Рішення

від 23.12.2022 по справі 489/4964/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

23.12.2022

Справа № 489/4964/21

Провадження №2/489/323/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2022 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум`янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Ніконд» про встановлення факту настання гострого професійного захворювання у період роботи на підприємстві

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить встановити факт, що у ОСОБА_1 настало хронічне професійне захворювання легенів «Бронхіальна астма 3 степені тяжкості» «Бронхоектапічна хвороба», ХОЗЛ, енфизема легенів, «Пневмобронхіт ІІ степені» у період роботи на підприємстві «БУГ» з 25.02.1991 по 21.10.1991. Мотивуючи свої вимоги тим, що вона в період з 25.02.1987 працювала на Миколаївському заводі «БУГ» ДП Миколаївського заводу конденсаторів (правонаступником якого є ПАТ «Ніконд» на посаді паяльника до 21.10.1991. Робота була пов`язана з тяжкими умовами праці, оскільки доводилося працювати з оловом в замкнутому цеховому приміщенні. Окрім іншого, як шкідливу речовину за діючими нормативними документами, на ряду з бензином, уайт-сперітом та розчином Р-646, входив свинець. В період перебування з відповідачем у трудових відносинах, вона почала хворіти та постановлено діагноз хронічного бронхіту на стадії ремісії, що підтверджується медичними документами. Встановлення вказаного факту їй потрібно для звернення до закладів охорони здоров`я для зміни причини інвалідності із загального захворювання на трудове каліцтво. На даний час, підприємство «БУГ», Миколаївський завод конденсатів та ПАТ «Ніконд» ліквідовані.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що зі змісту позовних вимог слідує, що позивачка просить одночасно встановити факт виникнення гострого та хронічного захворювання, що не узгоджується з вимогами ст.. 22 Закону України «Про охорону праці». Посилання позивачки на те, що встановити факт настання гострого хронічного професійного захворювання не можливо в іншому порядку, ніж судовий, так як підприємство «БУГ» ліквідовано, не узгоджується з доказами, доданими до позовної заяви. В позовній заяві позивачка зазначає, що гостре хронічне професійне захворювання сталося у період роботи на підприємстві «БУГ» з 25.02.1991 по 21.10.1991, а з наданої нею копії трудової книжки з 02.01.1990 по 05.10.1993 ОСОБА_1 працювала на Миколаївському заводі конденсаторів, правонаступником якого є ПрАТ «Ніконд» , на якому зберігаються особові справи працівників. Також позивачкою долучено до позовної заяви виписки з історії хвороби, згідно яких позивачка в період з 22.05.2008 по 12.06.2008 та в період з 20.08.2012 по 04.09.2012 перебувала на обстеженні у Клініці науково-дослідного інституту гігієни праці та профзахворювань, який згідно наказу Міністерства охорони здоров`я від 25.03.2003 за № 133 включений до переліку спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань та в якому не виявили професійного захворювання у позивачки. Отже, позивачка двічі реалізовувала своє право на звернення до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу, який має право встановлювати остаточний діагноз щодо професійного захворювання, але після одержання для себе негативного висновку жодного разу не вирішувала спірні питання в порядку, встановленого чинним на той час, законодавством.

Ухвалою суду від 02.08.2021, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.

Згідно Розпорядження в.о. заступника керівника апарату Ленінського районного суду м. Миколаєва Бреженюк Н.С. від 14 лютого 2022 та Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022 матеріали цивільної справи передано на розгляд судді Рум`янцевої Н.О.

Ухвалою суду від 16.02.2022, прийнято цивільну справу до розгляду та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 17.02.2022, письмові пояснення разом з додатками повернуто позивачці без розгляду.

Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2статті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 , в період з 25.02.1987 по 21.10.1991 ОСОБА_1 працювала на посаді паяльником на підприємстві «БУГ» (з 02.01.1990 у зв`язку з реорганізацією заводу «БУГ» вважалася працюючою по професії паяльником другого розряду цеха № 1 Миколаївського заводу конденсатів.

З листа заводу «БУГ» від 09.09.1989 за вих. № 11/370, вбачається, що адміністрація заводу просить міську лікарню № 1 надати медичний висновок відносно ОСОБА_1 на предмет подальшої роботи по спеціальності паяльника. Шкідливі фактори олово, бензин, розчинники.

