Рішення

від 26.12.2022 по справі 226/395/22

ДИМИТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 226/395/22

ЄУН 226/395/22

Провадження № 2/226/300/2022

Р I Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 грудня 2022 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді Коваленко Т.О.,

за участі секретаря Лазарєвої В.В.,

учасники судового провадження:

позивач ОСОБА_1 (відсутній),

відповідач Покровське об`єднане управління Пенсійного

фонду України Донецької області (представник

відсутній),

відповідач Управління Державної казначейської служби

України у м. Мирнограді (представник

відсутній),

третя особа Державна казначейська служба України

(представник відсутній),

розглянувши у відкритому судовому засiданнi у місті Мирнограді Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Управління Державної казначейської служби України у м. Мирнограді, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державна казначейська служба України, про стягнення моральної шкоди,

у с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом про стягнення моральної шкоди і в обґрунтування позовних вимог зазначив, що з листопада 2018 року Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області без повідомлення причин припинило виплату пенсії. Рішення про припинення виплати пенсії він не отримував. У березні 2019 року пенсійні виплати йому поновлено, однак заборгованість по пенсії за період з 01 листопада 2018 року по 31 березня 2019 року Покровським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області не виплачена. У зв`язку з цим, він звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати йому пенсії з листопада 2018 року по березень 2019 року включно, зобов`язанням нарахувати та виплатити пенсію з листопада 2018 року по березень 2019 року включно. 19 липня 2021 року Донецьким окружним адміністративним судом було ухвалено рішення у справі № 200/3161/21-а, яким його позов задоволено частково, визнано протиправними дії Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення йому виплати призначеної пенсії, стягнуто з Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на його користь заборгованості з невиплачених пенсійних виплат за період з 01 листопада 2018 року по 31 березня 2019 рокуу розмірі14074,24грн.Ухвалою Першогоапеляційного адміністративногосуду від25.10.2021року апеляційнускаргу Покровськогооб`єднаногоуправління Пенсійногофонду УкраїниДонецької областіна рішенняДонецького окружногосуду від19.07.2021року усправі №200/3161/21-апро визнаннябездіяльності протиправною,зобов`язаннявчинити певнідії,повернуто.18.11.2021року Донецькимокружним адміністративнимсудом видановиконавчий листпо справі№200/3161/21-а.Однак,станом надень поданняцього позову,зазначене рішеннясуду залишаєтьсяневиконаним.Вважає,що внаслідокпротиправної бездіяльностівідповідача,йому булозавдано моральнушкоду.У ньогозначно погіршивсястан здоров`я,він буввимушений звернутисяпо медичнудопомогу.Після обстеженнялікарем ендокринологомпроходив амбулаторнелікування здіагнозом:цукровий діабеттяжка форма,тип 1,діабетична поліневропатія,діабетична ангіопатіяніг,ХАН 2.При цьомуу ньогоспостерігалося погіршеннязору,оніміння пальцівніг.Періодично вінзнаходиться нагоспіталізації.З 01.01.2022року йогобуло госпіталізованодо Волноваськоїцентральної лікарніз діагнозом:цукровий діабеттяжка форма,тип 1,діабетична поліневропатія,діабетична ангіопатіяніг,ХАН 2,діабетичний нефроангіосклероз,ХНН 0-1. У зв`язку з винесенням неправомірних рішень і бездіяльністю, просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 50000 гривень.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач в наданій суду заяві наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи за його участі, але представник до суду жодного разу не з`явився, відзив на позов не подавався, клопотань по суті справи відповідач суду не направляв.

Відповідачем Управлінням Державноїказначейської службиУкраїни ум.Мирнограді наданий відзив на позовну заяву, у якому він заперечував щодо задоволення позовних вимог, зазначивши, що відповідно до статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, але органи Казначейства жодним чином не порушували права та свободи позивача. Жодним правовим актом це не передбачено, що органи Казначейства повинні нести цивільно-правову відповідальність за неправомірні дії органів державної влади. Таким чином, законні підстави для стягнення з Державної казначейської служби України моральної шкоди, завданої внаслідок протиправної діяльності відсутні. Дійсно стаття 56 Конституції України визнає право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними свої повноважень. За статтями 1166, 1167, 1173 ЦК України позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою. Окрім того, позивачем належним чином не обґрунтовано заявлений ним розмір морального відшкодування, не наведено жодних доказів, що підтверджують моральні страждання позивача та доказів, які призвели до наслідків. Управління Державної казначейської служби у м. Мирнограді Донецької області вважає, що в силу вимог статей 10, 60,212 ЦПК України позивач не довів причинно-наслідковий зв`язок між діями заподіювача та шкодою, на яку він посилається, що не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди. Згідно Єдиного реєстру розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на обліку в Управлінні не перебуває, не має відкритих рахунків, та Управління не здійснює розрахунково-касове обслуговування зазначеної установи, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи Державної казначейської служба України до судового засідання не з`явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи по суті третя особа сповіщена належним чином. Будь-які заяви по суті справи, клопотання про відкладення розгляду справи, від третьої особи до суду не надходило.

Інших клопотань в порядку статті 222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

11.02.2022 року ухвалою судді відкрите провадження у цій справі, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні. Для участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучена Державна казначейська служба України.

Призначався розгляд справи по суті: 22.03.2022 року, 27.04.2022 року, 13.07.2022 року, 08.08.2022 року, 26.08.2022 року, 19.09.2022 року, 19.10.2022 року, 03.11.2022 року, 08.12.2022 року, але через неявку сторін, відсутність відомостей щодо причин неявки справа розглядом не відбувалась, судові засідання відкладались.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

З єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 19 липня 2021 року Донецьким окружним адміністративним судом винесено рішення по справі №200/3161/21-а,згідно якого позов ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправними дії Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати призначеної пенсії ОСОБА_1 , стягнуто з Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 заборгованість з не виплачених пенсійних виплат за період з 01 листопада 2018 року по 31 березня 2019 року у розмірі 14074 грн 24 коп. Вказане рішення суду набрало чинність 25.10.2021 року відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року, якою апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року в справі № 200/3161/21-а за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернуто апелянту.

