх користування земельної ділянки площею 511 кв.м. відпала правова підстава прийняття рішення Рівненської міської ради від 17 вересня 2020 року № 7932 та не було підстав для прийняття рішення про затвердження виготовленого на підставі цього рішення міської ради проекту землеустрою.

Натомість, 30.09.2021 р. Рівненська міська рада прийняла рішення №1357 «Про затвердження проекту землеустрою і передачу безоплатно у спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельної ділянки на АДРЕСА_1 , на якій розташований об`єкт нерухомого майна», що стверджується копією зазначеного рішення, що міститься в матеріалах справи.

21 жовтня 2021 р. державний реєстратор Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Рівненської області Басік-Дорочинська Євгенія Петрівна прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 61039805 від 21.10.2021 р. на підставі рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер:1357, виданий 30.09.2021 року, видавник: Рівненська міська рада та провела держана реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:021:0414, розміром 0,0493 га.

Відповідно до висновку судового експерта Сапунової А. І. за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 07.06.2022 року №72/22 земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:021:0414 у Державному земельному кадастрі (площа 0,0493 га), у наданому кадастровому плані Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності територіальної громади міста Рівного, в АДРЕСА_1 , частково накладається на земельну ділянку, яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 та відображена у Висновку судового експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи за №78/21 від 19.05.2021 року. Розмір накладення: на земельну ділянку, площею 478 кв.м. (0,0478га), ), яка огороджена та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 , та яку було запропоновано надати у користування ОСОБА_1 , накладається частина земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:021:0414, з наступними геометричними розмірами по периметру, в метрах, (по ходу годинникової стрілки), починаючи від верхньої точки: 7,95; 0,04; 2,34; 7,80; 7,05; 0,04; 0,66; 2,00; 1,71; 2,05; 7,04; 8,52; 2,99; 1,76м; і вирахувана площа накладення становить - 0,0070га (70 кв.м.), чим зменшує площу земельної ділянки, ОСОБА_1 на 0,0070га (70кв.м.).

Наведені обставини вказують на незаконність рішень Рівненської міської ради про передачу земельної ділянки, яка включає частину земельної ділянки, котра перебуває у користуванні ОСОБА_1 , та прийняті на їх підставі рішення про державну реєстрацію прав на спірну земельну ділянку. Ці рішення призвели до порушення прав власника частини житлового будинку ОСОБА_1 на право користування земельною ділянкою, на якій ця частина житлового будинку розміщена.

Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується та набувається і реалізується громадянами виключно до закону.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 30.05.2012 р. по справі № 6-31 цс12 документом, що посвідчує право на земельну ділянку може бути відповідний запис у земельно-кадастрових документах.

Права на земельні ділянки, які перебували у користуванні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , підтверджені записами у погосподарській книгах перейшли у користування нових власників будинку у розмірах, що залишилася у їх фактичному користуванні на час виникнення прав власності, тобто відповідно у ОСОБА_1 на 500 кв.м.. у ОСОБА_4 , ОСОБА_3 Шеремети ОСОБА_9 на 636 кв.м., так як рішень про передачу земельної ділянки у спільне користування як попередніх власників будинку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 так і нинішніх її власників власником земельної ділянки Рівненською міською радою не приймалося.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №707/1580/15-ц від 18.04.2018 р. «Право користування є складовою частиною права власності (стаття 89 ЦК України 1963 р., частина перша статті 317 ЦК України 2003 р.) У статті 41 Конституції України вказано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності та право користування земельною ділянкою набуваються в порядку, визначеному ЗК України, який також передбачає вичерпний перелік підстав для припинення таких прав.»

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до положень ст.15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.ч.1, З, 4 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначені земельної ділянки як об єкта цивільних прав, передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають реєстрації в Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру.

Згідно ч.ч. 9, 10 ст.79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону ; внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру.

Згідно ст.16 Закону України Про Державний земельний кадастр земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.. Структура кадастрових номерів земельної ділянки визначається Кабінетом Міністрів України. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Відповідно до ст.. 24 цього Закону визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Ведення Поземельної книги врегульовано положеннями ст.25 Закону України Про державний земельний кадастр та Порядком ведення державного земельного кадастру,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року. В ч..ч. 2,4 ст. 25 Закону України Про державний земельний кадастр визначено, що поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Відповідно до п.п. 60, 61 Порядком ведення державного земельного кадастру запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - кваліфікованим електронним підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

Відповідно до ч. ч. 2,3 ст. 152 ЗК України від 25.10.2001 р. власник землі або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом способів.

Згідно із ч.2 ст.155 ЗК України від 25.10.2001 р. у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відхиляючи доводи апеляційних скарг, апеляційний суд враховує, що У постанові від 13.07.2022 року у справі № 569/14731/17 Верховний Суд зазначив, що судами встановлено, що сторони є співвласниками житлового будинку та у фактичному користуванні ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка 500 кв.м., у користуванні ОСОБА_10 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 земельна ділянка площею 636 кв.м., які є огородженими, і ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не спростували існування усталеного порядку користування земельною ділянкою її попередніми власниками, спір між якими з цього приводу був відсутнім, та не навели такого варіанту, який би його не порушував. У цій постанові Верховний Суд зробив такі правові висновки: «норми ЦК України, ЗК УРСР 1970 року та ЗК України закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду, при цьому передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

Відсутність оформлення права користування чи права власності на спірну земельну ділянку у особи не є перепоною для визначення порядку її користування за умови належності такій особі на праві власності об`єкта нерухомого майна, що знаходиться на ній, з огляду на загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а тому посилання судів на відсутність правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог про визначення порядку користування земельною ділянкою є неправильним.

Таким чином, за умови встановленого судами усталеного порядку користування спірною земельною ділянкою, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні відповідного позову, суди попередніх інстанцій помилково відмовили у задоволенні зустрічної позовної вимоги заявників з підстав відсутності доказів того, що ця земельна ділянка знаходиться у власності чи користуванні сторін. Суди не врахували обов`язкову умову для категорії таких спорів - лише тоді, коли погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним із співвласників належним йому майном.».

Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності та взаємозв`язку із нормами закону, що їх регулюють, беручи до уваги, що рішення Рівненською міською радою від 17.09.2020 року №7932 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельної ділянки на АДРЕСА_1 , на якій розташований об`єкт нерухомого майна" було прийняте після ухвалення постанови Рівненського апеляційного суду від 25.02.2020 року, якою виділено в користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 частину земельної ділянки площею 511,0 кв.м та яка в подальшому була скасована постановою Верховного Суду від 02.12.2020 року, таке рішення не може залишатися чинним та підлягає скасуванню. Рішення Рівненської міської ради від 30.09.2021 року №1357 «Про затвердження проекту землеустрою і передачу безоплатно у спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельної ділянки на АДРЕСА_1 , на якій розташований об`єкт нерухомого майна» також підлягає скасуванню як похідне, адже ухвалене для затвердження проекту землеустрою на підставі вищезгаданого рішення.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Таким чином,апеляційний судприходить довисновку,що судомпершої інстанції булиправильно,всебічно іповно встановлені обставинисправи,характер правовідносин,які виниклиміж сторонамита застосованоправові норми,які підлягализастосуванню привирішенні даногоспору,в зв`язкуіз чимрішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги Рівненської міської ради та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і їхнього представника адвоката Луцик Ольги Анатоліївни залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 липня 2022 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 грудня 2022 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Гордійчук С. О.

Хилевич С. В.