Відповідно до консультативної довідки Миколаївського міськтубдиспансеру від 16.05.1991, ОСОБА_1 постановлено діагноз хронічний бронхіт в стадії ремісії.

З медичної документації, долученої позивачкою до позовної заяви, вбачається, що ОСОБА_1 в період з 22.05.2008 по 12.06.2008 та в період з 20.08.2012 по 04.09.2012 перебувала на обстеженні, зокрема, у Клініці Харківського науково-дослідного інституту гігієни праці та профзахворювань та у Миколаївської обласної лікарні пуль монологічного відділення.

ОСОБА_1 звернулася до ВАТ «Ніконд» з заявою про надання довідки, яка уточнює особливий характер роботи чи умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії по Списку № 1.

Відповідно до листа ВАТ «Ніконд» від 28.02.2008 за вих. № 35, ОСОБА_1 відмовлено у видачі довідки яка уточнює особливий характер роботи чи умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, зокрема, оскільки фактичний характер роботи паяльника радіодеталей та первинні документи (наряди, технологічні процеси на пайку) не відповідають складу роботи паяльника, передбачених в ЕТКС (випуск 02 виг. 1986 р.).

Згідно санітарно-гігієнічної характеристики умов праці № 18 від 08.04.2008, при проведені робіт, пов`язаних підготовкою, пайкою та послідуючою обробкою запаяних кришок конденсаторів ОСОБА_1 підпадала під вплив наступних шкідливих факторів виробничого середовища: шкідливі речовини в повітрі робочої зони, статичне та динамічне навантаження, несприятливий мікроклімат та можливий вплив інфрачервоного випромінювання від печі. Атестація робочого місця паяльщиці ОСОБА_1 за період з 1987 по 1991 на підприємстві не проводилося. Хронометраж дії шкідливого виробничого фактора, за зміну: шкідливі речовини в повітрі робочої зони 60 %, температура повітря 80 %, швидкість руху повітря 50 %, інфрачервоне випромінювання 30 %, важкість праці 60 %. Назва шкідливих речовин за діючими нормативними документами: бензин А-70 (подразнююча дія); Уайт-спіріт ( подразнююча дія); розчинник Р-646 (подразнююча дія); свинець (алергізуюча дія). Враховуючи поєднану дію вищезазначених факторів виробництва, санітарний лікар з гігієни праці СЕС ОСОБА_2 , вважає можливим виникнення у ОСОБА_1 професійного захворювання пилової етіології.

11 червня 2008 року за вих. № 08.03/455 Клініка ДП Харківський НДІ гігієни праці та профзахворювань направила запит на складання додаткової санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівника ОСОБА_1 при підозрі у неї професійного захворювання.

Згідно листа Санітарно-епідеміологічної станції від 04.08.2008 за вих. № ѕ- 1729, в період з 1987 по 1991 ОСОБА_1 працювала паяльщицею на Миколаївському заводі конденсаторів. При виконанні технологічного процесу зборки конденсаторів, в яких входило: процес підготовки до пайки, обробка кришок після пайки, ручне переміщення вантажів по участку пайки- шкідлива дія виробничого фактору, а саме: важкість праці становила 60 % робочої зміни. На час складання санітарно-гігієнічної характеристики Миколаївський завод конденсаторів АТ «Ніконд» не функціонує, дані про вплив шкідливих факторів на колишнього працівника ОСОБА_1 відсутні. Дані про хімічні речовини, що використовувалися при виконанні тех.. процесу пайки кришки конденсаторів наведені в санітарно-гігієнічній характеристиці.

Відповідно дост.43Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Частинами першою, другою статті 153 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

ЗгідноЗакону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та доПостанови КМУ № 11 від 25.08.2004 року « Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», - під гострим професійним захворюванням розуміють таке захворювання, яке виникло після однократного (протягом не більше як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів (фізичного, біологічного та хімічного характеру), у тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні хвороби.

Відповідно до ч. 2 ст. 36цього Законуфакт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому КМУ, відповідно доЗакону України « Про охорону праці».

За змістомстатті 22 Закону України «Про охорону праці»роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

Згідно із статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності врегульована Порядком № 1232 та Порядком № 337.