18.11.2021 Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 200/3161/21-а про стягнення з Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 заборгованість не виплачених пенсійних виплат за період з 01 листопада 2018 року по 31 березня 2019 року у розмірі 14074 грн. 24 коп. (а.с. 15).

Згідно листа Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області № 04-16-10/5001 від 10.12.2021 року, Управлінню Державної казначейської служби України у м. Мирнограді Донецької області направлено заяву ОСОБА_1 щодо виконання виконавчого документу від 18.11.2021 року виданого Донецьким окружним адміністративним судом по справі № 200/3161/21-а (а.с. 16).

V. Оцінка суду.

Дослідивши надані суду докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені статтями 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Згідно зі статтею 1174ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 82ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2021 встановлено неправомірність дій посадових осіб відповідача Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати призначеної пенсії ОСОБА_1 за період з 01 листопада 2018 року по 31 березня 2019 року у розмірі 14074 грн. 24 коп.

При розгляді цієї справи по суті, суд враховує вказані обставини, встановлені судом і які не підлягають доказуванню, той факт, що позивач доволі тривалий час, а саме з 01 листопада 2018 по 31 березня 2019 року не мав засобів до існування не з власної волі, мав доводити у судовому порядку свою правоту, що потягло судовий процес і, як наслідок, необхідність витрачати власні сили, час, матеріальні ресурси на підготовку відповідного матеріалу, участь у судових засіданнях, звертатися за правовою допомогою, що у свою чергу свідчить про необхідність докладання позивачем значних додаткових зусиль для організації свого життя.

Стаття 23ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Дослідивши надані позивачем докази, суд приходить до висновку про те, що за вищевказаних обставин справи є доведеними позивачем факт наявності моральної шкоди, яка полягає у моральних переживаннях через необхідність організовувати своє життя за відсутності належного законного матеріального забезпечення у вигляді пенсії, необхідності звернення за захистом порушеного права до судових органів і витрачання у зв`язку з цим матеріальних, емоційних ресурсів, часу та інших негативних переживань, викликаних незаконною невиплатою належної йому пенсії за період з 01 листопада 2018 року по 31 березня 2019 року у розмірі 14074 грн.

Після судових процесів позивач з 01.01.2022 року по 12.01.2022 року перебував на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні Волноваської ЦРЛ з діагнозом: цукровий діабет тяжка форма, тип 1, діабетична поліневропатія, діабетична ангіопатія ніг, ХАН 2, діабетичний нефроангіосклероз, ХНН 0-1 (а.с. 17-18).

При визначенні розміру компенсації моральної шкоди суд виходить із загальних засад розумності, справедливості, пропорційності та враховує тривалість часу, протягом якого позивач не мав засобів до існування, а саме п`ять місяців, необхідність зміни нормального життєвого стану та витрачання часу, коштів на відновлення прав, погіршення здоров`я, а тому вважає, що на користь позивача слід стягнути моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.

Законодавством не передбачено відповідальності безпосередньо посадової особи державного органу або органу місцевого самоврядування за спричинення шкоди при виконанні службових обов`язків перед особою, якій цієї шкоди завдано. Відповідно до вимог Цивільного кодексу України обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.

Це підтверджується також положеннями частини другої статті 25 Бюджетного кодексу України, згідно з якою шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади або органу місцевого самоврядування, відшкодовується державою.

Відповідно до статті 48 Цивільного процесуального кодексу України держава може бути стороною у цивільній справі. Проте, незважаючи на те, що держава визнається самостійним учасником цивільного процесу, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 Цивільного кодексу України).

Це відображено також у частині четвертій статті 58 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 18 грудня 2019 року № 390-IX) де зазначено, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції.

Згідно із Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. № 215 Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду (абзац 3 пункту 4 Положення).

Незважаючи на те, що є вже усталеною у правозастосовній діяльності практика по застосуванню спеціальної правової конструкції «держава в особі відповідного органу державної влади», за відсутності прямої процесуальної норми, яка б визначала як обов`язок звернення до суду саме в такий процесуальний спосіб, суд не може позбавити позивача права на відшкодування спричиненої йому моральної шкоди внаслідок винесення незаконних рішень органом державної влади, через відсутність зазначення ним у позові відповідачем держави Україна. Державна казначейська служба України, яка залучена до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, має повноваження щодо безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду. Будь-який інший орган таких повноважень не має.

Більш того, у пункті 10-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом (наприклад, стаття 9 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність»). Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню пропорційно задоволеним вимогам судовий збір у сумі 99,24 грн.

На підставі статей 23,1174 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 10,12,13,81,82,141,263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (розташоване за адресою: 85323, місто Мирноград Донецької області, вулиця Центральна, 13, код за ЕДРПОУ 42169323), Управління Державної казначейської служби України у м. Мирнограді (розташоване за адресою: 85323, місто Мирноград Донецької області, вулиця Центральна, 9-А, код за ЄДРПОУ 37803436), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Державна казначейська служба України (розташоване за адресою: 01601, місто Київ, вулиця Бастіонна, 6, код за ЄДРПОУ 37567646) про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисячі) гривень у відшкодування моральної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунка Державної казначейської служби України.

Стягнути з Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь держави судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у сумі 99(дев`яностодев`ять)гривень 24 копійки.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.О.Коваленко