Згідно частини 3Постанови Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337"Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі - Постанова) хронічне професійне захворювання (отруєння) - захворювання, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника виключно або переважно впливу шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, пов`язаних з роботою;

медичний висновок - висновок у формі рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії) закладу охорони здоров`я (у разі нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та висновок у формі рішення лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я (у разі хронічного професійного захворювання (отруєння) за місцем амбулаторного обліку, лікування або обстеження потерпілого про встановлення зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього важкості та напруженості трудового процесу, небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров`я виконувати роботу.

Пунктом 89 постановлено, що усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.

Хронічне професійне захворювання (отруєння) не завжди супроводжується втратою працездатності. Випадки професійних інфекційних захворювань та хронічних професійних інтоксикацій розслідуються як хронічні професійні захворювання (отруєння) (пункт 90).

Згідно пункту 91 постанови віднесення захворювання до хронічного професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв`язку захворювання з умовами праці згідно з цим Порядком та переліком професійних захворювань, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 року №1662(Офіційний вісник України, 2000 рік, №45, ст.1940).

Перелік установ і закладів, що мають право встановлювати остаточний діагноз хронічних професійних захворювань, затверджується МОЗ і переглядається кожні п`ять років.

Пунктом 92 постанови встановлено, що у разі підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння) заклад охорони здоров`я направляє працівника на консультацію до лікаря-профпатолога області або міста з документами, перелік яких визначено у пункті 99 цього Порядку.

Для встановлення остаточного діагнозу та зв`язку захворювання з впливом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу лікар-профпатолог області або міста направляє хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я, якому МОЗ надало право встановлювати остаточний зв`язок захворювання з умовами праці, з відповідними документами.

До високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я у разі потреби для встановлення діагнозу можуть направлятися також хворі, які проходять обстеження у науково-дослідних інститутах (установах) медичного профілю.

Високоспеціалізовані профпатологічні заклади охорони здоров`я проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння) (пункт 94 постанови).

Діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння) може бути змінений або відмінений високоспеціалізованим профпатологічним закладом охорони здоров`я, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень і повторної експертизи. Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) покладається на керівників таких закладів і голів лікарсько-експертних комісій. Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) оформляється висновком лікарсько-експертної комісії.

У спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) приймається центральною лікарсько-експертною комісією державної установи "Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України", у роботі якої мають право брати участь лікарі з гігієни праці територіального органу Держпраці, закладу охорони здоров`я, робочого органу Фонду, представники підприємства (установи, організації), первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), представники вищого органу профспілки.

Оскарження рішення зазначеної комісії у разі незгоди хворого або роботодавця здійснюється у судовому порядку (пункт 95 постанови).

Згідно пункту 96 постанови за наявності ознак стійкої втрати професійної працездатності внаслідок хронічного професійного захворювання (отруєння) заклад охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або заклад охорони здоров`я за місцем його проживання направляє хворого на огляд до медико-соціальної експертної комісії для встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності.

При цьому, згідно пункту 97 постанови професійний характер хронічного захворювання (отруєння) встановлюється лікарсько-експертною комісією високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я (далі - лікарсько-експертна комісія), склад якої затверджує керівник такого закладу.

У разі потреби до роботи лікарсько-експертної комісії залучаються спеціалісти (представники) територіальних органів Держпраці, підприємства (установи, організації), робочого органу Фонду, первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня).

Згідно пункту 99 постанови рішення про зв`язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених у: трудовій книжці - для визначення стажу роботи в умовах дії виробничих факторів; виписці з амбулаторної картки (форма 025/у); історії хвороби за весь період спостереження; направленні хворого на огляд до лікарсько-експертної комісії з медичним висновком лікаря-профпатолога; санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці; інформаційній довідці про умови праці працівника, що складається лікарями з гігієни праці територіального органу Держпраці, який здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння); висновку фтизіатра, нарколога та інших документах (у разі потреби); акті за формою Н-1 (у разі гострого професійного захворювання (отруєння).

Пунктом 101 постанови встановлено, що високоспеціалізованими профпатологічними закладами охорони здоров`я стосовно кожного хворого складається повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі - повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 19. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), територіальному органу Держпраці, який здійснює державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), робочому органові Фонду за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також профпатологу, який направив хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я.

Після отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, робочого органу Фонду за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів (пункт 105 постанови).

Відповідно до пункту 110 постанови роботодавець зобов`язаний в установлений для проведення розслідування строк подати комісії з розслідування: відомості про професійні обов`язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху); необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці; матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту; приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння); результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.

Пунктом 113 постанови встановлено, що комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб робочих органів Фонду та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого.

За результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 (далі - акт за формою П-4) згідно з додатком 21. Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства (пункт 117 постанови).

Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід`ємну частину.

Акт за формою П-4, підписаний членами комісії з розслідування, протягом доби затверджується керівником територіального органу Держпраці та завіряється печаткою (пункт 118 постанови).

Чинне законодавство встановлює, що наявність зв`язку між погіршенням стану здоров`я працівника з впливом на нього важкості та напруженості трудового процесу, небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров`я виконувати роботу підтверджується висновком лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я (у разі хронічного професійного захворювання (отруєння) за місцем амбулаторного обліку, лікування або обстеження потерпілого.

Суд зауважує, що усі випадки хронічних професійних захворювань, незалежно від строку їх настання, підлягають розслідуванню, за результатом якого складається відповідний акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4, в якому, зокрема, зазначається обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).

З Акту підтвердження, зазначено свідчення осіб, що працювали на заводі «БУГ», з яких вбачається підтвердження факту прямої взаємодії позивачки із свинцем під час виконання своїх трудових обов`язків на вказаному підприємстві у період з 1987 по 1991 роки.

Судом встановлено, що відповідно до консультативної довідки Миколаївського міськтубдиспансеру від 16.05.1991, ОСОБА_1 постановлено діагноз хронічний бронхіт в стадії ремісії.

Суду не надано доказів на підтвердження звернення позивачки до безпосереднього керівника з заявою щодо розслідування випадку її захворювання як професійного та складання відповідного Акта.

Крім того, позивачка двічі зверталася до в період з 22.05.2008 по 12.06.2008 та в період з 20.08.2012 по 04.09.2012 перебувала на обстеженні у Клініці науково-дослідного інституту гігієни праці та профзахворювань, який згідно наказу Міністерства охорони здоров`я від 25.03.2003 за № 133 включений до переліку спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань.

З санітарно гігієнічної характеристики умов праці № 18 Санітарно-епідеміологічної станції від 08.04.2008, вбачається, що при проведені робіт, пов`язаних підготовкою, пайкою та послідуючою обробкою запаяних кришок конденсаторів ОСОБА_1 підпадала під вплив наступних шкідливих факторів виробничого середовища: шкідливі речовини в повітрі робочої зони, статичне та динамічне навантаження, несприятливий мікроклімат та можливий вплив інфрачервоного випромінювання від печі. Атестація робочого місця паяльщиці ОСОБА_1 за період з 1987 по 1991 на підприємстві не проводилося. На ТОВ «Ніконд» в минулому не реєструвалися випадки професійних захворювань серед робітників даної професійної групи.

Міністерством охорони здоров`я СРСР 29.09.1989 було прийнято наказ № 555 «Про вдосконалення системи оглядів трудящих та водіїв індивідуальних транспортних засобів», яким було затверджено Додаток № 1 до наказу, згідно якого працівники, які мають контакт з свинцем, бензином та розчинниками (п. 1.29 та п.п. а п. 3.8 Додатку № 1) повинні були проходити медичні огляди, як при прийнятті на роботу так і періодично під час її виконання (не рідше 1 разу в два роки).

Жодного доказу проходження зазначених медичних оглядів в період з 1987 по 1991 роки та виявлення під час їх проходження, захворювань, які зазначені позивачкою у позові, суду не надано.

Позивачкою не надано доказів на підтвердження проходження лікування в період з 1992 року по 2008 рік.

Відповідно до статті 81 ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, тому відповідно до приписів статті 141 ЦПК України понесені позивачем витрати сплаті судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Ніконд» про встановлення факту настання гострого професійного захворювання у період роботи на підприємстві відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Ніконд», ЄДРПОУ 14308240, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Електронна, 81/8.

Повний текст судового рішення складено «23» грудня 2022 року.

Суддя Н.О. Рум`янцева